Ухвала

від 26.05.2023 по справі 562/723/21

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/723/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2023 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Саган Л.В., при вирішенні питання про прийняття до розгляду уточненої позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення поліції № 6 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 251742 від 26 лютого 2021 року, винесеної ДОП СП відділення поліції № 6 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Бондарем О.М., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.44-3 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 13 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

25 травня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просить скасувати постанову серії ГАА № 251742 від 26 лютого 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.44-3 КУпАП на підставі того, що дільничний ОСОБА_2 , який виніс оскаржувану постанову, перебував в умовах реального конфлікту інтересів, тому не мав права її складати.

Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України не визначений порядок вирішення заяви про уточнення позовних вимог.

Проте, згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на вказане, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданої позивачем заяви без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що уточнена позовна заява підлягає поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами частин першої, восьмої статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Водночас подання заяви, якою одночасно змінюється підстава та предмет позову, фактично, є пред`явленням нового позову.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 405/3360/17.

У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини виходить із того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 07 липня 1989 року по справі "Юніон Аліметаріа Сандерс проти Іспанії" зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини зауважив, що "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, які регулюють строки подачі заяв, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Судом встановлено, що уточнена позовна заява від 25 травня 2023 року, яка по суті є заявою про зміну підстав позову, подана ОСОБА_1 поза встановленими законом строками.

Крім того, всупереч вимогам частини восьмої статті 47 КАС України до заяви про зміну підстав позову позивачем не долучені докази її направлення відповідачам.

З огляду на викладене, подана 25 травня 2023 року ОСОБА_1 уточнена позовна заява підлягає поверненню позивачеві за відсутності правових підстав для її прийняття до розгляду.

Вважаючи свої права порушеними та можливим їх захист у спосіб обраний в заяві про уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутись до суду окремо з іншим позовом.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.47, 166, 246, 248, 256, 295 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Уточненену позовнузаяву від25травня 2023року ОСОБА_1 до відділення поліції № 6 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративногостягнення - повернути позивачеві без розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційногоадміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

С у д д я