Постанова

від 07.07.2023 по справі 2-2727/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 липня 2023 року

м. Київ

справа № 2-2727/11

провадження № 61-8007св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмила Олегівна,

боржник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: акціонерне товариство «Універсал Банк»,

ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва у складі судді Усатової І. А.

від 07 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Голуб С. А., Писаної Т. О., Таргоній Д. О., від 26 квітня 2023 року.

Короткий зміст скарги

1. У листопаді 2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. звернулася до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, заінтересовані особи:

АТ «Універсал Банк», ОСОБА_2 .

2. Свої вимоги приватний виконавець мотивувала тим, що на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження № 66591399 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2727/2011 від 07 листопада 2011 року, виданого Солом`янським районним судом міста Києва, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь

ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором

№ 009-2008-860 від 25 березня 2008 року у розмірі 95 497, 65 дол. США, що за курсом НБУ станом на 08 грудня 2010 року становить 759 397, 31 грн, а також судового збору у розмірі 1 700 грн і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.

3. 20 серпня 2021 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66591399.Також 20 серпня 2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 2 801 740, 26 грн.

4. Згідно з відповідями з банківських установ у боржника відсутні відкриті рахунки в банках, або ж недостатньо коштів на відкритих рахунках для виконання постанови виконавця.

5. Приватний виконавець зазначала, що у ході вчинення виконавчих дій було встановлено, що боржнику та ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 25 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З. З. за реєстровим № 2592, на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Вказана квартира є предметом іпотеки відповідно до договору від 25 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З. З. та зареєстрованого в реєстрі за № 2598, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк». Проте згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстроване у встановленому законом порядку.

6. На підставі викладеного приватний виконавець виконавчого округу Лановенко Л. О. просила суд першої інстанції задовольнити подання.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

7. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07 червня

2022 року подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва

Лановенко Л. О. задоволено.

8. Надано дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу

м. Києва Лановенко Л. О. звернути стягнення на майно боржника -

ОСОБА_1 , яке не було зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на 1/2 частину квартири

АДРЕСА_1 .

9. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що приватним виконавцем доведено обставини, які підтверджують правомірність звернення стягнення на належну боржнику 1/2 частину квартири, право власності на яку не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року - без змін.

11. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що приватним виконавцем у порядку виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» вживалися визначені законом заходи для виконання рішення суду, а саме: винесена постанова про арешт коштів боржника в банківських установах та постанова про арешт майна боржника, проведена перевірка наявності у боржника на праві власності земельних ділянок в Україні, транспортних засобів, а також квартир та житлових будинків. В результаті вжитих заходів встановлено, що у боржника відсутні відкриті рахунки в банках, або ж недостатньо коштів на відкритих рахунках для виконання постанови, за боржником відсутнє на праві власності зареєстроване майно. Таким чином приватним виконавцем у відповідності до норм чинного законодавства не порушено черговість звернення стягнення на майно.

12. Також апеляційний суд вказав, що задоволення подання приватного виконавця про звернення стягнення на предмет іпотеки надає право виконавцю вчиняти дії, які не пов`язані з реалізацією, а саме арешт та опис предмета іпотеки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. 29 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від26 квітня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.

14. Підставою касаційного оскарженнявказаних судових рішеньзаявник зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій приписів Закону України «Про виконавче провадження» та Цивільного процесуального кодексу України, що суттєво вплинуло на права заявника.

15. Заявник зазначає, що відсутні належні, допустимі, достатні та достовірні докази того, що приватний виконавець вживав заходів щодо розшуку належного боржнику рухомого майна або звертався до боржника з вимогою про надання такої інформації. Окрім цього, відсутня інформація стосовно того, чи звертався приватний виконавець до суду з поданням про примусове проникнення до квартири, а також відсутня оцінка вартості квартири. Приватним виконавцем не надано суду доказів, що боржник ( ОСОБА_1 ) обізнаний про наявне виконавче провадження та умисно ухиляється від виконання рішення суду. Приватний виконавець лише на стадії апеляційного провадження надала копії поштових повідомлень про вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження.

16. ОСОБА_1 вказує, що приватним виконавцем не доведено, що для задоволення вимог стягувача є недостатнім майно боржника

ОСОБА_2 , який отримував кредит та за зобов`язаннями якого

ОСОБА_1 є солідарним боржником (поручителем). Також заявник вказує, що інший приватний виконавець (Телявський А. М.) у цьому ж виконавчому провадженні вже подавав аналогічне подання на тих же умовах і за таких же обставин про звернення стягнення на нерухоме майно (квартири АДРЕСА_1 ), право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку. Однак судами у справі

№ 760/33689/19 було відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця.

17. Заявник стверджує, що приватним виконавцем не здійснено всіх заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». До того ж приватний виконавець звернулася до суду з поданням щодо надання дозволу на примусове звернення на 1/2 частину квартири, яка є предметом іпотеки.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

19. У поданому відзиві на касаційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О.посилається на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, безпідставною та такою, що до задоволення не підлягає. Вказує, що з боку приватного виконавця вчинено всі дії, передбачені законом, щодо доведення до відома божника відомостей про відкрите виконавче провадження № 66590723. Здійснено всі необхідні заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для належного виконання судового рішення. У ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем було встановлено, що у боржника відсутні кошти на банківських рахунках чи рухоме майно, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20. На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. знаходиться виконавче провадження № 66591399 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2727/2011 від 07 листопада 2011 року, виданого Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь

ПАТ «Універсал Банк» заборгованості по кредитному договору

№ 009-2008-860 від 25 березня 2008 року у розмірі 95 497, 65 дол. США, що за курсом НБУ станом на 08 грудня 2010 року становить 759 397, 31 грн, а також судових витрат у справі.

21. На підставі договору купівлі-продажу квартири від 25 березня

2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З. З. за реєстровим № 2592, квартира АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

22. За змістом пункту 1.1 договору покупці прийняли квартиру у власність у рівних частках.

23. Квартира є предметом іпотеки відповідно до договору від 25 березня

2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З. З. та зареєстрованого в реєстрі за № 2598, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк».

24. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на квартиру АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку не зареєстроване.

25. Приватний виконавець вказувала на те, що за боржником право власності на вказане нерухоме майно не зареєстровано в установленому законом порядку, звернення стягнення для погашення заборгованості перед стягувачем неможливе.

26. В результаті вжитих заходів було встановлено наявність у боржника автомобіля марки ЗАЗ-DAEWOO LANOS TF69Y, колір - чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 . Приватний виконавець зазначила, що автомобіль знаходиться у розшуку. Приватним виконавцем винесені постанови про арешт коштів боржника в банківських установах та про арешт майна боржника. Встановлено, що у боржника відсутні відкриті рахунки в банках, або ж недостатньо коштів на відкритих рахунках для виконання постанови приватного виконавця, за боржником відсутнє зареєстроване на праві власності майно.

Позиція Верховного Суду

27. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

28. Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

29. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

30. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

31. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій реалізації права на доступ до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

32. Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

33. У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

34. Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

35. Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

36. Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

37. За змістом частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

38. Відповідно до частини третьої та четвертої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірку, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

39. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстроване в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

40. Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність державної реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку.

41. Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

42. Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване в установленому законом порядку, вирішується судом в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.

43. Зазначене відповідає правовому висновку, наведеному в постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20).

44. При розгляді справ указаної категорії необхідно враховувати, що однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення. Немає сенсу в правосудді, якщо рішення судів не виконуються, а невиконання судових рішень є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

45. Ураховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що боржник не має грошових коштів та іншого майна, на яке приватним виконавцем може бути звернуто стягнення з метою виконання рішення суду, дійшов правильного висновку про задоволення подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

46. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що приватний виконавець обґрунтовано звернувся до суду з указаним поданням, оскільки відсутність державної реєстрації права власності за боржником ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , яка йому належить на підставі договору купівлі-продажу від 25 березня 2008 року, унеможливлює подальшу примусову реалізацію цього майна, а отже і виконання судового рішення.

47. Судами встановлено, що приватним виконавцем вживалися визначні Законом України «Про виконавче провадження» заходи для виконання рішення суду, а саме: винесена постанова про арешт коштів боржника в банківських установах та постанова про арешт майна боржника. Кошти на рахунках боржника відсутні.

48. Приватним виконавцем також було надано копії поштових повідомлень про вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження.

49. Із урахуванням встановлених у цій справі обставин, слід погодитися із судами попередніх інстанцій, що приватним виконавцем було здійснено усі необхідні заходи, передбаченні Законом України «Про виконавче провадження», для належного виконання судового рішення. У ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем було встановлено, що у боржника відсутні кошти на банківських рахунках чи інше майно, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача у повному обсязі. В силу положень частини п`ятої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» боржник не запропонував види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу з метою виконання судового рішення про стягнення боргу.

50. Посилання заявника на положення Закону України «Про іпотеку» не можуть бути підставою для відмови у задоволенні подання приватного виконавця. Водночас необхідно взяти до уваги, що іпотекодержателем квартири АДРЕСА_1 є ПАТ «Універсал Банк».

51. Слід зазначити, що виконавчий лист Солом`янським районним судом

міста Києва на виконання ухваленого рішення був виданий у 2011 році, а судове рішення щодо стягнення заборгованості з боржника та поручителя на користь кредитора тривалий час не виконується.

52. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

53. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

54. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 07 червня

2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович