ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/5400/23
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прохорське" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прохорське" (далі ТОВ "Прохорське", Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 20.04.2023 №4262/ж10/25-01-07-00, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 58238,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 5823,80 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що прийняте Головним управлінням ДПС у Чернігівській області податкове повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 58238 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5823,80 грн по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Виробництво» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано всі підтверджуючі первинні документи щодо здійснення господарської операції.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Представником відповідача було подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ПРОХОРСЬКЕ» п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 196 п. 200.1, ст. 200, п. 201.1 ст. 201, абз. «б» п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8, п. 200.9 ст. 200 ПК України, п. 4, п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №159/28289, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2022 року, на загальну суму 58238,00 гривень. Оскільки, первинні документи, на підставі яких ТОВ «ПРОХОРСЬКЕ» сформовані дані бухгалтерського обліку, не підтверджують фактичне походження та отримання від ТОВ «АГРОТРЕЙД ВИРОБНИЦТВО» поліфоски 8 NPK (S) 8-24-24 (9) та послуг по її внесенню, тому вважаються використаними поза межами господарської діяльності, що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 1 077 264,44 грн, в тому числі за травень 2022 року - 58 238,56 грн. При цьому ТОВ "ПРОХОРСЬКЕ" було заявлено до бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року від`ємне значення травня 2022 року в сумі ПДВ 225 438 грн., (в т.ч. операції з придбання поліфоски 8 NPK (S) 8-24-24 (9) на суму ПДВ 58 238,56 грн) у зв`язку з чим завищено право на бюджетне відшкодування в сумі 58 238,56 грн. На підставі акта перевірки Головне управління ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2022 №1739/ж10/25-01-07-00, яким зменшено суму бюджетного відшкодування 58 238 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 29 119 гривень. Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2022 №1739/ж10/25-01-07-00, позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, шляхом подання до ДПС України скарги від 01.03.2023. Рішенням ДПС України від 17.04,2023 № 9293/6/99-00-06-01-05-06 про результати розгляду скарги, скаргу позивача від 01.03.2023 на податкове повідомлення-рішення від 13.02.2022 №1739/жЮ/25-01-07-00 задоволено частково, а саме зменшено розмір штрафних санкцій на 23295,20 грн, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені в позові.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ТОВ ПРОХОРСЬКЕ є юридичною особою, яка здійснює діяльність із 28.02.2000 року за основним видом економічної діяльності: 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань. ТОВ ПРОХОРСЬКЕ перебуває на податковому обліку, є платником ПДВ.
Для здійснення статутної діяльності позивач має на балансі рухоме і нерухоме майно, штат працівників відповідної кваліфікації та земельні ділянки у користуванні загальною площею 5700,48 га, на яких вирощується сільськогосподарська продукція.
За наслідками здійснення своєї господарської діяльності ТОВ ПРОХОРСЬКЕ було подано податкові декларації з податку на додану вартість:
№ 9215511867 від 20.10.2022 за вересень 2022 року: сума заявленого бюджетного
відшкодування становить 9 998 455 грн, сума від`ємного значення різниці між сумою
податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового)
періоду становить 13 785 924 грн, сума від`ємного значення, що зараховується до складу
податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду становить 3 787 469 грн.
Наказом начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області від 18.11.2022 за N 1491-п призначено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Прохорське» відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Дата початку перевірки з 04.01.2023 тривалістю 10 робочих днів.
За результатами перевірки, проведеної на підставі п. 78.1.8. Податкового кодексу України, був складений акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі, заявленого до відшкодування з бюджету № 659/07/03796132 від 19.01.2023 (далі - акт перевірки).
В зазначеному акті перевірки відповідачем викладено свої висновки щодо порушень платником податків:
п. 44.1 ст. 44, п. п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201, абз. б п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8, п. 200.9 ст. 200 ПК України, в результаті чого, завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2022 року на загальну суму 58 238 грн, та відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування у зв`язку з відсутністю оплати на загальну суму 466021 грн.
Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) в порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, внаслідок невірного перенесення в декларацію з податку на додану вартість за липень 2022 року рядка 21 Декларації за вересень 2022 року, зменшеного за результатами попередньої перевірки (акт перевірки від 21.11.2022 № 5828/07/03796132, далі - акт перевірки попереднього періоду) встановлено завищення рядка 21 Декларації на 154566 грн.
За результатами акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення (далі ППР) від 13.02.2023 № 1739/ж10/25-01-07-00, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 58 238 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 29 119 грн.
Не погоджуючись із прийнятим ППР, позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 17.04.2023 № 9293/6/99-00-06-01- 05-06 про результати розгляду скарги, скаргу позивача від 01.03.2023 на ППР від 13.02.2023 № 1739/ж10/25-01-07-00 задоволено частково та зменшено розмір штрафних санкцій на 23 295,20 грн, в іншій частині ППР - залишено без змін.
В зв`язку з зазначеним відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.04.2023 № 4262/ж10/25-01-07-00 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 58 238 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 5 823,80 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно абзацу б пункту 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону (пункт 200.8 статті 200 ПК України).
Згідно пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Наслідком встановлення контролюючим органом невідповідності суми бюджетного відшкодування, заявленої платником податку у податковій декларації, є прийняття податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, за придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Частинами 1 та 2 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. (ст. 179 ГК України).
За приписами частин третьої, восьмої статті 19 Господарського кодексу України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 44 Податкового кодексу України платники податків для цілей оподаткування зобов`язані вести облік витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єкта оподаткування та/або податкових зобов`язань з ПДВ на підставі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно із частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В акті перевірки відповідачем не наведено жодного доказу про відсутність первинного бухгалтерського документу або неправильне оформлення первинних документів.
Так, 01 березня 2022 року між ТОВ «ПРОХОРСЬКЕ» та ТОВ «АГРОТРЕЙД- ВИРОБНИЦТВО» було укладено договір поставки № ВПК-13/2203-01, відповідно до п. 1.1. якого, Постачальник зобов`язується поставити Товар, а Покупець прийняти та сплатити вартість Товару, по найменуванню, кількості, якості, вартості відповідно до специфікацій та/або видаткових накладних до цього Договору.
Поставка Товару здійснюється у відповідності з правилами «Інкотермс-2020» на умовах, передбачених видатковими накладними та/або специфікаціями до даного договору (п. 2.1. договору).
Поставка Товару може здійснюватися однією або декількома партіями. На кожну партію Товару Сторони передають наступні документи: рахунок - фактуру, податкову накладну у формі, передбаченій діючим законодавством, видаткову накладну (п. 2.2. договору).
Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання повноважними представниками Сторін відповідних видаткових накладних (п. 2.4. договору).
За вказаним договором, Позивачеві було поставлено мінеральні добрива та засоби захисту рослин, у тому числі: Карбамід, Поліфоска 8 NPK (S) 8-24-24 (9), Яра Міла НПК, Аденіт, Гліфовіт, РК, та ін., що підтверджується відповідними первинними документами.
Проте, як вказано в акті перевірки попереднього періоду, товарно-матеріальні цінності у вигляді, Поліфоски 8 NPK (S) 8-24-24 (9) були використані поза межами господарської діяльності Товариства.
Однак, суд зазначає, що факт приймання ТОВ «ПРОХОРСЬКЕ» товару - Поліфоски у кількості 18,8 т, підтверджується видатковою накладною: № 182 від 05.05.22 р. на загальну суму 459 015,38 грн., де в т.ч. вартість Поліфоски становить 349 431,38 грн. в т.ч. ПДВ - 58 238,56 грн.
ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО» було зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 39 від 05.05.22 р. на загальну суму 459 015,38 грн., в т.ч. ПДВ 76 502,56 грн.
ТОВ «ПРОХОРСЬКЕ» здійснено оплату у розмір 9 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ, за поставлений товар за договором поставки № ВПК-13/2203-01 від 01.03.22 р., відповідно до платіжного доручення № ПРО 1166 від 24.06.22 р., призначення платежу: оплата по Договір поставки № ВПК-13/2203-01 від 01.03.2022 р., у т.ч. ПДВ. Товар оплачено в повному обсязі.
Товар було отримано на складі ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО» за адресою: вул. Міщенка, 65, с. Курінь, Бахмацький р-н, Чернігівська обл.
В свою чергу, ТОВ «ПРОХОРСЬКЕ» укладено договір зберігання із СТОВ «ЗЛАГОДА» № ЗДЗ-01/2201 -04 від 04.01.22 р., про відповідальне зберігання майна за тією ж адресою: вул. Міщенка, 65, с. Курінь, Бахмацький р-н, Чернігівська обл. (п. 2.1.6. договору).
Відповідно до умов вказаного договору - зберігання майна протягом перших 30 календарних днів здійснюється на безоплатній основі (п. 3.3. договору).
Факти підтвердження приймання-передачі Поліфоски в кількості 18,8 т у травні 2022 року від ТОВ «ПРОХОРСЬКЕ» на склад зберігання СТОВ «ЗЛАГОДА» підтверджується Актом приймання-передачі на відповідальне зберігання від 05.05.22 р. та Актом повернення з відповідального зберігання від 05.05.2022.
В подальшому, маючи ділову мету та діючи в межах провадження свого основного виду діяльності - вирощування сільськогосподарських культур, між ТОВ «ПРОХОРСЬКЕ» і ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО» було укладено договір підряду № ВПД-03/2201-04 від 04.01.2022 відповідно до п. 1.1., 1.2. якого, Підрядник зобов`язується виконати Замовнику за плату роботу, а Замовник зобов`язується своєчасно її прийняти і оплатити. Під роботою відповідно до Договору слід розуміти: обробіток землі, посів, внесення у грунт засобів захисту рослин та мінеральних добрив, збирання врожаю та інше.
Відповідно до п. 1.4., робота за Договором вважається виконаною з моменту підписання Сторонами Акту прийому-передачі виконаних Робіт.
Для виконання Робіт за договором, Замовник надає Підряднику наступне обладнання та матеріали: перелік яких визначається в актах прийманні-передачі (п. 1.5. договору).
Відповідно до Актів приймання-передачі ТМЦ в рамках договору підряду, ТОВ «ПРОХОРСЬКЕ» було передано ТОВ «АГРОТЕЙД-ВИРОБНИЦТВО» Поліфоску 8 NPK (S) 8- 24-24 (9) в кількості 18,8 т, що підтверджується Актом № 182 від 05.05.2022.
Підрядник має право залучати до виконання Робіт та на власний ризик третіх осіб, відповідальність за роботу яких в межах цього Договору Підрядник несе як за свою особисту (п. 2.3.1 договору).
Факт виконання робіт по внесенню добрив підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг: № 117 від 06.06.22 р. на загальну суму 3 394 071,48 грн. (добрива внесено на площі 4 272,14 га).
ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО» було зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 113 від 06.06.22 р. на загальну суму 3 394 071,48 грн., в т.ч. ПДВ - 565 678,58 грн.;
ТОВ «ПРОХОРСЬКЕ» здійснено оплату за надані послуги за договором підряду № ВПД-03/2201-04 від 04.01.22 р., зокрема, відповідно до платіжного доручення № ПР01163 від 23.06.22 р. на суму 8 500 000,00 грн., де у призначені платежу вказано: оплата по дог. підряду № ВПД-03/2201-04 від 04.01.22 р., у т.ч. ПДВ. Послуги оплачено в повному обсязі.
ТОВ «ПРОХОРСЬКЕ» здійснено списання використаних мінеральних добрив в агроопераціях по вирощуванню ріпаку озимого та кукурудзи, що підтверджується Актами про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин № 3 за травень 2022 р. (в кількості 18,8 т) та № 4 за червень 2022 р. і відображено у бухгалтерському обліку Товариства.
Відповідно до Звіту (за формою 4-сг) про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року, Товариством вирощувалася у 2022 році кукурудза на загальній площі 2122,55 га, ріпак озимий на загальній площі 2441,30 га та соняшник на загальній площі 694,50 га.
Відповідно до Звіту (за формою 37-сг) про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 жовтня 2022 року, Товариством було зібрано урожай ріпаку озимого на загальній площі 2441,30 га.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що мінеральне добриво Поліфоски було використано у господарській діяльності Товариства.
Щодо фактичного походження Поліфоски та об`єму поставки товару, суд зазначає наступне.
Так, згідно п. 85.4. ст. 85 ПК України, при проведенні перевірок, посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Як слідує з матеріалів справи податковим органом було направлено запит «Про надання інформації» за вих. № 1976/ж12/25-01-07-04 від 21.11.22 р., який було отримано Товариством 24.11.22 р. за вх. № 95. За вказаним запитом, Товариству запропоновано у строк до 28.11.22 р. надати документи та/або пояснення щодо дослідження обставин перевірки, викладених в Акті перевірки попереднього періоду, відсутності вини платника податків та обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту п. 86.7 статті 86 ПКУ документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
У відповідь на запит № 1976/Ж12/25-01-07-04 від 21.11.2022, ТОВ «ПРОХОРСЬКЕ» було надано письмові пояснення та копії підтверджуючих первинних документів (лист за вих. № 166 від 28.11.22 р. та додатки до нього, було направлено електронною поштою на адресу: ch.official@tax.gov.ua та отримано канцелярією Податкового органу 29.11.22 р. за вхідним № 14370/6), що підтверджується роздруківкою направленого електронного листа.
Товариством було надано письмові пояснення по господарських операціях, здійснених на підставі укладених договорів між ТОВ «ПРОХОРСЬКЕ» і ТОВ «АГРОТРЕЙД- ВИРОБНИЦТВО» щодо поставки Поліфоски та її походження, зокрема щодо договору поставки № ВПК-13/2203-01 від 01.03.2022 р., за яким було здійснено поставку добрива Поліфоска 8 NPK (S) 8-24-24(9) згідно видаткових накладних: - № 182 від 05.05.2022 року в кількості 18,8 т на суму 349 431,38 грн, в т.ч. ПДВ 58 238,56 грн; - № 326 від 01.06.2022 року в кількості 285,2 т на суму 5 264 794,28 грн, в т.ч. ПДВ 877 465,71 грн. Загальна кількість поставленого товару становить 304,0 т.
На підтвердження походження товару, від ТОВ «ХІМАГРОСТЕП» до ТОВ "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" надано копії видаткових накладних, складених вказаними підприємствами, товарно-транспортні накладні на доставку Поліфоски загальною кількістю 309,0 т у липні-листопаді 2021 року до пункту розвантаження: вул. В. Кеслера, 6, с. Курінь, Бахмацький район, Чернігівська область.
Від ТОВ «ХІМАГРОСТЕП», яке є постачальником Поліфоски для ТОВ "АГРОТРЕЙД- ВИРОБНИЦТВО", надано копії документів, які підтверджують імпорт добрива - митні декларації на загальну кількість 309,0 т: ВМД № UA10320/2021/005750 від 29.06.2021р., вага нетто 180 т; ВМД № UA806020/2021/001569 від 11.08.2021р., вага нетто 60т; ВМД № UA110320/2021/005652 від 24.06.2021р., вага нетто 60 т; ВМД № UA110320/2021/003231 від 09.04.2021р., вага нетто 60 т та Сертифікат відповідності № WE/118/19/BS на Поліфоску перекладений з польської мови та завірений приватним нотаріусом Шевченко В.Ю., який підтверджує дані про виробника товару та його походження.
Також, від ТОВ «ХІМАГРОСТЕП», код 39291937, надано лист, де вказано, що на підприємстві була проведена документальна планова виїзна перевірка за період з 01.04.2019 року по 30.09.2021 року. Згідно акту від 20.12.2021 року № 11242/16-31-07-01-10/39291937 порушень підприємством податкового, валютного та іншого законодавства не встановлено.
Тобто, наявність у ТОВ «ХІМАГРОСТЕП» і ТОВ "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" товару (його об`єм) є достатнім для подальшої його поставки ТОВ «ПРОХОРСЬКЕ», а фактичне походження товару - доведеним.
Таким чином, за наявності ділової мети, руху активів, первинних документів і податкових і видаткових накладних, банківських виписок, актів приймання-передачі) та інших документів, які дають змогу визначити, який саме товар та послуги придбавався, за якою ціною, між якими контрагентами, факт придбання і використання товарно- матеріальних цінностей у господарській діяльності та обліку Товариства не спростовується.
Крім того, зазначені первинні документи оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.
Таким чином, господарські операції пов`язані з придбанням Поліфоски 8 NPK (S) 8-24-24(9) та робіт (послуг) по її внесенню від контрагента-постачальника ТОВ «АГРОТРЕЙД- ВИРОБНИЦТВО», підтверджуються відповідними первинними документами та обліковими регістрами, відображені у податкових накладних, зареєстрованих належним чином, розрахунки між сторонами проведені, позивачем понесені реальні витрати, господарська мета їх проведення, доцільність, використання у господарській діяльності та економічний результат підтверджені.
В зв`язку з зазначеним позивачем правомірно задекларовано податковий кредит поточного звітного (податкового) періоду, який сформовано на підставі реальних господарських операцій між Позивачем та ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО», що підтверджується первинними документами.
Висновки, викладені в акті перевірки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та були спростовані наданими в матеріалах справи доказами.
Стаття 6 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.
Відповідно до п. 30 рішення ЄСПЛ у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з п. 29 рішення ЄСПЛ у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За змістом пункту 41 висновку No 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Водночас у практиці ЄСПЛ (рішення у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, Щокін проти України від 14.10.2010, Серков проти України від 07.07.2011, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000, Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009, Трегубенко проти України від 02.11.2004, East/WestAllianceLimited проти України від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання держави у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи має воно на меті суспільний, публічний інтерес; 3) чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття суспільний інтерес мас широке значення (рішення у справі Колишній король Греції та інші проти Греції). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить суспільний інтерес (рішення у справі Трегубенко проти України).
Критерій пропорційності передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар. При цьому з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду, за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оцінюючи надані сторонами докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд враховує прецедентну практику Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої при оцінці доказів Суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Кобець проти України", "Авшар проти Туреччини"). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом" полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свій процесуальний обов`язок, не підтвердив належними, допустимими та достатніми доказами та не довів "поза розумним сумнівом" факту не нарахування ТОВ "Прохорське" податкових зобов`язань з ПДВ при відображенні в бухгалтерському обліку списання мінеральних добрив, які було використано поза межами господарської діяльності.
Решта доводів та аргументів учасників справи судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті та не спростовують встановлені судом обставини справи та висновки, викладені вище.
Враховуючи зазначене податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.04.2023 №4262/ж10/25-01-07-00, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 58238,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 5823,80 грн є протиправним та такими, що підлягає скасуванню.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прохорське" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.04.2023 №4262/ж10/25-01-07-00, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 58238,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 5823,80 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прохорське" судовий збір в розмірі 2684,00грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прохорське" (вул. Кеслера, буд.6, с. Курінь, Чернігівська область, 16544, код ЄДРПОУ 03796132).
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).
Повний текст рішення суду складено 07.07.2023.
Суддя О.М. Тихоненко
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2023 |
Оприлюднено | 12.07.2023 |
Номер документу | 112093509 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Тихоненко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні