Ухвала

від 06.07.2023 по справі 478/771/23

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/771/23 Провадження № 2/478/179/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2023 року смт. Казанка

Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Плай ЛТД», Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення орендної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Ляшенко М.Д., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаною позовною заявою до ТОВ «Плай ЛТД», Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення орендної плати.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ЦПК України, звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред`явлення позову, у якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

За змістом ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зіст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ЦПК України). Обов`язок доказування у спірній категорії справ покладається на позивача.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК Українита має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який, відповідно до п. п. 4, 5, 8 ч. 3ст. 175 ЦПК України, повинен містити в собі: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких сторони вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких грунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення. Позивачка не зазначила обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких вона звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто, бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію. У разі порушення цивільного права чи інтересу у особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Відповідно до ч. 4 ст. 177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Виходячі із змісту позовних вимог (прохальної частини) позивач ставить на розгляд суду дві позовні вимоги - одну позовну вимоги немайнового характеру (усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою) та позовну вимогу майнового характеру (стягнення орендної плати в розмірі 73102,59 грн.).

Позивачем за подачу позовної заяви сплачено державне мито в розмірі 1804,63 грн. Таким чином позивачу слід доплатити судовий збір за дві позовні вимоги: за одну вимогу немайнового характеру (усунення перешкод у користування) та одну позовну вимогу майнового характеру (стягнення орендної плати) в розмірі, визначеним ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та надати суду докази сплати судового збору.

Так, виходячі із змісту позовних вимог, позивачем обрано такий спосіб захисту порушених прав як усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

На підтвердження своїх порушених прав позивач не виклав обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги та не надав жодного доказу, якими підтверджуються зазначені обставини щодо порушення прав позивача кожнім з відповідачів (суб`єктом господарюня, орендарем) ТОВ «Плай ЛТД» та органом місцевого самоврядування (розпорядником, орендодавцем). Позивачем не надано жожного доказу з приводу того, чи взагалі успадкована земельна ділянка з кадастровим номером 482368817000 перебувала у користуванні ТОВ «Плай ЛТД» - копію договора оренди вказаної земельної ділянки (посилання на вказаний договір), права та обов`язки за яким з часу оформлення спадких прав та реєстрацію право власності у державному реєстрі перейшли до позивача. Позивачем не наведено жодного аргумента да доказу, чи взагалі орган місцевого самоврядування в особі Казанківської селищної ради є розпорядником вказаної земельної ділянки та стороною орендних відносин (підписаний договір оренди стороною в якості орендодавця та/або відповідне рішення, про передачу суб`єкту господарювання в оренду вказаної земельної ділянки).

Із змісту позовних вимог можно зробити висновок, що вказана спірна земельна ділянка з часу смерті власника ( ОСОБА_2 ) до часу оформлення спадкових прав (права власності) позивачем перебувала землях запасу Казанківської селищної ради (Дмитро-Білівської сільської ради) та була надана в користування відповідачу (ТОВ «Плай ЛТД) як не витребувана земельна ділянка.

З урахуванням викладеного потребують уточнення розмір заявлених позовних вимог в частині орендної плати, заявлених у п. 2 прохальної частини позовної заяви - в залежності від розміру, обумовленого договором оренди земельної ділянки.

Суд зазначає, що згідно ст. ст. 42, 48 ЦПК України, у справах позовного провадження в цивільному процесі учасниками справи є сторони, треті особи.

За встановлених обставин потребують уточнення заявлені у позовній заяві сторони по справі (заявлені відповідачі, зокрема Казанківська селищна рада), Чи є вона розпорядником, орендодавцем вказаної земельної ділянки, чи виступає стороною орендних відносин, чи приймались нею рішення про передачу земельної ділянки в оренди, чи була селищна рада стороною (підписантом) договору оренди.

За вказаних обставин є не конкретизованою та не зрозумілою вимога позивача, викладена у першому пункті прохальної частини, в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою: у чому полягає порушення прав позивача, в чому полягає неможливість чи недостатня можливість користування вказаною земельною ділянкою, які вчиняються перешкоди у користуванні нею. Відтак не конкретизовані позовні вимоги, а саме, не зазначено яким саме чином (шляхом) необхідно усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Зазначені недоліки позбавляють суд можливості перевірити законність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою.

В силу вимог ЦПК України, суд не може самостійно усунути недоліки, в частині уточнення позовних вимог позивача.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Згідно із ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175,177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_3 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Плай ЛТД», Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення орендної плати - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених в мотивувальній частині рішення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Іщенко Х.В.