Рішення

від 03.07.2023 по справі 161/3134/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/3134/23

Провадження № 2/161/1625/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2023 року місто Луцьк Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

за участю секретаря судового засідання Вольської А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 7 природничий ліцей Луцької міської ради», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент освіти Луцької міської ради, про стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що з 05.01.2000 він працює на посаді вчителя в Комунальному закладі «Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 7 природничий ліцей Луцької міської ради» (далі ЛНВК). 26.02.2022 його було призвано по мобілізації та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

У відповідності до вимог ст.119 КЗпП в редакції до 19.07.2022, за працівниками, призваними на строкову військову службі, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Після внесення змін, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-ІХ, від 01.07.2022, який вступив в силу 19.07.2022, згідно п. 17 якого, у ч.3 ст.119 КЗпП слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада», відповідачем та Департаментом освіти Луцької міської ради була припинена виплата середньої заробітної плати за основним місцем роботи, а відтак з серпня 2022 по даний час, заробітну плату він не отримує.

Водночас, відповідно до вимог ч.2 ст.57, ст.57-1 Закону України «Про освіту», які є чинними, у разу проходження педагогічним чи науково-педагогічним працівником військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток.

Відповідно до довідки Департаменту освіти Луцької міської ради, розмір його середньоденної заробітної плати становить 1002,22 грн., сукупний нарахований дохід за 2022 рік 169250,04 грн., за 2023 рік заробітна плата не нараховувалася та не виплачувалася. За таких обставин, розмір не нарахованої та невиплаченої загробної плати за період з 01.08.2022 по 24.02.2023 за 150 робочих днів становить 150333,00 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 150333,00 грн. середнього заробітку за період з 01.08.2022 по 24.02.2023 та витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Ухвалою судді від 01.03.2023 відкрито провадження у справі.

Від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач заперечує позовні вимоги позивача з врахуванням того, що у зв`язку з набранням чинності 19.07.2022 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових і відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ та внесення змін до ч. 3 ст. 119 КЗпП України, було припинено з 19.07.2022 збереження середнього заробітку на період проходження ОСОБА_1 військової служби. Враховуючи наведене, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, відповідно до якої позивач заперечив доводи відповідача, викладені у відзиві.

До початку розгляду справи від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Від представника відповідача, 01.05.2023 надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту освіти Луцької міської ради, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.

У відповідності до вимог ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч.1ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Судом встановлено, що з 05.01.2000 ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ЛНВК, де працює на посаді вчителя Захисту Вітчизни (а.с.19-21).

Відповідно до довідки № 700 від 30.12.2023, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі під час мобілізації у військові частині НОМЕР_1 з 26.02.2022 по теперішній час (а.с.22).

Наказом директора ЛНВК № 6-к від 09.03.2022, ОСОБА_1 увільнено від роботи вчителя у зв`язку з призовом працівника на військову службу по мобілізації (а.с.23).

Судом встановлено, що позивачу, з моменту мобілізації і до липня 2022 року за основним місцем роботи відповідачем проводилася виплата середнього заробітку, однак з липня 2022 року вказані виплати були припинені, про що директором ЛНВК видано наказ № 31-к від 19.07.2022 «Про припинення виплати середнього заробітку ОСОБА_1 »

Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаютьсяЗаконом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу»,Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указами Президента України та іншими підзаконними актами.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Отже, починаючи з 24.02.2023 в Україні діє режим особливого періоду, визначенийст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Статтею 65 Конституції Українипередбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч.ч.1,6ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Глава VII Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»врегульовує особливості призову під час мобілізації.

Ч.3 ст. 119 КЗпП (у редакції, що діяла до 19 липня 2022 року) було передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Законом України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо оптимізаціїтрудових відносин» внесено зміни та у частині третійстатті 119 КЗпПслова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», прийнятий Верховною Радою України 01 липня 2022 року, набрав чинності 19 липня 2022 року, а отже з 19 липня 2022 року частина 3статті 119 КЗпП Українидіє в наступній редакції: за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відтак, компенсація середнього заробітку на підприємстві (в установі/організації), де працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності здійснюється по 18.07.2022 включно, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022.

Водночас, з 19.07.2022 правові підстави для збереження середнього заробітку за працівником, призваним на військову службу, відсутні.

Разом з тим, Урядом прийнятопостанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Таким чином, законодавець компенсував скасування збереження середньомісячної заробітної плати одночасним збільшенням грошового забезпечення військовослужбовцям за місцем проходження служби.

Враховуючи, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» не визначено особливостей застосування норм ч.3 ст.119 КЗпП України, то з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» за працівниками, призваними (прийнятими) на військову службу до дня набрання чинностіцим законом, слід зберігати лише місце роботи (посаду).

На цей час Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 є чинним та обов`язковим до виконання.

Мінекономіки у листі від 28.07.2022 №2498/4/4.1-ЗВ-22а з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» та оновлену редакцію ч.3 ст.119 КЗпП України вказувало про те, що за працівниками, призваними (прийнятими) на військову службу як до 19.07.2022, так і після цієї дати, передбачено обов`язок збереження лише місця роботи і посади.

Водночас, Мінекономіки зазначило, що за мобілізованими працівниками може зберігатися заробіток, але за власним рішенням роботодавця.

Таким чином, з моменту набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» не вбачається правових підстав для продовження виплати роботодавцем середньої заробітної плати працівникам, які були призвані на військову службу, з дня набрання чинності Законом.

З наведеного вбачається , що положення ч. 3ст. 119 КзпП Українив частині збереження за позивачем середнього заробітку на час перебування на військовій службі поширювалися на нього до 19.07.2022, тобто до дня набрання чинності таким законом. Починаючи з 19.07.2022, відповідач був позбавлений права зберігати за позивачем середній заробіток, оскільки відповідні положення ч. 3 ст.119КзпП України були виключені.

При цьому, припинення відповідачем нарахування та виплати середнього заробітку позивачу було спрямовано на приведення трудових правовідносин з позивачем у відповідність до вимог Закону.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на вимоги ч.2 ст.57 Закону України «Про освіту», з огляду на наступне.

Згідно ч. 2ст. 57 Закону України «Про освіту»у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток.

Відповідно до ч. 1ст. 57-1 Закону України «Про освіту»здобувачам освіти, працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується, зокрема, збереження місця роботи, середнього заробітку, здійснення виплати стипендії та інших виплат, передбачених законом.

Тобто, положення ст.ст.57,57-1 Закону України «Про освіту»таст. 119 КЗпП Україниу відповідних частинах фактично містять колізію, яка стосується збереження за педагогічним працівником середнього заробітку під час проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації.

Так, ч.2ст.57 вищевказаного Закону у чинній редакції існує зі змінами, внесеними згідно із ЗакономУкраїни «Провнесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» № 1357-IX від 30.03.2021 (набрання чинності відбулось 21.04.2021), а його Розділ VI доповнено ст. 57-1 згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» № 2126-IX від 15.03.2022 (набрання чинності відбулось 20.03.2022).

Натомість, дост. 119 КЗпП Українибуло внесено зміни згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових і відносин» № 2352-ІХ від 01.07.2022, набрання чинності якого відбулось 19.07.2022.

Згідно ч. 2 ст. 71 Закону України «Про нормативно-правові акти» у разі виявлення суперечностей (колізії) між положеннями різних нормативно-правових актів, які мають однакову юридичну силу, застосовуються положення нормативно-правового акта, що набрав чинності пізніше, або положення того нормативно-правового акта, який встановлює спеціальні положення.

Наведене свідчить про ту обставину, що при вирішенні спірних правовідносин пріоритетним є застосування саме положення ст. 119 КЗпП України, а не норм Закону України «Про освіту».

Таким чином, підстав для нарахування середнього заробітку позивачу у відповідності до ч. 2ст. 57 Закону України «Про освіту»за місцем роботи, під час проходження останнім військової служби в Збройних Силах України та враховуючи наявність забезпечення військовослужбовців за рахунок державного бюджету, немає, а тому, дії відповідача щодо припинення такого нарахування з 19.07.2022, відповідно до ч. 3ст. 119 КЗпП, відповідають вимогам Закону.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 65 Конституції України, ст.ст.2, 3-5, ч.3 ст.12, 81-82, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 15-16 ЦК України, ст.ст. 119 КЗпП України, ст.ст. 57, 57-1 Законом України «Про освіту», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу «Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 7 природничий ліцей Луцької міської ради», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент освіти Луцької міської ради, про стягнення середнього заробітку відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Комунальний заклад«Луцький навчально-виховнийкомплекс загальноосвітняшкола І-ІІступенів №7 природничийліцей Луцькоїміської ради» (адреса: вул. Дубнівська, 14, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 36452710);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент освіти Луцької міської ради (адреса: вул. Шевченка, 1, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 44186267).

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта