Ухвала

від 07.07.2023 по справі 804/7868/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 липня 2023 року

м. Київ

справа № 804/7868/17

адміністративне провадження № К/990/21493/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 у справі №804/7868/17 за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб» Дніпро»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС, Лівобережна об`єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 12.06.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 у справі №804/7868/17 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 про задоволення позову щодо надання дозволу Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмежено відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро», яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 05.10.2016 №29/32813827, від 05.10.2016 №30/32813827, від 05.10.2016 №31/32813827, від 07.10.2016 №33/32813827, від 07.11.2016 №34/32813827, від 07.11.2016 № 35/32813827.

Подаючи касаційну скаргу, позивач також наводить підстави, що зумовили пропуск визначеного законом процесуального строку на касаційне оскарження спірного в цій справі судового рішення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Васильєва І.А. (головуючий суддя), судді: Хохуляк В.В., Юрченко В.П.

Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2023 заяви суддів Васильєвої І.А. та Юрченко В.П. про самовідвід задоволено. Відведено суддів Васильєву І.А. та Юрченко В.П. від участі у розгляді справи №804/7868/17. Матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 у справі №804/7868/17 за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб» Дніпро»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС, Лівобережна об`єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі передано на повторний перерозподіл для визначення складу колегії суддів.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05.07.2023 №1062/0/78 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №804/7868/17.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2023 визначено склад суду у даній справі: Олендер І.Я. - головуючий суддя, судді: Гончарова І.А., Пасічник С.С.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання скаржником вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з`ясовано, що предметом розгляду справи №804/7868/17 за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб» Дніпро»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС, Лівобережна об`єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, є вимоги щодо надання Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмежено відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро», яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 05.10.2016 №29/32813827, від 05.10.2016 №30/32813827, від 05.10.2016 №31/32813827, від 07.10.2016 №33/32813827, від 07.11.2016 №34/32813827, від 07.11.2016 № 35/32813827.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 скасовано та ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Як убачається зі змісту поданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України касаційної скарги, підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі останнє, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає положення:

пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України - суд апеляційної інстанції оскаржувану позивачем постанову ухвалив без урахування висновків викладеного Верховним Судом у постановах: від 28.01.2020 у справі №520/3516/19, від 05.03.2018 у справі №818/909/16, від 24.01.2019 у справі №П/811/203/16;

пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач наводить мотиви незгоди з рішенням суду апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову контролюючого органу здійсненим по факту оцінки доказів та фактичних обставин справи та вказує, що судом апеляційної інстанції при ухваленні спірної постанови неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного, як на його думку, судового рішення.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що раніше подані позивачем касаційні скарги Верховний Суд ухвалами від 27.03.2023 та від 08.05.2023 повернув скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили належного викладення підстав для касаційного оскарження спірного у цій справі судового рішення. При цьому, Верховний Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстави для касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції відповідно до пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328, частинами другою-третьою статті 353 КАС України.

Натомість, під час перевірки втретє поданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України касаційної скарги встановлено, що її зміст щодо підстав для касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції є ідентичним до тієї, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду, зокрема, від 08.05.2023 та яку суд касаційної інстанції визнав необґрунтованою.

Так, усуваючи недоліки попередньо поданої касаційної скарги, позивач, як на підставу касаційного оскарження у цій справі, посилається на положення пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, натомість обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених КАС України при оскарженні судових рішень на цих підставах скаржник так і не наводить.

Обґрунтування касаційної скарги, аналогічно попередньо поданій, зводиться до опису встановлених у цій справі обставин справи на підставі оцінки доказів, мотивів незгоди з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову контролюючого органу та цитування положень податкового законодавства, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду.

Верховний Суд вже звертав увагу скаржника на наявність суперечностей, які унеможливлюють вирішення питання про відкриття касаційного провадження, однак, зазначені мотиви контролюючий орган так і не врахував, що свідчить про ігнорування позивачем вимог і роз`яснень суду касаційної інстанції. При цьому, Суд акцентував увагу скаржника, що усунення таких суперечностей об`єктивно впливає на перевірку дотримання ним вимог частини четвертої статті 330 КАС України.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг. Зазначене свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Суд у черговий раз звертає увагу скаржника, що на стадії відкриття касаційного провадження, касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Суд наголошує, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав (підстави) касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 у справі №804/7868/17.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 у справі №804/7868/17 за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб» Дніпро»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС, Лівобережна об`єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер