Ухвала

від 19.07.2023 по справі 922/1063/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

19 липня 2023 року м. ХарківСправа № 922/1063/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський жировий комбінат" (вх. № 18073 від 11.07.2023 р.) про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2023 р. по справі № 922/1063/23

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7; ідент. код 04059243)

до Приватного акціонерного товариства "Харківський жировий комбінат" (61019, місто Харків, пр. Ново-Баварський, 120; ідент. код 00333612)

про стягнення 2612948,16 грн.

за участю представників:

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Харківський жировий комбінат" (відповідач) загальної суми у розмірі 2738738,38 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, а також стягнення з відповідача суми судового збору. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилаючись на те, що відповідач у період з 07.07.2020 по 28.02.2022 використовував земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:12:015:0013 площею 10,2160 га по пр. Ново-Баварському, 120 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125,126 Земельного кодексу України, тобто без достатніх правових підстав і не сплачував за користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника вказаної земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, які позивач просить, на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, стягнути з ПАТ "Харківський жировий комбінат" як безпідставно збережені кошти в загальному розмірі 2738738,38 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.06.2023 р. у справі № 922/1063/23, позов Харківської міської ради було задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківський жировий комбінат" на користь Харківської міської ради заборгованості у розмірі 1681620,38 грн та 39194,40 грн. судового збору сплаченого при подачі позову. Закрито провадження у справі в частини вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Харківський жировий комбінат" на користь Харківської міської ради 931339,72 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

11.07.2023 р. до господарського суду Харківської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Харківський жировий комбінат" про розстрочку виконання судового рішення (вх. № 18073 від 11.07.2023) , відповідно до якої заявник просить суд, керуючись приписами ч. 1-3 ст. 331 ГПК України, розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2023 р. у справі № 922/1063/23 на 4 рівні щоквартальні платежі наступним чином:

- до 21.09.2023 року - 430203,70 грн;

- до 21.12.2023 року - 430203,70 грн;

- до 21.03.2024 року - 430203,70 грн;

- до 21.06.2024 року - 430203,68 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2023 заява ПАТ "Харківський жировий комбінат" прийнята судом та призначена до розгляду у судовому засіданні на 19.07.2023 о 10:15.

Сторони у судове засідання з розгляду заяви явку своїх повноважних представників не забезпечили, що не перешкоджає безпосередньому розгляду заяви судом.

Частиною 1 ст. 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

При вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочення виконання судового рішення суд також враховує матеріальні інтереси обох сторін.

Так, Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Суд оцінює докази, які підтверджують наявність підстав для розстрочення чи відстрочення виконання рішення, за правилами ст. 86 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, господарський суд має право розстрочити виконання рішення.

В рішенні Конституційного Суду України N 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява N 22774/93, пункт 74).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі Корнілов та інші проти України, заява N 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява N 60858/00).

Таким чином, для з`ясування обставин, чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та доводи відповідача, щодо розстрочки виконання рішення суду, приймаючи до уваги визнання боргу відповідачем, негативний вплив на матеріальне становище підприємства відповідача через військову агресію рф проти України (зруйновані та пошкоджені виробничі будівлі), суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та про можливість розстрочення виконання рішення суду у цій справі на чотири щоквартальні платежі до 21.06.2024 року.

Суд зазначає, що така розстрочка виконання рішення в даній справі не порушить баланс інтересів сторін, а досягне мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора, сприятиме можливості продовження господарської діяльності боржника і зробить реальною можливість отримання позивачем стягнутих за рішенням суду коштів.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд вважає, що розстрочення виконання судового рішення забезпечить реальне виконання судового рішення із дотриманням балансу інтересів сторін, не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача реально отримати грошові кошти.

Керуючись ст. ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський жировий комбінат" (вх. № 18073 від 11.07.2023 р.) про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2023 р. по справі № 922/1063/23 задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2023 р. у справі № 922/1063/23 на 4 рівні щоквартальні платежі наступним чином:

- до 21.09.2023 року - 430203,70 грн;

- до 21.12.2023 року - 430203,70 грн;

- до 21.03.2024 року - 430203,70 грн;

- до 21.06.2024 року - 430203,68 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку приписів ч. 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано "20" липня 2023 р.

СуддяМ.І. Шатерніков

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.