Постанова

від 06.07.2023 по справі 925/1448/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2023 р. Справа№ 925/1448/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства "Базис-А"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2023 року (повний текст складено 02.04.2023)

у справі №925/1448/22 ( суддя Скиба Г.М.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

до Приватного підприємства "Базис-А"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача 1) Концерну "Військторгсервіс"

2) Фізичної особи-підприємця Коновала Романа Петровича

про стягнення 36 133,80 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовом до Приватного підприємства "Базис-А" з вимогою про стягнення 36133,80 грн неустойки за період з січня до листопада 2022 року за договором від 29.04.2011 №1062 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна по вул.Надпільній,218 в м.Черкаси, що належить до державної власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не вчинив дій щодо повернення орендованого приміщення після закінчення строку договору оренди, у зв`язку з чим останньому було нараховано неустойку за період з січня до листопада 2022 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.03.2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства "Базис-А" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях 31803,67 грн. неустойки та 2481 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, що оскільки матеріалами справи не доведено активних дій орендаря по поверненню майна з оренди, вимоги орендодавця про стягнення неустойки слід задовольнити частково за період з 17.02.2022 до 30.11.2022 в сумі 31803,67 грн. (з урахуванням періоду прострочення, з обмеженням заявленого позивачем строку).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Базис-А" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2023 року у справі №925/1448/22 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ФОП Коновал Р.П., як суборендар спірного майна, не здійснив повернення його відповідачу із суборенди, на що не звернув уваги суд першої інстанції при ухваленні судового рішення. Апелянт зазначає, що підстави для стягнення неустойки у даному випадку відсутні, оскільки обов`язок із складання акту приймання було покладено саме на балансоутримувача.

Також апелянт наголосив на тому, що судом першої інстанції не було враховано, що в розрахунках, проведених позивачем, не була врахована сума переплати відповідача по договору оренди у сумі 1 371,54 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №925/1448/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Згідно з ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 15.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Базис-А" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2023 У справі №925/1448/22 та роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Пункт 2 частини 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлено.

Позиції інших учасників справи

29.05.2023 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач просить апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.04.2011 між відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (правонаступником якого відповідно до наказу Фонду державного майна України від 05.08.2019 №786 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях) та Приватним підприємством "Базис-А" укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, №1062 (далі договір оренди), за умовами якого: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - одноповерхову цегляну будівлю магазину літ.С-1, С1-1 (надалі майно) площею 125,2 кв.м, розміщене за адресою: вул. Ільїна (Надпільна), 218, м.Черкаси, що обліковується на балансі Концерну "Військторгсервіс" (далі балансоутримувач), вартість якої визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.03.2020 і становить 182 400 грн (п.1.1 договору в редакції договору про внесення змін № 5);

Відповідно до п. 1.2. договору в редакції договору про внесення змін № 4 майно передається в оренду з метою розміщення торговельних об`єктів з продажу: продовольчих товарів, без товарів підакцизної групи (57,20 кв.м) та буфету, що здійснює продаж товарів підакцизної групи (68,00 кв.м).

Пункт 2.1. договору в редакції договору про внесення змін № 4 передбачає, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до п. 3.1. договору з урахуванням договору №5 від 22.05.2020 про внесення змін до договору оренди, передбачено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2020 року - 1808,25 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3 договору в редакції договору про внесення змін № 4).

Відповідно до п. 3.10 договору в редакції договору про внесення змін № 4 закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до Державного бюджету та балансоутримувачу.

Орендар зобов`язується, зокрема, у разі припинення або розірвання договору у 3-х денний термін повернути орендодавцеві/балансоутримувачу або підприємству/товариству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати державі збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (п.5.10 договору в редакції договору про внесення змін № 4).

Відповідно до п. 10.1. договору він укладається строком на 2 роки в 364 дні, що діє з 29 квітня 2011 року по 27 квітня 2014 року включно.

Строк дії договору неодноразово продовжувався. Так, зокрема, договором про внесення змін № 5 строк дії договору оренди, визначений у п.10.1, продовжено на 1 рік, що діє з 25.04.2020 до 24.04.2021 включно.

Згідно з п. 10.6. договору в редакції договору про внесення змін № 4 чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. (п.10.9 договору).

Відповідно до п. 10.10. договору в редакції договору про внесення змін № 4 у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 робочих днів орендар повертає балансоутримувачу (або юридичній особі, як вкаже орендодавець).

Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами та балансоутримувачем акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складення акту приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря та балансоутримувача. (п.10.11 договору в редакції договору про внесення змін № 4).

29.04.2011 на підставі акту приймання-передачі нерухомого державного майна (а.с.20) Концерном "Військторгсервіс" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області передано, а Приватним підприємством "Базис-А" прийнято у строкове платне користування майно одноповерхову цегляну будівлю магазину, розташовану за адресою: вул.Ільїна,218, м.Черкаси, загальною площею 125,2 кв.м, вартістю об`єкта за незалежною оцінкою 103100,00 грн.

06.12.2021 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях направило на адресу Приватного підприємства "Базис-А" листа вих.№50-1201-4353, в якому повідомило останнього про те, що в електронній торговій системі оголошено про проведення аукціону з продовження договору оренди державного нерухомого майна від 29.04.2011 №1062. Також ФДМУ вказав, що ПП "Базис" має переважне право на продовження договору оренди в ході аукціону на продовження договору оренди за умови, що він бере участь в такому аукціоні та зробив закриту цінову пропозицію, яка є не меншою, ніж розмір стартової орендної плати .

28.12.2021 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях видало наказ №1061-О "Про припинення договору оренди та оголошення аукціону". Сам аукціон визнано таким, що не відбувся.

29.12.2021 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях направило на адресу Приватного підприємства "Базис-А" листа вих.№50-1201-4666 від 29.12.2021, в якому вказало, що оскільки чинним орендарем (Приватним підприємством "Базис-А") не було подано заяву на участь в аукціоні на продовження договору оренди, він втрачає своє переважне право та зазначений договір оренди припиняється з дати аукціону. ФДМУ повідомив орендаря ПП "Базис-А" про те, що договір оренди державного нерухомого майна від 29.04.2011 №1062 припинено, у зв`язку з чим орендарю необхідно у триденний термін повернути майно балансоутримувачу (Конценрну "Військторгсервіс") та розрахуватись за фактичне користування орендованим майном. Лист вручено відповідачеві 31.12.2021.

14.01.2022 орендар (ПП "Базис-А") направив на адресу орендодавця (ФДМУ) листа за вих.№3 з проханням продовжити термін дії договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №1062 від 29.04.2011, строком на 5 років та у відповідь отримав лист орендодавця з вимогою орендареві та балансоутримувачу про термінове повернення майна з оренди балансоутримувачу лист від 17.02.2022 вих.50-1201-0500. Лист вручено відповідачеві 21.02.2022.

Вказані обставини також встановлені судами в межах справи № 925/113/22 за позовом Приватного підприємства "Базис-А" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання договору оренди від 29.04.2011 р. № 1062 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, продовженим до 24.04.2022 р. включно, шляхом оформлення договору про внесення змін до договору оренди від 29.04.2011 р. № 1062 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, в редакції позивача.

Оскільки відповідач не вчинив дій щодо повернення орендованого приміщення після закінчення строку договору оренди, позивачем було нараховано неустойку за період з січня до листопада 2022 року, яку він просить стягнути у судовому порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За приписами статей 526, 527, 530, 599, 610 та 629 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини щодо оренди нерухомого майна регулюються зокрема положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон), нормами Цивільного та Господарського кодексів.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі нерухомого державного майна, відповідачу було передано у строкове платне користування майно одноповерхову цегляну будівлю магазину, розташовану за адресою: вул.Ільїна,218, м.Черкаси, загальною площею 125,2 кв.м

Відповідно до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Так, договором про внесення змін № 5 строк дії договору оренди, визначений у п.10.1, продовжено на 1 рік, що діє з 25.04.2020 до 25.04.2021 включно.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 Господарського кодексу України).

Виняток з наведеного правила передбачено частиною першою статті 764 Цивільного кодексу України, відповідно до якої в разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

На момент укладення між сторонами договору оренди державного майна діяв Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (далі - Закон № 2269-XII), що втратив чинність 01.02.2020 у зв`язку з введенням в дію Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX (Закон № 157-IX).

Відповідно до ст. 17 Закону № 2269-XII в останній редакції до втрати його чинності, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 2). Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору (ч. 3).

27.12.2019 набрав чинності Закон № 157-IX, який відповідно до п. 1 Прикінцевих та Перехідних положень даного Закону 01.02.2020 був введений в дію.

Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень даного Закону № 157-IX передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Колегія суддів зазначає, що порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом № 2269-XII (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) у силу вимог абзацу 3 пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом № 157-ІХ.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 19.07.2022 у справі № 924/852/21.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів, які були укладені відповідно до положень Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII.

Оскільки, як встановлено вище, договір оренди було продовжено до 24.04.2021, а тому в цьому випадку до спірних правовідносин слід застосувати положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 907/720/20, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20.

Статтею 18 Закону № 157-ІХ визначено порядок продовження договору оренди, якою передбачено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:

- укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше;

- укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;

- укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;

- укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем.

Вбачається, що про дату припинення укладеного договору оренди внаслідок закінчення терміну його дії та можливість пролонгації цього договору за бажанням позивача з урахуванням нових положень законодавства про оренду державного та комунального майна позивача було проінформовано листом Регіонального відділення Фонду державного майна України від 03.12.2020 р. № 50-12.01-4445. При цьому, позивач повідомив відповідача про необхідність заяви про його наміри продовження терміну дії договору, подання прорецензованих звітів про оцінку об`єкта оренди і що наслідком невчасного подання орендарем заяви є відмова в продовженні договору оренди.

Згідно з п. 149 Порядку № 483 «Про деякі питання оренди державного та комунального майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р., чинний орендар має переважне право на продовження договору оренди в ході аукціону на продовження договору оренди за умови, що він бере участь в такому аукціоні та зробив закриту цінову пропозицію, яка є не меншою, ніж розмір стартової орендної плати. У випадках, передбачених пунктом 152 цього Порядку (Аукціон на продовження договору оренди визнається таким, за результатами якого об`єкт не було передано в оренду), чинний орендар втрачає своє переважне право на продовження договору оренди.

Позивач 15.01.2021 отримав заяву відповідача від 14.01.2021 №3 про продовження терміну дії Договору №1062 на п`ять років.

На підставі зазначеної вище заяви позивача, 26.01.2021 Регіональним відділенням ФДМУ прийнято рішення щодо продовження терміну дії спірного договору оренди державного майна №1062 строком на 5 років шляхом проведення аукціону.

Листом Регіонального відділення Фонду державного майна України від 06.12.2021 № 50-12.01-4353 відповідача було поінформовано про оголошення аукціону з продовження договору оренди, а також про умови переважного права позивача на таке продовження.

23.12.2021 електронною торговою системою Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» повідомлено, що електронний аукціон № LLP001 -UA-20211202-79896 не відбувся у зв`язку з відсутністю учасників.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України від 28.12.2021 р. № 1061-0 через відсутність учасників аукціону вирішено вважати вказаний аукціон на продовження договору оренди № 1062 від 29.04.2011 р. таким, за результатами якого об`єкт не було передано в оренду. Разом із цим прийнято рішення про припинення договору оренди № 1062 від 29.04.2011 р. із Приватним підприємством "Базис-А" з дати визначення аукціону таким, що не відбувся, тобто з 23.12.2021.

Листом Регіонального відділення Фонду державного майна України від 29.12.2021 р. № 50-12.01-4666 відповідача було повідомлено про прийняття орендодавцем рішення про припинення зазначеного договору оренди у зв`язку з тим, що чинний орендар не взяв участь в аукціоні на продовження терміну дії цього договору, а також про обов`язок позивача повернути орендоване майно.

21.01.2022 відбувся наступний аукціон з передачі в оренду орендованого позивачем нерухомого майна, за результатами якого переможцем було визнано Фізичну особу-підприємця Коновала Романа Петровича, з яким 17.02.2022 було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2207.

Вказані обставини встановлені у рішенні Господарського суду Черкаської області від 01.07.2022, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 у справі № 925/113/22, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП «Базис-А» про визнання договору оренди від 29.04.2011 р. № 1062 продовженим до 24.04.2022 включно.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів зазначає, що преюдиційність - це обов`язковість обставин, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені обставини не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив у законну силу. Cуть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» (заява №48553/99), а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» (заява №28342/95)).

Високий Суд у пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13), яке набуло статусу остаточного 29.01.2016, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пункти 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України № 157-IX договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до п. 151 Порядку № 483 передбачено, що якщо переможцем став інший учасник аукціону, договір з чинним орендарем припиняється у зв`язку із закінченням строку, на який його укладено. При цьому якщо строк дії договору оренди з чинним орендарем закінчився, такий договір вважається продовженим до моменту укладення договору з переможцем аукціону або до моменту настання випадку, передбаченого пунктом 152 цього Порядку (визнання аукціону на продовження договору оренди таким, що не відбувся).

А тому, з огляду на норми статей 18, 24 і абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-ІХ, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про припинення договору оренди з 17.02.2022, а саме з моменту укладення нового договору орендодавцем з ФОП Коновал Р.П. про оплатне використання спірного майна державної власності - приміщення магазину по вул.Надпільній,218 в м.Черкаси.

Доводи апелянта про порушення, на його думку, строку та порядку проведення аукціону з продовження Договору не стосуються предмета доказування у даній справі, недоведені належними та допустимими доказами та не впливають на суть правовідносин, які виникли між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 ст. 25 Закону України № 157-IX передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Відповідно до п. 10.10. договору в редакції договору про внесення змін № 4 у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 робочих днів орендар повертає балансоутримувачу (або юридичній особі, як вкаже орендодавець).

Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами та балансоутримувачем акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складення акту приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря та балансоутримувача. (п.10.11 договору в редакції договору про внесення змін № 4).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на час вирішення спору сторонами надано докази про складення Акту приймання-передавання майна з оренди від 07.03.2023.

Відповідач у апеляційній скарзі зазначає, що в його діях відсутній склад правопорушення, оскільки орендоване майно він вчасно не повернув у зв`язку із бездіяльністю балансоутримувача по складанню такого акту.

Водночас, колегія суддів зауважує, що як відповідно до умов договору (п.п. 10.10, 10.11.), так і вимог Закону (ч. 1 ст. 25 Закону України № 157-IX, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України) обов`язок із повернення майна покладається саме на орендаря.

Матеріали справи не містять доказів, що відповідач вчиняв активні дії щодо реалізації свого обов`язку із повернення майна балансоутримувачу чи орендодавцю.

А тому доводи апелянта щодо відсутності його вини в укладені Акту приймання-передавання майна з оренди лише 07.03.2023 колегія суддів відхиляє.

Доводи апелянта щодо неповернення суборендарем майна із суборенди не стосуються предмета доказування у цій справі. Більше того, стан виконання умов договору суборенди, укладеного між ПП «Базис-А» та ФОП Коновалом Р.П., не впливає на можливість виконання договірних зобов`язань Відповідачем.

До того ж матеріали справи не містять доказів ініціювання суборендодавцем перед суборендарем повернення майна із суборенди, що свідчить про відсутність у апелянта намірів повертати майно орендодавцю.

Крім того, доказом користування скаржником орендованим майном після припинення Договору є лист ПП «Базис-А» від 22.02.2022 № 1/22. Цим листом апелянт повідомив орендодавця, що вважає Договір чинним та продовженим до 24.04.2022.

Апелянт також помилково, посилаючись на лист Фонду державного майна України від 25.02.2021 № 10-16-4151 зазначає, що орендар повертає майно саме після отримання від балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна.

Вказаним вище листом Фонд державного майна України надавав роз`яснення Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву щодо порядку повернення майна з оренди та нарахування неустойки.

Слід звернути увагу, що датою листа, яким надано роз`яснення є 25.02.2021.

Станом на 25.02.2021 договори оренди державного майна укладалися відповідно до форми Примірного договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року № 820 «Про затвердження примірних договорів оренди державного майна».

Згідно з абзацом 2 пункту 4.2. Примірного договору, балансоутримувач складає акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках і надає підписані балансоутримувачем примірники орендарю.

Однак спірний Договір було укладено відповідно до Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 № 1774, зі змінами. Положення цього договору не передбачали обов`язку балансоутримувача складати акт повернення з оренди орендованого майна і надавати підписані примірники орендарю.

Натомість обов`язок складання акта повернення майна умовами договору покладено одночасно на орендаря і балансоутримувача.

Більше того, відповідний лист Фонду державного майна України має роз`яснювальний характер та не є обов`язковим для суду.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За змістом наведених норм, із закінченням строку договору найму (оренди), на який його було укладено, договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору оренди є невиконанням зобов`язання за цим договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).

Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Таким чином, користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

З викладеного вбачається, що обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Таким чином, яким би способом в договорі оренди не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення такого договору, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною 2 статті 785 Цивільний кодекс України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений вказаною нормою).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19, Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 904/6063/19, від 14.07.2021 у справі № 904/342/19, від 23.06.2021 у справі № 908/3593/19.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, здійснений позивачем розрахунок неустойки у розмірі подвійної орендної плати за несвоєчасне повернення майна з оренди за період з січня до листопада 2022 року, не відповідає вказаному вище правовому регулюванню, встановленому частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, оскільки позивач не врахував укладання нового договору оренди індивідуально визначеного майна за результатами аукціону з переможцем торгів ФОП Коновал Р.П. з 17.02.2022, та, відповідно, припинення орендних правовідносин із вказаної дати.

А тому, здійснивши нарахування неустойки за період з 17.02.2022 до 30.11.2022 (з урахуванням періоду прострочення, з обмеженням заявленого позивачем строку), суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 31803,67 грн. неустойки.

Твердження апелянта, що судом не враховано суму завдатку в розмірі 1371,54 грн. колегія суддів відхиляє, оскільки як зазначив позивач, вказаний завдаток зараховано у відповідності до пункту 3.9. Договору в рахунок орендної плати за останні місяці оренди, так як остання сплата Скаржником орендної плати до бюджету зафіксована 26.11.2022 (сплачено орендну плату за жовтень 2022).

Більше того, сума завдатку по картці рахунку обліку № 631 рахується в якості оплати з 31.12.2021, тоді як судом першої інстанції нараховано неустойку за період користування з 17.02.2022 до 30.11.2022, у зв`язку з чим така сума переплати не входить у задоволений судом першої інстанції період нарахування неустойки.

Апелянтом не доведено, що відповідна сума завдатку перевищувала здійснені ним платежі за договором оренди до його припинення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2023 року у справі №925/1448/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Базис-А" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2023 року у справі №925/1448/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2023 року у справі №925/1448/22 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №925/1448/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко