Постанова

від 05.07.2023 по справі 910/10853/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/10853/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників:

позивача - Бондаренко Ю.С.

відповідача - Перевозника П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 (головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.) у частині стягнення 699 510,87 грн

у справі №910/10853/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс 2008"

до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

про стягнення 1 767 062,68 грн,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 29.06.2023 №29.2-02/1463 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи" у зв`язку із запланованою відпусткою судді Кролевець О.А. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/10853/22, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Транссервіс 2008" (далі - ТОВ "Транссервіс 2008") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - АТ "ДПЗКУ") про стягнення збитків у сумі 1 767 062,68 грн, які становлять вартість послуг зі зберігання кукурудзи на терміналі понад 60-ти денний термін.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним з позивачем договором про надання послуг з перевалки зернових вантажів навалом №19/04-21 від 19.04.2021.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.19.04.2021 позивач (виконавець) та відповідач (замовник) уклали договір про надання послуг з перевалки зернових вантажів навалом №19/04-21 (далі - Договір), в пункті 1.1 якого погодили, що виконавець в порядку та на умовах, визначених Договором, приймає на себе зобов`язання надати послуги з перевалки і зберігання зернових, олійних і бобових культур через ТОВ "Транссервіс 2008" (термінал виконавця) експортованих з території України через Морський торговельний порт "Чорноморськ" в кількості відповідно до наданих заявок замовника, в терміни і за цінами, обумовленими даним Договором і додатками до нього, які є його невід`ємною частиною, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вартість наданих послуг.

2.2.На виконання умов Договору позивачем були надані послуги з перевалки і зберігання кукурудзи та ячменю згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг):

- №57 від 17.05.2021 на суму 17 744 580, 00 грн (перевалка кукурудзи 63 000,00 т навантаження судна Elly);

- №58 від 26.05.2021 на суму 8 640 791,02 грн (перевалка кукурудзи 30 855, 56 т навантаження судна True brother);

- №68 від 10.06.2021 на суму 8 446 621,60 грн (перевалка кукурудзи 30 568,26 т навантаження судна Kestrel S);

- №69 від 22.06.2021 на суму 7 488 990, 00 грн (перевалка кукурудзи 27 000,00 т навантаження судна Gozo);

- №80 від 12.07.2021 на суму 14 213 700, 00 грн (перевалка кукурудзи 51 000,00 т навантаження судна Eider S);

- №81 від 19.07.2021 на суму 7 720 772, 29 грн (перевалка кукурудзи 27 797, 56 т навантаження судна Islander S);

- №87 від 23.07.2021 на суму 7 502 123, 36 грн (перевалка кукурудзи 27 049, 3т навантаження судна Scrooge);

- №92 від 16.08.2021 на суму 1 397 469,34 грн (перевалка кукурудзи 5132, 66 т, навантаження судна "АК DENISA");

- №93 від 16.08.2021 на суму 6 380 587, 55 грн. (перевалка ячменю 23434,78 т навантаження судна "POCHARD S");

- №110 від 27.10.2021 на суму 14 820 850, 00 грн. (перевалка ячменю 55 000, 00 т навантаження судна Orange Harmony).

2.3.Правовідносини сторін щодо надання послуг за вказаними вище актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та їх оплати не є предметом цього спору.

2.4.28.10.2021 позивач та відповідач уклали договір поставки №159, згідно з яким позивач викупив у відповідача залишок зерна кукурудзи в кількості 6170,752 МТ, що належало відповідачу та зберігалося на терміналі позивача за Договором.

2.5.Звертаючись до суду з цим позовом позивач посилається на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо надання заявок на перевалку всього обсягу переданої виконавцю кукурудзи протягом пільгового періоду зберігання, у замовника утворилась непогашена заборгованість у загальному розмірі 1 767 062,68 грн., яка є збитками та становить вартість послуг зі зберігання кукурудзи на терміналі понад 60-ти денний термін.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 21.12.2022 у справі №910/10853/22 позов задовольнив повністю; стягнув з відповідача на користь позивача 1 767 062,68 грн та судовий збір у розмірі 26 505,94 грн.

3.2.Судове рішення мотивовано тим, що:

- зі змісту пункту 4.5 Договору та пункту 1.14 додатку №1 до вказаного Договору вбачається, що оплата за зберігання вантажу протягом перших 60-ти календарних днів входить до складу комплексної ставки перевалки, а відтак позивач за умовами вказаного договору не був зобов`язаний здійснювати подальше зберігання зерна (після спливу 60-ти днів) на безоплатній основі;

- за період з 04.09.2021 по 31.10.2021 позивачем здійснювалося зберігання вантажу відповідача - кукурудзи на терміналі згідно умов Договору на небезоплатній основі, з огляду на що були понесені відповідні додаткові витрати, пов`язані зі зберіганням зерна (витрати на електроенергію, паливно-мастильні матеріали, заробітну плату, амортизацію, прямі виробничі витрати на придбання робіт, послуг, витрати на обслуговування виробничого процесу, витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства, інші витрати та позивачем недоотримано дохід за перевалку зернових у зв`язку з блокуванням силосу зерном замовника понад термін зберігання, що входить у комплексний договірний тариф);

- відповідач погодив умови Договору щодо включення у комплексну ставку перевалки лише 60-ти діб пільгового зберігання зерна на терміналі, знав дати надходження вантажу на термінал, а тому мав усвідомлювати, що після шістдесяти діб пільгового зберігання зерна на терміналі буде нарахована плата за його зберігання;

- матеріали справи містять обґрунтований розрахунок послуг зберігання з 01.09.2021 по 30.09.2021 та з 01.10.2021 по 31.10.2021, який не спростований відповідачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами. Позивачем надано належний розрахунок тарифу на послугу зберігання зерна, що підтверджується відповідними звітами з проводок (електрична енергія, ПММ, заробітна плата, амортизація, прямі виробничі витрати, витрати на обслуговування виробничого процесу, витрати на охорону праці, інші витрати). При цьому матеріали справи не містять жодних заперечень відповідача щодо наданих позивачем розрахунків згідно звітів з проводок.

3.3.Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.03.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/10853/22 скасував та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з відповідача на користь позивача витрати за зберігання кукурудзи в сумі 699 510,87 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 10 492,66 грн. У решті позовних вимог відмовив.

3.4.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

- виходячи зі змісту Договору послуги щодо зберігання вантажу у перші 60 діб є пільговими, а їх вартість входить у погоджену сторонами вартість комплексної ставки перевалки, водночас послуги з зберігання вантажу після закінчення вказаного терміну не є пільговими та мають бути оплачені;

- оскільки сторонами у Договорі не було погоджено вартість послуги зі зберігання вантажу, яка надається після закінчення 60-ти діб пільгового зберігання, виходячи з положень Договору, сторонами у Договорі фактично передбачено безоплатне зберігання зерна після закінчення 60-ти діб пільгового зберігання;

- положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" установлено, що при безоплатному зберіганні власник зерна зобов`язаний відшкодувати зерновому складу здійснені ним витрати на зберігання зерна, якщо інше не встановлено договором, з огляду на що обов`язок відповідача оплатити здійснені позивачем витрати на зберігання зерна виникли у відповідача не на підставі Договору, а виходячи з положень ЦК та Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні";

- стягнення збитків за порушення умов Договору можливо лише за умови встановлення факту порушення стороною договору його умов, проте у спірному випадку відповідачем не було допущено жодних порушень умов Договору, що виключає можливість стягнення збитків;

- незважаючи на те, що вимоги в про стягнення з відповідача 1 767 062,68 грн, які становлять вартість послуг зі зберігання зерна на терміналі понад 60-ти денний термін, позивачем заявлені до стягнення як збитки, враховуючи, однак, що в цьому випадку відповідач має обов`язок оплатити здійснені позивачем витрати на зберігання зерна понад 60 діб, який виник виходячи з положень ЦК та Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", колегія суддів при вирішення спору сторін по суті застосовує ті норми матеріального права, предметом регулювання яких є спірні правовідносини;

- обґрунтована вартість тарифу за зберігання вантажу після закінчення пільгового періоду зберігання становить 2,09 грн без ПДВ за 1 тонно день. ПДВ 20% - 0,42 грн. Тариф всього з ПДВ 2,51 грн. Водночас включення до вартості витрат на зберігання зерна понад 60 діб такої складової як недоотриманий дохід позивача, є безпідставним.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.АТ "ДПЗКУ" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у цій справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат за зберігання кукурудзи в сумі 699 510,87 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 10 492,66 грн, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

4.2.Підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі АТ "ДПЗКУ" вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 1 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статей 76, 77, 86, 236 ГПК у подібних правовідносинах. АТ "ДПЗКУ" зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при визначені розміру витрат на зберігання кукурудзи, при визначені кількості та строку зберігання кукурудзи понад 60 днів, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

4.3.ТОВ "Транссервіс 2008" подало відзив на касаційну скаргу, в якому, зазначаючи про те, що висновки апеляційного суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат за зберігання кукурудзи в сумі 699 510,87 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 10 492,66 грн є обґрунтованими, просив залишити касаційну скаргу АТ "ДПЗКУ" без задоволення.

4.4.Крім того, ТОВ "Транссервіс 2008" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 1 067 551,81 грн, в іншій частині залишити постанову без змін, та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 щодо задоволення позовних вимог ТОВ "Транссервіс 2008" на суму 1 067 551,81 грн.

4.5.ТОВ "Транссервіс 2008", як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи про те, що відсутній висновок Верховного Суду стосовно застосування статей 22, 611 ЦК та статей 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК).

4.6.30.06.2023 від представниці ТОВ "Транссервіс 2008" - Бондаренко Ю.С. надійшла заява про відмову від касаційної скарги, в якій остання, посилаючись на положення пункту 1 частини першої статті 296 та частину четверту статті 298 ГПК, просила прийняти відмову від касаційної скарги та закрити касаційне провадження.

4.7.Верховний Суд ухвалою від 05.07.2023 прийняв відмову ТОВ "Транссервіс 2008" від касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у справі №910/10853/22 у частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 1 067 551,81 грн та закрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

4.8.З огляду на прийняття Судом відмови ТОВ "Транссервіс 2008" від касаційної скарги та закриття касаційного провадження за вказаною скаргою, касаційний перегляд справи №910/10853/22 здійснюється виключно в межах касаційної скарги АТ "ДПЗКУ", тобто, в частині перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за зберігання кукурудзи в сумі 699 510,87 грн. Разом з тим, постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 в іншій її частині та рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 не є предметом касаційного перегляду.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

5.2.За змістом статті 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

5.3.Відповідно до статті 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.4.Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

5.5.Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

5.6.З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

5.7.Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд має у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог норм процесуального права щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та не відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 282 ГПК.

5.8.Тож суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

5.9.Як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти заявленого позову, АТ "ДПЗКУ", зокрема, посилалося на те, що заявлений ТОВ "Транссервіс 2008" період нарахування збитків є безпідставним, оскільки відповідач повідомив позивача про намір забрати своє зерно зі зберігання після закінчення відповідного пільгового періоду, однак останній, діючи недобросовісно та всупереч статті 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", вчинив дії які унеможливили вивезення залишку кукурудзи з терміналу та сприяли збільшенню витрат на зберігання зерна. АТ "ДПЗКУ" вказувало, що ТОВ "Транссервіс 2008", після отримання повідомлення відповідача про намір забрати зерно, безпідставно провів фумігацію кукурудзи, що унеможливило її вивезення відповідачем протягом періоду дегазації (щонайменше 20 днів).

5.10.В обґрунтування зазначених доводів АТ "ДПЗКУ" посилалося на наявну в матеріалах справи переписку між сторонами, яка за його твердженням, доводить повідомлення ТОВ "Транссервіс 2008" про намір відповідача забрати залишки кукурудзи ще до моменту проведення позивачем її фумігації, а також на те, що умовами договору не було передбачено проведення фумігації зерна, і, що позивачем не доведена необхідність її проведення.

5.11.Водночас, позивач вказував, що наведені АТ "ДПЗКУ" обставини та доводи не свідчать про недобросовісну поведінку ТОВ "Транссервіс 2008", оскільки фумігація зерна була здійснена з метою збереження якісних характеристик вантажу та знешкодження шкідників, що відповідає умовам пункту 3.2.1 та 3.6 Договору.

5.12.Однак, незважаючи на те, що наведені вище доводи відповідача обґрунтовували подану ним апеляційну скаргу, а встановлення відповідних обставин має важливе значення для правильного вирішення цього спору, адже впливає на визначення обґрунтованості розрахунку заявленої до стягнення суми, суд апеляційної інстанції не дослідив зміст переписки сторін щодо повернення зерна з терміналу відповідачу та не встановив правові підстави та доцільність проведення фумігації зерна, з огляду на що, доречні доводи сторони залишились не спростовані, а обставини щодо обґрунтованості періоду нарахування плати за зберігання кукурудзи після закінчення пільгового періоду - не перевірені.

5.13.Крім того, заперечуючи проти позову відповідач також зазначав, що вказана позивачем кількість кукурудзи, з якої здійснювався розрахунок заявлених до стягнення сум (6 663,868 т), суперечить матеріалам справи, оскільки не співпадає з:

- кількістю (6 171,803 т) кукурудзи, яка зазначена в наданому позивачем фумігаційному сертифікаті від 07.10.2021 №001/07/10-2021 (копія знаходиться в матеріалах справи);

-кількістю (6 170,752 т) кукурудзи, залишок якої вказаний в листі позивача від 22.10.2021 №180 (копія знаходиться в матеріалах справи);

-кількістю (6 170,752 т) кукурудзи, залишок якої був викуплений позивачем у відповідача на підставі договору поставки №159 від 28.10.2021 згідно видаткової накладної №2322 від 10.11.2021 (копії знаходяться в матеріалах справи).

5.14.Відповідач звертав увагу апеляційного суду на те, що останнє відвантаження зерна кукурудзи з терміналу позивача на судно було здійснено 16.08.2021, і що в матеріалах справи відсутні докази надходження на термінал позивача після 16.08.2021 кукурудзи від АТ "ДПЗКУ", у зв`язку з чим зазначав, що кількість належної відповідачу кукурудзи, яка залишилася на терміналі позивача після останнього навантаження судна цим видом зерна, повинна співпадати з кількістю кукурудзи, яка була викуплена позивачем у відповідача згідно з договором поставки №159 від 28.10.2021 (6 170,752 т), і що саме з такої кількості зерна міг бути здійснений обґрунтований розрахунок вимог позивача.

5.15.Відхиляючи доводи відповідача про хибність розрахунку позивача та його невідповідність матеріалам справи, апеляційний суд послався на те, що такі розбіжності між кількістю зерна, що була викуплена позивачем на підставі договору поставки та тією кількістю зерна, що була використана для розрахунку вартості його зберігання, були зумовлені аспираційними втратами вантажу 0,2%.

5.16.Однак, такі висновки апеляційного суду не спростовують указані вище доводи АТ "ДПЗКУ", адже зазначений відсоток аспираційних втрат не має наслідком спричинення такої різниці в кількості зерна на зберіганні (6 663,868 т - 0,2% = 6 650,540 т, що суттєво відрізняється від ваги зерна, яке було ним викуплене за договором поставки у відповідача (6 170,752 т). Крім того, апеляційний суд не спростував викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що аспираційні втрати, про які йде мова у пункті 3.5 Договору, пов`язані з прийманням, накопиченням, зберіганням і відвантаженням кукурудзи на судно, однак щодо спірного обсягу кукурудзи не вчинялись дії щодо її відвантаження на судно, у зв`язку з чим, застосування до нього такого відсотку втрат є безпідставним.

5.17.З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку про те, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив зазначені обставини щодо кількості зерна, з якої мав бути здійснений розрахунок спірної суми, що також свідчить про порушення ним приписів процесуального права.

5.18.Відтак, вирішуючи спір у справі, апеляційний суд зосередився на кваліфікації правових підстав для стягнення оспорюваної суми, однак поза його увагою залишились обставини, з якими норми процесуального законодавства пов`язують законність вирішення цього спору по суті - щодо належного визначення строку зберігання кукурудзи понад пільговий період та її кількості, у зв`язку з чим належним чином не було визначено й розміру витрат на зберігання кукурудзи.

5.19.Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин оскаржувану постанову апеляційної інстанцій не можна вважати правильною та обґрунтованою.

5.20.Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.21.Відповідно до пункту 3 частини першої статті 282 ГПК у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

5.22.В порушення наведених вище приписів законодавства, суд апеляційної інстанції припустився порушень норм процесуального права, дійшовши передчасних та недостатньо обґрунтованих висновків щодо часткового задоволення позову.

5.23.Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, належним чином оцінити всі доводи сторін, установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку, та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду цієї справи.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1.Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2.Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.3.За змістом частини третьої статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6.4.Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, з дотриманням передбачених ГПК меж перегляду судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

6.5.Згідно з частиною четвертою статті 310 ГПК справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

6.6.Під час нового апеляційного розгляду необхідно врахувати наведене у цій постанові та залежно від установленого постановити законне й обґрунтоване рішення з викладенням у ньому ґрунтовних мотивів його прийняття.

6.7.Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" задовольнити частково.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у справі №910/10853/22 скасувати та передати справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду у частині стягнення витрат за зберігання кукурудзи в сумі 699 510,87 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець