Постанова

від 14.12.2023 по справі 580/5258/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/5258/22 Суддя (судді) першої інстанції: Трофімова Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Сорочко Є.О.

при секретарі судового засідання Зіньковській Ю.В.

за участю учасників судового процесу:

від позивача (апелянта): Трач О.В.;

від відповідача-1: Харченко С.А.;

від відповідача-2: Ярош С.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Агрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Агрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС у Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Агрофірма «Хлібороб» у формі ТОВ звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС України в Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС України в Черкаській області щодо не нарахування та не сплати пені у сумі 489 584 (чотириста вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 07 коп, за несвоєчасно погашену заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ товариству з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам`янка» за період з 01.03.2020 до 21.05.2021;

- cтягнути з Державного бюджету України на користь Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ пеню у сумі 489584,07 грн за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з 01.03.2020 до 21.05.2021.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що ТОВ «Чорна Кам`янка» мало б отримувати бюджетне відшкодування на свій розрахунковий рахунок у сумі 3641642 грн (податкова декларація за листопад 2014 №9074223351 у сумі 1599441 грн, за грудень 2014 року №9078349377 у сумі 1743556 грн, за січень 2015 №9020185253 у сумі 298645 грн) - сума добровільно відшкодованого ПДВ за трьома заявами про повернення складає 2367642 грн (30.06.2015 ТОВ «Чорна Кам`янка» відшкодовано частину суми бюджетного відшкодування - 1860152 грн. 27.05.2016 ТОВ «Чорна Кам`янка» відшкодовано на розрахунковий рахунок платника податку частину суми бюджетного відшкодування - 507490 грн) - не відшкодовано 1274000 грн. ППР про зменшення бюджетного відшкодування у сумі 393394 грн оскаржено: відповідно до судового рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі №823/1904/16 визнані протиправними і скасовані ППР «В1» №0000071500 у сумі 136760 грн, у т. ч. штрафна санкція 27532 грн та №0000151500 у сумі 223754 грн, у т. ч. штрафна санкція 74585 грн та №0000051500 у сумі 32880 грн, у т.ч. штрафна санкція 10960 грн, тобто бюджетне відшкодування у сумі 280317 грн мало б отримати протягом шести робочих днів з дати отримання судового рішення (3641642-280497 сума узгоджена після судового оскарження=3361145 грн - сума узгоджена згідно декларації та перевірки контролюючим органом). У справі №580/781/20 суд вирішив стягнути заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ через Головне управління казначейської служби на користь ТОВ «Чорна Кам`янка» 1274000 грн та пеню у сумі 2316660.06 грн. Добровільно судове рішення у справі №580/781/20 відповідач не виконав, за результатом примусового виконання 21.05.2021 кошти у сумі 359066.06 грн зараховані на рахунок ТОВ «Чорна Кам`янка». Позивач стверджує, що примірник оригіналу передавального акта засвідчує передачу усіх прав та обов`язків від ТОВ «Чорна Кам`янка» - наданий передавальний акт і є передавальним балансом, тому існує реальне порушення прав та законних інтересів правонаступника Агрофірма «Хлібороб» у формі ТОВ щодо стягнення пені за фактичної бездіяльності Головного управління ДПС України у Черкаській області з моменту винесення рішення у справі №580/781/20, а у контексті строків - обізнаність відповідача обчислюється з листа від 29.09.2022 №11878/6/23-00-04-05-06.

Позивач стверджує, що на момент складання (а.с.96 т.1) передавального акта/балансу станом на 31.01.2019 за ТОВ «Чорна Кам`янка» обліковувалось ПДВ: від`ємне значення (відображене в декларації одночасно із заявою про передачу суми правонаступнику - 1453.6 тис грн; заявлене та невиплачене узгоджене бюджетне відшкодування в сумі 993.7 тис грн / 1274 тис грн - 280.3 тис грн, що не узгоджена і передана як усі права та зобов`язання згідно з титульною сторінкою передавального акта). Згідно передавального акта від 31.01.2019 - 3609280.06 грн, в які входить сума перерахована відповідачем у справі №580/781/20 - 3590660.06 грн (1274000 грн бюджетного відшкодування і 2316660.06 грн пені за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування) (а.с.97 т.1). З позиції позивача: за дні прострочення сплати бюджетного відшкодування під час розгляду справи №580/781/20 і виконання рішення за період з 01.03.2020 до 21.05.2021 пеня на користь ТОВ «Чорна Кам`янка» у сумі 489584.07 грн залишилася не нарахована, так як не входила до позовних вимог через необізнаність з датою сплати 21.05.2021, тому відповідач не виконав обов`язок згідно п.200.23 ст.200 Кодексу №2755 на суму заборгованості у правонаступника ТОВ «Чорна Кам`янка».

Позивач вважає, що отримана 10.10.2022 відповідь (29.09.2022 №11878/6/23-00-04-05-06) є відмовою - протиправною бездіяльністю Головного управління ДПС України у Черкаській області через нереагування на претензію від 25.08.2022 №849 шляхом нарахування і сплати пені у сумі 489584.07 грн згідно п.200.23 ст.200 Кодексу №2755 правонаступнику ТОВ «Чорна Кам`янка» - Агрофірмі «Хлібороб» у формі ТОВ, чим порушене майнове право у вигляді компенсації - недоотриманих штрафних санкцій у вигляді пені за користування «нашими грошима проти нашої волі», враховуючи невчасне повернення основної суми боргу за рішеннями суду. Головне управління ДПС України у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) порушило право на своєчасне отримання коштів з бюджету і бездіяльністю на певний час обмежило законне право користуватися коштами.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі № 580/781/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021, стягнуто з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам`янка» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1274000,00 грн та пеню в розмірі 2316660 грн 06 коп., нараховану на суму такої заборгованості, що в сумі складає 3590660,06 грн. Позивач є правонаступником ТОВ «Чорна Кам`янка». Апелянт вважає, що в силу вимог статті 78 КАС України не підлягають доказуванню обставини, що саме внаслідок бездіяльності Головного управління ДПС у Черкаській області ТОВ «Чорна Кам`янка» не було своєчасно отримано бюджетне відшкодування. За наведених обставин, апелянт вважає, що саме Головне управління ДПС у Черкаській області зобов`язано нарахувати та виплатити пеню.

Відповідачем-2 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить суд рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, а вимоги апеляційної скарги - безпідставними.

Відповідачем-1 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому останній заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить суд залишити апеляційну скаргу без змін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача-1 заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача.

Представник відповідача-2 заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Агрофірма "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорна кам`янка".

Відповідно до передавального акта від 31.01.2019 ТОВ «Чорна Кам`янка» передано Агрофірма «Хлібороб» у формі ТОВ податок на додатну вартість у сумі 1577386 грн, що обліковується на рахунку 644/3 (податковий кредит непідтверджений) в сумі 123799 грн.

Відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/781/20 позов ТОВ «Чорна Кам`янка» задоволено частково: стягнуто з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на користь ТОВ «Чорна Кам`янка» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у сумі 1274000,00 (один мільйон двісті сімдесят чотири тисячі) грн та пеню у сумі 2316660 (два мільйони триста шістнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн 06 коп., нараховану на суму такої заборгованості, що в сумі складає 3590660,06 (три мільйони п`ятсот дев`яносто тисяч шістсот шістдесят) грн 06 коп. У задоволенні іншої частини вимог суд відмовив.

Сторони визнають виконання 21.05.2021 рішення суду у справі № 580/781/20 - суми бюджетної заборгованості з ПДВ та пені за судовим рішенням зараховані на рахунок підприємства ТОВ «Чорна Кам`янка».

Позивач стверджує, що на момент складання (а.с.96 т.1) передавального акта/балансу станом на 31.01.2019 за ТОВ «Чорна Кам`янка» обліковувалось ПДВ: від`ємне значення (відображене в декларації одночасно із заявою про передачу суми правонаступнику - 1453.6 тис грн; заявлене та невиплачене узгоджене бюджетне відшкодування в сумі 993.7 тис грн / 1274 тис грн - 280.3 тис грн, що не узгоджена і передана як усі права та зобов`язання згідно з титульною сторінкою передавального акта). Згідно передавального акта від 31.01.2019 - 3609280.06 грн, в які входить сума перерахована відповідачем у справі №580/781/20 - 3590660.06 грн (1274000 грн бюджетного відшкодування і 2316660.06 грн пені за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування) (а.с.97 т.1). За дні прострочення сплати бюджетного відшкодування під час розгляду справи №580/781/20 і виконання рішення за період з 01.03.2020 до 21.05.2021 пеня на користь ТОВ «Чорна Кам`янка» у сумі 489584.07 грн залишилася не нарахована так як не входила до позовних вимог через необізнаність з датою сплати 21.05.2021, тому відповідач не виконав обов`язок згідно п. 200.23 ст.200 Кодексу №2755 на суму заборгованості у правонаступника ТОВ «Чорна Кам`янка».

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до відповідача з претензією.

Позивач вважає, що отримана 10.10.2022 відповідь (29.09.2022 №11878/6/23-00-04-05-06) є відмовою - протиправною бездіяльністю Головного управління ДПС України у Черкаській області через нереагування на претензію від 25.08.2022 №849 шляхом нарахування і сплати пені у сумі 489584.07 грн згідно п.200.23 ст.200 Кодексу №2755 правонаступнику ТОВ «Чорна Кам`янка» - Агрофірмі «Хлібороб» у формі ТОВ, чим порушене майнове право у вигляді компенсації - недоотриманих штрафних санкцій у вигляді пені за користування «нашими грошима проти нашої волі», враховуючи невчасне повернення основної суми боргу за рішеннями суду.

Вважаючи, що Головне управління ДПС України у Черкаській області порушило право на своєчасне отримання коштів з бюджету і бездіяльністю на певний час обмежило законне право користуватися коштами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що не встановив протиправної бездіяльності Головного управління ДПС України в Черкаській області щодо не нарахування та не сплати пені у сумі 489 584 гривні 07 коп за несвоєчасно погашену заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ товариству з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам`янка» за період з 01.03.2020 до 21.05.2021, позаяк результати перевірки заявленого до відшкодування ПДВ у сумі 3361145 грн оформлені 03.03.2015, 17.03.2015, 05.05.2015 і 26.04.2017 у сумі 280497 грн узгоджені за судовим рішенням, тому за передавальним актом станом на 31.01.2019 сума 1274 тис грн була предметом розгляду у справі №580/781/20, а доказів звернення правонаступника до ДПС України, Головного управління ДПС у Кіровоградській області та/або Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ні у межах 1095 днів, ні у межах шестимісячного чи іншого строку згідно перенесених показників податкової звітності в СЕА ПДВ з наступного періоду після підписання передавального акта та /або у контексті очікувань/претензій від суб`єктів публічної адміністрації, де позивач перебуває на обліку, - не надано, тому відповідач Головне управління ДПС України в Черкаській області як суб`єкт владних повноважень, розглядаючи отриману претензію щодо пені за період з 01.03.2020 до 21.05.2021, надав мотивовану відповідь і довів правомірність відмови на звернення від 25.08.2022.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Так, предметом розгляду даної справи є стягнення пені за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з 01.03.2020 до 21.05.2021.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Наведені норми пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6 та 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 39).

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України визначав, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.

Як передбачено положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику податку суму бюджетного відшкодування ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі - Закон № 909-VIII; набрав чинності з 01 січня 2016 року) та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797-VIII; набрав чинності з 01 січня 2017 року) внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції Закону № 1797-VIII) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

На підставі абзаців першого - третього пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Кабінет Міністрів України постановою від 25 січня 2017 року № 26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» визнав такими, що втратили чинність, попередні постанови Кабінету Міністрів України із цього питання від 22 лютого 2016 року № 68 та від 17 січня 2011 року № 39 і затвердив новий Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26), яким визначив механізм ведення та адміністрування Мінфіном Реєстру як окремого інформаційного ресурсу та його автоматичного формування на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Відповідно до цього Порядку заяви автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження, а повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до цього Реєстру в межах сум, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Взаємодія цих органів нормативно врегульована Порядком інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 березня 2017 року № 326 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 березня 2017 року за № 376/30244).

Отже, з 01 січня 2017 року законодавчо змінено механізм реалізації права на бюджетне відшкодування: запроваджено функціонування двох різних самостійних реєстрів, а саме: Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним у пункті 200.19 статті 200 ПК України, та Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовано з бюджету. Законодавчо закріплено хронологічний порядок реєстрації та обліку заяв та подальшого фактичного відшкодування сум, проте законодавчо (нормативно) не визначені граничні (преклюзивні) строки виконання уповноваженими державою органами відповідних обов`язків. Заборгованість бюджету обліковується за платником в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» ДПС до повного її погашення.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі № 580/781/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021, констатовано дійсну заборгованість бюджету перед ТОВ «Чорна кам`янка» уже після описаної вище зміни порядку бюджетного відшкодування, що є визнанням з боку держави відповідних зобов`язань перед позивачем.

Крім того, вказаним рішенням суду у справі № 580/781/20 стягнуто з державного бюджету України через ГУ ДКС у Черкаській області на користь ТОВ "Чорна Кам`янка", окрім заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 1274000,00 грн, пеню в розмірі 2316660,06 грн нараховану на суму такої заборгованості.

Незважаючи на те, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі № 580/781/20 набрало законної сили 04.02.2021, заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 1274000,00 грн та пеня в розмірі 2316660,06 грн були перераховані на рахунок ТОВ «Чорна кам`янка» 21.05.2021.

Колегія суддів акцентує увагу, що з метою запровадження дієвого механізму контролю за повним та своєчасним виконанням державними органами комплексу дій, спрямованих на повернення платнику сум бюджетного відшкодування, законодавцем було закріплено на рівні закону (пунктом 200.23 статті 200 ПК України) забезпечувальний засіб - нарахування пені за кожен день прострочення зобов`язання протягом усього строку існування заборгованості бюджету. Одночасно цей інструмент є істотною мірою майнової відповідальності держави в разі невиконання означеного комплексу дій та запобіжником від можливих зловживань. Разом з тим вчинення конкретних дій на різних стадіях виконання цього обов`язку покладено на різні органи державної влади, а затримка у виконанні своєї частини обов`язку будь-ким з них спричиняє істотне навантаження на державний бюджет у вигляді пені.

Таким чином, висновок позивача про те, що саме Головне управління ДПС у Черкаській області зобов`язано нести відповідальність за несвоєчасну виплату заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ є помилковим, позаяк відповідальність покладено на державу.

При цьому, колегія суддів акцентує увагу на тому, що ПК України не передбачає окремих звернень платника податків до податкового органу з претензіями щодо нарахування та виплати пені, як і самостійного нарахування податковим органом пені.

Натомість, Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45) передбачено наступне.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 845 стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної фіскальної служби.

Орган Казначейства надсилає після надходження зазначених документів до органу державної фіскальної служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку.

У разі коли на дату надходження виконавчого документа або у процесі його виконання розмір такого залишку зменшився, орган державної фіскальної служби узгоджує протягом п`яти робочих днів зазначений розмір із стягувачем, про що повідомляє органу Казначейства за встановленою формою.

Після закінчення строку узгодження розміру зазначеного залишку орган Казначейства передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства.

Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної фіскальної служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Кіровоградській області, відповідно саме в цьому податковому органі здійснюється облік показників податкової звітності в СЕА ПДВ.

Таким чином, для реалізації свого права на отримання пені за несвоєчасну виплату бюджетного відшкодування ПДВ, позивач повинен звернутись до адміністративного суду за місцем свого перебування на обліку в податковому органі, позаяк Порядком № 845 встановлено, що стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної фіскальної служби.

Також, указаним Порядком передбачено, що орган Казначейства надсилає після надходження зазначених документів до органу державної фіскальної служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку Головним управлінням ДПС у Черкаській області не допущено протиправної бездіяльності, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до власного тлумачення позивачем норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Судовою колегією враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Агрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови складено 18.12.2023.