Рішення

від 06.07.2023 по справі 916/3634/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3634/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.

розглянувши справу № 916/3634/22 за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом: комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" /ЄДРПОУ 33745659, адреса - 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23, e-mail: info@kks.kiev.ua/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Доминант Сервис" /ЄДРПОУ 38480781, адреса - 73000, Херсонська обл., м. Херсон, пр. Текстильників, 9, фактична адреса - 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 57-б/

про стягнення заборгованості у розмірі 57 861,87 грн

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином, надано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача /вх. № 21313/23 від 28.06.2023 року/;

від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

26.12.2022 року комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3755/22/ до товариства з обмеженою відповідальністю "Доминантва Сервис" про стягнення заборгованості за договором № 14467-Гс на надання послуг з вивезення побутових відходів від 12.05.2017 року у розмірі 57 861,87 грн, з яких: 35 939,52 грн - основний борг; 14110,43 грн - інфляційні втрати; 2410,90 грн - 3 % річних; 5401,02 грн - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 14467-Гс на надання послуг з вивезення побутових відходів від 12.05.2017 року.

Позов пред`явлено на підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 536, 549, 550-551, 625, 901, 903 ЦК України.

Ухвалою суду від 27.12.2022 року залишено без руху позовну заяву комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" вх. № 3755/22 від 26.12.2022 року; зобов`язано позивача надати суду у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні позовної заяви.

На адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків /вх. № 1094/23 від 12.01.2023 року/ на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, яка направлена засобами поштового зв`язку 03.01.2023 року.

Ухвалою суду від 17.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3634/22; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 року у справі № 916/3634/22 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями ГПК України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (73000, Херсонська обл., м. Херсон, пр. Текстильників, 9, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Ухвалою суду від 03.04.2023 року постановлено розглядати справу № 916/3634/22 поза межами строку, встановленого статтею 248 ГПК України, у розумний строк, достатній з урахуванням обставин справи для здійснення її своєчасного розгляду відповідно до завдань господарського судочинства згідно зі статтею 2 ГПК України.

Ухвалою суду від 07.06.2023 року судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін по справі № 916/3634/22 призначено на 06.07.2023 року о 10:00 год; витребувано у АТ "Укрпошта" в особі Одеської дирекції відомості: чи було вручено ТОВ "Доминант Сервис" відправлення № 6511914036794, направлене на адресу: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, пр. Текстильників, 9; якщо відправлення не було вручено, зазначити причини невручення; повідомити дату вручення/невручення вищевказаного відправлення; повідомити про причини неповернення станом на 07.06.2023 повідомлення про вручення/невручення ТОВ "Доминант Сервис" рекомендованого листа за номером відправлення № 6511914036794.

28.06.2023 року на адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача /вх. № 21313/23/.

29.06.2023 року на адресу суду надійшов лист АТ "Укрпошта" /вх. № 21540/23/, в якому повідомлено, що рекомендований лист № 6511914036794 від 23.01.2023 року на адресу ТОВ "Доминант Сервис" надійшов 27.01.2023 року до відділення поштового зв`язку 73028, Херсон, у той же день виданий листоноші в доставку, але вручити лист не надалося можливим через відсутність адресата. Вказаний лист повернутий за зворотною адресою 17.02.2023 року за закінченням встановленого строку зберігання, помилково без реєстрації в супровідних документах, що не дає змогу підтвердити документально факт його повернення. На сьогодні встановити місцезнаходження рекомендованого листа не надається можливим.

До судового засідання позивач не з`явився, повідомлений належним чином, надано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача /вх. № 21313/23 від 28.06.2023 року/.

Відповідач до судового засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 року у справі № 916/3634/22 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (73000, Херсонська обл., м. Херсон, пр. Текстильників, 9, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Також ухвала Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 року у справі № 916/3634/22 направлялась відповідачу на фактичну адресу - 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 57-б.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

14.03.2023 року за вх. № 6447/23 та 19.04.2023 року за вх. № 10195/23 /які направлялися відповідачу на фактичну адресу місцезнаходження/ на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».

27.06.2023 року за вх. № 14495/23 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою» /яке направлялося відповідачу на адресу місцезнаходження у м. Херсон/.

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, № 910/1730/22 від 19.12.2022 року).

Суд зазначає, що основним способом, за допомогою якого суди здійснюють повідомлення учасників справи, є надіслання повісток. Це означає, що якщо в матеріалах справи є корінець повідомлення, в якому зазначено, що лист вручено безпосередньо учаснику справи, наявний підпис працівника пошти, то особа може вважатися належним чином повідомленою. Разом з тим, є випадки, коли судові повістки не вручаються. У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень Господарського процесуального кодексу, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Вказане узгоджується з позицією Касаційного цивільного суду Верховного Суду яка викладена у справі №752/24739/19 від 18.01.2023 року.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/3634/22, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Суд зауважує, що відповідач повідомлявся про розгляд справи також публікацією у мережі інтернет.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 12.05.2017 року між комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (виконавець) та ТОВ «ДОМИНАНТ СЕРВИС» (споживач) укладено договір №14467-Гс на надання послуг з вивезення побутових відходів, за умовами якого позивач надає відповідачу послуги з вивезення (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення) твердих побутових відходів, а замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити Послуги.

Відповідно п.2.1. Договору позивач надає боржнику послуги відповідно графіку вивезення твердих побутових відходів (ТПВ). Графік вивезення ТПВ є Додатком №1 до даного договору.

У п. 2.2. договору визначено, що послуги надаються за контейнерною схемою. Для вивезення ТПВ за контейнерною схемою використовуються технічно справні контейнери місткістю 1,1 м3. Для надання послуг позивачем надаються контейнери для TПB, за збереження яких несе відповідальність відповідач.

Пунктом 2.3. договору визначено, що конкретні обсяги та вартість наданих відповідачу послуг визначаються на підставі щомісячних актів приймання-передачі наданих послуг, в яких вказується фактичний обсяг вивезених позивачем ТПВ за місяць - в м.куб. та загальна вартість послуг, наданих позивачем за місяць.

Пунктом 4.2. договору визначено, що розрахунки за надані послуги здійснюються замовником через КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», щомісячно, до 20 (двадцятого) числа місяця, що є наступним за місяцем в якому здійснено надання послуг.

Оформлення послуг здійснюється за актом надання Послуг, який складається кожного місяця Виконавцем до 10 числа місяця, наступного за місяцем надання Послуг та направляється Замовнику. У разі не підписання акту наданих Послуг замовник протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання та не надання протягом цього є строку обґрунтованих заперечень, акт вважається підписаний та вважається, що Замовник не має жодних претензій до обсягів наданих Послуг. В актах наданих Послуг вказується фактичний обсяг зібрання і вивезення Виконавцем ТПВ за місяць- в кубічних метрах, та загальна вартість Послуг, наданих Виконавцем за місяць - в гривнях /п. 4.3 договору/.

Відповідно п. 4.4 Договору, при надходженні коштів, які перевищують вартість наданих

Послуг, різниця оплати зараховується для погашення заборгованості попереднього період, а при відсутності заборгованості - як авансування майбутніх платежів.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що тарифи на послуги, що надаються за даним договором, можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, або в інших випадках передбачених чинним законодавством. Офіційне опублікування та оголошення в засобах масової інформації про зміну тарифів на послуги, що надаються за даним договором є підставою для зміни вартості надання Послуг за цим Договором, з дати опублікування такого акту у засобах масової інформації. При цьому, така зміна тарифів не потребує складання окремого письмового документу (додаткової угоди до Договору) і такі нові тарифи будуть застосовуватись при наданні Послуг за цим Договором з дня їх офіційного вступу в законну силу.

У п. 6.1 та 6.2 договору визначено, що сторони встановили відповідальність, відповідно у разі не виконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором, а також за прострочення строків оплати Послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочень.

У п. 8.2. договору визначено, що спори між сторонами, щодо яких не було досягнуто згоди, вирішується у судовому порядку.

Судом встановлено, що на виконання п. 4.3 договору позивач направляв Акти наданих послуг та Рахунки на оплату за період з травня 2017 року по травень 2021 року за допомогою програмного забезпечення M.E.Doc. Зазначені Акти наданих послуг та Рахунки на оплату Боржник отримав, що підтверджується випискою з електронної програми M.E.Doc., дослідженою судом.

Судом досліджено надані позивачем:

- Акт надання послуг № 10024 за січень від 31.01.2020 року на суму 6 143,63 грн та рахунок на оплату № 10025 від 01.01.2020 року;

- Акт надання послуг № 11053 за лютий від 29.02.2020 року на суму 5 688,54 грн та рахунок на оплату № 10959 від 01.02.2020 року;

- Акт надання послуг № 21918 за березень від 31.03.2020 року на суму 5 916,08 грн та рахунок на оплату № 21809 від 01.03.2020 року;

- Акт надання послуг № 22372 за травень від 31.05.2020 року на суму 2 047,87 грн та рахунок на оплату № 22236 від 01.05.2020 року;

- Акт надання послуг № 33227 за червень від 30.06.2020 року на суму 2 047,87 грн та рахунок на оплату № 33004 від 01.06.2020 року;

- Акт надання послуг № 43835 за липень від 31.07.2020 року на суму 2 047,87 грн та рахунок на оплату № 43586 від 01.07.2020 року;

- Акт надання послуг № 44677 за серпень від 31.08.2020 року на суму 2 502,96 грн та рахунок на оплату № 44407 від 01.08.2020 року;

- Акт надання послуг № 55493 за вересень від 30.09.2020 року на суму 2 047,87 грн та рахунок на оплату № 55212 від 01.09.2020 року;

- Акт надання послуг № 55865 за жовтень від 31.10.2020 року на суму 2 047,87 грн та рахунок на оплату № 55565 від 01.10.2020 року;

- Акт надання послуг № 66475 за листопад від 30.11.2020 року на суму 1 820,33 грн та рахунок на оплату № 66125 від 01.01.2020 року;

- Акт надання послуг № 67195 за грудень від 31.12.2020 року на суму 2 047,87 грн та рахунок на оплату № 66812 від 01.12.2020 року;

- Акт надання послуг № 10171 за січень від 31.01.2021 року на суму 2 047,87 грн та рахунок на оплату № 10168 від 01.01.2021 року;

- Акт надання послуг № 10665 за лютий від 28.02.2021 року на суму 1 820,33 грн та рахунок на оплату № 10659 від 01.02.2021 року;

- Акт надання послуг № 21933 за березень від 31.03.2021 року на суму 2 047,87 грн та рахунок на оплату № 21911 від 01.03.2021 року;

- Акт надання послуг № 33732 за квітень від 30.04.2021 року на суму 1 820,33 грн та рахунок на оплату № 33648 від 01.04.2021 року;

- Акт надання послуг № 33733 за травень від 31.05.2021 року на суму 2 047,87 грн та рахунок на оплату № 33649 від 01.05.2021 року.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем за період з 01.02.2020 року по 31.05.2021 року надано послуг відповідачу на суму 172 309,56 грн.

Судом досліджено банківські виписки по рахунку позивача, з яких вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату заборгованості на суму 136 370,04 грн.

У зв`язку із чим, станом на 24.11.2022 року заборгованість відповідача за договором № 14467-Гс на надання послуг з вивезення побутових відходів від 12.05.2017 року становить 35 939,52 грн /172 309,56 грн - 136 370,04 грн/.

Матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків по стану за період з 01.05.2017 року по 24.11.2022 року, згідно якого заборгованість відповідача становить 35 939,52 грн. Суд не приймає до уваги вказаний акт, оскільки він підписаний лише позивачем в односторонньому порядку.

Судом встановлено, що позивачем вживались заходи щодо досудового врегулювання спору, а саме направлялась претензія щодо сплати заборгованості за договором №14467-Гс про надання послуг з вивезення побутових відходів від 12.05.2017 р. вих. № 244-7-3356 від 24.06.2021р.

В зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором №14467-Гс про надання послуг з вивезення побутових відходів від 12.05.2017 року, позивачем відповідно до положень ст. 625 ГПК України було нараховано 2410,90 грн - 3 % річних, 14110,43 грн - інфляційні втрати. Також позивачем відповідно до п. 6.2 договору нараховано 5401,02 грн - пені.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, ідо виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Судом встановлено, що предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за договором № 14467-Гс на надання послуг з вивезення побутових відходів від 12.05.2017 року.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вказаного, оскільки дослідженими матеріалами справи встановлено належне у повному обсязі виконання позивачем зобов`язання за договором, а також встановлення факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, приймаючи до уваги відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача та доказів на спростування доводів позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 35 938,52 грн підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Стосовно вимог позивача про стягнення нарахованих відповідно до п. 6.2 договору нараховано 5401,02 грн - пені, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом вище, відповідно п. 6.2 договору за прострочення строків оплати Послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочень.

Однак пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року і дія вказаного Закону фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Оскільки Законом №540-IX, який набрав чинності з 2 квітня 2020 року, було продовжено вказаний шестимісячний строк на період дії карантину, то у позивача наявні підстави для правомірного нарахування пені по зазначеній заборгованості по 21.12.2020 року по 28.11.2022 року, з огляду на те, що прострочка припала на період після 02.04.2020 року.

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем та встановлено його правильність. Так, пеня за прострочення виконання зобов`язань за договором становить 5 401,02 грн.

Стосовно вимог позивача про стягення 3 % річних у розмірі 2410,90 грн та інфляційних втрат у розмірі 14 110,43 грн, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат та встановлено його правильність. Так 3 % становить 2 410,90 грн, інфляційні втрати - 14 110,43 грн.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 254,00 грн., що вбачається із платіжного доручення № 3174 від 08.12.2022 року.

Окрім того, позивач звертався до Господарського суду Херсонської області із заявою про видачу судового наказу. Так, судовий наказ було видано 04.01.2022 року у справі № 923/1686/21. Ухвалою від 19.01.2022 року судовий наказ було скасовано. Судовий збір за пред`явлення заяви про видачу судового наказу становить 227,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" у повному обсязі з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Доминант Сервис" /ЄДРПОУ 38480781, адреса - 73000, Херсонська обл., м. Херсон, пр. Текстильників, 9, фактична адреса - 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 57-б/ на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" /ЄДРПОУ 33745659, адреса - 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23, e-mail: info@kks.kiev.ua/ заборгованість за договором № 14467-Гс на надання послуг з вивезення побутових відходів від 12.05.2017 року у розмірі 57 861,87 грн /п`ятдесят сім тисяч вісімсот шістдесят одна гривня 87 копійок/, з яких: 35 939,52 грн - основний борг; 14110,43 грн - інфляційні втрати; 2410,90 грн - 3 % річних; 5401,02 грн - пеня.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Доминант Сервис" /ЄДРПОУ 38480781, адреса - 73000, Херсонська обл., м. Херсон, пр. Текстильників, 9, фактична адреса - 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 57-б/ на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" /ЄДРПОУ 33745659, адреса - 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23, e-mail: info@kks.kiev.ua/ судовий збір у розмірі 2 481,00 грн /дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 06 липня 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко