Ухвала

від 07.07.2023 по справі 369/10295/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/10295/23

Провадження №1-кп/369/2065/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

представників потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12022100080000608 від 02 березня 2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тараща Київської області, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, є інвалідом 2 групи, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом з дитинства, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця м. Шостка Сумської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Снігурівка Токмацького району Запорізької області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , та проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, який має вищу освіту, має на утриманні матір ОСОБА_14 , яка є інвалідом 2 групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимий,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Конотоп Сумської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ст. 257 КК України (далі КК України),

встановив:

04липня2023 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022100080000608 від 02 березня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ст. 257 КК України.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 22травня2023 року обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком до 18 липня 2023 року включно.

Крім цього, під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 22травня2023 року обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_6 строком до 18 липня 2023 року включно, з альтернативою внесення застави, яку було сплачено.

Крім цього, під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 24травня2023 року обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 18 липня 2023 року включно.

Крім цього, під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 22травня2023 року обвинуваченому ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 липня 2023 року включно.

На даний час обвинувачений ОСОБА_9 утримується в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У підготовче судове засідання потерпілі ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , обвинувачений ОСОБА_13 та його захисник ОСОБА_17 не з`явилися, у зв`язку з чим в підготовчому судовому засіданні розглядалось лише клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 та клопотання захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_6 без альтернативи внесення застави. При цьому, прокурор зазначив, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які є особливо тяжкими, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а саме: за ч. 5 ст. 185 КК України на строк до 12 років; за ч.3 ст. 289 КК України на строк до 12 років; за ст.257 КК України на строк до 15 років, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі, може ухилятись від суду з метою уникнути покарання, та має можливість розцінити ухилення як менш негативне ставлення явище для себе ніж власне відбування покарання. Також обвинувачений може протиправно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни останніми своїх показань, оскільки свідками по справі є особи з якими він проходив військову службу. Крім цього, зазначила, що обвинувачений ОСОБА_9 має наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній на цей час проходить військову службу, що обумовлює ймовірність вчинення ним військового кримінального правопорушення, пов`язаного з ухиленням від виконання обов`язків військової служби, у разі переховування від суду. Вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам, а тому для забезпечення виконання процесуальних обов`язків, а також належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду у даному кримінальному провадженні необхідно застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Представник потерпілого ТОВ «НІКОЛЬ-МОТОРС» - ОСОБА_4 та відповідно його представник ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора.

При обговоренні клопотання прокурора, захисник ОСОБА_10 який діє в інтересах обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , заперечив, вважав заявлені прокурором ризики необґрунтованими, такими, що не існують та нічим не підтверджені, у зв`язку з чим в клопотанні прокурора просив відмовити повністю. Крім того, наявність ризиків прокурор, на його думку, обґрунтовує лише тяжкістю вчинених кримінальних правопорушень. Вказував, що його підзахисний не має наміру переховуватися від суду та протиправно впливати на потерпілих, свідків, тому просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід не пов`язаний з триманням особи під вартою, а саме особисте зобов`язання або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі. Вважає, що з моменту обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зник ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки матеріали кримінального провадження містять протоколи допиту свідків та потерпілих, які не відрізняються від показань ОСОБА_9 щодо подій, які відбувалися 02березня2022 року, тому за таких обставин відсутня доцільність впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні. Крім цього, вважає, що матеріали кримінального провадження не місять жодного доказу можливого переховування ОСОБА_9 від суду, оскільки останній є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та після подій 02 березня 2022 року сумлінно продовжував службу та на даний час хоче продовжувати службу в Збройних силах України для захисту Батьківщини. При цьому, вказував, що ризики, передбачені п.5 ч.1 ст. 177 КПК України є малоймовірними, оскільки ОСОБА_9 не притягувався раніше до кримінальної відповідальності.

Захисник ОСОБА_12 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 заперечив проти клопотання прокурора, вказував, що вина у вчиненні цих кримінальних правопорушень не доведена, та за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.289КК України та за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 184 КПК України у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, визначеного ст. 219 КПК України, при цьому вказував, що підозра у цьому кримінальному провадженні усім обвинуваченим вручена поза межами строку досудового розслідування, з приводу ризику на який посилалася прокурор, а саме ризику вивезення ОСОБА_9 із зони проведення бойових дій, вважає це лише припущенням прокурора, наразі досудове розслідування закінчено та всі необхідні докази зібрані, тому вважає ризики на які посилається прокурор необґрунтованими та нічим не підтвердженими, оскільки прокурором до свого клопотання не долучено доказів, в обґрунтування ризиків, на якій вона посилається.

Захисник ОСОБА_11 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, та підтримав клопотання захисника ОСОБА_10 , вважав заявлені прокурором ризики необґрунтованими та нічим не підтвердженими.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали позицію захисника ОСОБА_10 .

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав клопотання свого захисника та просив його задовольнити, оскільки має намір знову повернутися на службу до Збройних сил України та здійснювати захист Батьківщини. При цьому просив, визначити мінімальний розмір застави, у разі застосування судом до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з альтернативою внесення застави, оскільки його батько також є військовослужбовцем та наразі отримав бойове поранення, тому йому необхідні кошти на лікування.

Прокурор заперечив проти клопотання сторони захисту стосовно зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов`язання, проте не заперечував проти визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі визначеному судом.

Представник потерпілого ТОВ «НІКОЛЬ-МОТОРС» - ОСОБА_4 та відповідно його представник ОСОБА_5 звертали увагу суду на те, що думку інших обвинувачених не потрібно вислуховувати при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_9 .

За таких обставин, вислухавши доводи учасників підготовчого судового засідання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, суд за клопотанням учасників судового провадження має право, обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, тому знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинене може переховуватись від суду, тому може вчинити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України з метою уникнення відповідальності, в умовах дії оголошеного воєнного стану в країні. Крім того, існує ризик впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані, хоча останній є мінімальним.

При цьому, враховуючи дані про особу ОСОБА_9 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки, є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , має батька військовослужбовця, який наразі отримав бойове поранення та потребує матеріальної допомоги, суд дійшов висновку, що у даній конкретній справі саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_6 , зможе запобігти спробам обвинуваченого ухилитись від суду та забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Даних про наявність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, ніж тримання під вартою, а саме особисте зобов`язання, як того просив захисник ОСОБА_10 та інші учасники підготовчого провадження, судом за результатом розгляду клопотання сторони захисту не встановлено.

Суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений може вчиняти, в подальшому, дії з метою переховування, а співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Також, суд погоджується із доводами прокурора щодо наявності ризику незаконного впливу на свідків та експертів, хоча останній є мінімальним.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Приймаючи рішення про тримання під вартою обвинуваченого, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права останнього, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зокрема, прав потерпілого у кримінальному провадженні.

Суд також бере до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_9 відповідно до ч. 2 ст.183КПК Українине є особою, до якої не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.4ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь яким чином перешкоджати становленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, суд, керуючись ч. 3ст. 183 КПК України, згідно з якою суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Одночасно для гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_9 з урахуванням його особи та інших обставин кримінального провадження, враховуючи положення ч.4 ст.183 КПК України, у співставленні з існуючими ризиками, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн, з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь яким чином перешкоджати становленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави суд виходить з того, що зазначений розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого та буде належною гарантією того, що у разі сплати цієї застави, ОСОБА_9 вирішить не зникати через побоювання її втратити.

За таких обставин, вислухавши доводи прокурора, з`ясувавши думку представників потерпілих, обвинувачених та їх захисників, з огляду на системний аналіз положень ч. 3 ст.315 КПК України та рішення Конституційного суду України в частині тлумачення положення третього речення цієї статті, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити частково, застосувати відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_6 на строк 60 діб, починаючи з 07липня2023року до 04вересня 2023року включно, з визначенням розміру застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн, з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Керуючись ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 205, 376, 392 КПК України,

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_6 без альтернативи внесення застави, задовольнити частково.

Клопотання захисника ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у мінімальному розмірі, задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_6 строком на 60 днів, починаючи з 07липня2023року до 04вересня 2023року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заставуу розмірі80(вісімдесят)розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що становить214720(двістічотирнадцять тисячсімсот двадцять)грн,яка повиннабути внесенау національнійгрошовій одиниці,як самимобвинуваченим такі іншоюфізичною абоюридичною особою(заставодавцем)на розрахунковийрахунок Територіальногоуправління Державноїсудової адміністраціїУкраїни вКиївській області:код отримувача(ЄДРПОУ):26268119,р/рUA768201720355259001000018661,банк отримувача(ГУДКСУ):Держказначейська службаУкраїни,м.Київ,код банку(МФОГУДКСУ):820172,призначення платежу:застава за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по справі № 369/10295/23 в Києво-Святошинському районному суді Київської області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування з свідками та експертами у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 , обов`язків до 04вересня2023 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, має бути наданий уповноваженій особі гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_6 чи іншої установи, де обвинувачений перебуває під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_6 чи іншої установи, де обвинувачений перебуває під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_9 , з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_9 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_9 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1