Рішення

від 07.07.2023 по справі 240/2788/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2023 року м. Житомир

справа № 240/2788/23

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Фобос" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,-

встановив:

Приватне підприємство "Фобос" звернулось до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати винесені Житомирською митницею рішення про коригування митної вартості від 14.09.2022 №101000/2022/000138/1 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2022/022431 від 14.09.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що товариство придбало на аукціоні автомобіль марка - JEEP модель - WRANGLER, номер шасі - НОМЕР_1 , проданий за фінальною ставкою 8688,00 доларів США. З метою митного оформлення декларантом до митного органу були подані всі документи необхідні для здійснення митного оформлення ввезеного автомобіля на ім"я товариства. На підставі вказаних документів визначена позивачем за першим методом митна вартість автомобіля, який ввозився в Україну, була заявлена в декларації в сумі розміром 8688,00 доларів США.

Відповідач не погодився із заявленою декларантом митною вартістю та 14.09.2022 службовою особою митниці прийнято рішення №101000/2022/000138/1 про коригування митної вартості товарів. В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та склала 15720,00 доларів США.

Зазначає, що митна вартість товару визначена позивачем за першим методом за ціною договору на рівні 8688,00 доларів США, є правомірною.

При цьому витребування митним органом додаткових документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Позивач вважає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Окрім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом. Відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та не мають більшого значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Як наслідок, саме лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з вищим рівнем митної вартості товару - не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, включаючи інформацію щодо ціни товару, яка фактично була сплачена.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач - Житомирська митниця надіслала до суду відзив на позовну заяву від 01.03.2023 (за вх.№15849/23), у якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами.

За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

Документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

До митного оформлення надано, зокрема: контракт 2345/17 від 02.12.2021; рахунок-фактуру (інвойс) від 02.12.2021 №2345; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.02.2021 №V19111821CG; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 12.09.2022; банківській платіжний документ від 06.12.2021.

Рахунок-фактура №2345 від 02.12.2021 не підписана та не скріплена печаткою жодної особи, що може свідчити про відсутність схвалення даного документа за вказаними умовами продажу, у тому числі, щодо ціни товару.

Довідка про транспортні витрати від 12.09.2022 видана на автомобіль Nissan, хоча VIN-код співпадає із заявленим.

Також вказує, що відповідно до відкритих джерел в мережі Інтернет, а саме сайту BidCars, автомобіль марка - JEEP модель - WRANGLER, VIN-1 НОМЕР_2 , проданий з аукціону за фінальною ставкою 13800 доларів США, LOT: 1-36442411 (зазначено у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу SALVAGE CERTIFICATE), аукціонні збори - 908 доларів США, вантажоперевезення до порту 380 доларів США, доставка в порт Rotterdam, NL 1575 доларів США.

Враховуючи наведене вище, відповідно до вимог ст.55 Митного кодексу України 14.09.2022 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA101000/2022/000138/1.

02 березня 2023 року позивач надіслав до суду відповідь на відзив на позовну заяву (за вх.№16323/23), у якому додатково вказує, що безумовним та однозначним підтвердження митної вартості товару є перерахування продавцеві позивачем суми, що становила митну вартість та зазначена в договорі та інвойсі (8688,00 доларів США).

09 березня 2023 року відповідач надіслав на електронну адресу суду заперечення на відповідь на відзив (за вх.№17919/23), у яких додатково вказує, що на момент подачі митної декларації №UA101020/2021/033116 інших документів крім зазначених до митного оформлення ні позивачем, ні декларантом не було подано. Вказане спростовує твердження позивача про те, що для митного оформлення товару було надано весь пакет документів.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між Приватним підприємством "Фобос" ("Покупець") та «NY Baltic Auto Shipping Inc» ("Продавець") укладено Контракт №2345/17 від 02.12.2021 відповідно до умов якого "Продавець" продає "Покупцеві" товар: пошкоджений автомобіль, на умовах визначених Контрактом та Інвойсом. Вартість контракту 8688,00 доларів США.

На підставі інвойсу №2345 від 02.12.2022, відповідно до умов контракту Приватне підприємство "Фобос" здійснило оплату згідно з платіжним дорученням №1 від 06.12.2021 у розмірі 8688,00 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом 14.09.2022 подано митному органу митну декларацію №UA101020/2022/033116, у якій визначено вартість транспортного засобу в розмірі 8688,00 доларів США.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA101020/2022/033116 митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: контракт 2345/17 від 02.12.2021; рахунок-фактуру (інвойс) від 02.12.2021 №2345; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.02.2021 №V19111821CG; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 12.09.2022; банківській платіжний документ від 06.12.2021.

Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву за вх.№15849/23 відповідач вказує, що за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД №UA101020/2022/033116 та перевірки документів встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме:

- рахунок-фактура №2345 від 02.12.2021 не підписана та не скріплена печаткою жодної особи, що може свідчити про відсутність схвалення даного документа за вказаними умовами продажу, у тому числі, щодо ціни товару;

- довідка про транспортні витрати від 12.09.2022 видана на автомобіль Nissan, хоча VIN-код співпадає із заявленим.

Також відповідно до відкритих джерел в мережі Інтернет, а саме сайту BidCars, автомобіль марка - JEEP модель - WRANGLER, VIN- НОМЕР_1 , проданий з аукціону за фінальною ставкою 13800 доларів США, LOT: 1-36442411 (зазначено у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу SALVAGE CERTIFICATE ), аукціонні збори - 908 доларів США, грузоперевозка до порту 380 доларів США, доставка в порт Rotterdam, NL 1575 доларів США.

У подальшому, 14.09.2022 відповідач прийняв рішення №UA101000/2022/000138/1 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість ввезеного автомобіля у розмірі 15720 доларів США.

У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД від 19.07.2022 №UA206050/2022/009803 - «легковий, автомобіль, марка JEEP модель WRANGLER, календарний рік виготовлення: 2019, тип двигуна бензин, об`єм двигуна 1995стЗ, пошкодження аварійного характеру: пошкоджено ЛФП, забруднено оббивку салону та сидінь/ пошкоджено передні та задні ліві двері, вітрове скло, спрацьовані подушки безпеки, відсутня передня ліва підвіска.» - і складає 15720 доларів США за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У зв"язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2022/022431, з тих підстав, що митна декларація не може бути оформлена, у зв"язку з тим що декларантом у графі 45 декларації невірно розрахована митна вартість товару №1 та вона не підтверджена документально, а вибраний метод її визначення не відповідає умовам наведеним у главі 9 Митного кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною друга статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як свідчать матеріали справи, декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості надав:

- контракт 2345/17 від 02.12.2021;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 02.12.2021 № 2345;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.02.2021 № НОМЕР_3 ;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 12.09.2022;

- банківській платіжний документ від 06.12.2021.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З наведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує право органу доходів і зборів перевіряти достовірність або точність будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого транспортного засобу марки - JEEP модель - WRANGLER, номер шасі - НОМЕР_1 , робочий об"єм двигуна 1995 см3, призначений для перевезення пасажирів, двигун - DOHC, тип кузова - універсал, тип палива - бензин, календарний рік випуску - 2018 року, бувший у використанні, після ДТП, у розмірі 8688 доларів США, та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому правова позиція відповідача полягає у тому, що за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та за переконанням митного органу, декларантом не надано документи які підтверджують заявлену митну вартість, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації з електронного каталогу, наявної в митниці, за кодом транспортного засобу і на рівні 15720 доларів США.

Як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку встановленням, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки право позивача на транспортний засіб марки - JEEP модель - WRANGLER, номер шасі - НОМЕР_1 , робочий об"єм двигуна 1995 см3, призначений для перевезення пасажирів, двигун - DOHC, тип кузова - універсал, тип палива - бензин, календарний рік випуску - 2018 року, бувший у використанні, після ДТП, у розмірі 8688 доларів США, підтверджується зовнішньоекономічним контрактом №2345/17 від 02.12.2021, відповідно до змісту якого, сторони контракту обумовили вартість предмету вищевказаного контракту, а саме у розмірі 8688,00 доларів США. У свою чергу вищевказана суму у розмірі 8688,00 доларів США сплачена позивачем, як "Покупцем" на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №2345/17 від 02.12.2021, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 06.12.2021.

Судом встановлено, що платіжний документ - платіжне доручення №1 від 06.12.2021, в призначенні платежу містить посилання на транспортний засіб JEEP модель - WRANGLER, номер шасі - НОМЕР_1 та інвойс №2345 від 02.12.2021, що у свою чергу повністю кореспондується з умовами зовнішньоекономічного контракту №2345/17 від 02.12.2021 та іншими документами, поданими під час митного оформлення.

Окрім того, сам факт здійснення позивачем оплати товару, підтверджується погодженням контролюючим органом, через призму відсутності будь-яких зауважень до інформації вказаної у платіжному дорученні №1 від 06.12.2021.

Таким чином твердження відповідача про неможливість врахуванням рахунку-фактури (інвойс) №2345 від 02.12.2021 з підстав відсутності підпису та печатки сторін, спростовується вищенаведеним.

Окрім того слід врахувати, що звичаєвим правом ділового обороту країни-відправлення - США, допускають обмін електронними документам без накладення документального (фактичного) підпису та печатки.

Також, відповідачем під час розгляду справи не надано доказів оскарження правочину з приводу придбання позивачем транспортного засобу JEEP модель - WRANGLER, номер шасі - НОМЕР_1 , на підставі зовнішньоекономічного контракту №2345/17 від 02.12.2021.

На підтвердження своїх доводів відносно визначеної митної вартості транспортного засобу, митним органом не надано жодного доказу, який би спростував зміст угоди про передачу права власності на транспортний засіб JEEP модель - WRANGLER, номер шасі - НОМЕР_1 та інвойсу №2345 від 02.12.2021, у якому вказано узгоджену вартість транспортного засобу із оплатою послуг за транспортування, загалом у розміром 8688,00 доларів США, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів країни експорту інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу транспортного засобу, що був у використанні та після ДТП, марки JEEP модель - WRANGLER, номер шасі - НОМЕР_1 .

Крім цього, необхідно зазначити, згідно ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).

З огляду на вказане, надання митному органу документів щодо оплати/передоплати товару не впливають на рівень митної вартості товару, а лише підтверджують заявлену ціну, як складову митної вартості товару.

Щодо доводів відповідача про неможливість підтвердження оплати на підставі наданих ПП "Фобос" документів, з підстав наявності у митного органу з відкритих джерел інформації, а саме сайту BidCars, що автомобіль марки - JEEP модель - WRANGLER, VIN-1 НОМЕР_2 , проданий з аукціону за фінальною ставкою 13800 доларів США, LOT: 1-36442411 (зазначено у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу SALVAGE CERTIFICATE), суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що транспортний засіб був придбаний позивачем не у покупця, що придбав його на аукціоні, а у компанії NY Baltic Shipping Inc. При цьому, позивач жодним чином не обізнаний та не несе відповідальність за обґрунтованість визначеної NY Baltic Shipping Inc продажної ціни товару.

В свою чергу, відмінність ціни може бути викликана різними факторами, а саме в порівнянні зі станом товару на аукціоні та в момент продажу позивачу (02.12.2021), оскільки втручання в складові частини автомобіля (ДТП про що чітко вказано у зовнішньоекономічному контракті), можливі додаткові пошкодження у проміжку часу між придбання первинним покупцем товару та його відчуження безпосередньо NY Baltic Shipping Inc на користь ПП "Фобос".

Також не є обґрунтованим посилання відповідача на помилку вказану у довідці про транспортні витрати від 12.09.2022, згідно з якої марка автомобіля зазначена "Nissan", при одночасній наявності інформації VIN-код (номер шассі), який повністю співпадає із заявленим номером шассі транспортного засобу, що ввозиться на територію України.

На підставі аналізу вказаних документів у сукупності з іншими документами, поданими позивачем під час митного оформлення оцінюваного товару, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, з огляду на встановлення розбіжностей та відсутності відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 14.09.2022 №UA101000/2022/000138/1 вказано, що митну вартість відповідач визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно з вимогами частини 6 статті 54 МК підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Відповідно до статті 58 МК при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, в тому числі, і витрати (складові митної вартості), пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 19.02.2019 у справі №804/1316/16, від 21.01.2020 у справі №804/428/16, від 11.09.2020 у справі №804/1211/16.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування технічного стану транспортного засобу внаслідок використання автомобіля та його пошкодження (ДТП), що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

Отже, суд наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.

Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння транспортних засобів не може вказувати на об`єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

При цьому, як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

При цьому, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічна правова позиція викладене Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №805/2713/16-а.

Досліджуючи наявні у справі докази та обставини щодо наявності розбіжностей у документах, поданих позивачем для митного оформлення, суд встановив, що такі розбіжності мали місце, відображені в рішенні відповідача про коригування митної вартості товарів, проте спростовані позивачем під час розгляду справи відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України.

Підсумовуючи всі наведені висновки у цій справі, суд зазначає, що як у взаємозв`язку, так і окремо, кожне порушення, допущене митним органом призвело до прийняття неправомірного рішення, яким скориговану митну вартість товару, транспортного засобу марки - JEEP модель - WRANGLER, номер шасі - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2018. До них належать: відсутність аргументації та невідповідність нормам митного законодавства в прийнятих рішень; недоведеність необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості товару, що в свою чергу потягнуло за собою неправомірність проведення наступних дій митним органом.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товарів згідно із оскаржуваним рішенням №UA101000/2022/000138/1 від 14.09.2022 та винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2022/022431, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про задоволення позову.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Приватного підприємства "Фобос" (вул.Велика Бердичівська, 14 А, Житомир,10014, код ЄДРПОУ 32313503) до Житомирської митниці (вул.Перемоги, 25, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці №UA101000/2022/000138/1 від 14.09.2022 про коригування митної вартості товарів та картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2022/022431.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Приватного підприємства "Фобос" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 5368 (п"ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 07 липня 2023 року.

Суддя А.В. Горовенко