Постанова

від 20.11.2024 по справі 907/910/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. Справа №907/910/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівН.М. КравчукО.І. Матущака,

секретар судового засідання В.Б. Лагутін,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Свалява ЛХЗ 2018» б/н від 27.09.2024 (вх. № 01-05/2713/24 від 30.09.2024)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 (повний текст ухвали складено 18.09.2024, м. Ужгород, суддя П.Д. Пригуза)

про відмову у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами

у справі № 907/910/22

за позовом Свалявської міської ради Закарпатської області, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Свалява ЛХЗ 2018», м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області

про стягнення безпідставно збережених коштів,

за участю представників:

від позивача: Е.С. Бомбушкар;

від відповідача: Д.О. Божко.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі №907/910/22 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Свалява ЛХЗ 2018 безпідставно збережені грошові кошти за користування земельними ділянками за період часу з листопада 2019 по червня 2022 року включно у розмірі 1 448 418,38 грн, а також витрати на оплату судового збору пропорційно в сумі 21 725,66 грн. В іншій частині щодо стягнення безпідставно збережених коштів з листопада 2018 по жовтень 2019 року у позові відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №907/910/22 рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі №907/910/22 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду в межах даної справи від 25.09.2023 касаційну скаргу ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 і рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі №907/910/22 - повернуто заявникові.

На примусове виконання рішення Господарського суду Закарпатської області господарським судом було видано відповідний наказ 04.08.2023 року.

30.04.2024 на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Відповідача (Боржника) за вх. №02.3.1-05/449/24 про перегляд рішення від 07.03.2023 року у справі №907/910/22 за нововиявленими обставинами.

Дана заява обґрунтована тим, що 03.04.2024 було укладено договір іпотеки об`єктів нерухомого майна відповідача, які розташовані в м. Свалява, на вул. Менделєєва, 1. За твердженням заявника, у ході оформлення договору іпотеки, під час ідентифікації в держреєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень всіх об`єктів нерухомого майна відповідача, які розташовані в м. Свалява на вул. Менделєва, 1, на вказаних вище 4 земельних ділянках, приватним нотаріусом було з`ясовано та повідомлено відповідача про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, площею 4.5613 га також знаходяться окремі об`єкти нерухомого майна, що належать іншим власникам, зокрема корпорації «АЛПА Констракшін, інк», США, реєстраційний номер майна: 23982397, яка зареєструвала свої права ще у 2008 році.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Свалява ЛХЗ 2018» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами рішення відмовлено. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі №907/910/22 залишено в силі.

Суд першої інстанції зазначив, що об`єкти нерухомості, які належать корпорації «АЛПА Констракшін, інк», США, реєстраційний номер майна: 23982397, рік реєстрації права 2008, мають місцезнаходження по вул. Менделєєва, 1 у м. Свалява. Але, як встановлено судом, за цією адресою знаходяться і зареєстровані об`єкти нерухомого майна, що належать різним власникам, земельні ділянки яких не сформовані як об`єкти цивільних прав. Доказів, що майно корпорації «АЛПА Констракшін, інк», США, знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026 заявником не надано.

В той же час, місцевий суд поставив під сумнів, те, що відповідачеві не могли бути відомі на час розгляду справи обставини знаходження чужої нерухомості на земельній ділянці, право користування якою до нього перейшло за договором купівлі-продажу у 2018 році. Отже, заявлена обставина не може бути кваліфікована як нововиявлена обставина для перегляду судового рішення, що набрало законної сили.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність заявником належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин у контексті приписів п.1 ч.2 ст.320 ГПК України, отже підстави для перегляду у цій справі рішення Господарського суду Закарпатської області за нововиявленими обставинами відсутні.

Не погодившись з даним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Свалява ЛХЗ 2018» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 27.09.2024 (вх. № 01-05/2713/24 від 30.09.2024), у якій просить апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 року у справі № 907/910/22 - задовольнити в повному обсязі, скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 року у справі № 907/910/22 та постановити нове рішення, яким заяву ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 року у справі №907/910/22 за нововиявленими обставинами задовольнити в повному обсязі.

Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що ним було укладено договір іпотеки об`єктів нерухомого майна, які розташовані в м. Свалява на вул. Менделєєва, 1, у ході оформлення договору іпотеки, під час ідентифікації в держреєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень всіх об`єктів нерухомого майна відповідача, які розташовані в м. Свалява на вул. Менделєєва, 1 на вказаних вище чотирьох земельних ділянках, приватним нотаріусом було з`ясовано та повідомлено ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018», що на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га. також знаходяться окремі об`єкти нерухомого майна, що належать іншим власникам.

На підтверждення даної обставини, ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» було надано витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Крім цього, на переконання скаржника наявність вказаних об`єктів нерухомості, що не належать ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018», і які також розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026 вочевидь прослідковуються та підтверджується з викопіровки геодезичної кадастрової карти (дані докази також наявні в матеріалах справи), а також схематичного плану зображення земельної ділянки за кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, виконаної фахівцем з землевпорядних робіт (докази також наявні в матеріалах справи).

Апелянт зазначає, що ці обставини не могли бути відомі ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» раніше, оскільки вказані об`єкти нерухомості, що як виявилось, у даний час, належать корпорації «АЛПА КОНСТРАКШІН, ІНК» мають явний та очевидний вигляд безхазяйного майна, - будівлі в занедбаному, напівзруйнованому стані, зарослі чагарниками, тощо, ніким з 20018 року не відвідувались, не використовувались та не охороняються, тощо.

За таких обставин, скаржник вважає, що прихований позивачем від суду факт наявності об`єктів нерухомості, що належить корпорації «АЛПА КОНСТРАКШІН, ІНК», і які також розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026 за своєю юридичною суттю є нововиявленою обставиною та фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти покладені в основу судового рішення, а саме висновки комісійного акту №3 позивача про те, що користування земельною ділянкою площею 4,5613 га. з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026 відбувалось в цілому, внаслідок розташування на ній об`єкта нерухомості відповідача, в цілому в частині стягнення коштів з відповідача і мають безпосереднє значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Таким чином зазначені обставини в сукупності вказують на наявність у даному випадку усіх необхідних та визначених господарським процесуальним законом ознак існування нововиявлених обставин та умов, а саме вказані обставини існували на час розгляду справи і існують та на даний час; ці обставини не були і не могли бути відомі ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018»; вказані обставини є істотними для розгляду справи і їх врахування мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Свалявська міська рада Закарпатської області подала до суду відзив на апеляційну скаргу (вих. №01-04/6934/24 від 18.10.2024), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

На адресу суду 15.11.2024 від відповідача надійшло клопотання про призначення земельно-технічної експертизи у справі № 907/910/22.

Подане клопотання мотивовано тим, що предметом доказування у даному спорі є, зокрема, обставини щодо земельних ділянок, площі, межі та кадастрові номери земельних ділянок, право на яких перейшло до набувача будівель.

Так, як ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» вважає, що посилання позивача, щодо стягнення з ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» коштів за користування земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026 є незаконним та несправедливим. Докази, які надані ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» на підтвердження своїх можуть бути замало для суду, а інших доказів ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» не має можливості надати, так як не володіє спеціальними знаннями у землеустрої.

Враховуючи зазначене скаржник зазначає, що виникла необхідність в призначенні земельно-технічної експертизи для визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації з питань землеустрою та землекористування та визначення фактичного землекористування земельними ділянками на місцевості. справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Розглянувши вказану заяву, колегія суддів вказує, що перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.

Специфіка перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не передбачає переоцінки всіх доказів у справі, повторного дослідження всіх обставин справи, а також здійснення перевірки обґрунтованості всіх висновків, викладених у судовому рішенні, про перегляд якого подана заява. Суд має переглянути судове рішення лише в межах виявлених обставин, перевіривши наявність чи відсутність підстав для висновку про те, що врахування таких обставин мало б вирішальне значення у розв`язанні спору (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі 910/13908/17).

Відтак, колегія суддів вказує, що визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації з питань землеустрою та землекористування та визначення фактичного землекористування земельними ділянками на місцевості не є предметом доказування в межах розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання про призначення експертизи.

У судове засідання 20.11.2024 з`явився представник позивача, надав пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив.

У судове засідання 20.11.2024 з`явився представник відповідача, надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.

Так, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинам є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених процесуальним законодавством.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Згідно з ч. 5 ст. 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Таким чином процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, як убачається з рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі "Праведна проти Росії" (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04).

Колегія суддів звертає увагу, що відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Зі змісту рішення суду вбачається, що відповідач ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» є власником набутого за договором купівлі - продажу від 25.10.2018 нерухомого майна, яке розміщене на декількох земельних ділянках комунальної власності місцевої громади за адресою м. Свалява, вул. Менделєєва, 1, зокрема на земельній ділянці, яка є сформованою та має кадастровий номер 2124010100:02:042:0026, площа якої - 4,5613 га. При цьому відповідач з дня набуття права власності не укладає з місцевою радою договору оренди, не сплачує за користування земельною ділянкою, користується нею без урахування приписів законодавства та інтересів місцевого самоврядування щодо оплатності землекористування.

Протягом усього строку з дня набуття права власності відповідач не ініціював перед місцевою радою питання про оформлення права землекористування в інших розмірах, ніж це зазначено у договорі купівлі-продажу, що нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613га.

Судом задоволено позов щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів при користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га за період часу з листопада 2019 по червень 2022 року включно.

Звертаючись із заявою про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 року у справі №907/910/22 за нововиявленими обставинами, відповідач вказав, що йому стало 03.04.2024 стало відомо про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, площею 4.5613 га також знаходяться окремі об`єкти нерухомого майна, що належать іншим власникам, зокрема корпорації «АЛПА Констракшін, інк», США, реєстраційний номер майна: 23982397, яка зареєструвала свої права ще у 2008 році.

Колегія суддів погоджується з доводами місцевого суду, про те, що об`єкти нерухомості, які належать корпорації «АЛПА Констракшін, інк», США, реєстраційний номер майна: 23982397, рік реєстрації права 2008, мають місцезнаходження по вул. Менделєєва, 1 у м. Свалява. Але, як встановлено судом, за цією адресою знаходяться і зареєстровані об`єкти нерухомого майна, що належать різним власникам, земельні ділянки яких не сформовані як об`єкти цивільних прав. Доказів, що майно корпорації «АЛПА Констракшін, інк», США, знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026 заявником не надано.

Колегія суддів вказує, що факт реєстрації об`єктів власності за адресою вул. Менделеєва, 1 у м. Свалява, є доведеним, але не на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, що розміщена за цією ж адресою вул. Менделеєва, 1 у м. Свалява.

Окрім того, при укладанні договору купівлі - продажу земельної ділянки від 25.10.2018 року покупець нерухомого майна ТОВ «Свалява ЛХЗ 2018» був обізнаний про перелік майна, яке знаходиться на земельній ділянці, про що свідчить підпис на договорі купівлі продажу.

Відтак, колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про те, що відповідачеві не могли бути відомі на час розгляду справи обставини знаходження чужої нерухомості на земельній ділянці, право користування якою до нього перейшло за договором купівлі-продажу у 2018 році. Отже, заявлена обставина не може бути кваліфікована як нововиявлена обставина для перегляду судового рішення, що набрало законної сили.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв` язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").

У той же час принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов` язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії", у справі "Желтяков проти України").

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів вказує, що місцевий суд дійшов вірного висновку про недоведеність заявником належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин у контексті приписів п.1 ч.2 ст.320 ГПК України, отже підстави для перегляду у цій справі рішення Господарського суду Закарпатської області за нововиявленими обставинами відсутні.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу ухвали Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі №907/910/22.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Свалява ЛХЗ 2018» б/н від 27.09.2024 (вх. № 01-05/2713/24 від 30.09.2024) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі № №907/910/22 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 02.12.2024.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяН.М. Кравчук

Суддя О.І. Матущак