Постанова

від 27.06.2023 по справі 907/910/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2023 р. Справа №907/910/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

Суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

представники сторін:

позивача: Павлич В.М.

відповідача: не з`явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява ЛХЗ 2018" від 30.03.2023 (вх. суду від 01-05/1258/23 ввід 21.04.2023)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 (повний текст складено 10.03.2023, суддя Пригуза П.Д., м. Ужгород)

у справі № 907/910/22

за позовом: Свалявської міської ради Закарпатської області, м. Свалява,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява ЛХЗ 2018", м. Свалява,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

У листопаді 2022року Свалявська міська рада звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» про стягнення 1 981 363,60грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 25.10.2018 відповідач придбав об`єкти нерухомого майна в м.Свалява на вул. Менделеєва, 1, які розташовані на чотирьох земельних ділянках, однак не оформив та не зареєстрував відповідні речові права на такі ділянки та не здійснював плату за користування ними упродовж листопада 2018року червня 2022року. У зв`язку з чим, на підставі ст. 206 ЗК України, ст. 1212 ЦК України, враховуючи дані з витягів з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, позивач здійснив нарахування та заявив до стягнення 1 981 363,60грн безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач у поданих до суду запереченнях на відповідь на відзив вказав, зокрема, про застосування наслідків спливу строків позовної давності, оскільки міська рада здійснила розрахунок збитків за 3 роки та 8 місяців, водночас, за загальним правилом позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі № 907/910/22 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" на користь Свалявської міської ради безпідставно збережені грошові кошти за користування земельними ділянками за період часу з листопада 2019 по червня 2022 року включно у розмірі 1 448 418,38грн, а також витрати на оплату судового збору в сумі 21 725,66 грн. В іншій частині щодо стягнення безпідставно збережених коштів з листопада 2018 по жовтень 2019 року - у позові відмовлено.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зберіг грошові кошти у розмірі орендної плати, яка нараховується за користування земельними ділянками комунальної власності за адресою м.Свалява, вул.Менделеєва, 1. Суд вказав, що збереження такого майна у формі несплати за її користування почалося у зв`язку з набуттям у жовтні 2018 року відповідачем права власності на будівлі і споруди, що розміщені на земельних ділянках комунальної власності, користування земельними ділянками не заперечується відповідачем. Земельні ділянки, на яких знаходяться об`єкти нерухомого майна відповідача є сформованими як об`єкти цивільних прав, їм присвоєно відповідні кадастрові номери, щодо них визначена нормативна грошова оцінка, яка підтверджена Витягами із технічної документації.

Поряд з тим, враховуючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача кошти за користування ділянками за період з листопада 2019 по червень 2022 року включно у розмірі 1 448 418,38грн, в іншій частині щодо стягнення безпідставно збережених коштів з листопада 2018 по жовтень 2019 року суд відмовив через пропуск строків позовної давності.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його в частині задоволених позовних вимог скасувати та відмовити в позові в повному обсязі, в частині відмови в задоволенні позовних вимог-змінити підстави відмови.

Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема, тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріально права у даній справі, вказавши в оскаржуваному рішення на положення приписів глави 82 ЦК України «Відшкодування шкоди» та глави 24 ЗК України «Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам». Зазначає, що відповідач здійснює користування земельними ділянками, які фактично розміщені під нерухомими об`єктами і не більше, водночас позивач не довів належними доказами користування відповідачем більшою площею.

Також скаржник вказує, що відповідні витяги з державного земельного кадастру про земельні ділянки, які стосуються даної справи, позивач долучив лише разом з відповіддю на відзив, не обгрунтувавши неможливість їх подання разом з позовною заявою. Стверджує, що в порушення встановлених ГПК України принципів диспозитивності та змагальності сторін, суд першої інстанції на стадії розгляду справи по суті самостійно витребував у сторін докази щодо декларації відповідачем по земельних ділянках плати за землю за 2018-2023роки. Крім того, зазначає, що 07.03.2023 справа була призначена до розгляду на 11год00хв, однак о 10год35хв в м.Ужгород було оголошено сигнал «повітряна тривога», через що представник відповідача не з`явився в судове засідання. Разом з тим, 07.03.2023 судом проголошено оскаржуване у даній справі рішення, чим на думку апелянта, порушив його право на судовий захист.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

Вказує, зокрема, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач не заперечував фактичного користування спірними земельними ділянками без належного оформлення права користування, водночас посилався на причини нездійснення такого оформлення (карантин та воєнний стан). Зазначає, що всі докази позивачем були подані до початку розгляду даної справи по суті. Вказує, що саме з метою надання відповідачу можливості обгрунтувати свою позицію, суд на стадії розгляду справи по суті надав відповідачу можливість подати докази здійснення плати за земельні ділянки. Зазначає, що на час проведення 07.03.2023 о 11год судового засідання сигналу «Повітряна тривога» у м.Ужгород не було оголошено.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 у справі № 907/910/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача.

Подальший рух справи викладено в ухвалах суду.

Ухвалою від 13.06.2023 розгляд справи відкладено на 27.06.2023.

27.06.2023 від представника апелянта адвоката Ковача І.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю у іншому судовому засіданні Закарпатського апеляційного суду 27.06.2023.

Крім того, 27.06.2023 від апелянта надійшли додаткові пояснення, в яких він вказує, що в суді першої інстанції він заперечував щодо використаної позивачем у розрахунку площі земельних ділянок, так як він використовує ділянки лише під нерухомим майном. Додатково, зазначає, що 07.03.2023 повітряна тривога була оголошена о 10год35хв, а її відбій о 10год57хв, що унеможливило своєчасне прибуття представника відповідача в судове засідання.

У судовому засіданні 27.06.2023 представник позивача заперечила щодо клопотання апелянта про відкладення розгляду справи та по суті апеляційних вимог, просила залишити оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши клопотання представника апелянта про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, не відкладаючи розгляду справи. При цьому, суд зазначає, що надання адвокатом скаржника переваги іншому судовому засіданню не є поважною причиною для відкладення розгляду справи, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18).

Також суд враховує, що розгляд даної справи вже відкладався на підставі поданого представником апелянта клопотання.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

Відповідно до договору купівлі - продажу нерухомого майна від 25.10.2018 ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» придбало нерухоме майно(цілісний майновий комплекс) за адресою м.Свалява, вул.Менделеєва, 1, відповідні об`єкти нерухомості розташовані на чотирьох земельних ділянках( том 1, а.с. 25), а саме:

-кадастровий номер 2124010100:02:042:0023, площею 4,6563 га;

-кадастровий номер 2124010100:02:042:0025, площею 0,7154 га;

-кадастровий номер 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га;

-кадастровий номер 2124010100:02:042:0027, площею 0,0110 га.

Так, згідно з умовами договору на земельній ділянці 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га, розташовані склад арочний під літ. «З», під літ. «Р2», під літ. «Е», цех ППУ від літ. «АА», насосна під літ. «К5», бризкальний басейн під літ. «ХХV», паросилове господарство під літ. «К2»; на земельній ділянці 2124010100:02:042:0023, площею 4,6563 га, розташовані ферма по вирощуванню бичків (фундамент) під літ. «Ч1», насосна очисних споруд (фундамент) під літ. «Ш1», склад кормів (фундамент) під літ. «Ч», склад матеріалів (фундамент) під літ. «Ч2»; на земельній ділянці 2124010100:02:042:0025, площею 0,7154 га, розташовані цех мебельних дзеркал під літ. «ЛЛ`Л», склад готової продукції ширвжитку під літ. «Ж», склад цементу під літ. П2»; на земельній ділянці 2124010100:02:042:0027, площею 0,0110 га, розташована трансформаторна (насосна) під літ. «М».

Рішенням Виконавчого комітету Свалявської міської ради від 15.06.2022 року № 132 «Про створення комісії з визначення розміру збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам» створено комісію з визначення розміру збитків, заподіяних, зокрема місцевій громаді, до складу якої, окрім інших, включено представників підприємств, що завдали збитки (том 1, а.с. 19).

Комісія з визначення розміру збитків, до якої увійшли з боку ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» директор Мондик С.А. та бухгалтер Дідик В.В. , здійснила відповідні розрахунки, результати яких оформлені чотирма актами, по кожній земельній ділянці окремо, які передані на затвердження виконавчого комітету.

Акт №1 складено 04.07.2022 про визначення розміру збитків заподіяних Свалявській міській раді в сумі 955 097,70грн, затверджено рішенням Виконавчого комітету Свалявської міської ради від 12.07.2022 №152 «Про затвердження акту №1 Комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам» (том 1, а.с. 21-24).

Так, згідно з актом №1 комісії встановлено, що неодержаний дохід у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею, що використовується 4,6563 га ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018», що знаходиться за адресою: м.Свалява, вул.Менделеева, 1 (кадастровий номер: 2124010100:02:042:0023) складає 955 097,70 грн.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 28.01.2022 № 2888/221-22 нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 9 422 488,68 грн.

Згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.01.2022 Nє13-28-0.222-275/2-22 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік становить 1,1; за 2017-2020 роки - 1,0. Тобто, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за вказані роки зменшується відповідно до зазначених коефіцієнтів індексації і становить:

2022 рік: 9 422 488,68 грн. (згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 28.01.2022р. N 2888/221-22).

2018-2021 роки: 9 422 488,68 грн.: 1,1 = 8 565 898,80 грн. Розмір безпідставно збережених коштів розраховано як розмір плати за земельні ділянки комунальної власності у вигляді орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою органом місцевого самоврядування.

Рішенням 10 сесії 6-го скликання Свалявської міської ради від 13.12.2013 року N 9809 затверджено розмір орендної плати за земельні ділянки по Свалявській міській раді - 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік (пункт 28. Інші землі промисловості).

Розмір збитків, завданих Свалявській міській раді становить:

- 2018 рік (2 місяці): розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 8 565 898,80 грн.), тобто 8 565 898,80 грн. х 0,03 = 256 976,96 грн. Отже, розмір орендної плати становить 256 976,96 грн. Тобто, 256 976,96 грн.: 12 = 21 414,75 грн. щомісячно.

За 2 місяці (листопад, грудень) 2018 року: 21 414,75 грн. х 2 = 42 829,49 грн.

- 2019 рік (12 місяців) розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО -8 565 898,80 грн.), тобто 8 565 898,80 грн. х 0,03 = 256 976,96 грн. Отже, розмір орендної плати становить 256 976,96 грн.

- 2020 рік (12 місяців) розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 8 565 898,80 грн.), тобто 8 565 898,80 грн. х 0,03 = 256 976,96 грн. Отже, розмір орендної плати становить 256 976,96 грн.

- 2021 рік (12 місяців) розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 8 565 898,80 грн.), тобто 8 565 898,80 грн. х 0,03 = 256 976,96 грн. Отже, розмір орендної плати становить 256 976,96 грн.

- 2022 рік (6 місяців) розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 9 422 488,68 грн.), тобто 9 422 488,68 грн. х 0,03 = 282 674,66 грн. Отже розмір орендної плати становить 282 674,66 грн. Тобто, 282 674,66 грн.: 12 = 23 556,22 грн. щомісячно.

За 6 місяців 2022 року: 282 674,66 грн. х 6 = 141 337,33 грн.

Загальний розмір недоотриманих доходів за 3 роки 8 місяців по Акту №1 становить: 42 829,49 грн. + 256 976,96 грн. + 256 976,96 грн. + 256 976,96 грн. + 141 337,33 грн. = 955 097,70 грн.

Акт №2 складено 04.07.2022 про визначення розміру збитків заподіяних Свалявській міській раді в сумі 143 170,07грн, затверджено рішенням Виконавчого комітету Свалявської міської ради від 12.07.2022 № 153 «Про затвердження акту №2 Комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам»(том1, а.с. 34-38).

Згідно з актом №2 комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам» встановлено, що неодержаний дохід у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею, що використовується 0,7154 га ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018», що знаходиться за адресою: м.Свалява, вул.Менделеєва, 1, (кадастровий номер: 2124010100:02:042:0025) складає 143 170,07 грн.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 28.01.2022 №2885/221-22 нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 1 414 560,42 грн.

Згідно з лисом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від

15.01.2022 Nє13-28-0.222-275/2-22 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік становить 1,1; за 2017-2020 роки - 1,0. Тобто, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за вказані роки зменшується відповідно до зазначених коефіцієнтів індексації і становить:

2022 рік: 1 414 560,42 грн. (витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 28.01.2022р. Nє2885/221-22).

2018-2021 роки: 1 414 560, 42 грн.: 1,1 = 1 285 964,02 грн.

Розмір збитків, завданих Свалявській міській раді становить:

- 2018 рік (2 місяці): розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 1 285 964,02 грн., тобто 1 285 964,02 грн. х 0,03 = 38 578,92 грн. Отже, розмір орендної плати становить 38 578,92 грн.: 12 = 3 214,91 грн. щомісячно.

За 2 місяці (листопад, грудень) 2018 року: 3 214,91 грн. х 2 = 6429,82 грн.

- 2019 рік (12 місяців) розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 1 285 964, 02 грн., тобто 1 285 964, 02 грн. х 0,03 = 38 578,92 грн.

- 2020 рік (12 місяців) розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 1 285 964, 02 грн., тобто 1 285 964, 02 грн. х 0,03 = 38 578,92 грн.

- 2021 рік (12 місяців) розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 1 285 964, 02 грн., тобто 1 285 964, 02 грн. х 0,03 = 38 578,92 грн.

- 2022 рік (6 місяців): розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 1 414 560,42 грн., тобто 1 414 560,42 грн. х 0,03 = 42 436,81 грн. Отже, розмір орендної плати становить 42 436,81 грн.: 12 = 3 536,40 грн. щомісячно.

З 6 місяців 2022 року: 3 536,40 грн. х 6 = 21 218, 41 грн.

Загальний розмір збитків за 3 роки 8 місяців по Акту N 2 становить: 6429,82 грн. + 38 578,92 грн. + 38 578,92 грн. + 38 578,92 грн. + 21 218,41 грн. = 143 170,07 грн.

Акт №3 складено 04.07.2022 про визначення розміру збитків заподіяних Свалявській міській раді в сумі 880 822,89грн., затверджено рішенням Виконавчого комітету Свалявської міської ради від 12.07.2022 №154 «Про затвердження акту №3 Комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам» (том 1, а.с. 40-43).

Згідно з актом №3 комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам» встановлено, що неодержаний дохід у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею, що використовується 4,5613 га ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018», що знаходиться за адресою: м.Свалява, вул.Менделеєва, 1, (кадастровий номер: 2124010100:02:042:0026) складає 880 822,89 грн.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27.0І.2О22 N 2665/221-22 нормативна грошова оцінка земельної ділянки 8 689 732,63 грн.

Згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.01.2022 N 13-28-0.222-275/2-22 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік становить 1,1; за 2017-2020 роки - 1,0. Тобто, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за вказані роки зменшується відповідно до зазначених коефіцієнтів індексації і становить:

2022 рік: 8 689 732,63 грн. (згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 27.01.2022р. Nє2665/221-22).

2018-2021 роки: 8 689 732,63 грн.: 1,1 = 7 899 756,94 грн.

Розмір збитків, завданих Свалявській міській раді становить:

- 2018 рік (2 місяці): розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 7 899 756,94 грн.), тобто 7 899 756,94 грн. х 0,03 = 236 992,71 грн. Отже, розмір орендної плати становить 236 992,71 грн.: 12 = 19 749,39 грн. щомісячно;

за 2 місяці (листопад, грудень) 2018 року: 19 749,39 грн. х 2 = 39 498,78 грн.

- 2019 рік (12 місяців) розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 7 899 756,94 грн., тобто 7 899 756,94 грн. х 0,03 = 236 992,71 грн.

- 2020 рік (12 місяців) розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 7 899 756,94 грн., тобто 7 899 756,94 грн. х 0,03 = 236 992,71 грн.

- 2021 рік (12 місяців) розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 7 899 756,94 грн., тобто 7 899 756,94 грн. х 0,03 = 236 992,71 грн.

- 2022 рік (6 місяців) розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 8 689 732,63 грн.), тобто 8 689 732,63 грн. х 0,03 = 260 691,98 грн. Отже, розмір орендної плати становить 260 691,98 грн.: 12 = 21 724,33 грн. щомісячно.

За 6 місяців 2022 року: 21 724,33 грн. х 6 = 130 345,98 грн.

Загальний розмір збитків за 3 роки 8 місяців по Акту №3 складає:

39 498,78 грн. + 236 992,71 грн. + 236 992,71 грн. + 236 992,71 грн. + 130 345,98 грн. = 880 822,89 грн.

Акт №4 складено 04.07.2022 про визначення розміру збитків заподіяних Свалявській міській раді в сумі 2272,94грн., затверджено рішенням Виконавчого комітету Свалявської міської ради від 12.07.2022 №155 «Про затвердження акту №4 Комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам» (том 1, а.с. 45-48).

Згідно з Актом №4 комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам» встановлено, що неодержаний дохід у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею, що використовується 0,0110 га ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018», що знаходиться за адресою: м.Свалява, вул.Менделеєва, 1, (кадастровий номер: 2124010100:02:042:0027) складає 2 272,94 грн.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 28.01.2022 N 2881/221-22 нормативна грошова оцінка земельної ділянки 22 423,5 грн.

Згідно з листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.01.2022 Nє13-28-0.222-275/2-22 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік становить 1,1; за 2017-2020 роки - 1,0. Тобто, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за вказані роки зменшується відповідно до зазначених коефіцієнтів індексації і становить:

2022 рік: 22 423,50 грн. (згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 28.01.2022р. Nє2881/221-22).

2018-2021 роки: 22 423,50 грн.: 1,1 = 20 385,00 грн.

Розмір збитків, завданих Свалявській міській раді становить:

- 2018 рік (2 місяці): розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 20 385,00 грн.), тобто 20 385,00 грн. х 0,03 = 611,55 грн. Отже, розмір орендної плати становить 611,55 грн.: 12 = 50,96 грн. щомісячно.

За 2 місяці (листопад, грудень) 2018 року: 50,96 грн. х 2 =101,93 грн.

- 2019 рік (12 місяців): розмір орендної плати Зо/о від нормативної грошової оцінки (НГО - 20 385,00 грн., тобто 20 385,00 грн. х 0,03 = 611,55 грн.

- 2020 рік (12 місяців): розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 20 385,00 грн., тобто 20 385,00 грн. х 0,03 = 611,55 грн.

-2021 рік (12 місяців): розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 20 385,00 грн., тобто 20 385,00 грн. х 0,03 = 611,55 грн.

- 2022 рік (6 місяців) розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (НГО - 22 423,50 грн., тобто 22 423,50 грн. х 0,03 = 672,71 грн. Отже, розмір орендної плати становить 672,71 грн.: 12 = 56,06 грн. щомісячно.

За 6 місяців 2022 року: 56,06 грн. х 6 = 336,36 грн.

Загальний розмір збитків за 3 роки 8 місяців по Акту №4 складає:(101,92 грн. + 611,55 грн. + 611,55 грн. + 611,55 грн. + 336,36 грн.) = 2 272,94 грн.

В матеріалах справи наявні витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданих Управлінням надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області по кожній окремо (а.с. 26, 39, 44, 49).

Виконавчий комітет надіслав на адресу відповідача Листа-претензію від 13.07.2022 та повторно від 18.08.2022 з пропозицією добровільно сплатити кошти в сумі 1 981 363,60грн на користь Свалявської міської ради.

Доказів здійснення оплати відповідачем зазначених коштів за землекористування в матеріалах справи немає.

В наданій ГУ ДПС у Закарпатській області відповіді від 17.02.2023 на запит міської ради зазначено, що станом на 15.02.2023 ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» за період з 01.11.2018 по 30.06.2022 земельний податок з юридичних осіб та орендну плату з юридичних осіб не сплачувало (том 1,а.с. 159).

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Як зазначено вище, предметом розгляду даного спору є вимоги Свалявської міської ради до ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» про стягнення 1 981 363,60грн безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата» за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.10.2018 відповідач став власником цілісного майнового комплексу за адресою м.Свалява, вул.Менделеєва, 1, який розташований на чотирьох земельних ділянках комунальної власності.

Так, згідно з умовами цього договору на земельній ділянці 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га, розташовані склад арочний під літ. «З», під літ. «Р2», під літ. «Е», цех ППУ від літ. «АА», насосна під літ. «К5», бризкальний басейн під літ. «ХХV», паросилове господарство під літ. «К2»; на земельній ділянці 2124010100:02:042:0023, площею 4,6563 га, розташовані ферма по вирощуванню бичків (фундамент) під літ. «Ч1», насосна очисних споруд (фундамент) під літ. «Ш1», склад кормів (фундамент) під літ. «Ч», склад матеріалів (фундамент) під літ. «Ч2»; на земельній ділянці 2124010100:02:042:0025, площею 0,7154 га, розташовані цех мебельних дзеркал під літ. «ЛЛ`Л», склад готової продукції ширвжитку під літ. «Ж», склад цементу під літ. П2»; на земельній ділянці 2124010100:02:042:0027, площею 0,0110 га, розташована трансформаторна (насосна) під літ. «М».

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірних земельних ділянок, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

В наданій ГУ ДПС у Закарпатській області відповіді від 17.02.2023 на запит міської ради зазначено, що станом на 15.02.2023 ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» за період з 01.11.2018 по 30.06.2022 земельний податок з юридичних осіб та орендну плату з юридичних осіб не сплачувало (том 1,а.с. 159).

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України

Зазначені правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18.

Верховний Суд неодноразово викладав правовий висновок, згідно з яким для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

При стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18).

Як вбачається з матеріалів даної справи, розрахунок 1 981 363,60грн безпідставно збережених коштів здійснено позивачем на підставі даних з витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок №2888/221-22 від 28.01.2022, №2885/221-22 від 28.01.2022, №26658/221-22 від 27.01.2022, №2881/221-22 від 28.01.2022.

Заперечуючи щодо заявлених позовних вимог, скаржник посилався на те, що він використовує тільки частину спірних земельних ділянок, на яких безпосередньо розташовані об`єкти нерухомого майна, а тому, вважає що позивач здійснив розрахунок позовних вимог неправильно.

Однак, колегія суддів відхиляє такі доводи апелянта з огляду на таке.

Так, відповідно до частини 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно із частинами першою-четвертою, дев`ятою статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19).

Як зазначено вище, за умовами п. 1 договору від 25.10.2018 відповідач придбав цілісний майновий комплекс, частини якого знаходяться на чотирьох окремих, сформованих земельних ділянках, а саме: на земельній ділянці 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га, розташовані склад арочний під літ. «З», під літ. «Р2», під літ. «Е», цех ППУ від літ. «АА», насосна під літ. «К5», бризкальний басейн під літ. «ХХV», паросилове господарство під літ. «К2»; на земельній ділянці 2124010100:02:042:0023, площею 4,6563 га, розташовані ферма по вирощуванню бичків (фундамент) під літ. «Ч1», насосна очисних споруд (фундамент) під літ. «Ш1», склад кормів (фундамент) під літ. «Ч», склад матеріалів (фундамент) під літ. «Ч2»; на земельній ділянці 2124010100:02:042:0025, площею 0,7154 га, розташовані цех мебельних дзеркал під літ. «ЛЛ`Л», склад готової продукції ширвжитку під літ. «Ж», склад цементу під літ. П2»; на земельній ділянці 2124010100:02:042:0027, площею 0,0110 га, розташована трансформаторна (насосна) під літ. «М».

В матеріалах справи наявні копії витягів з Державного земельного кадастру щодо кожної з цих ділянок, згідно з якими їх реєстрація здійснена 11.09.2017 (визначення їх площ і меж, присвоєння кадастрового номера) (том 1,а.с. 98, 102, 106, 110).

Така ж площа земельних ділянок зазначена у складених 04.07.2022 комісією з визначення розмірів збитків, завданих власникам земельної ділянки та землекористувачам, які підписані представниками ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» без зауважень.

При цьому, апелянт не надав жодних доказів на підтвердження формування за спірною адресою земельних ділянок меншої чи більшої площі для експлуатації та обслуговування своїх об`єктів нерухомого майна. Отже, розмір земельних ділянок, якими користується відповідач, доведений, обґрунтований і підтверджений достатніми доказами.

Нарахування безпідставно збережених 1 981 363,60грн за користування земельними ділянками позивач здійснив за період з листопада 2018року по червень 2022року.

З позовом позивач звернувся до суду 24.11.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Застосувавши наслідки спливу позовної давності, про які заявив відповідач, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в частині стягнення безпідставно збережених коштів з листопада 2018 по жовтень 2019 року через пропуск строків позовної давності для захисту порушеного права. Такі висновки суду першої інстанції позивач не оскаржив.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1 448 418,38грн за безпідставне користування земельними ділянками з листопада 2019 по червень 2022 року.

Доводи апелянта про порушення його права на судовий захист у зв`язку з тим, що 07.03.2023 в м.Ужгород було оголошено сигнал «Повітряна тривога» колегія суддів також відхиляє, оскільки ухвалою від 09.02.2023 розгляд справи відкладено на 07.03.2023 на 11год00хв, водночас відповідно до відомостей з сайту https://air-alarms.in.ua/region/zakarpatiia?from=2023-03-07to=2023-03-07#statistic 07.03.2023 об 11год00 сигналу «Повітряна тривога» в м.Ужгород оголошено не було.

Судове засідання 07.03.2023, в якому був присутній представник позивача, тривало з 11год08хв по12год02хв згідно з протоколом судового засідання.

При цьому, суд першої інстанції не визнав явки представників сторін в судове засідання 07.03.2023 обов`язковою.

Апеляційний суд також не приймає до уваги доводи скаржника про те, що позивач подав до суду витяги з державного земельного кадастру про земельні ділянки, які стосуються даної справи, лише разом з відповіддю на відзив, не обгрунтувавши неможливість їх подання разом з позовною заявою, оскільки з аналізу ст.ст. 161, 165 ГПК України вбачається, що відповідь на відзив належить до переліку передбачених ГПК України заяв по суті спору, до якої застосовуються правила, встановлені для відзиву, зокрема, щодо можливості долучати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення позивача.

Не можуть бути також підставою для скасування оскаржуваного рішення доводи апелянта про порушення місцевим судом принципів диспозитивності та змагальності сторін щодо витребування у сторін доказів щодо декларування відповідачем по земельних ділянках плати за землю за 2018-2023роки, оскільки згідно з ухвалою від 09.02.2023 в судовому засіданні при розгляді справи по суті суд заслухав вступне слово представника позивача та представника відповідача та вирішив відкласти розгляд справи по суті для подання сторонами додаткових доказів у справі, зокрема щодо декларування відповідачем своїх зобов`язань по сплаті земельного податку (орендної плати), документів, що підтверджують умови користування земельними ділянками правовим попередником, у якого відповідачем набуто у власність земельні ділянки. Суд зауважує, що згідно з ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а також, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі №907/910/22 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява ЛХЗ 2018" від 30.03.2023 (вх. суду від 01-05/1258/23 ввід 21.04.2023) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі №907/910/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 07.07.2023

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддяС.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець