Рішення

від 22.06.2023 по справі 580/5258/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року справа № 580/5258/22

16 годин 17 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. за участі секретаря судового засідання Проценко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/5258/22

за позовом Агрофірми «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (с. Наливайка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26512, код ЄДРПОУ 30702633) [представники - адвокат О.В.Трач за довіреністю від 04.01.2021 (дійсна до 31.12.2023), В.В.Франчук - за довіреністю від 08.05.2023]

до Головного управління ДПС України у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) [представник - Щербина Н.І. згідно витягу з ЄДР], Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області (вул. Хрещатик 192, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 37930566) [представник не прибув] про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, ухвалив рішення.

І.ПРОЦЕДУРА

03.11.2022 вх. 33653/22 (01.11.2022 №1017 - ідентифікатор від 02.11.2022 №2030800767699) Агрофірма «Хлібороб» у формі ТОВ (представник - адвокат Лисенко О.М. за ордером ВІ №10732653), звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС України в Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, просить (позовна заява в редакції від 01.11.2022 (а.с.102-106 т.1), 13.02.2023 (а.с.9-20 т.4 прошита без додатків):

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС України в Черкаській області щодо не нарахування та не сплати пені у сумі 489 584 (чотириста вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 07 коп, за несвоєчасно погашену заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ товариству з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам`янка» за період з 01.03.2020 до 21.05.2021;

- cтягнути з Державного бюджету України на користь Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ пеню у сумі 489584,07 грн за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з 01.03.2020 до 21.05.2021.

Додатково просить стягнути на користь Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 30402633, с.Наливайка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26512) сплачений Агрофірмою «Хлібороб» у формі ТОВ судовий збір у сумі 9824,78 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління ДПС України в Черкаській області.

Ухвалою від 27 березня 2023 року відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження. 25 травня 2023 року - закрите підготовче провадження і призначений розгляд справи по суті. У судовому засіданні 22 червня 2023 року проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

12.04.2023 вх.14169/23 Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області у заяві зазначає: ТОВ «Чорна Кам`янка» та Агрофірма «Хлібороб» у формі ТОВ як правонаступник пропустили строк звернення до суду, позаяк 21.05.2021 кошти зараховані згідно з виконавчим листом у справі №580/781/20, проте з 01.03.2020 до 21.05.2021 не прийнято дій щодо відновлення порушеного права зі стягнення пені.

У заяві про залишення позовної заяви без розгляду представник Головного управління ДПС України в Черкаській області зазначає: платник ПДВ може звернутися з вимогами щодо пені протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав (висновки ВПВС від 19.01.2023 у справі №140/1770/19) - позивачем пропущений строк звернення до суду.

20.04.2023 вх.15298/23 Агрофірма «Хлібороб» у формі ТОВ повідомила, що 24.06.2021 ТОВ «Чорна Кам`янка» ( ОСОБА_1 ) звернулась до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області з вимогою - листом від 24 червня 2021 №25 до Головного управління ДПС України в Черкаській області (копія: ЦОП Маньківської ДПІ Уманського управління ГУДПС у Черкаській області за підписом голови комісії з припинення ТОВ «Чорна Кам`янка») добровільно сплатити на користь ТОВ «Чорна Кам`янка» пеню у сумі 489584.07 грн нараховану на суму бюджетної заборгованості, що виникла за період з 01.03.2020 до 21.05.2021, проте відповіді не отримано. Розуміючи, що орган ДПС не нараховує добровільно пеню ТОВ «Чорна Кам`янка» звернулась до суду - справа № 580/8603/21. У додатках до позову, наданого ТОВ «Чорна кам`янка» (код ЄДРПОУ 32837408) та заявах агрофірми «Хлібороб» не надано доказів нарахування контролюючим органом пені за прострочення сплати бюджетного відшкодування ТОВ «Чорна кам`янка» за період 01.03.2020 до 21.05.2021 у сумі 489584 грн 07 коп у відповідь на лист від 24.06.2021 у контексті обраного способу захисту «стягнути суму» - тому в ухвалі без руху йшлося про обрання належного способу захисту відповідно до вимог статті 5 КАС України, що не усунуто. 20.06.2022 вх. 17625/22 до суду надійшла заява директора Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ про відкликання позовної заяви та повернення матеріалів позовної заяви (ЄДРСР 105135323). 25.08.2022 вих. №849 Агрофірма «Хлібороб» у формі ТОВ звернулася до Головного управління ДПС України у Черкаській області з претензією про нарахування та сплату пені як правонаступнику ТОВ «Чорна кам`янка» з повідомленням про завершення процедури реорганізації 05.11.2021 шляхом приєднання ТОВ «Чорна кам`янка» до Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ: здійснити нарахування на користь Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ пені за період з 01.03.2020 до 21.05.2021 за невчасно повернуту суму бюджетного відшкодування у сумі 1274 000 грн; скласти висновок або інший розпорядчий документ Головного управління ДПС України в Черкаській області про нарахування пені за період з 01.03.2020 до 21.05.2021 за нвчасно повернуту суму бюджетного відшкодування у сумі 1274 000 грн. У відповіді від 29.09.2022 №11878/6/2300-04-09-06 Головне управління ДПС України в Черкаській області за результатом розгляду претензії повідомила: ТОВ «Чорна кам`янка» протягом 2014-2015 років декларувало суму бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 3641642 грн згідно податкових декларацій - у справі №823/1904/16 ППР скасовані. ТОВ «Чорна кам`янка» отримала бюджетне відшкодування у сумі 3641642 грн: 27.05.2016 - 507490 грн, 30.06.2015 - 1860152 грн, 21.05.2021 - 1274000 грн. Згідно рішення від 05.11.2020 у справі №580/781/20 ЄДРСР 92896170 (набрання законної сили 04.02.2021) стягнуто з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Чорна Кам`янка заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у сумі 1274000,00 (один мільйон двісті сімдесят чотири тисячі) грн та пеню у сумі 2316660 (два мільйони триста шістнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн 06 коп., нараховану на суму такої заборгованості, що складає 3590660,06 (три мільйони п`ятсот дев`яносто тисяч шістсот шістдесят) грн 06 коп (у задоволенні іншої частини вимог суд відмовив).

Строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Суд у цій справі відмовив у задоволенні заяв відповідачів, у т.ч. Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області від 12.04.2023 вх.14169/23 про застосування строку позовної давності, зважаючи на таке.

Лист від 24 червня 2021 №25 не містить адресата Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, який зазначений як отримувач на конверті - ідентифікатор 1800211851180.

Головне управління ДПС України в Черкаській області у судовому засіданні надає копію листа -вимоги від 24.06.2021 №25, що зареєстрований 28.06.2022 вх.21190/6.

Головне управління ДПС України в Черкаській області зазначає: відповідно до передавального акта від 31.01.2019 ТОВ «Чорна Кам`янка» передано Агрофірма «Хлібороб» у формі ТОВ податок на додатну вартість у сумі 1577386 грн, що обліковується на рахунку 644/3 (податковий кредит непідтверджений) в сумі 123799 грн. ТОВ «Чорна Кам`янка» у періоді з 01.01.2019 до 07.10.2019 не подавало уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ. Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» та ІКП ТОВ «Чорна Кам`янка» з ПДВ (КБК 14010100) за 2020-2021 з бюджетного відшкодування ПДА грошовими коштами за 2021 рік сума переплати - 0,05 грн, що перейшла до правонаступника, тому ТОВ «Чорна Кам`янка» не могла передати Агрофірма «Хлібороб» у формі ТОВ як правонаступнику ненараховану пеню у сумі 489584.07 грн.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України передбачено право платника податків оскаржити в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб). Аналогічне право закріплене у пункті 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України згідно з яким до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлений інший порядок судового оскарження.

Верховний Суд у справі № 200/9915/21 наголосив, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зміна правового регулювання механізму бюджетного відшкодування ПДВ шляхом запровадження ведення Реєстру та Тимчасового реєстру, не може вважатись ні підставою для зупинення перебігу строків звернення до суду, ні початком для відліку строку, встановленого статтею 102 ПК України. Положення пункту 102.5 статті 102 ПК України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. У справі, що розглядається, відсутні підстави для врахування й положень норми пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки остання, встановлюючи спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до статті 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дій чи бездіяльності контролюючого органу. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, покликався на висновки Верховного Суду, здійснені зокрема у справах №1340/4394/18, №280/4452/18, зваживши на пропуск позивачем строку звернення до суду (1095 днів), застосувавши до спірних правовідносин ст.102 Кодексу №2755 фактично визнавши строк існування права товариства на бюджетне відшкодування - 1095 днів. Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції такими, що здійснені з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ст.102 Кодексу №2755 строк давності у 1095 днів визначає право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5). Проведений системний аналіз зазначених норм дозволяє суду дійти висновку про те, що позовна вимога про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ (порушення термінів такого відшкодування) з Державного бюджету України може бути заявлена у межах строку, встановленого пунктом 102.5 ст.102 ПК України, тобто протягом 1095 днів. Вказаний правовий висновок також узгоджується і з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі №819/3144/15, що застосовується адміністративним судом у порядку, визначеному ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. Під час вирішення питань щодо строків існування права на майно, або питань поважності пропуску строків звернення до суду, судам необхідно враховувати таке.

Відповідно до частин першої, третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Під час вирішення питань строків суди мають враховувати обставини справи, положення законодавства, та встановити, чи була достатня чіткість у національному законодавстві на предмет умов за яких платник вправі отримати бюджетне відшкодування, чи не порушено принцип верховенства права стосовно «якості» закону та юридичної визначеності, а також врахувати «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права позивача на мирне володіння майном, та зваживши зазначене вжити заходів стосовно повного та належного юридичного захисту прав позивача на належне володіння майном на яке він має право в силу вимог національного законодавства.

Право платника податків на стягнення заборгованості з відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичною можливістю, в тому числі, шляхом звернення до суду.

Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податкового боргу та пені на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.

Позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого п. 102.5 Кодексу №2755 для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 09.10.2018 у справі №817/1828/17, від 17.04.2018 у справі №816/1369/17, від 11.09.2018 у справі № 812/103/15, від 14.03.2019 у справі №822/553/17, від 11.04.2019 у справі №810/1228/17, від 02.04.2019 у справі № 810/1198/16.

Верховний Суд з огляду правову позицію судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.03.2019, справа №822/553/17 (провадження №К/9901/35351/18), вказує таке. Колегія суддів у справі № 640/25381/19 звертала увагу на висновок Верховного Суду, здійснений у постанові від 1 квітня 2021 року у справі № 280/4453/18, а саме, проступок, пов`язаний із триваючим безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом визнається триваючим порушенням. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом; припиненням дії відповідної норми закону. Тобто відповідачем допущене триваюче порушення, яке фактично позбавило позивача права на вільне володіння майном протягом значного часу. Відповідна бездіяльність допускалась в період, коли існувала різна судова практика судів касаційної інстанції щодо способу захисту порушеного права і за відмінного правового регулювання спірних правовідносин нормами права щодо способу, який забезпечує отримання сум бюджетного відшкодування, підтверджених судовими рішеннями. Верховний Суд у справі № 200/9915/21 висновує: матеріали справи не містять доказів того, що заявлені позивачем у деклараціях з ПДВ за березень 2014 року - травень 2015 року суми бюджетного відшкодування були відображені відповідачем-1 чи іншим податковим органом в реєстрі, що ведуться чи велись за Порядками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 та від 22.02.2016 № 68, тобто ані в Тимчасовому реєстрі, ані в єдиному Реєстрі заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість узгоджених судом них сум відшкодування немає, що свідчить про протиправну бездіяльність контролюючого органу.

Строки звернення до суду з вимогою про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ, встановлені ст.102 Кодексу №2755 не можна ототожнювати з періодом нарахування пені, оскільки такий строк чітко врегульований нормами п.200.23 ст.200 ПК України, що визначається моментом виникнення пені та включає в себе і день її погашення.

Верховний Суд у справі № 580/3469/19 зазначив: процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені у нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обрахунку його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду. Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. У практиці, зокрема, адміністративного судочинства застосовується загальний принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

Суд встановив, що відповідь на претензію Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ як правонаступнику складено Головним управлінням ДПС України в Черкаській області 29.09.2022 - отримано позивачем 30.09.2022 (ідентифікатор 1800211557486), до суду позов направлений 02.11.2022, тобто у межах як загального шестимісячного строку так і трьохмісячного строку.

Підрозділ 10 розділу ХХ Кодексу №2755 доповнений пунктом 69 згідно із Законом № 2118-IX від 03.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022; в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 - набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, де п.69.11 передбачає: зупинити до 21 липня 2022 року дію пунктів 200.10-200.12 статті 200 цього Кодексу. До звітних податкових періодів лютий - липень 2022 року пункти 200.10-200.12 статті 200 цього Кодексу застосовуються з урахуванням строків для проведення камеральних, документальних податкових перевірок, передбачених підпунктом 69.2 цього пункту. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім умов визначених у п.69.9 з урахуванням п.69, де установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до пункту 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з пунктом 11.13 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 у разі прийняття рішення про припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб`єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру: у разі відсутності грошових зобов`язань та/або податкового боргу - відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП; за наявності податкового боргу - відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП або відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (якщо план реорганізації юридичною особою до контролюючого органу не подавався або не був узгоджений контролюючим органом). Згідно абзаців 3-4 пункту 14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289 за наявності у платника податку, який реорганізується, суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (е Накл), такий платник податку має право подати заяву про використання такої суми під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200 -1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу (е Накл), правонаступника (таблиця 5 додатка 4). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку. У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки суми, обчисленої відповідно до пункту 200 -1.3 статті 200 - 1 розділу V Кодексу (е Накл), правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання суми, обчисленої відповідно до пункту 200 -1.3 статті 200 -1 розділу V Кодексу (е Накл), реорганізованого платника податку (таблиця 6 додатка 4) під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу (е Накл), такого правонаступника. Відповідно до п. 200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

У справі № 340/2354/20 ЄДРСР 93706828 встановлено, що Агрофірма «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 30702633, перебуває на обліку в Голованівській ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області, як платник податків, що підтверджується витягом з ЄДР та є платником ПДВ.

Суд за матеріалами справи не встановив, що позивач звертався як правонаступник та платник ПДВ до органів податкової служби у Кіровоградській області, де перебуває на обліку і подає податкові декларації - має інтегровану картку платника ПДВ, про обгрунтування періоду нарахування пені у контексті електронного адміністрування податку на додану вартість щодо прав, які переходять до правонаступника за передавальним актом станом на 31.01.2019.

Суд згідно ухвали від 01.05.2023 задовольнив клопотання представника та витребував інформацію про відшкодування ПДВ (ЄДРСР 110553135).

24.05.2023 вх.20281/23 Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області повідомило, що за період з 01.01.2019 до 06.01.2021 здійснювалося відшкодування ПДВ Агрофірмі «Хлібороб» у формі ТОВ (ЄДРПОУ 30702633) на підставі декларацій №9309884692, №9091707388, №9174972171, №9262406419, №9333689759, №9185521183 як платнику податку, що перебуває на обліку Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Позивач стверджує, що ТОВ «Чорна Кам`янка» заявлені суми бюджетного відшкодування 3641642 грн: за листопад 2014 року - 1599441 грн, грудень 2014 року - 1743556 грн, січень 2015 року - 298645 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що ТОВ «Чорна Кам`янка» мало б отримувати бюджетне відшкодування на свій розрахунковий рахунок у сумі 3641642 грн (податкова декларація за листопад 2014 №9074223351 у сумі 1599441 грн, за грудень 2014 року №9078349377 у сумі 1743556 грн, за січень 2015 №9020185253 у сумі 298645 грн) сума добровільно відшкодованого ПДВ за трьома заявами про повернення складає 2367642 грн (30.06.2015 ТОВ «Чорна Кам`янка» відшкодовано частину суми бюджетного відшкодування 1860152 грн. 27.05.2016 ТОВ «Чорна Кам`янка» відшкодовано на розрахунковий рахунок платника податку частину суми бюджетного відшкодування 507490 грн) не відшкодовано 1274000 грн. ППР про зменшення бюджетного відшкодування у сумі 393394 грн оскаржено: відповідно до судового рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі №823/1904/16 визнані протиправними і скасовані ППР «В1» №0000071500 у сумі 136760 грн, у т. ч. штрафна санкція 27532 грн та №0000151500 у сумі 223754 грн, у т. ч. штрафна санкція 74585 грн та №0000051500 у сумі 32880 грн, у т.ч. штрафна санкція 10960 грн, тобто бюджетне відшкодування у сумі 280317 грн мало б отримати протягом шести робочих днів з дати отримання судового рішення (3641642-280497 сума узгоджена після судового оскарження=3361145 грн сума узгоджена згідно декларації та перевірки контролюючим органом). У справі №580/781/20 суд вирішив стягнути заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ через Головне управління казначейської служби на користь ТОВ «Чорна Кам`янка» 1274000 грн та пеню у сумі 2316660.06 грн. Добровільно судове рішення у справі №580/781/20 відповідач не виконав, за результатом примусового виконання 21.05.2021 кошти у сумі 359066.06 грн зараховані на рахунок ТОВ «Чорна Кам`янка». Позивач стверджує, що примірник оригіналу передавального акта засвідчує передачу усіх прав та обов`язків від ТОВ «Чорна Кам`янка» - наданий передавальний акт і є передавальним балансом, тому існує реальне порушення прав та законних інтересів правонаступника Агрофірма «Хлібороб» у формі ТОВ щодо стягнення пені за фактичної бездіяльності Головного управління ДПС України у Черкаській області з моменту винесення рішення у справі №580/781/20, а у контексті строків - обізнаність відповідача обчислюється з листа від 29.09.2022 №11878/6/23-00-04-05-06.

Позивач стверджує, що на момент складання (а.с.96 т.1) передавального акта/балансу станом на 31.01.2019 за ТОВ «Чорна Кам`янка» обліковувалось ПДВ: від`ємне значення (відображене в декларації одночасно із заявою про передачу суми правонаступнику - 1453.6 тис грн; заявлене та невиплачене узгоджене бюджетне відшкодування в сумі 993.7 тис грн / 1274 тис грн - 280.3 тис грн, що не узгоджена і передана як усі права та зобов`язання згідно з титульною сторінкою передавального акта). Згідно передавального акта від 31.01.2019 - 3609280.06 грн, в які входить сума перерахована відповідачем у справі №580/781/20 - 3590660.06 грн (1274000 грн бюджетного відшкодування і 2316660.06 грн пені за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування) (а.с.97 т.1). З позиції позивача: за дні прострочення сплати бюджетного відшкодування під час розгляду справи №580/781/20 і виконання рішення за період з 01.03.2020 до 21.05.2021 пеня на користь ТОВ «Чорна Кам`янка» у сумі 489584.07 грн залишилася не нарахована так як не входила до позовних вимог через необізнаність з датою сплати 21.05.2021, тому відповідач не виконав обов`язок згідно п.200.23 ст.200 Кодексу №2755 на суму заборгованості у правонаступника ТОВ «Чорна Кам`янка».

Позивач вважає, що отримана 10.10.2022 відповідь (29.09.2022 №11878/6/23-00-04-05-06) є відмовою - протиправною бездіяльністю Головного управління ДПС України у Черкаській області через нереагування на претензію від 25.08.2022 №849 шляхом нарахування і сплати пені у сумі 489584.07 грн згідно п.200.23 ст.200 Кодексу №2755 правонаступнику ТОВ «Чорна Кам`янка» - Агрофірмі «Хлібороб» у формі ТОВ, чим порушене майнове право у вигляді компенсації - недоотриманих штрафних санкцій у вигляді пені за користування «нашими грошима проти нашої волі», враховуючи невчасне повернення основної суми боргу за рішеннями суду. Головне управління ДПС України у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) порушило право на своєчасне отримання коштів з бюджету і бездіяльністю на певний час обмежило законне право користуватися коштами.

Правомірність вибору способу захисту порушеного права підтверджується висновками ВПВС у справі №826/7380/15. Головне управління ДПС України у Черкаській області ухиляється від визнання заборгованості, її нарахування і погашення у сумі 489584.07 грн.

Представники позивача просили позов задовольнити і здійснити розподіл судових витрат.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧІВ

У відзиві (12.04.2023 вх.14168/23) Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області зазначається: 08.04.2021 (через два місяці після набрання законної сили - 04.02.2021) до Головного управління надійшла заява ТОВ «Чорна Кам`янка» про виконання виконавчого листа від 12.03.2021 у справі №580/781/20, що прийнята до виконання. Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області та Головне управління ДПС України у Черкаській області під час виконання виконавчого листа у справі №580/781/20 діяли у межах повноважень згідно постанови КМУ від 03.08.2011 №845; дії органів казначейства не оскаржуються і вимог до другого відповідача Головного управління Державної казначейської служби України не пред`явлено, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Головне управління заперечує проти вимог Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ, яка перебуває на обліку в Кіровоградській області. За даними щодо зарахування коштів на рахунок НОМЕР_1 Агрофірмі «Хлібороб» у формі ТОВ за період 31.01.2019 до 06.01.2021 сплачено 09.04.2019: 2532.54 грн з призначенням платежу: *; 131; за результатами перевірки від 25.02.2019 №64/23-0014-0905/32837408 ТОВ «Чорна Кам`янка»; 68750 грн з призначенням платежу:*;131; сплата грошових зобовязань за актом перевірки від 25.02.2019 №64/23-0014-0905/32837408 ТОВ «Чорна Кам`янка».ТОВ «Чорна Кам`янка» 09.12.2019 сплачено 0.05 грн з призначеннм платежу: *; 242; 32837408; перераховано до бюджету коштів з рахунку в СЕА (24.10.2019) 9256536797 від 01.11.2019 (код 131 - сплата грошового зобовязання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового аудиту; код 242 - надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ).

У відзиві (20.04.2023 вх. 15330/23) Головного управління ДПС України у Черкаській області зазначається: до відповідача надійшов лист Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області від 09.04.2021 №04-15-10/2535 (13.04.2021 вх.5812/5) про отримання виконавчого листа у справі №580/781/20 та відповідно до листа від 02.06.2021 (реєстрація 10.06.2021 №8902/5) повідомлено про перерахування коштів на виконання рішення суду у справі №580/781/20 на користь ТОВ «Чорна Кам`янка» згідно платіжних доручень від 21.05.2021 №4156 - 1274000 грн і №4157 у сумі 2316660.06 грн. Відсутні інші зобов`язання Головного управління ДПС України у Черкаській області перед ТОВ «Чорна Кам`янка» щодо виконання судового рішення. У позовній заяві позивач не навів обгрунтувань у чому бездіяльність Головного управління ДПС України у Черкаській області стосовно права на своєчасне отримання коштів з бюджету Агрофірмою «Хлібороб» у формі ТОВ за якою саме декларацією як правонаступнику, починаючи з 01.02.2019, після складання передавального акта, який перебуває на обліку в іншій області. Відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» та інтегрованих карток платника ТОВ «Чорна Кам`янка» за 2020-2021 з ПДВ (КБК 14010100) та з бюджетного відшкодування ПДВ грошовими коштами (КБК 14010200) за 2021 рік - 21.05.2021 відшкодоване ПДВ на виконання рішення суду у справі №580/781/20 на поточний рахунок у сумі 1274000 грн та пеню у сумі 2316660.06 грн. Рішення про узгодження плану реорганізації, передавального акта, розподільчого балансу до ІКП правонаступника Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ було внесено 04.10.2021 працівником відділу обліку платежів та зведеної звітності Головного управління ДПС у Кіровоградській області та платнику ТОВ «Чорна Кам`янка», що реорганізувався. ІКП по Агрофірмі «Хлібороб» у формі ТОВ з ПДВ за 2020-2021 у відповідача немає, позаяк основне місце обліку правонаступника - Головне управління ДПС у Кіровоградській області, проте на даний час Агрофірма «Хлібороб» у формі ТОВ перебуває на обліку як платник податків Підвенного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Загальними зборами ТОВ «Чорна Кам`янка» (протокол від 29.11.2019) прийняте рішення про припинення шляхом приєднання до Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ, процедуру реогранізації завершено 05.11.2021, проте з претензією до Головного управління ДПС України у Черкаській області (де не перебуває на обліку) звернулося 25.08.2022 за відсутності в обліку боргів перед ТОВ «Чорна Кам`янка». Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» та ІКП ТОВ «Чорна Кам`янка» за 2020-2021 з ПДВ (КБК 14010100) та з бюджетного відшкодування ПДВ грошовими коштами (КБК 14010200) за 2021 рік обліковувалась сума переплати на рахунку - 0.05 грн, що перейшла в облікові дані правонаступника. За відсутності вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області немає підстав вважати належним відповідачем. У задоволенні позову належить відмовити повністю.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15.07.2021 згідно запису 1000261110015019251 до ЄДР внесена інформація про припинення ГУДПС у Черкаській області - код 43142920 - Головне управління ДПС України у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) є правонаступником.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Верховний Суд у справі № 823/1904/16 ЄДРСР 104975486 зазначив: на підставі наказу Тальнівської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області від 29 січня 2015 року №40 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чорна Кам`янка» та направлень на перевірку від 29 січня 2015 року №9 й №10 посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Чорна Кам`янка» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року, про що складено акт від 23 лютого 2015 року №12/15/32837408, в якому встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.7 статті 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за вищевказаний період. За наслідками перевірки податковим органом 27 лютого 2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000071500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 109408,00 грн (27352,00 грн - штрафні санкції); №0000091500, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року на суму 109408,00 грн та за листопад 2014 року на суму 149169,00 грн. В подальшому, відповідно до наказу Тальнівської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області від 24 лютого 2015 року №73 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чорна Кам`янка» та направлень на перевірку від 25 лютого 2015 року №16 та №17 посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року, про що складено акт від 6 березня 2015 року №17/15/32837408, яким зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.7 статті 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за вищевказаний період. На підставі акту перевірки від 06 березня 2015 року №17/15/32837408 контролюючим органом 23 березня 2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000151500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 149169,00 грн (74585,00 грн штрафні санкції); №0000161500, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 21920,00 грн. Відповідно до наказу Тальнівської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області від 10 квітня 2015 року №114 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чорна Кам`янка» посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Чорна Кам`янка» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року, про що складено акт від 23 квітня 2015 року №33/15/32837408, в якому встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.7 статті 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за перевіряємий період. 07 травня 2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000051500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 21920,00 грн (10960,00 грн штрафні санкції). Доводи скаржника про те, що сума податкового кредиту, відображена у податковому обліку позивача за наслідком операцій з контрагентом ФОП ОСОБА_1 щодо постачання аміаку у жовтні 2013 року, не вплинула на формування від`ємного значення та подальшого бюджетного відшкодування за спірні у цій справі періоди.

Відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/781/20 позов ТОВ «Чорна Кам`янка» задоволений частково: стягнуто з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на користь ТОВ «Чорна Кам`янка» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у сумі 1274000,00 (один мільйон двісті сімдесят чотири тисячі) грн та пеню у сумі 2316660 (два мільйони триста шістнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн 06 коп., нараховану на суму такої заборгованості, що в сумі складає 3590660,06 (три мільйони п`ятсот дев`яносто тисяч шістсот шістдесят) грн 06 коп. У задоволенні іншої частини вимог суд відмовив.

Сторони визнають виконання 21.05.2021 рішення суду у справі № 580/781/20 - суми бюджетної заборгованості з ПДВ та пені за судовим рішенням зараховані на рахунок підприємства ТОВ «Чорна Кам`янка».

VІ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Згідно із п.2 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторів та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюють ся сторонами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі Кодекс №2755).

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. Порядок визначення суми ПДВ, що належить сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 Кодексу №2755.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Кодексу №2755 платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Згідно з пунктом 200.10 статті 200 Кодексу№2755 контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, що свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (пункт 200.11 статті 200 Кодексу №2755). Згідно з пунктом 200.12 статті 200 Кодексу №2755 контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що належить відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське юджетного відшкодування; - Тимчасовий реєстр заяв, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Порядок ведення Реєстру заяв затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 (далі - Порядок № 26) відповідно до якого формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства. Міністерство фінансів України забезпечує автоматичне ведення інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, адмініструє Реєстр як окремий інформаційний ресурс та забезпечує захист інформації відповідно до законодавства у сфері захисту державних інформаційних ресурсів. Порядок взаємодії Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України та Державної казначейської служби України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 3 березня 2017 року № 326 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 березня 2017 року за № 376/30244. Щодо Тимчасового реєстру, то пунктом 56 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу №2755 визначено, що до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість

Пеня - сума коштів вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Відповідно п.7 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017р. №26 передбачено, що інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом доходів на наступний робочий день після виникнення.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Кодексу №2755 суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Верховний Суд 03 серпня 2021 року у справі № 640/25381/19 зазначив: Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Кодексу №2755. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Законодавчо визначений механізм, що існує являється недосконалим. Суди попередніх інстанцій установили право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, суми податку перевірені та підтверджені контролюючим органом під час податкових перевірок у 2014, 2015 роках, проте не відшкодовані платнику податків. У зв`язку зі зміною механізму відшкодування податку на додану вартість та концепцією його адміністрування, невідшкодовані суми податку на додану вартість включені до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Фактично Держава 1 січня 2017 року (на той час у позивача в цій справі ще не сплив строк 1095 днів) на рівні закону (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року) дала платникам податків законні підстави очікувати прийняття законодавчого механізму відшкодування в окреслені нею строки, що вплинуло на рішення платників податків не звертатися до суду.

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 200-1 Кодексу №2755. Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 Кодексу №2755 система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Абзацами першим та другим пункту 200-1.2 статті 200-1 ПК України установлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, встановлено, що контролюючий орган автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Порядком №569 визначений механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків. Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством. Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, що ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку (абзац перший пункту 5 Порядку №569). Відповідно до пункту 6 Порядку № 569 Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу №2755 надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка. Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДПС у день закриття такого рахунка.

У разі реорганізації платника ПДВ шляхом злиття суму від`ємного значення ПДВ переносять до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта (п. 198.7 ст.198 Кодексу №2755), але таке перенесення можливе, тільки якщо суму від`ємного значення підтвердила документальна податкова перевірка. Для цього платник податку, який реорганізовується, подає заяву шляхом заповнення таблиці 2 додатку Д2 до декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період. А його правонаступник подає заяву шляхом заповнення таблиці 3 додатку Д 2 після узгодження суми від`ємного значення за результатами документальної податкової перевірки. До того ж у разі реорганізації платника ПДВ шляхом злиття з іншим платником ПДВ, такого платника податку анулюють на дату затвердження передавального акту відповідно до законодавства та за умови сплати податкових зобов`язань з ПДВ у випадках, визначених р. V Кодексу №2755. Якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування мають надати протягом строків, визначених р. V Кодексу №2755 незалежно від того, чи буде ця особа зареєстрованою як платник ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.9).

Система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні, а відтак на цьому ж рівні відбуваються усі дії, пов`язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули зафіксованої пунктом 200-1.3 статті 200-1 Кодексу №2755 та пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569. Згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 Кодексу №2755 та пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, врегульований порядок переходу реєстраційного ліміту ПДВ від реорганізованого підприємства до його правонаступника.

Згідно з пунктом 14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, за наявності у платника податку, який реорганізується, суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (еНакл), такий платник податку має право подати заяву про використання такої суми під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу ( еНакл), правонаступника (таблиця 5 додатка 4). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку. У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу ( еНакл), правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу ( еНакл), реорганізованого платника податку (таблиця 6 додатка 4) під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу (еНакл), такого правонаступника.

Відповідно до п.14 Розділу Ш Порядку оформлення та подання податкової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» за наявності у платника податку, який реорганізується, суми від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від`ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 додатка 2), що подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку. У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від`ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про перенесення суми від`ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.7 ст. 198 Податкового кодексу України, сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом: приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.

Взаємодія органів врегульована Порядком інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 березня 2017 року № 326 із змінами (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 березня 2017 року за № 376/30244).

Згідно з позицією Верховного Суду державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №911/3594/17, постановах Верховного Суду у справі №925/1121/17, у справі №916/675/15 та у справі №910/10987/18.

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

Позовна вимога про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ (порушення термінів відшкодування) з Державного бюджету України може бути заявлена у межах строку, встановленого пунктом 102.5 ст.102 Кодексу №2755 протягом 1095 днів (висновок сформований у постанові Верховного Суду у справі №819/3144/15, №817/1828/17, №816/1369/17, № 812/103/15, №822/553/17, №810/1228/17, № 810/1198/16.). Право платника податків на стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичною можливістю звернення до суду.

ВС у справі № 200/9915/21 наголосив, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зміна правового регулювання механізму бюджетного відшкодування ПДВ шляхом запровадження ведення Реєстру та Тимчасового реєстру, не може вважатись ні підставою для зупинення перебігу строків звернення до суду, ні початком для відліку строку, встановленого статтею 102 Кодексу №2755. Положення пункту 102.5 статті 102 Кодексу №2755 не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. У справі, що розглядається, відсутні підстави для врахування й положень норми пункту 56.18 статті 56 Кодексу №2755 оскільки остання, встановлюючи спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до статті 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини про оскарження ППР або іншого рішення контролюючого органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі №140/1770/19 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Вимоги позивача про стягнення бюджетного відшкодування та пені, заявлені поза межами строку звернення до суду, оскільки право на їх повернення виникло у позивача 03.06.2016 (щодо суми 12 831 810,39 грн) та 21.11.2017 (щодо суми 300 137,86 грн), а з позовом до суду він звернувся лише 29.07.2021.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивачем Агрофірмою «Хлібороб» у формі ТОВ як правонаступником не обґрунтовано правомірність пред`явленого позову до органу, де він не перебуває на обліку, а доказів звернення до контролюючого органу, який має перевірити податкову звітність і легітимні очікування Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ матеріали справи не містять, позаяк позивач стверджує, що на момент складання (а.с.96 т.1) передавального акта/балансу станом на 31.01.2019 за ТОВ «Чорна Кам`янка» обліковувалось ПДВ: від`ємне значення (відображене в декларації одночасно із заявою про передачу суми правонаступнику - 1453.6 тис грн; заявлене та невиплачене узгоджене бюджетне відшкодування в сумі 993.7 тис грн / 1274 тис грн - 280.3 тис грн, що не узгоджена і передана як усі права та зобов`язання згідно з титульною сторінкою передавального акта).

Суд не встановив, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області допущене триваюче порушення, яке фактично позбавило/обмежило позивача Агрофірму «Хлібороб» у формі ТОВ як правонаступника за передавальним актом від 31.01.2019 - дебіторська заборгованість з бюджетом 3527382.68 грн (а.с.74 т.1) права на вільне володіння майном, позаяк не зазначено: згідно якої саме задекларованої суми ПДВ протягом значного часу з урахуванням принципів функціонування СЕА ПДВ допущено обраним відповідачем як контролюючим органом, який не уповноважений здійснювати перевірки платника податків Агрофірму «Хлібороб» у формі ТОВ, який перебуває на обліку в іншому органі доходів і зборів щодо узгодженої (підтвердженої актами перевірки 03.03.2015, 17.03.2015, 05.05.2015 у сумі 3361145 грн + за рішенням суду у справі №823/1904/16 - 26.04.2017 у сумі 280497 грн) суми заявленої до відшкодування ТОВ «Чорна Кам`янка» за період листопад 2014 - 1599441 грн, грудень 2014 - 1743556 грн, січень 2015 - 298645 грн=3641642 грн, позаяк перенесення показників податкової звітності в СЕА ПДВ здійснюється автоматично.

Верховний Суд у постановах у справі № 804/5054/16, № 804/3109/16 вказує, що законна сила судового рішення - це така його властивість, що робить рішення загальнообов`язковим для виконання та поширюється на усі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян.

Згідно з постановою КМУ від 3 серпня 2011 р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби. У разі (п.6) коли боржник або стягувач змінив найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) за наявності підтвердних документів орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів з рахунків такого боржника або перерахування їх на рахунок стягувача з урахуванням зміни його найменування (для юридичної особи).

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Верховний Суд ЄДРСР 98764865 у справі № 640/25381/19 наголосив: під час вирішення питань строків суди мають враховувати обставини справи, положення законодавства, та встановити, чи була достатня чіткість у національному законодавстві на предмет умов за яких платник вправі отримати бюджетне відшкодування, чи не порушено принцип верховенства права стосовно «якості» закону та юридичної визначеності, а також врахувати «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права позивача на мирне володіння майном, та зваживши зазначене вжити заходів стосовно повного та належного юридичного захисту прав позивача на належне володіння майном на яке він має право в силу вимог національного законодавства.

Застосування конкретного способу захисту права залежить від: виду та змісту правовідносин, що виникли між сторонами; змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа; характеру його порушення, невизнання або оспорення. Суд позбавлений можливості на власний розсуд обирати і захищати права позивача у спосіб, який позивач не просить застосувати.

Суд за матеріалами справи, оцінив докази і перевірив аргументи сторін не встановив протиправної бездіяльності Головного управління ДПС України в Черкаській області щодо не нарахування та не сплати пені у сумі 489 584 гривні 07 коп за несвоєчасно погашену заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ товариству з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам`янка» за період з 01.03.2020 до 21.05.2021, позаяк результати перевірки заявленого до відшкодування ПДВ у сумі 3361145 грн оформлені 03.03.2015, 17.03.2015, 05.05.2015 і 26.04.2017 у сумі 280497 грн узгоджені за судовим рішенням, тому за передавальним актом станом на 31.01.2019 сума 1274 тис грн була предметом розгляду у справі №580/781/20, а доказів звернення правонаступника до ДПС України, Головного управління ДПС у Кіровоградській області та/або Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ні у межах 1095 днів, ні у межах шестимісячного чи іншого строку згідно перенесених показників податкової звітності в СЕА ПДВ з наступного періоду після підписання передавального акта та /або у контексті очікувань/претензій від суб`єктів публічної адміністрації, де позивач перебуває на обліку, - не надано, тому відповідач Головне управління ДПС України в Черкаській області як суб`єкт владних повноважень, розглядаючи отриману претензію щодо пені за період з 01.03.2020 до 21.05.2021, надав мотивовану відповідь і довів правомірність відмови на звернення від 25.08.2022, у зв`язку з чим у задоволенні позову належить відмовити повністю.

ІХ.РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Враховуючи, що позивачу у задоволенні позовних вимог відмовлено, згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи.

Учасники справи:

позивач: Агрофірма «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю [с.Наливайка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26512, код ЄДРПОУ 30702633]

відповідачі: Головне управління ДПС України у Черкаській області [вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663], Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області [вул. Хрещатик 192, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 37930566].

Судове рішення складене 04.07.2023.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА