Рішення

від 07.07.2023 по справі 520/10142/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 липня 2023 р.№ 520/10142/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2022/000386/2 від 20.12.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, адже подані документи цілком підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 08.05.2023 по справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому у задоволенні позову просив відмовити, зазначив, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807200/2022/005284, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодом 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості). Зазначені при митному оформленні документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: відповідно до експортної митної декларації код товару 8302200000 не відповідає коду товару, зазначеного у ЕМД №UA807200/2022/005284, прайс-лист зазначено без умов поставки, тобто можливе неврахування всієї складових митної вартості.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

11.12.2018 між Приватним акціонерним товариством «Новий Стиль» (покупець) та компанією ROLEX, s.r.o. (продавець), Чехія укладений контракт №11122018, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у цьому Контракті, (п. 1.1. Контракту). Продавець поставляє Покупцю Товар на наступних умовах: FСА Люстенице, за адресою вул. Зелена, 422 (п. 3.1. Контракту), оплата товару має здійснюватися Покупцем шляхом оплати товару протягом 90 календарних днів з моменту поставки товару Покупцеві (п. 5.2. Контракту). Комерційним інвойсом №2221024 від 07.12.2022 визначені асортимент, ціни, інші умови постачання товару.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом до Харківської митниці подано електронну митну декларацію № 22UА807200005284U9, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом, за ціною контракту від 11.12.2018 №11122018.

До митної декларації № UA400040/2022/002263 декларантом було подано наступні документи: Митна декларація № 22UА807200005284U9; Контракт № 11122018 від 11.12.2018; Комерційний інвойс на товар №2221024 від 07.12.2022; СМR А№ 171258; Договір на перевезення № 02052022 від 02.05.2022; Рахунок на оплату вартості перевезення № 272 від 12.12.2022; Довідка про транспортні витрати № 12/12/22 від 12.12.2022; Калькуляція транспортних витрат від 12.12.2022; Заявка на транспорт; копія експортної декларації країни відправлення № 22СZ61000028Е4S4F0 від 07.12.2022; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару; Пакувальний лист; Довідка про відсутність страхування; Довідка про відсутність взаємозалежності.

Оскільки, документи, подані разом з митною декларацією на виконання частини 2 статті 53 МК України не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та містили вказані вище розбіжності, декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

У зазначеному повідомленні вказано на виконання вимог статті 54 МК України та відповідно до вимог статті 53 МК України, у зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- копію митної декларації країни відправлення з перекладом

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 М- 476.

У відповідь на повідомлення від 20.12.2022 декларант повідомив про те, що усі документи, що підтверджують митну вартість товару, надано. Інших документів надати немає змоги.

20.12.2022 митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2022/000386/2. Також, на підставі прийнятого рішення про коригування відповідачем оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, номер картки № UA 807200/2022/000230. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA807000/2022/000386/2 відповідач зазначає, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально:

Подані декларантом та зазначені у частині другій ст. 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості (відповідно до експортної митної декларації код товару 8302200000 не відповідає коду товару, який зазначено у МД, яка подана до митного оформлення), прайс-лист зазначено без умов поставки. Не надана інформація щодо угод на ідентичні та подібні товари. Не надана інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріали та витрат, понесених виробником у зв`язку із виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України, прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Не погоджуючись із такими діями відповідача позивач звернувся за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, про що вказано в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 по справі № 826/18258/13-а.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митних органів контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, наданий інвойс який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, відомості прайс-листів, пакувальних листів не суперечать один одному та відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості, умов поставки товару тощо.

Щодо коду УКТ ЗЕД, який є відмінним від коду, що зазначений в декларації країни відправлення, то позивач вказує на те, що в експортній митній декларації, складеній в країні експорту - Чехії, зазначений код товару 8302200000. Законом України № 674-ІХ «Про митний тариф України» в УКТ ЗЕД такий код товару « 8302200000» не передбачений.

У свою чергу, суд зазначає, що відмінність кодів УКТ ЗЕД у поданій на оформлення декларації від коду, зазначено у експертній декларації країни відправлення не впливає на сплату митних платежів, оскільки задекларовані товари перебувають у одній підгрупі класифікатора УКТ ЗЕД.

Крім того, суд критично оцінює зауваження митного органу що відсутності в наданому до митниці прайс-листі відомостей щодо умов поставку товару.

Так, при розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка містяться в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.

У комерційній практиці при просуванні товару на ринок одними із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).

Під комерційною пропозицією (офертою) зазвичай розуміється письмова пропозиція продавця, спрямована можливому покупцю або конкретним покупцям про продаж партії товару на певних умовах. У випадках, коли між сторонами раніше вже було укладено аналогічний договір, комерційна пропозиція (оферта) може містити лише деякі умови. Відносно решти умов робиться посилання на раніше укладений договір. Комерційна пропозиція (оферта) може мати персональні умови і персональні знижки, які зазвичай не розповсюджуються на необмежену кількість потенційних покупців.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін "прейскурант" частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

У комерційній практиці відмінність комерційної пропозиції від прейскуранта (прайс-листа) полягає в його персоналізації обмеженому колу покупців. Відомості, зазначені в комерційній пропозиції продавця, адресовані безпосередньо конкретному покупцю.

З наданого позивачем до митного оформлення документу вбачається, що останній містить відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування певних товарів, ціну, умови поставки та інші відомості.

Чинне законодавство не встановлює будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись контрагентами у довільній формі та на власний розсуд, про що неодноразово зазначав Вищий адміністративний суд України (ухвала від 26.11.2015 № К/800/23193/14), у зв`язку із чим суд критично оцінює відповідне обґрунтування митного органу в якості підстави для сумнівів у митній вартості товару, задекларованого позивачем.

Враховуючи те, що інформація, що міститься в прайс-листах, відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, не викликає сумнівів той факт, що цінова пропозиції поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії оцінюваного товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.09.2019 № 820/859/17.

Щодо ненадання інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару: витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України.

Витрати на завантаження-розвантаження страхування - у довідці про відсутність страхування зазначено, що товар не страхувався, а вартість навантажувально - розвантажувальних робіт входить у вартість транспортування. Довідкою перевізника № 12/12/22 від 12.12.2022 також підтверджено, що вартість завантажувально-розвантажувальних робіт враховано у вартість перевезення. За умовами п. 3.5. Контракту № 11122018 сторони звільняють один одного від зобов`язань із страхування товару. Отже, відповідні витрати відсутні, документально це підтверджено. Транспортування товару - до митного оформлення надані договір на перевезення, СМR, рахунок на оплату вартості перевезення № 272 від 12.12.2022, довідка про транспортні витрати № 12/12/22 від 12.12.2022, калькуляція транспортних витрат від 12.12.2022.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Ц цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

У постанові від 01.10.2013 по справі N 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, яких дотримується й сучасна судова практика (постанова від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625, постанова від 11 лютого 2021 року по справі № 826/8228/16), що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У той же час, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Отже, митним органом не доведено, що документи, які подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано достатніх доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем при подачі документів було надано всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Неточності на які посилається відповідач, не є беззаперечними доказами не розмитнення товару за ціною договору.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

В оскаржуваному рішенні відповідачем наведені формальні причини в обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному, який застосований Харківською митницею до позивача.

Такі загальні посилання на норми Митного кодексу України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за основним методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. Таким чином, суд вважає необґрунтованими наведені відповідачем підстави для коригування митної вартості товару.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийняте без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2022/000386/2 від 20.12.2022.

Стягнути з Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.М. Шляхова