Рішення

від 21.06.2023 по справі 922/1063/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2023м. ХарківСправа № 922/1063/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7; ідент. код 04059243)

до Приватного акціонерного товариства "Харківський жировий комбінат" (61019, місто Харків, пр. Ново-Баварський, 120; ідент. код 00333612)

про стягнення 2612948,16 грн.

за участю представників:

позивача Жилко С.Е.,

відповідача Шабовта О.В. (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Харківський жировий комбінат" (відповідач) загальної суми у розмірі 2738738,38 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, а також стягнення з відповідача суми судового збору. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилаючись на те, що відповідач у період з 07.07.2020 по 28.02.2022 використовував земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013 площею 10,2160 га по пр. Ново-Баварському, 120 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125,126 Земельного кодексу України, тобто без достатніх правових підстав і не сплачував за користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника вказаної земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, які позивач просить, на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, стягнути з ПАТ "Харківський жировий комбінат" як безпідставно збережені кошти в загальному розмірі 2738738,38 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2023 прийнято позовну заяву Харківської міської ради до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1063/23, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; підготовче засідання призначено на "18" квітня 2021 р. о 10:00.

17.04.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що вимоги позивача про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 07.07.2020 року по 05.11.2021 року є безпідставними, оскільки Харківська міська рада до 05.11.2021 року не була власником речових прав на спірну земельну ділянку; одночасно відповідач наголошує, що за 2020 рік відповідачем за спірну земельну ділянку задекларовано податок на землю у сумі 2501162,78 грн, що щомісячно становить по 208430,23 грн. А відтак, така ситуація у разі задоволення позову призведе до необґрунтованого подвійного стягнення з відповідача коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013.

У підготовчому засіданні 18.04.2023 у справі задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання (вх. 9335/23 від 17.04.2023) та постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України 04.05.2023 р.

27 квітня 2023 року відповідачем подані докази на підтвердження факту здійснення оплати 19.04.2023 за землю за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 року в сумі 931339,72 грн, а також наголошено, що розмір оплати повністю відповідає наданому позивачем розрахунку до позовної заяви за відповідний період та задекларованим відповідачем податковим зобов`язанням з плати за землю (надано копію платіжної інструкції № 040035 від 19.04.2023 року).

В свою чергу, позивач у наданій до суду 04.05.2023 року відповіді на відзив (вх. 11115/23) наголосив, що всі землі у межах населених пунктів вважаються такими, що з 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у ЗК України. Статтею 5 ЗУ "Про розмежування земель державної та комунальної власності" унормовано, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. В ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (№ 5245-V), зафіксовано, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом. Беручи до уваги положення Конституції України, ЗК України, ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (№ 5245-V), Харківська міська рада є власником спірної земельної ділянки, оскільки ця ділянка розташована в межах населеного пункту - м. Харкова, а відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї, виникло в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 року у дію нового ЗК України. Натомість, державна реєстрація не є підставою набуття права власності , а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна. У даному випадку право комунальної власності підтверджено на земельну ділянку загальною площею 10,2160 га по пр. Ново-Баварському, 120 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137900:12:015:0013) підтверджено розташуванням спірної земельної ділянки у межах м. Харкова та відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що спірна земельна ділянка знаходиться у власності інших осіб. При цьому, позивач зазначив, що при розрахунку розміру безпідставно збережених коштів за користування відповідачем земельною ділянкою загальною площею 10,2160 га по пр. Ново-Баварському, 120 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013 Харківською міською радою враховано платежі, які здійснювались відповідачем, та які відображені у листі Головного управління ДПС у Харківській області від 03.02.2023 року № 1469/5/20-40-04-02-12. А відтак, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Разом з тим, 04.05.2023 року позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. 11116/23), згідно якої позивач повідомляє, що перевіривши розрахунок розміру безпідставно збережених коштів за використання ПрАТ "Харківський жировий комбінат" земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013 площею 10,2160 га по пр. Ново-Баварському, 120 у м. Харкові, Харківською міською радою було встановлено, що у розрахунку за період з 07.07.2020 по 31.12.2020 невірно враховано суму, яка сплачувалась відповідачем у 2020 році, а вірною є сума сплачених відповідачем коштів за період з 07.07.2020 по 31.12.2020 у розмірі 1210240,05 грн. У зв`язку з чим, просить суд розглядати позовні вимоги у редакції викладеній у цій заяві, а саме просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський жировий комбінат" (відповідач) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у розмірі 2612948,16 грн за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013 площею 10,2160 га по пр. Ново-Баварському, 120 у м. Харкові за період з 07.07.2020 по 28.02.2022.

У підготовчому засіданні 04.05.2023 було постановлено протокольну ухвалу про прийняття заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, як таку, що є правом позивача, та продовжено розгляд справи з її урахуванням та визнано ціну позову у розмірі 2612948,16 грн. Крім того, у підготовчому засіданні 04.05.2023 було постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 19.06.2023 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 18.05.2023 р. на 10:30.

18 травня 2023 року відповідачем надано до матеріалів справи додаткові заперечення, в яких, зокрема, останній вказує, що Земельний кодекс визначає право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Тобто, можна зробити висновок, що держава не визнає будь-яке право власності на землю до моменту його державної реєстрації. Таким чином, спірна земельна ділянка протягом періоду з 07.07.2020 по 31.12.2020 не була об`єктом цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України. Враховуючи зазначене Харківська міська рада протягом заявленого періоду з 07.07.2020 по 31.12.2020 не мала ані юридичної, ані фактичної можливості надати відповідачу в оренду земельну ділянку визначеною площею та отримувати за користування нею орендну плату. Відповідно, орендна плата не мала та об`єктивно не могла вибути із володіння позивача. Одночасно, відповідач повторно наголосив на тому, що у будь-якому випадку плата за землю за періоду з 07.07.2020 по 31.12.2020 сплачена, що підтверджено ДПС у харківській області, а також те, що позивачем не враховано проведену відповідачем 19.04.2023 р. оплату за землю за період з 01.01.2022 року по 28.02.2023 року у сумі 931339,72 грн.

У підготовчому засіданні 18.05.2023 р., незважаючи на доводи відповідача щодо проведення 19.04.2023 року оплат за період з 01.01.2022 року по 28.02.2023 року, позивач визнав за можливе перейти до розгляду справи по суті, вказавши, що справу сформовано та позивачем надані всі докази та наведені всі пояснення по суті спору, а відтак постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 01.06.2023 об 11:30.

У подальшому представником позивача 31.05.2023 було подано заяву (вх. 13749/23) згідно якої позивач, посилаючись, на надання відповідачем доказів сплати грошових коштів у розмірі 931339,72 грн, зазначає, що загальна сума заборгованості, яку просить стягнути Харківська міська рада становить 1681608,44 грн.

Судом заява представника позивача (вх. 13749/23) прийнята до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Разом з тим, приписами ст. 46 ГПК України надано позивачу право на зменшення розміру позовних вимог, реалізація якого обмежена підготовчим провадженням, а саме унормовано, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

За таких підстав судом продовжено розгляд справи з ціною позову у розмірі 2612948,16 грн.

У судовому засіданні 01.06.2023 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 15.06.2023 р. о 12:45, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 15.06.2023 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 21.06.2023 р. о 10:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Згідно з наданими відповідачем поясненнями (вх. 15889 від 21.06.2023), відповідач підтверджує, що 25.09.2001р. між Харківською міською радою та АТЗТ "Харківський жировий комбінат" було укладено договір № 2539 на право тимчасового користування земельною ділянкою площею 11,4010 га, кадастровий номер 6310137900:12:015:0011, по АДРЕСА_1 . 19.01.2006р. між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким підприємством було відчужено нежитлову будівлю (літ. «С-2»), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та розташовану на земельній ділянці площею 1,185 га. Таким чином, починаючи з 19.01.2006р. з врахуванням умов договору купівлі-продажу нежитлової будівлі та зважаючи на вимоги ст. 377 Цивільного кодексу України, а також ст. 120 Земельного кодексу, до ОСОБА_1 перейшло право користування земельною ділянкою площею 1,185 га. А в користуванні відповідача залишилась земельна ділянка площею 11,4010 - 1,185 = 10,216 га. Згідно умов договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, ОСОБА_1 до моменту оформлення ним права користування на земельну ділянку площею 1,155 гектарів на якій розташована відчужувана нежитлова будівля, зобов`язувався здійснювати відшкодування Продавцю сплаченої ним (або такої, що підлягає до сплати) земельної плати за зазначену земельну ділянку. Відповідач наголошує, що Харківській міській раді було відомо про факт укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, та зменшення площі земельної ділянки, що залишилася в користуванні відповідача, так як відповідач неодноразово звертався до Харківської міської ради (листи вих. № 107 від 02.02.2006, № 1302 від 25.12.2006) з зазначенням вказаних обставин та пропозицією розірвати договір №2539 на право тимчасового користування земельною ділянкою площею 11,4010 га та укласти договір оренди земельної ділянки площею 10,216 га. 14.12.2019р. строк дії договору №2539 на право тимчасового користування земельною ділянкою закінчився. Позивач здійснював заходи з підготовки проектної документації, інших документів для оформлення договору оренди земельної ділянки, проте 02 березня 2022 року відбулося влучання крилатою ракетою в будівлю міськради, в результаті чого було знищено робочу документацію, в тому числі й матеріали по просп. Ново-Баварському, 120. Протягом 2020 року позивач сплачував плату за користування земельною ділянкою виходячи з фактичної площі 10,216 га, фактичним користувачем якої він є, а саме всього за 2020 рік було сплачено 2 501 162,78 грн, щомісячно по 208 430,23 грн, що підтверджується листом № 1469/5/20-40-04-02-12 від 03.02.2023р. Головного Управління ДПС у Харківській області.

У судовому засіданні 21.06.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в частині стягнення на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у сумі 1681608,44 грн.

Представник відповідача, присутній у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проти позову заперечував, з підстав, викладених у заявах по суті спору та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 21.06.2023, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Харківський жировий комбінат" з 25.09.2001р. був орендарем земельної ділянки площею 11,4010 га, кадастровий номер 6310137900:12:015:0011, по просп. Ілліча, 120 у м. Харкові, на підставі укладено між Харківською міською радою та АТЗТ "Харківський жировий комбінат" договору № 2539 на право тимчасового користування землею від 25.09.2001р, який припинив свою дію.

У 2006 році частина нерухомого майна, що належала відповідачу та знаходилась на земельній ділянці з кадастровий номер 6310137900:12:015:0011 була відчужена 3-й особі, а саме 19.01.2006р. між АТЗТ "Харківський жировий комбінат" та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким підприємством було відчужено нежитлову будівлю (літ. «С-2»), що знаходиться за адресою пр. Ілліча, 120, м. Харків, 61019 та розташовану на земельній ділянці площею 1,185 га.

Станом на час виникнення спірних правовідносин, відповідач Приватне акціонерне товариство "Харківський жировий комбінат" є власником нежитлових приміщень: літ. «А-4» площею 8430,8 кв.м, літ. «Б/1-1» площею 18,5 кв.м, літ. «В-1» площею 1783,2 кв.м, літ. «В/1-2» площею 245,3 кв.м, літ. «Г-1» площею кв.м, літ. «Д-1» площею 163,2 кв.м, літ. «Е/1-1» площею 12,2 кв.м, літ. «Е-2» площею 405,2 кв.м, літ. «Ж-1» площею 715,8 кв.м, літ. «Ж/1-1» площею 157,1 кв.м, літ. «3-2» площею 997,3 кв.м, літ. «И/1-1» площею 12,6 кв.м, літ. «И-2» площею 625,3 кв.м, літ. «К-2» площею 1650,9 кв.м, літ. «К/1-1» площею 7,5 кв.м, літ. «М-1» площею 1200,5 кв.м, літ. «М/1-1» площею 6,5 кв.м, літ. «Н-2» площею 605,9 кв.м, літ. «0-2» площею 1311,9 кв.м, літ. «П-3» площею 2402,6 кв.м, літ. «П/1-1» площею 40 кв.м, літ. «Р-2» площею 1465,5 кв.м, літ. «Р/1-1» площею 5,2 кв.м, літ. «С/1-1» площею 34,5 кв.м, літ. «Т/1-1» площею 2,7 кв.м, літ. «Т-2» площею 1221,8 кв.м, літ. «У-1» площею 14,2 кв.м, літ. «Ф/1-1» площею 14,8 кв.м, літ. «Х-1» площею 200,1 кв.м, літ. «Х/1-1» площею 4,9 кв.м, літ. «Ч-1» площею 310.2 кв.м, літ. «Ч/1-1» площею 6,9 кв.м, літ. «Я/1-1» площею 23,6 кв.м, літ. «Д/1- 1» площею 72,5 кв.м, літ. «З/1-1» площею 33,2 кв.м, літ. «Н/1-4» площею 2444,1 кв.м, літ. «Б-1» площею 155,5 кв.м, літ. «Л/1-2» площею 686,9 кв.м за адресою: м. Харків, просп. Ново-Баварський, 120 зареєстроване з 05.03.2014 по теперішній час за ПрАТ "ХАРКІВСЬКИЙ ЖИРОВИЙ КОМБІНАТ" на підставі договору № 159 купівлі-продажу державного майна орендного підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ ЖИРОВИЙ КОМБІНАТ" серія та номер 1-2546 від 30.12.1993, акта приймання-передачі нерухомого майна від 03.02.1994 № б/н, свідоцтва про право власності від 17.05.1994 № 83, листів від 15.11.2001 № 07-7547 та від 05.12.2001 № 07-7968, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.03.2003 № САА 919471, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.07.2003 № САА 475035. Вищевикладене підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.01.2023 № 320469700.

Майно відповідача розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013, загальною площею 10,2160 га, яка є власністю територіальної громади м. Харкова. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6313388062020 від 07.07.2020 земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013 загальною площею 10,2160 га по пр. Ново-Баварському, 120 у м. Харкові з 07.07.2020 зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Вищевказана земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання - для експлуатації виробничих будівель та споруд, обслуговування під`їзної залізничної колії та влаштування додаткового в`їзду автотранспорту.

Договір оренди Земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013 відповідач з позивачем не уклав.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення прав та інтересів територіальної громади міста Харкова в особі позивача і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, що підлягала б сплаті у разі укладення договору, за період з 07.07.2020 по 28.02.2022 у загальному розмірі 2612948,16 грн.

Таким чином, предметом даного позову, після прийняття заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2612948,16 грн за період з 07.07.2020 по 28.02.2022.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

В даному разі названі умови наявні, а отже між сторонами склалися кондикційні правовідносини, про що свідчить наступне.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч.1 ст.79 ЗК України).

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України).

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 ЗК України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. "в" ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України "Про оренду землі").

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 ЗК України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України).

Нормами статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав з 07.07.2020 і належить територіальній громаді м. Харкова на праві комунальної власності відповідно до закону, що не спростовано відповідачем. Це підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від № НВ-6313388062020 від 07.07.2020. Відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013 загальною площею 10,2160 га по пр. Ново-Баварському, 120 у м. Харкові зареєстрована з 07.07.2020 в Державному земельному кадастрі. Категорія земель - земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для експлуатації виробничих будівель та споруд, обслуговування під`їзної залізничної колії та влаштування додаткового в`їзду автотранспорту.

Зазначений висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією, яка викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

На Земельній ділянці знаходиться Майно, власником якого з 05.03.2014 є відповідач.

Договір оренди між позивачем та відповідачем з приводу передачі останньому у строкове платне володіння і користування Земельної ділянки для розміщення та обслуговування Майна відповідача в період з 07.07.2020 по 28.02.2022 не укладався. Відповідно, орендна плата відповідачем позивачеві за фактичне володіння і користування Земельною ділянкою не сплачувалась.

Факт формування Земельної ділянки, факт належності її на праві комунальної власності Харківській міській раді, факт знаходження на ній майна відповідача, а також факт відсутності договору оренди земельної ділянки та факт відсутності оплати за користування нею своєчасно і у визначеному розмірі підтверджується наявними у справі доказами. З урахуванням цього суд вважає факт безоплатного користування відповідачем Земельною ділянкою належною позивачеві доведеним.

З огляду на це та враховуючи, що: земельна ділянка є сформованою, як об`єкт права; земельна ділянка належить територіальній громаді м. Харкова від імені якої діє позивач; відповідач фактично використовує Земельну ділянку для розміщення належного йому майна; за користування Земельною ділянкою на користь позивача підлягають сплаті кошти у вигляді орендної плати; договір оренди Земельної ділянки не укладено; кошти, які б у разі укладення договору оренди були б сплачені відповідачем позивачеві, відповідач утримує (зберігає) у себе, суд прийшов до висновку про те, що між позивачем та відповідачем у відповідності до статті 1212 ЦК України виникли кондикційні правовідносини, в силу яких відповідач зобов`язаний повернути повивачеві кошти збережені ним в результаті несплати орендної плати за фактичне користування Земельною ділянкою належною позивачеві.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.

Кваліфікація спірних правовідносин як кондикційних, тобто, зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Дослідивши розрахунки позивача щодо розміру безпідставно збережених коштів, суд прийшов до висновку про їх правомірність та обґрунтованість.

Так, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є саме нормативна грошова оцінка земель, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.

При цьому, наявність між сторонами позадоговірних кондикційних правовідносин не є підставою для незастосуванння при визначенні розміру несплаченої відповідачем орендної плати за земельну ділянку як безпідставно збережених грошових коштів затвердженої у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки цієї ділянки.

Відповідно до наданого позивачем до позовної заяви Витягу № НВ - 9908648252023 від 09.02.2023 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013 становить 189 007 176,94 грн.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ПАТ "Харківський жировий комбінат" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013 від 09.02.2023 № НВ-9908648252023, та з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703,1997 рік - 1,059, 1998 рік- 1,006,1999 рік- 1,127,2000 рік- 1,182, 2001 рік- 1,02,2005 рік- 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь), 2016 рік -1,06 для земель несільськогосподарського призначення, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік- 1,1 для земель несільськогосподарського призначення, за 2022 рік - 1,15.

Нормативна грошова оцінказемельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013 загальною площею 10,2160 га по пр. Ново-Баварському, 120 у м. Харкові у 2020 році становить 149 412 788 грн.

Нормативна грошова оцінказемельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013 загальною площею 10,2160 га по пр. Ново-Баварському, 120 у м. Харкові у 2021 році становить 149 412 788 грн.

Нормативна грошова оцінказемельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013 загальною площею 10,2160 га по пр. Ново-Баварському, 120 у м. Харкові у 2020 році становить 164 354 067 грн.

Отже, відповідно до розрахунків позивача, розмір орендної плати, яку повинно було сплачувати ПрАТ "Харківський жировий комбінат" за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013 загальною площею 10,2160 га по пр. Ново-Баварському, 120 у м. Харкові складає:

- у 2020 році - 498 042,63 грн. в місяць, а за період з 07.07.2020 по 31.12.2020, що становить 2 891 860,43 грн;

- у 2021 році - 498 042,63 грн. в місяць, а за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 5 976 511,52 грн;

- у 2022 році - 465 669,86 грн. в місяць, а за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 931 339,72 грн.

До матеріалів справи надано лист Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 03.02.2023 № 1469/5/20-40-04-02-12, відповідно до якого підтверджено, що ПрАТ "Харківський жировий комбінат":

- за 2020 рік за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:12:015:0011 задекларовано 2 501 162,78 грн., щомісячно по 208 430,23 грн. Задекларовані податкові зобов`язання сплачені платником у 2020 році в повному обсязі;

- за 2021 рік - за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:12:015:0011 задекларовано 5 976 523,46 грн, щомісячно по 498 043,62 грн. Задекларовані податкові зобов`язання сплачені платником у 2021 році в повному обсязі;

- за 2022 рік - за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:12:015:0011 задекларовано 6 574 200,32 грн., щомісячно по 547 850,03 грн. Станом на 02.02.2023 ПрАТ "Харківський жировий комбінат" має заборгованість з орендної плати за 2022 рік у сумі 6 768 696,31 грн.

Перевіривши розрахунки безпідставно збережених ПАТ "Харківський жировий комбінат" коштів за період 07.07.2020 по 28.02.2022 зі ставки орендної плати у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки, суд дійшов висновку, що вони є вірними та здійснені відповідно до положень чинного законодавства. Доказів їх невідповідності та/або контррозрахунку матеріали справи не містять, а відповідачем до суду не надано.

Також судом встановлено, що під час здійснення розрахунку заявленої до стягнення суми прокурором та позивачем було враховано відомості, зазначені в листі Головного управління ДПС у Харківській області від 03.02.2023 № 1469/5/20-40-04-02-12 в частині сплати земельного податку за 2020 за період 307.07.2020 по 31.12.2020 у розмірі 1 210240,05 грн та за 2021 рік у розмірі 5 976 523,46 грн. А тому в даному випадку відсутнє подвійне стягнення з відповідача грошових коштів за користування земельною ділянкою у заявлений до стягнення період без належних правових підстав.

При цьому, сплата земельного податку відповідачем не звільняє від здійснення плати за землю в належному розмірі. Так, відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю обов`язків платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок це обов`язків платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПКУ). Платниками земельного податку є (1) власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); (2) землекористувачі (п.269.1 ст.269 ПКУ). Відповідач відповідний період не був ні власником Земельної ділянки, ані її землекористувачем. Таким чином відповідач не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Тобто, правових підстав для сплати земельного податку у відповідача немає. У зв`язку з цим фактично сплачені суми земельного податку не можуть бути кваліфіковані як належне виконання обов`язків з оплати користування Земельною ділянкою яке виключає стягнення коштів у розмірі утриманої (збереженої) орендної плати.

На підставі викладеного вище суд приходить до висновку про те, що між сторонами до статті 1212 ЦК України виникли кондикційні правовідносини в силу яких відповідач зобов`язаний повернути повивачеві кошти збережені ним в результаті несплати орендної плати за фактичне користування Земельною ділянкою належною позивачеві. Сума коштів у вигляді орендної плати збереженої без достатніх правових підстав відповідачем розрахована вірно, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, та становить за 2020 рік за період з 07.07.2020 по 31.12.2020 суму у розмірі 1 681620,38 грн; за 2022 рік за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 суму у розмірі 931339,72 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в загальній сумі 2612948,16 грн були заявлені позивачем правомірно.

В той же час, суд зазначає, що під час розгляду даної справи відповідач здійснив добровільне погашення суми заявленої до стягнення заборгованості в розмірі 931339,72 грн із зазначенням призначення платежу орендна плата за січень та лютий 2022 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 040035 від 19.04.2023.

Позивач своїм правом на подачу заяви про зменшення розміру позовних вимог у визначений Господарським процесуальним кодексом України строк не скористався, проте у судовому засіданні підтвердив факт здійснення відповідачем відповідних проплат.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, враховуючи сплату відповідачем 931339,72 грн, що дорівнює сумі коштів у вигляді орендної плати збереженої без достатніх правових за 2022 рік за період з 01.01.2022 по 28.02.2022, яке відбулося під час розгляду даної справи, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в цій частині вимог про стягнення з відповідача 931339,72 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Одночасно суд наголошує, що несплата (збереження) відповідачем коштів у розмірі орендної плати за 2020 рік порушує права позивача адже власником відповідної земельної ділянки в спірний період є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Згідно ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Таким чином, утримання (збереження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію виправдане очікування, що є загальновизнаною в т.ч. в практиці Європейського суду з прав людини. При цьому відповідач, ігноруючи передбачений законом обов`язок з оформлення права користування землею та не сплачуючи відповідні кошти за користування нею, легітимного бажання врегулювати спірні правовідносини не виявляє.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1681620,38 грн. за період з 07.07.2020 по 31.12.2020 року.

Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 39 194,40 грн покладаються на відповідача (при розрахунку враховано суму стягнення та суму вимог, сплачених відповідачем після звернення з позовом до суду). При цьому суд керувався приписами частини 9 статті 129 ГПК України, якою унормовано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки відповідачем не було надано належних доказів на спростування правомірності позовних вимог, сплату спірної заборгованості у сумі 931339,72 грн здійснена лише після відкриття провадження у даній справі, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 39 194,40 грн слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський жировий комбінат" (61019, місто Харків, пр. Ново-Баварський, 120; ідент. код 00333612) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7; ідент. код 04059243) заборгованість у розмірі 1681620,38 грн та 39194,40 грн. судового збору сплаченого при подачі позову.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Закрити провадження у справі в частини вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Харківський жировий комбінат" на користь Харківської міської ради 931339,72 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "03" липня 2023 р.

СуддяМ.І. Шатерніков