Постанова

від 04.07.2023 по справі 640/4902/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/4902/22 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кобаля М.І.

за участю секретаря Мельник К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Копос Електро" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Копос Електро" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірнє підприємство «Копос Електро» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення від 06.10.2021 №741090701, в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування на прибуток на суму 777167,00 гривень (за невизнаними господарськими операціями між ДП «КОПОС ЕЛЕКТРО» та ТОВ «ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ»);

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2021 №741100701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість 14010100 на суму 183048,00 грн., з яких 122032,00 грн - сума донарахованого податку, 61016,00 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій, що підлягають застосуванню.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень було проігноровано наявність документів, що підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій із ТОВ «Експо Груп Дженерал» та правомірності відображення вказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ДП "Копос Електро" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку ДП "Копос Електро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2018 по 31.03.2021, валютного законодавства за період з 01.04.2018 по 31.03.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011 по 31.03.2021, за результатами якої складено акт від 02.10.2021 №66806/Ж5/26-15-07-01-02/25283594.

В акті перевірки зазначено, що ДП "Копос Електро" порушено:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, НП(С)БО 16 «Витрати», НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», ч1. ст.9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік на суму 868 852 грн;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України. ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» занижено податок на додану вартість на суму ПДВ 122 032 грн.

Не погоджуючись із актом перевірки, ДП "Копос Електро" були направленні заперечення на акт.

Листом №29398/І/26-15-07-01-02 від 30.09.2021 року про результати розгляду заперечень, позивачу було повідомлено про безпідставність висновків акту перевірки в частині порушень податкового законодавства щодо списання дебіторської заборгованості за 2020 рік у сумі 305 грн. В іншій частині акт перевірки залишено без змін.

За результатами розгляду заперечень, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №741090701, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на прибуток на суму 868852,00 грн;

- №741100701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 183048,00 грн, з яких 122032,00 грн-сума донарахованого податку, 61016,00 грн- сума штрафних (фінансових) санкцій, що підлягають застосуванню.

23 жовтня 2021 року ДП "Копос Електро" звернулося зі скаргою на податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС України №488/6/99-00-06-01-01-06 від 12.01.2022 року оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, ДП "Копос Електро" звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення 06.10.2021 №741090701, №№741100701 є правомірними і скасуванню не підлягають, оскільки не було здійснення реальних господарських операцій між ДП «Копос Електро» та ТОВ «Експо Груп Дженерал».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), яким, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов`язкові реквізити.

Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 9 розділу 3 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з`ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку

Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З положень податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Копос Електро" є дочірнім підприємством компанії «KOPOS HOLDING» A.S. (Чехія) - європейського виробника електромонтажної продукції. З 1997 року ДП "Копос Електро" працює на ринку електромонтажних виробів України. З 2004 року ДП "Копос Електро" почало виготовляти продукцію в Україні та стало вітчизняним виробником електромонтажної продукції під торговою маркою «КОПОС».

Основними видами діяльності ДП "Копос Електро" є - виробництво гофрованих труб та електромонтажних кабель-каналів з ПВХ та ПЕ та оптова торгівля продукцією виробництва чеського заводу «KOPOS KOLIN».

З матеріалів справи вбачається, що 26 квітня 2019 року між ДП "Копос Електро" (Замовник) та ТОВ «ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ» (Експедитор) було укладено Договір транспортного експедирування № 01/04. Відповідно до умов даного договору, Експедитор, за дорученням та за рахунок Замовника, зобов`язується надати транспортно-експедиторські послуги з організації та забезпечення перевезення вантажу (послуги), а Замовник зобов`язується приймати та оплочувати послуги у строки і на умовах даного Договору.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що впродовж дії даного Договору ДП "Копос Електро" замовило, отримало та розрахувалось за отримані транспортно-експедиторські послуги з організації та забезпечення перевезенні вантажів.

На підтвердження факту отримання транспортно-експедиторських послуг надано Договори-заявки на транспортне експедирування, Акти здачі-прийняття робіт за послугами, товаро-транспортні накладні, Рахунки-фактури, видаткові накладні. В зазначених документах в повному обсязі відображені транспортні засоби компаній експедитора, особисті дані водіїв даних транспортних засобів, види вантажу, маршрути перевезення, тощо.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що взаємовідносини між ДП "Копос Електро" та ТОВ «ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ» були реальними, факт їх належного виконання підтверджений постачанням замовлених ДП "Копос Електро" товарно-матеріальних цінностей, як отримані та використані в господарській діяльності ДП "Копос Електро" та фактом перевезення виготовленої продукції ДП "Копос Електро", що була замовлена та поставлена на склади покупців в рамках укладених господарських договорів.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що продукція ДП "Копос Електро" виробляється на заводі з виробництва будівельних електромонтажних виробів, що розташований в с. Привороття, Брусилівського району, Житомирської області. Центральний офіс та склад ДП «КОПОС ЕЛЕКТРО» розташовані в м. Києві, за адресою: вул. Магнітогорська, 1.

Водночас, перелік постачальників ДП "Копос Електро", вантажі від яких були доставлені на адресу позивача ТОВ «ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ», та покупців, якими придбана в ДП "Копос Електро" виготовлена продукція була поставлена ДП "Копос Електро", скориставшись послугами ТОВ «ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ», подавався в до ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України в процесі адміністративного оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що замовивши та отримавши послуги з перевезення матеріалів, що використані ДП "Копос Електро" в процесі виготовлення власної продукції та послуги з перевезення продукції ДП "Копос Електро" в м. Києві на завод в с. Привороття, Житомирської області, поставка готової продукції з заводу ДП "Копос Електро" до покупців здійснювалась, зокрема - ТОВ «ТИТАН АЛЬЯНС», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ПП Агрофірма «Рідний дім», ПП «ДНІПРО-ТРЕЙД», ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «Фландрія», ТОВ «Львівська автобаза №1», ТОВ «МАГМА ТРАНС», ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ТОВ «Експрес ком», ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , що підтверджується копіями Договорів, Актами, Рахунками, товарно-транспортними накладними по господарським операціям з підприємствами та підприємцями, які фактично долучались до перевезень вантажів ДП "Копос Електро".

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту перевірки - основна частина встановлених перевіркою порушень пов`язана із господарськими взаємовідносинами ДП "Копос Електро" з ТОВ «ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ», яке відповідно до укладеного 26.04.2019 року Договору транспортного експедирування № 01/4 надавало ДП "Копос Електро" транспортно-експедиторські послуги з організації та забезпечення перевезення вантажів.

Підставою для висновків про порушення та прийнятих рішень стало співставлення відомостей наявних в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС, внаслідок чого встановлено, що ТОВ «ЕКСПС ГРУП ДЖЕНЕРАЛ» не має складів, транспортних засобів, трудових ресурсів, тощо.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник ДП "Копос Електро" надав пояснення, що для з`ясування інформації про те, яким чином ТОВ «ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ» виконувало взяті на себе зобов`язання за Договором транспортного експедирування № 01/4 від 26.04.2019 року, вони зв`язались із колишнім керівником ТОВ «ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ» - ОСОБА_10 , який повідомив, що ТОВ «ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ» дійсно не мав у власності необхідних вантажних автомобілів, але з мстою надання послуг з організації та забезпечення перевезення вантажів до перевезень, за окремо укладеними договорами, ним залучались інші суб`єкти господарювання.

На підтвердження зазначеного до матеріалів справи було долучено копії документів відповідно до яких, організовуючи перевезення вантажів ТОВ «ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ» залучало до надання послуги:

- ТОВ «СКЛОСЕРВІС», код 32788010, автомобіль ДАФ НОМЕР_1 /прічеп НОМЕР_2 , водій ОСОБА_11 (поставка сировини на завод ДП «КОПОС ЕЛЕКТРО» із с. Ямниця, Івано- Францівської області).

- ТОВ «НАВІ-ТРАНС», код 38612097, автомобіль МДН НОМЕР_3 /прічеп НОМЕР_4 , водій ОСОБА_12 (поставка готової продукції з заводу ДП "Копос Електро" до покупця в м. Харків).

- ФОП ОСОБА_13 , код НОМЕР_5 , автомобіль ДАФ НОМЕР_6 /прічеп НОМЕР_7 , водій ОСОБА_14 (перевезення вантажу зі складу ДП "Копос Електро" в м. Києві на завод в с. Привороття, Житомирської області, поставка готової продукції з заводу ДП «КОПОС ЕЛЕКТРО» до покупця в м. Старокостянтинів, Хмельницької області).

- ТОВ «ЛЕВ КАРГО», код 41854900, автомобіль МАН НОМЕР_8 /прічеп НОМЕР_9 , водій ОСОБА_15 (поставка готової продукції з заводу ДП "Копос Електро" до покупця в с.м.т. Пантаївка, Олександрівського району, Кіровоградської області/перевезення вантажу зі складу.

Отже, враховуючи вищевикладене, надані докази є підтвердженням фактичного здійснення реальних господарських операцій з перевезення вантажів ДП "Копос Електро" та правомірності відображення даних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Колегія суддів звертає увагу, недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно- господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 440/3779/18, від 06 грудня 2022 року у справі №640/25980/20.

Також, слід зазначити, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надані іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведенні документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Неможливість здійснення зустрічної звірки, як зазначено в Акті перевірки, не може мати для позивача будь-яких правових наслідків, оскільки, ДП "Копос Електро" не може нести відповідальність за правопорушення вчинені іншими суб`єктами господарювання.

Крім того, слід зазначити, що ДП "Копос Електро" долучено до матеріалів справи докази, які підтверджують факти відвантаження Постачальниками товарів на адресу ДП "Копос Електро", прибуття перевезених товарів та їх оприбуткування на складах ДП "Копос Електро", факт внутрішнього переміщення перевезених товарів при використанні їх у виробництві продукції, факти відвантаження ДП "Копос Електро" готової продукції на адресу Покупців.

Замовлені у ТОВ «ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ» послуги та факти їх надання призвели до об`єктивної зміни складу активів ДП "Копос Електро", придбання таких послуг було здійснено з метою використання у господарській діяльності.

Станом на дату першого замовлення ТОВ «ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ» було зареєстроване в Дніпровському районі міста Києва за адресою: 02160, м. Київ, проспект Соборності, будинок 15, офіс 807.

Видом діяльності ТОВ «ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ» відповідно до реєстраційних документів та інформації, яка була розміщена у відкритих реєстрах була визначена «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту» - КВЕД 52.29.

Стосовно доводів про те, що ТОВ «ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ» в липні 2020 року змінило назву, місцезнаходження, власника та вид діяльності на КВЕД 73.11- Рекламні агентства та налічує в штаті одного співробітника, слід зазначити, що вказане жодним чином не підтверджує неможливість надання цим підприємством послуги з перевезення матеріалів в 2019 році.

Неподання чи подання неповної фінансової звітності ТОВ «ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ» не відміняє того факту, що ДП «КОПОС ЕЛЕКТРО» замовило та отримало реальні послуги з перевезення матеріалів, шо були використані в процесі виготовлення власної продукції та послуги з перевезення продукції покупцям.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Таким чином, отримавши замовлену послугу, склавши та належним чином оформивши первинні документи ДП "Копос Електро" правомірно відобразило дані операції в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно вимог ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 14 403,23 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 21 604,85 грн.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Дочірнього підприємства "Копос Електро".

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Копос Електро" - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року - скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2021 року №741090701, в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування на прибуток на суму 777 167,00 гривень (за невизнаними господарськими операціями між ДП "Копос Електро" та ТОВ "ЕКСПО ГРУП ДЖЕНЕРАЛ").

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2021 року № 741100701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість 14010100 на суму 183048, 00 гривень, з яких 122 032,00 гривень - сума донарахованого податку, 61016,00 гривень - сума штрафних (фінансових) санкцій, що підлягають застосуванню.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Дочірнього підприємства "Копос Електро" понесені судові витрати за подання адміністративного позову у розмірі 14 403,23 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 21 604,85 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

М.І. Кобаль

Повний текст постанови складено « 06» липня 2023 року.