Постанова

від 05.07.2023 по справі 697/78/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/225/23 Справа № 697/78/23 Категорія: ст. 172-7 КУпАП Головуючий у І інстанції Колісник Л. О. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю прокурора Гречаника Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисниці Хорошун О.В. на постанову Канівського міськрайсуду Черкаської обл. від 1.03.2023 р., якою

ОСОБА_1 ,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

депутата Бобрицької сільської ради

Черкаського р-ну Черкаської обл.,

проживає

АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 2 ст. 1727 КУпАП та нього накладено стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., стягнуто судовий збір в розмірі 536,8 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи депутатом Бобрицької сільради Черкаського р-ну Черкаської обл. та відповідно до п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» прийняв рішення при наявності у нього реального конфлікту інтересів під час голосування голосом «за» питання «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (01.03 Для ведення особистого селянського господарства) у власність» своєму синові ОСОБА_2 та своїй дружині ОСОБА_3 на 20 сесії Бобрицької сільради Черкаського р-ну Черкаської обл. від 24.12.2021 р., чим вчинив адмінправопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 1727 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом Бобрицької сільради Черкаського р-ну Черкаської обл. та відповідно до п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» прийняв рішення при наявності у нього реального конфлікту інтересів під час голосування голосом «за» питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (01.03 Для ведення особистого селянського господарства)» своєму синові ОСОБА_2 на 21 сесії Бобрицької сільради Черкаського р-ну Черкаської обл. від 26.01.2022 р., чим вчинив адмінправопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 1727 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисниця Хорошун О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки на її думку цей строк пропущений з поважних причин. Клопотання про поновлення пропущеного строку обґрунтовує тим, що з 2.03.2023 р. по 10.03.2023 р. вона хворіла, тому копію оскаржуваного рішення змогла отримати лише 14.03.2023 р. Також, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що матеріали справи не містять достатніх та вичерпних даних, на підставі яких можлива була б констатація наявності обставин як складових реального конфлікту інтересів під час голосування ОСОБА_1 на сесіях Бобрицької сільради. В матеріалах справи відсутні дані про наявність приватного інтересу та відсутні посилання, що приватний інтерес суперечить представницьким чи службовим інтересам. Матеріали справи не містять доказів наявності в діях ОСОБА_1 умисної форми вини та чи був взагалі умисел на вчинення корупційного діяння та впливу на об`єктивність чи неупередженість при прийнятті рішень чи вчинення інших дій для цього як обов`язкового елемента суб`єктивної сторони адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1727 КУпАП.

Крім того зазначає, що суд дослідив та поклав в основу визнання вини особою, матеріали пленарного засідання сільради, які не є предметом обвинувачення і на них не посилається у протоколах про адмінправопорушення особа, яка їх склала. Також, зазначає, що протоколи про адмінправопорушення були привезені до Бобрицької сільради і роздруковані раніше ніж зазначено рукописним текстом в протоколі, тому просить вважати протокол недопустимим доказом.

Захисниця Хорошун О.В. та правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про дату і час судового засідання були повідомлені належним чином, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі правопорушника та його захисниці.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 285 КУпАПпостанова по справі про адмінправопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Матеріали справи хоча і містять дані про направлення ОСОБА_1 та захисниці Хорошун О.В. копії судового рішення від 1.03.2023 р. лише 3.03.2023 р. ( а. пр. 137), проте отримали вони зазначену постанову 14.03.3023 р. та 16.03.2023 р. ( а. пр. 142) захисниця подала апеляційну скаргу до суду. Апеляційний суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови суду.

Відповідно до положень ч. 7ст. 294 КУпАПапеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8ст.294 КУпАПза наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Так, відповідно дост. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 10ст.1Закону України«Про запобіганнякорупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Ч. 2ст. 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченийКонституцією Українита законами України.

Відповідно до диспозиції ч. ч. 1 та 2 ст. 1727 КУпАП встановлена адмінвідповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до п. 1 примітки до ст. 1727 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», а реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до висновку про застосування норм права, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 442/730/17, при виникненні конфлікту інтересів у депутата сільської ради він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у ст. 591 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Відповідно до ст. 351 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності в тому числі депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, учасник такої особи у прийнятті рішень цим органом приведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Згідно п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є і депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Судом встановлено, що згідно рішення Бобрицької сільради Черкаського р-ну Черкаської обл. №1-1/VIII від 20.11.2020 р. «Про початок повноважень депутатів Бобрицької сільської ради» прийнято до відома факт початку повноважень депутатів, серед яких ОСОБА_1 , таким чином, він як депутат 8 скликання Бобрицької сільради Черкаського р-ну Черкаської обл., відповідно до п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

24.12.2021 р. на сесії Бобрицької сільради Черкаського р-ну Черкаської обл. розглядалось питання № 20-47/VIII «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (01.03. Для ведення особистого селянського господарства) у власність. Відповідно до роздруківки відомостей поіменного голосування 20 сесії Бобрицької сільради 8 скликання від 24.12.2021 р. № 20-47/VIII, ОСОБА_1 був присутній та голосував голосом «за» питання «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (01.03 Для ведення особистого селянського господарства) у власність» ОСОБА_2 своєму синові та ОСОБА_3 своїй дружині.

26.01.2022 на сесії Бобрицької сільради Черкаського р-ну Черкаської обл. розглядалось питання № 21-32/VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (01.03 Для ведення особистого селянського господарства)». Відповідно до роздруківки відомостей поіменного голосування 21 сесії Бобрицької сільради 8 скликання від 26.01.2022 р. № 21-32/VIII, ОСОБА_1 був присутній та голосував голосом «за» питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (01.03 Для ведення особистого селянського господарства)» ОСОБА_2 своєму синові.

Апеляційний суд повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Вказаних вимог закону депутат сільради ОСОБА_1 не виконав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Реальному конфлікту інтересів характерна наявність трьох об`єктивних компонентів: приватний інтерес; службове повноваження, представницьке повноваження; протиріччя між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.

Також, судом врахована позицію Конституційного Суду України, зазначену в абз. 4 п. 3.6 Рішення від 1.12.2004 р. № 18-рп/2004, згідно якої поняття «право» у логічно-смисловому зв`язку має один і той самий зміст із поняттям «охоронюваний законом інтерес». Натомість, розкриваючи зміст слова «інтерес», Конституційний Суд України в абз. 1 п. 3.1 цього Рішення зазначив, що в юридичних актах термін «інтерес», ураховуючи його як етимологічне, так і загально соціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об`єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.

В абз. 4 п. 3.5 Рішення від 1.12. 2004 р. № 18-рп/2004 Конституційний Суд України відзначив, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і неправовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Зокрема, певною конфліктністю характеризуються інтереси громадянина і держави, особи і суспільства, приватні та публічні.

Доведено, що приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у сприянні надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність своєму синові ОСОБА_2 площею 1,4936 га з кадастровим номером 7122082700:01:001:1317 та земельної ділянки площею 1,4749 га з кадастровим номером 7122084300:01:001:2549 своїй дружині ОСОБА_3 під час голосування голосом «за» на 20 сесії Бобрицької сільради Черкаського р-ну Черкаської обл. за питання № 47 та у сприянні затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,4936 га з кадастровим номером 7122082700:01:001:1317 у власність своєму синові ОСОБА_2 під час голосування голосом «за» на 21 сесії Бобрицької сільради Черкаського р-ну Черкаської обл. за питання № 32.

Так, між приватним інтересом депутата сільради та його представницькими повноваженнями, пов`язаними з голосуванням за прийняття рішення «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість прийняття ним відповідних рішень під час голосування на сесії сільради.

Суперечність полягала в тому, що з однієї сторони, в особи наявний вказаний вище приватний інтерес, а з іншої депутат сільради ОСОБА_1 має здійснювати свої представницькі повноваження в тому числі під час голосування на сесії сільради, виключаючи вплив приватного інтересу на реалізацію своїх повноважень.

За наявності вищевказаного приватного інтересу депутат сільради ОСОБА_1 міг суб`єктивно та упереджено прийняти рішення під час голосування за прийняття рішення № 20-47/VIII від 24.12.2021 р. «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» у власність своїй дружині ОСОБА_3 та своєму синові ОСОБА_2 та рішення № 21-32/VIII від 26.01.2022 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» своєму синові ОСОБА_2 .

Така суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість вчинення дій та прийняття рішень, у розумінні Закону є реальним конфліктом інтересів.

Судом встановлено та правильно визначено час та місце вчинення адмінправопорушення, часом виявлення правопорушення, в даному випадку, є день складення протоколів про адмінправопорушення, оскільки саме 3.01.2023 р. були зібрані всі необхідні дані для встановлення події та складу адмінправопорушення. Наявність прийняття рішень ОСОБА_1 в умовах реального конфлікту інтересів щодо близьких осіб доведена.

Доводи апеляційної скарги про допущені порушення в процесі провадження у цій справі не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було. Матеріали справи містять докази доведеності події адмінправопорушення та вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а саме матеріали сесій сільради та результати голосування.

При накладенні стягнення, суд врахував і характер вчиненого правопорушення, і відомості про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та наявність обставин, що пом`якшують відповідальність, згідно ст. 34 КУпАП , та обставини,які згідно ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність, та призначив стягнення в межах санкції статті, тому підстав для зміни чи скасування постанови суду немає.

Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20.05.2010 р.).

Доводи апеляційної скарги про допущені порушення в процесі провадження у цій справі не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було.

Перевіркою матеріалів справи апеляційний суд не встановив порушень під час складання протоколів про адмінправопорушення посадовими особами Національної поліції України.

Матеріали справи містять докази доведеності події адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1727 КУпАП, та вини ОСОБА_1 у його вчиненні.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги захисниці Хорошун О.В. відсутні.

Керуючисьст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захисниці Хорошун О.В. строк на апеляційне оскарження постанови Канівського міськрайсуду Черкаської обл. від 2.03.2023 р.

Постанову Канівського міськрайсуду Черкаської обл. від 2.03.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 1727 КУпАП- залишити без змін, а апеляційну скаргу захисниці Хорошун О.В. залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.