Постанова

від 07.04.2023 по справі 369/1054/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

єдиний унікальний номер справи: №369/1054/21

номер провадження №22-ц/824/399/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Білич І.М.

суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» - адвоката Валька Ігоря Вікторовича, на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я.,

у цивільній справі №369/1054/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» про стягнення заборгованості за договором оренди земельних ділянок, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Лендагроінвест» за результатами розгляду якого просила стягнути кошти у сумі 52 143 грн. 87 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначаючи, що 02 березня 2020 року між сторонами укладено договір оренди землі, на виконання умов якого, позивач передала відповідачу у строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 44,8911 га з кадастровими номерами: 1820986000:10:000:0107; 1820986000:10:000:0100; 1820986000:10:000:0099; 1820986000:10:000:0098; 1820986000:10:000:0108; 1820986000:10:000:0096; 1820986000:10:000:0097; 1820986000:10:000:0106; 1820986000:10:000:1102. Пунктами 9-11 вказаного договору встановлено, що орендна плата за весь строк дії договору становить 157 118 грн. 85 коп. та виплачується один раз в грошовій формі не пізніше 15 грудня 2020 рокучерез касу або шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок орендодавця. Проте, станом на 23 грудня 2020 року відповідач свої зобов`язання щодо виплати орендної плати за договором не виконав. 24 грудня 2020 року позивач звернулася до відповідача з вимогою щодо сплати протягом трьох банківських днів з моменту отримання цієї вимоги орендної плати у розмірі, передбаченому договором, а також попередила, що у випадку невиконання цієї вимоги, вона буде вимушений звернутися за захистом своїх порушених прав до суду. На виконання вимог договору, 13 січня 2021 року відповідач сплатив на користь позивача кошти у сумі 4 000 доларів США, що станом на зазначену дату еквівалентно 112 184 грн. Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду, непогашеною залишилась заборгованість з орендної плати в розмірі 44 934 грн. 85 коп. У зв`язку з наведеним, вважала за необхідне стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 44 934 грн. 85 коп., пеню за прострочення виконання зобов`язання у сумі 1 594 грн. 08 коп., штраф у розмірі 10 % за прострочення понад 30 днів у сумі 4 493 грн. 48 коп., штраф у розмірі 24 % річних у сумі 1 121 грн. 46 коп.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Лендагроінвест» на користь ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати, а також пеню та штрафи за договором оренди земельних ділянок в розмірі 52 143 грн. 87 коп. та судові витрати у розмірі 908 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2022 року заяву представника відповідача ТОВ «Лендагроінвест» - Савченко Є.М. про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, представник ТОВ «Лендагроінвест» - адвокат Валько І.В. подав апеляційну скаргу за результатами розгляду якого, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог, відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що оскільки право оренди земельної ділянки не зареєстроване, то договір оренди земельної ділянки не є чинним, а відтак, підстави для стягнення орендної плати відсутні. Вказуючи, що під час ухвалення оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не наведено жодного аргументу стосовно оподаткування оплати за оренду земельної ділянки, що напряму впливає на розрахунок суми, яку позивач просив стягнути.

28 листопада 2022 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу з якого вбачається, що вона не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Зазначаючи, що жодних умов стосовно того, що у випадку не реєстрації права оренди орендар може не виконувати обов`язок щодо сплати орендної плати, договір оренди не передбачав. Вказуючи, що у разі набрання рішенням суду законної сили, відповідач не буде позбавлений можливості виконати свій обов`язок з утримання податку, надавши відповідні документи на підтвердження його сплати позивачу.

Відповідно до ч. 1. ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На час розгляду справи до суду апеляційної інстанції сторонами в справі не було надано заперечень щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює, виходячи з наступного.

Судом при розгляді справи встановлено, що 02 березня 2020 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Лендагроінвест» в особі директора ОСОБА_3, який діяв на підставі статуту (орендар), укладено договір оренди землі, за умовами якого, орендодавець надає, а орендар приймає земельні ділянки з кадастровими номерами: 1820986000:10:000:0107; 1820986000:10:000:0100; 1820986000:10:000:0099; 1820986000:10:000:0098; 1820986000:10:000:0108; 1820986000:10:000:0096; 1820986000:10:000:0097; 1820986000:10:000:0106; 1820986000:10:000:1102. Строк дії договору складає 10 місяців (п. 10 договору).

02 березня 2020 року ОСОБА_1 та ТОВ «Лендагроінвест» в особі директора ОСОБА_3, який діяв на підставі статуту (орендар), підписано акт прийому-передачі до договору оренди землі від 02 березня 2020 року, згідно якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки з кадастровими номерами: 1820986000:10:000:0107; 1820986000:10:000:0100; 1820986000:10:000:0099; 1820986000:10:000:0098; 1820986000:10:000:0108; 1820986000:10:000:0096; 1820986000:10:000:0097; 1820986000:10:000:0106; 1820986000:10:000:1102 (а.с. 18).

24 грудня 2020 року ОСОБА_1 направила на поштову адресу ТОВ «Лендагроінвест» письмову вимогу щодо сплати орендної плати у розмірі 157 118 грн. 85 коп. протягом трьох банківських днів з моменту отримання цієї вимоги шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок орендодавця, яка булла отримана товариством 30 грудня 2020 року (а.с. 19, 20, 21).

Згідно розписки від 13 січня 2021 року, ОСОБА_2 , отримав від ОСОБА_3 орендну плату в розмірі 4 000 доларів США за використання земельних ділянок в с. Ставище площею 44,8911 га, на користь ОСОБА_1 . Орендна плата за земельні ділянки за 2020 рік (а.с. 25).

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст.ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про орендну землі» орендна плата справляється у грошовій формі.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов`язаний, зокрема, передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, орендар - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виходячи з вищенаведеного саме на орендаря покладається обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 березня 2020 року між сторонами укладено договір оренди землі, за умовами якого, позивач надає, а відповідач приймає земельні ділянки з кадастровими номерами: 1820986000:10:000:0107; 1820986000:10:000:0100; 1820986000:10:000:0099; 1820986000:10:000:0098; 1820986000:10:000:0108; 1820986000:10:000:0096; 1820986000:10:000:0097; 1820986000:10:000:0106; 1820986000:10:000:1102.

Позивач виконала свій обов`язок та передала відповідачу в оренду вищевказані земельні ділянки, що підтверджується актом прийому-передачі від 02 березня 2020 року та розпискою від 13 січня 2021 року.

Крім того, сам факт передачі відповідачу у користування зазначених земельних ділянок, ним не заперечується.

Пунктами 9-11 договору оренди землі сторони визначили, що орендна плата сплачується орендарем виключно у грошовій формі за весь строк (термін) дії цього договору. Орендна ставка становить 3500 грн. 00 коп. за 1 га. Розмір орендної плати за весь строк дії договору становить 157 118 грн. 85 коп. Орендна плата виплачується один раз за увесь строк дії договору в грошовій формі не пізніше 15 грудня 2020 року через касу або шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок орендодавця.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов зазначеного договору щодо сплати на користь позивача орендної плати, 13 січня 2021 року відповідачем було сплачено кошти у сумі 4 000 долари США, що було еквівалентно 112 184 грн.

При цьому, факт неповної сплати позивачу орендної плати відповідачем не заперечується.

З вказаного вбачається, що відповідачем було порушено умови договору оренди землі в частині своєчасної сплати орендної плати, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої заборгованість з орендної плати у сумі 44 934 грн. 85 коп.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч1 ст. 598 та ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 14 договору оренди землі від 02 березня 2020 року встановлено, що у разі несвоєчасної оплати орендної плати у строки, визначені цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несплаченої орендної плати за кожен день прострочення виконання зобов`язань, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10% від невчасно сплаченої орендної плати. У випадку прострочення виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати, орендар зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 24% річних.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконував свого обов`язку щодо повної та своєчасної сплати орендної плати, у зв`язку з чим, виходячи з умов договору, позивач має право на стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання, яка виходячи із суми заборгованості з орендної плати (44 934 грн. 85 коп.) становить 1 594 грн. 08 коп., штрафу в розмірі 10 % за прострочення понад 30 днів, що становить 4 493 грн. 48 коп. та штрафу в розмірі 24 % річних, що становить 1 121 грн. 46 коп. за час прострочення.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача пені та штрафів, є обґрунтованими.

На думку колегії суддів, не можуть бути підставою для скасування заочного рішення суду доводи апеляційної скарги в частині посилання відповідача на нечинність договору оренди земельної ділянки з підстав того, що право оренди земельної ділянки не зареєстровано.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Пунктом 40 договору оренди сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Пунктом 41 договору оренди сторони визначили, що право оренди підлягає державній реєстрації згідно чинного законодавства України, обов`язок державної реєстрації права оренди за цим договором покладається на орендаря. Всі витрати, пов`язані з реєстрацією права оренди земельних ділянок, несе орендар.

Отже, виходячи з вищенаведених положень законодавства та умов укладеного між сторонами договору, саме після підписання договору оренди він набирає чинності і відсутність реєстрації права оренди, обов`язок проведення якої було покладено на відповідача, не свідчить про його недійсність.

Щодо посилань відповідача на ненадання судом першої інстанції жодної оцінки тому, що у розрахунках суми, яку позивач просив стягнути, не враховано суми оподаткування за оренду земельної ділянки, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до положень ст. 170 ПК України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної ділянки (паю), майнового паю є орендар.

Податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об`єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому, відповідно до п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПК України доходи, зазначені у п.п. 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПК України.

Отже, виходячи з наведеного, сума заборгованості, що стягується з відповідача на користь позивача на підставі судового рішення, підлягає оподаткування, а утримувати податок з такої призначеної судом суми повинен саме відповідач як податковий агент.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування на підставі доводів викладених у апеляційній скарзі немає.

Також слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 379, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» - адвоката Валька Ігоря Вікторовича залишити без задоволення.

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: