Рішення

від 05.07.2023 по справі 924/260/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2023 р. Справа № 924/260/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОПРОФСИСТЕМ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ФІТОЛІТ", м. Кам`янець-Подільський

про стягнення 204 094,22 грн. заборгованості, з яких 140 000,00 грн. основного боргу, 11 399,46 грн. пені, 7 513,97 грн. 3% річних, 45 180,79 грн. інфляційних втрат

За участю представників сторін:

позивача - Музиченко Є.В. - в режимі ВКЗ

відповідача - Фурман В.В. - згідно ордера

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 13.03.2023р. позовну заяву ТОВ „ЕКОПРОФСИСТЕМ", м. Київ прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання по справі на 10:00 год. "04" квітня 2023 р.

У підготовчому засіданні 04.04.2023р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 12 год. 00 хв. „19" квітня 2023р.

У підготовчому 19.04.2023р. суд постановив ухвалу (із занесенням до протоколу судового засідання) про продовження строку проведення підготовчого засідання на 30 днів та оголошення перерви до 12:00 год. 09.05.2023р. та до 11:00 год. 18.05.2023р.

Ухвалою від 18.05.2023р. із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 15.06.2023р., з оголошення перерви до 03.07.2023р., до 05.07.2023р.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 140 000,00 грн. основного боргу, 11 399,46 грн. пені, 7 513,97 грн. 3% річних, 45 180,79 грн. інфляційних втрат за невиконання останнім зобов`язань по договору про надання послуг №29-01/20 від 29.01.2020р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання умов укладеного між сторонами договору №29-01/20 від 29.01.2020р. позивач надав відповідачу послуги з оцінки впливу на довкілля планової діяльності з видобування корисної копалини на Південно-Закупнянському родовищі вапняків у Чемеровецькому районі Хмельницької області, а відповідач повинен був прийняти та оплатити вартість послуг, проте в повному омі свої зобов`язання по оплаті не виконав.

У зв`язку із чим в останнього на момент звернення до суду утворилась заборгованість в сумі 140 000,00 грн.

У зв`язку із вказаним, позивач на підставі п.п. 6.3, 6.4 договору нарахував відповідачу 11 399,46 грн. пені, 7 513,97 грн. 3% річних, 45 180,79 грн. інфляційних втрат, які просить стягнути з відповідача у примусовому порядку, оскільки звернення та претензії із вимогою про оплату позитивного результату не дали.

У направленому суду відзиві від 19.04.2023р. відповідач не погоджується із позовними вимоги, вважаючи суму по договору, яку він мав сплатити, завищеною, а сам договір про надання послуг у запропонованій позивачем редакції він не підписував.

Відповідач стверджує, що згідно п.2.3. договору, що надає позивач, на підставі рахунку-фактури відповідач мав би протягом трьох робочих днів з дня отримання рахунку сплатити передоплату в розмірі 50% вартості послуг, що становить 137 500,00 грн.

Вказує, що оплата була здійснена відповідачем 11 серпня 2020 року в розмірі 135 000,00 грн., а отже вважає, що ця дія не є прийняттям пропозиції в розумінні ст. 642 ЦК України, оплата була здійснена в іншій сумі майже через 6 місяців.

Також, відповідач зазначає, що акти наданих послуг та рахунок позивачем не направлялись і відповідачем не отримувались, тому що зазначена позивачем сума коштів за надані послуги сторонами не була погоджена. Відтак, вважає нарахування пені, річних та інфляційних втрат безпідставні, просить відмовити в позові.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

29.01.2020р. між ТОВ „ЕКОПРОФСИСТЕМ" (виконавець) та ТОВ „ФІТОЛІТ" (замовник) було укладено договір №29-01/20 про надання послуг, відповідно до п.1.1 якого позивач як виконавець зобов`язується за завданням відповідача як замовника надати послуги з оцінки впливу на довкілля планової діяльності з видобування корисної копалини на Південно- Закупнянському родовищі вапняків у Чемеровецькому районі Хмельницької області, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцеві послуги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.2.2 договору передбачено, щ загальна вартість послуг за даним договором становить 275000,00 грн. без ПДВ та узгоджується шляхом підписання протоколу погодження договірної піни, який є невід`ємною частиною цього договору.

На підставі рахунку-фактури, виставленим виконавцем, замовник протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня отримання рахунку, сплачує виконавцю передоплату в розмірі 50% вартості послуг, що становить 137500,00 грн. Датою оплати є дата зарахування грошових коштів від замовника на розрахунковий рахунок виконавця. Остаточний розрахунок здійснюється по завершенню наданих виконаних послуг в розмірі 50% вартості послуг, що становить 137500,00 грн. без ПДВ протягом трьох робочих днів з дня підписання Акту здачі-приймання послуг (п.2.3 договору).

Відповідно до п.2.4, 2.5 договору передбачено, що вартість послуг може бути змінена за письмовою згодою сторін. Виконавець має право на дострокове надання послуг, а замовник зобов`язується прийнятті та оплатити їх згідно з умовами цього Договору.

Сторони передбачили, що надання послуг згідно цього договору починається з моменту надання замовником інформації, необхідної виконавцю для надання послуг, та здійснення оплати в розмірі визначеному п.2.3 цього договору. В процесі опрацювання документів та/або інформації, яку надав замовник, у разі виникнення у виконавця необхідності, виконавець вправі вимагати від замовника додаткові документи та/або інформацію, які необхідні для надання послуг за цим договором (п.3.1, 3.2 договору).

Згідно п.3.3, 3.4 договору передбачено, що прийняття замовником наданих виконавцем послуг визначених специфікацією, здійснюється шляхом підписання акта здачі-приймання наданих послуг. В акті зазначаються: вид, обсяг, вартість виконаних послуг, витрати, а також перелік інформації, що передається замовнику.

Послуги, визначені специфікацією, повинні бути виконані протягом, але не пізніше 180 робочих днів з моменту здійснення оплати на розрахунковий рахунок виконавця. В разі ненадання замовником необхідних документів в строк, визначений п.п. 5.3.5 п. 5.3 розд.5 даного договору, термін виконання послуг автоматично пролонгується на порушений замовником строк (п.4.1, 4.2 договору).

Відповідно до п. 6.1-6.4 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за порушення, невиконання або неналежне виконання умов цього договору. Виконавець не несе відповідальності за ненадання, неналежне надання послуг, що спричинено ненаданням, несвоєчасним наданням, наданням не в повному обсязі необхідної інформації та документації чи наданням недостовірної інформації замовником. У випадку несвоєчасного виконання зобов`язання винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов`язань від суми договору, що діяла на момент прострочення зобов`язань. Оплата неустойки, пені чи штрафу не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором.

Відповідно до виставленого рахунку на оплату №4 від 29.01.2020р. відповідач сплати 135 000,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №1350 від 11.08.2020р. із призначенням платежу „оплата згідно договору 29-01/20 від 29.01.2020 р. без ПДВ".

Згідно наявного в матеріалах справи акту наданих послуг №6 від 18.05.2021р. зазначено про надану послугу з питань оцінки впливу на довкілля планової діяльності з видобування корисної копалини на Південно-Закупнянському родовищі вапняків у Чемеровецькому районі Хмельницької області. Загальна вартість послуги - 275000,00 грн. (докази направлення акта відповідачу наявні в матеріалах справи).

19.05.2021р. відповідачу було виставлено рахунок №15 від 19.05.2021р. на оплату залишку вартості наданих послуг, а саме: 137500,00 грн. із доказами про направлення на адресу відповідача.

В матеріалах справи наявний Висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності „Відпрацювання запасів Південно-Закупнянського родовища вапняків з подальшою переробкою корисної копалини" для ТОВ „Фітоліт" з інформацією про офіційне опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля - 18.05.2021р., а також Звіт про громадське обговорення планової діяльності „Відпрацювання запасів Південно-Закупнянського родовища вапняків з подальшою переробкою корисної копалини", реєстраційний №20209236634-007/2, дата реєстрації в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля - 17.05.2021р., із розміщенням у ЗМІ.

21.02.2022р. ТОВ „Фітоліт" отримав від Держслужби геології та надр України Спеціальний дозвіл на користування надрами по об`єкту: Південно-Закупнянське родовище вапняків з інформації про опублікування за посиланням на Інтернет-ресурс.

У зв`язку із відсутністю оплати решти вартості наданих послуг, позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№30/01/2 від 30.01.2023р. із вимогою сплатити борг в сумі 140 000,00 грн. та підписати акт наданих послуг №6 від 18.05.2021р., який замовник відмовляється підписувати. (докази направлення претензії наявні в матеріалах справи).

Оскільки відповідач в добровільному порядку борг не сплатив, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 140 000,00 грн. основного боргу, 11 399,46 грн. пені, 7 513,97 грн. 3% річних, 45 180,79 грн. інфляційних втрат за невиконання останнім зобов`язань по договору про надання послуг №29-01/20 від 29.01.2020р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами було підписано договір №29-01/20 від 29.01.2020р., який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу послуги з оцінки впливу на довкілля планової діяльності з видобування корисної копалини на Південно-Закупнянському родовищі вапняків у Чемеровецькому районі Хмельницької області на загальну суму 275 000,00 грн. відповідно до акта наданих послуг №6 від 18.05.2021р.

Натомість, відповідачем було сплачено вартість послуги частково в сумі 135 000,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №1350 від 11.08.2020р., решта суми 140 000,00 грн. не було сплачено. Відтак, правомірною суд вважає позовну вимоги про стягнення із відповідача 140 000,00 грн. основного боргу.

При цьому, за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Разом з тим, Верховний Суд України у постанові від 18.05.2016 по справі №6-474цс16 зазначив, що правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Отже, аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі №6-3006цс15 та від 25 травня 2016 року у справі №6-1138цс 15.

Разом з тим відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік.

Судом також враховується, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020р.

Постановою Кабінету Міністрів України „Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2" №211 від 11.03.2020р. із змінами та доповненнями) та Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2" №1236 від 09.12.2020р. (із змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 року до 30.04.2023 року на всій території України.

Відтак, правомірним суд вважає нарахування пені в сумі 11 399,46 грн. за період прострочення 18.05.2021р. по 22.11.2021р. відповідно до поданих розрахунків.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення пені суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню у заявленій сумі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 45 180,79 грн. інфляційних втрат за період червень 2021р. по січень 2023р. та 7 513,97 грн. 3% річних за період з 18.05.2021р. по 01.03.2023р., судом приймається до уваги таке.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 45 180,79 грн. інфляційних втрат та 7 513,97 грн. 3% річних обґрунтовано вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. ч. 1, 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом, який виконуватиме рішення, починаючи з дати набрання законної сили даним судовим рішенням, і до моменту виконання цього рішення, 3% річних на суму основної заборгованості в розмірі 140 000,00 грн. за такою формулою: (СОБх3хКДП):КДР:100=сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3% річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього кодексу.

Згідно частин 11,12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування 3% річних з моменту набрання судовим рішенням законної сили і до моменту виконання рішення суду у справі №924/260/23 за відповідною формулою.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ФІТОЛІТ", 32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Лесі Українки, буд.31 (код ЄДРПОУ 39707095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОПРОФСИСТЕМ" , 03187, м. Київ, Проспект Академіка Глушкова, буд.34 кв.53 (код ЄДРПОУ 42642960) 140 000,00 грн. (сто сорок тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 11 399,46 грн. (одинадцять тисяч триста дев`яносто дев`ять гривень 46 коп.) пені, 7 513,97 грн. (сім тисяч п`ятсот тринадцять гривень 97 коп.) 3% річних, 45 180,79 грн. (сорок п`ять тисяч сто вісімдесят гривень 79 коп.) інфляційних втрат, 3061,41 грн. (три тисячі шістдесят одна гривня 41 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з дати набрання законної сили даним судовим рішенням, і до моменту виконання цього рішення 3% річних на суму основної заборгованості в розмірі 140 000,00 грн. за такою формулою: (СОБх3хКДП):КДР:100=сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3% річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України

Повний текст рішення складений та підписаний 07.07.2023р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддруковано 3 прим.

1 - до матеріалів справи

2- ТОВ „ЕКОПРОФСИСТЕМ", 03187, м. Київ, Проспект Академіка Глушкова, буд.34 кв.53 - рекоменд. із повідомлен. та адвокату Музиченко Є.В. - на ел.адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1

3 - ТОВ „Фітоліт", 32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Лесі Українки,31 - рекоменд. із повідомлен. та на ел.адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2