Постанова

від 06.07.2023 по справі 758/5895/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 758/5895/22

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9406/2023

Головуючий у суді першої інстанції: Якимець О.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Гаращенка Д.Р., Ящук Т.І.,

секретар - Ольшевський П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,

за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - Бершадської Ірини Миколаївни на рішення Подільського районного суду міста Києва від 24 березня 2023 року,

встановив:

у липні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 300 000 грн.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 24 березня 2023 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника позивача - Бершадської І.М. та представника відповідача - ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що ОСОБА_1 працювала на посаді провідного економіста відділу мікро, малого та середнього бізнесу Територіального відокремленого безбалансового відділення №10026/0104 філії - Головного управління по місту Києву та Київській області АТ «Ощабанк» з 01.04.2016. Відповідно до Розділу 2 Посадової Інструкції провідний економіст здійснює ідентифікацію, версифікацію та вивчення клієнтів мікро, малого та середнього бізнесу, виявляє критерії ризику клієнтів, здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнтів за укладеними договорами банківських рахунків, приймає, перевіряє та обробляє розрахунково-касові документи клієнтів. Згідно п. 4.1. Посадової інструкції провідний економіст несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на нього обов`язків, недотримання положень, інструкцій, розпорядчих документів банку, невиконання умов щодо збереження матеріальних та грошових цінностей, їх розкрадання, знищення або пошкодження. З вказаною Посадовою інструкцією ОСОБА_1 була ознайомлена 22.05.2017.

27.12.2017 ОСОБА_1 від невстановленої особи, яка відрекомендувалася представником ТОВ «КИЙ-7» (код ЄДРПОУ 35330825) отримала телефонний дзвінок з проханням перерахувати кошти у розмірі 300 000 гривень з поточного рахунку № НОМЕР_1 клієнта - юридичної особи ТОВ «КИЙ-7» на картковий рахунок фізичної особи - ОСОБА_4 , з призначенням платежу «Благодійна допомога на лікування згідно листа б/н від 21.12.2017». Таким чином було здійснено безпідставне списання коштів з рахунку ТОВ «КИЙ-7». 25 січня 2018 року розпорядженням Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Філія-Головне управління по м. Києву та Київській області № 146 здійснено заходи щодо поновлення безпідставно списаних коштів з поточного рахунку клієнта - юридичної особи ТОВ «КИЙ-7» у сумі 300 000 грн. Повернення коштів підтверджено меморіальним ордером від 26 січня 2018 року №6364063911. За вказаним фактом відносно відповідача було внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України за №12018100100001113.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року кримінальне провадження закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 (справа №758/3779/18), цивільний позов про відшкодування шкоди, заявлений до неї, було залишено без розгляду.

У зв`язку з цим позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 300 000 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 24 березня 2023 року в задоволенні позову було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 без фактичної наявності доручення власника рахунку, сформувала в системі АБС Барс ММФО електронний платіж - платіжне доручення №1133, після чого завізувала його власним електронним підписом, всупереч установленого порядку проведення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність», посадовою інструкцією затвердженою заступником начальника Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» з мікро-, малого та середнього бізнесу 22.05.2017 та Інструкцією, затвердженою постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 за № 22, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, 27.12.2017 ТВБВ №10026/0104 - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк».

Разом із тим, позивачем долучено до матеріалів справи референс документу № 121466456611, що містить відомості про те, що користувач ОСОБА_1 27.12.2017 ввела (створила) платіжне доручення № 1133 (№121466456611) об 11:58:29 та завізувала його об 12:09:16. Однак це не свідчить про здійснення списання коштів з рахунку клієнта банку - юридичної особи. Оплату здійснено користувачем головним економістом ОСОБА_5 за допомогою електронного підпису о 12:19:32.

Отже, ОСОБА_1 і ОСОБА_5 здійснили одну і ту ж операцію по перерахуванню грошових коштів по електронному платіжному дорученню, створеному ОСОБА_1 без фактичної наявності доручення клієнта, та в подальшому без перевірки наявності такого із сторони ОСОБА_5 , про що вказано в ухвалі суду від 25.11.2021, адже лише після візування власним електронним цифровим підписом ОСОБА_6 , відбулась оплата, що підтверджено референсом документу № 121466456611.

Враховуючи встановлене вище, суд прийшов до переконання про те, що внаслідок порушення трудових обов`язків із сторони відповідача було сформовано електронний платіж без фактичної наявності доручення власника рахунку.

Позивачем не доведено, що внаслідок таких протиправних дій ОСОБА_1 була завдана шкода саме у розмірі прямої дійсної шкоди, адже оплата здійснена за електронним цифровим підписом іншого працівника банку, не було подано суду посадової інструкції працівника банку ОСОБА_5 з метою з`ясування її обов`язку щодо перевірки фактичного наявності доручення клієнту банку щодо подальшого списання коштів з рахунку у відповідності до п.2.24 Інструкції та покладення на неї за це відповідальності (дисциплінарної, матеріальної тощо). Позивач не вказав розмежування матеріальної відповідальності між працівниками щодо здійснення одного і того ж безготівкового розрахунку, за електронним цифровим підписом якої ( ОСОБА_5 ) здійснено списання коштів із рахунку ТОВ «КИЙ-7» за сформованим ОСОБА_1 електронним розрахунковим документом.

Тому суд зробив висновок, що позивачем у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України не подано суду доказів, які б підтверджували заподіяння банку прямої дійсної шкоди у розмірі 300 000 грн. внаслідок вчинення неправомірних дій шляхом формування електронного платежу та винної поведінки

ОСОБА_1 , адже списання (вибуття) коштів з рахунку клієнта банку відбулось внаслідок дій іншого працівника банку; не подано доказів розмежування між такими працівниками відповідальності при вчиненні дій та ступінь вини кожного із них при виконанні однієї і тієї ж платіжної операції.

Також було зазначено, що між банком та відповідачем був укладений договір про повну матеріальну відповідальність, однак на момент формування спірного електронного платежу такий припинив свою дію.

Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо, оскільки він не відповідає встановленим по справі обставинам.

Відповідно до ч. 1-3 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього

Відповідно до частин першої, другої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 без фактичної наявності доручення власника рахунку, сформувала в системі АБС Барс ММФО електронний платіж - платіжне доручення №1133, після чого завізувала його власним електронним підписом, всупереч установленого порядку проведення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність», посадовою інструкцією затвердженою заступником начальника Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» з мікро-, малого та середнього бізнесу 22.05.2017 та Інструкцією, затвердженою постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 за № 22, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, 27.12.2017 ТВБВ №10026/0104 - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», та внаслідок порушення трудових обов`язків із сторони відповідача було сформовано електронний платіж без фактичної наявності доручення власника рахунку.

Разом з тим, висновок суду про те, що позивач не довів пряму дійсну шкоду, оскільки не розмежував відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , є невірним.

Під прямою дійсною шкодою слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати.

В даному випадку позивач довів, що пряма дійсна шкода становила 300 000 грн., яка була поновленням безпідставно списаних коштів з рахунку ТОВ «КИЙ-7».

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В частинах 1-3 ст. 77 ЦПК України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За положеннями частин 1 та 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В ч. 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Висновок суду про відсутність договору про повну матеріальну відповідальність між позивачем та ОСОБА_1 як підстава для відмови в задоволенні позову, також є невірним, оскільки згідно з пунктом 3 частини першої статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Позивач до позовної заяви додав копію ухвали Подільського районного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, на підставі ст. 49 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності. Цивільний позов потерпілого - ПАТ «Державний ощадний банк України» було залишено без розгляду.

В ухвалі було встановлено, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною про порядок проведення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті, який передбачений Інструкцією, затвердженою постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 за № 22, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, діючи самовільно, всупереч вказаного порядку, маючи реальну можливість відмовити невстановленій досудовим розслідуванням особі у переказі коштів без фактичної наявності доручення власника рахунку, маючи велике навантаження щодо формування великої кількості платежів в системі АБС Барс ММФО, помилково вважаючи, що вказане платіжне доручення їй буде надано наступного дня, о 12 годині 20 хвилин в порушення п. 1.7 Глави 1 вказаної Інструкції, без фактичної наявності доручення власника рахунку, сформувала в системі АБС Барс ММФО електронний платіж - платіжне доручення №1133, після чого завізувала його власним електронним підписом.

У подальшому, о 12 годині 28 хвилин платіжне доручення №1133 ОСОБА_5 , матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження та скеровано до суду з обвинувальним актом, в порушення п. 1.7 Глави 1 вказаної Інструкції, без перевірки фактичної наявності доручення власника рахунку, завізовано за допомогою електронного підпису головного економіста ТВБВ №10026/0104 - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» ОСОБА_5 в системі АБС Барс ММФО, у результаті чого кошти у розмірі 300 000 гривень були зараховані на рахунок ОСОБА_4 .

Внаслідок описаних вище умисних неправомірних дій ОСОБА_1 , вчинених через самовільне, всупереч установленого порядку проведення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність», посадовою інструкцією затвердженою заступником начальника Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» з мікро-, малого та середнього бізнесу Чебукіною Т.Г. 22.05.2017 та Інструкцією, затвердженою постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 за № 22, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, 27.12.2017 ТВБВ №10026/0104 - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», помилково вважаючи, що платіжне доручення від ТОВ «КИЙ-7» їй буде надано наступного дня, усвідомлюючи, що без передбаченої нормативними актами підстави її дії можуть завдати значної шкоди інтересам юридичної особи - клієнту банка, і свідомо допускаючи настання такої шкоди, було здійснено операцію по перерахуванню грошових коштів у розмірі 300 000 грн. із поточного рахунку ТОВ «КИЙ-7» на картковий рахунок фізичної особи ОСОБА_4 , відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України», чим надано ОСОБА_4 можливість у повній мірі розпоряджатись вказаною сумою грошових коштів та заподіяно матеріальної шкоди інтересам ПАТ «Державний ощадний банк України» у розмірі 300 000 грн., що у сто і більше разів перевищує розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Таким чином, з матеріалів справи видно, що вказану пряму дійсну шкоду було заподіяно фактично спільними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яка повинна була здійснювати перевірку платіжного доручення після ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Заявляючи вимоги про покладення на відповідача відповідальності у повному розмірі шкоди позивач посилався на докази, які підтверджують вчинення працівником діяння, що переслідується у порядку кримінального судочинства.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції представник позивача пояснила, що з позовом про відшкодування матеріальної шкоди до

ОСОБА_5 до суду позивач не звернувся, оскільки ще не було завершено досудове розслідування кримінального провадження №3150122229 відносно ОСОБА_5 . В судовому засідання представник позивача надала копію ухвали Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/8667/18. Відповідно до копії ухвали Подільського районного суду м. Києва від 14 червня 2023 року ОСОБА_1 , будучи обізнаною про порядок проведення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті, який передбачений Інструкцією затвердженою постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 за № 22, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 та маючи реальну можливість відмовити невстановленій досудовим розслідуванням особі у переказі коштів без фактичної наявності доручення власника рахунку, маючи велике навантаження щодо формування великої кількості платежів в системі АБС Барс ММФО та неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, об 11 годині 58 хвилин 29 секунд в порушення п. 1.7 Глави 1 вказаної Інструкції, без фактичної наявності доручення власника рахунку, сформувала в системі АБС Барс ММФО електронний платіж - платіжне доручення №1133 з референсом

№ 121466456611, після чого одночасно о 12 годині 09 хвилин 16 секунд завізувала його власним електронним підписом разом із іншими документами, які мають референси №121466727611, №121463393511, №121465512511, №121464018611, №121465840711.

У подальшому ОСОБА_5 27.12.2017 о 12 годині 19 хвилин 32 секунди, перебуваючи за своїм робочим комп`ютером в робочому кабінеті №210 розташованому в приміщенні ТВБВ №10026/0104 - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 27, та будучи обізнаною про порядок проведення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті, який передбачений Інструкцією затвердженою постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 за № 22, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, маючи реальну можливість відмовити ОСОБА_1 у візуванні платіжного доручення, неналежно виконуючи службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, о 12 годині 19 хвилин 32 секунди в порушення п. 1.7 Глави 1 вказаної Інструкції, без перевірки фактичної наявності доручення власника рахунку ТОВ «КИЙ-7», одночасно завізувала власним електронним підписом в системі АБС Барс ММФО електронний платіж - платіжне доручення №1133 з референсом № 121466456611, а також документи з референтами №121466727611, №121463393511, №121465512511, №121464018611, №121465840711, у результаті чого кошти у розмірі 300 000 гривень були зараховані на рахунок ОСОБА_4 .

Внаслідок описаних вище неправомірних дій ОСОБА_5 , вчинених через несумлінне ставлення до виконання нею своїх службових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією затвердженою заступником начальника Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» з мікро-, малого та середнього бізнесу Чебукіною Т.Г. 22.05.2017 та Інструкцією затвердженою постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 за № 22, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, 27.12.2017 ТВБВ №10026/0104 - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» було здійснено операцію по перерахуванню грошових коштів у розмірі 300 000,00 грн. із поточного рахунку ТОВ «КИЙ-7» № НОМЕР_1 на картковий рахунок № НОМЕР_2 фізичної особи ОСОБА_4 , відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України», чим надано ОСОБА_4 можливість у повній мірі розпоряджатись вказаною сумою грошових коштів та заподіяно тяжких наслідків інтересам ПАТ «Державний ощадний банк України».

Таким чином, ОСОБА_5 , своїми діями, які виразились у неналежному виконанні службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 закрито на підставі ст. 49 КК України, цивільний позов залишено без розгляду.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає можливим визначити вину ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках, в зв`язку з чим на користь позивача має бути стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 150 000 грн.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині, є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 5 625 грн.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - Бершадської Ірини Миколаївни задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 24 березня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» матеріальну шкоду в розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень та судовий збір в сумі 5 625 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 10 липня 2023 року.

Головуючий

Судді