Ухвала

від 14.08.2024 по справі 369/10295/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/10295/23

Провадження №1-кп/369/1187/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022100080000608 від 02 березня 2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тараща Київської області, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, є інвалідом 2 групи, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом з дитинства, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Шостка Сумської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Снігурівка Токмацького району Запорізької області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , та проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який має вищу освіту, має на утриманні матір ОСОБА_13 , яка є інвалідом 2 групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимий,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Конотоп Сумської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ст. 257 КК України (далі - КК України),

встановив:

04 липня 2023 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022100080000608 від 02 березня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289 та ст. 257 КК України.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2023 року дане кримінальне провадження було призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні, прокурор висловив думку про можливість призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження.

Представник потерпілого ТОВ «НІКОЛЬ-МОТОРС» - ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора.

Захисник обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_10 заперечив проти думки прокурора стосовно призначення кримінального провадження до судового розгляду та заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України. При цьому, захисник звернув увагу, що раніше через канцелярію до суду подав зазначене письмове клопотання, у якому обґрунтовує позицію сторони захисту в частині заявленого клопотання. Зокрема, у письмовому клопотанні, захисник ОСОБА_10 вказав, що 03 березня 2022 року слідчим вручено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_7 повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12022100080000608. 09 березня 2022 року слідчим СВ Святошинського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_14 винесена постанова про оголошення розшуку підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , цього ж дня була винесена постанова про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100080000608. 23 червня 2022 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/6537/22, скасовано рішення слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100080000608. 11 березня 2022 слідчим винесена постанова про відновлення досудового розслідування, а 12 березня 2022 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100080000608. Зазначає, що 16 вересня 2022 року, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/11869/22, скасовано рішення слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві від 12 березня 2022 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100080000608. Також, 28 березня 2022 року слідчим СВ Святошинського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_14 винесена постанова про відновлення досудового розслідування, а 31 березня 2022 року - про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100080000608. 10 січня 2023 року, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/19130/22, скасовано рішення слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві від 31 березня 2022 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022100080000608. Вказує, що 03 травня 2022 року, закінчився двомісячний строк досудового розслідування кримінального провадження № 12022100080000608, у зв`язку з чим кримінальне провадження, в якому ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було повідомлено про підозру, було закрите у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

Крім того, захисник ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 підтримав клопотання адвоката ОСОБА_10 , та додав, що через канцелярію суду спільно із захисником ОСОБА_16 подали клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та клопотання про повернення обвинувального акту. В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справи вказав, що досудове розслідування тривало 77 днів, у зв`язку з чим кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України було закрите постановою прокурора від 19 жовтня 2022 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Стверджує, що оскільки у кримінальному провадженні № 12022100080000608 від 02 березня 2022 року існує нескасована постанова про закриття кримінального провадження, у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, відповідно подальші слідчі та процесуальні дії щодо вручення повідомлення про підозру від 18 травня 2023 проведені поза межами строку досудового розслідування, з істотним порушенням кримінального процесуального законодавства.

Поряд з цим, захисник ОСОБА_11 та ОСОБА_10 письмове клопотання про повернення обвинувального акту просили залишити без розгляду. Зокрема, воно мотивоване тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 18 травня 2023 та обвинувальний акт істотно відрізняються один від одного, в обвинувальному акті вказано про вчинення кримінального правопорушення організованою бандою разом з ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , але відносно ОСОБА_18 та ОСОБА_19 обвинувачення відсутнє, а відносно ОСОБА_20 кримінальне провадження закрите, відповідно їх необхідно було виключити з підозри та обвинувального акту, як учасників банди.

Також, захисник ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 заявила клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, з аналогічних підстав, вказуючи, що обвинувальний акт скеровано до суду поза межами строку досудового розслідування.

Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 підтримали позицію своїх захисників та просили клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, закрити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечила щодо клопотання захисників про закриття кримінального провадження та просила в його задоволенні відмовити, вважаючи, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні після повідомлення особі про підозру, не сплив. При цьому, заявила клопотання про виклик у судове засідання для допиту у якості свідків: процесуального керівника прокурора - ОСОБА_21 та слідчого ОСОБА_14 для надання ними пояснень щодо ходу здійснення досудового розслідування, а саме хронології ухвалення процесуальних рішень під час досудового розслідування.

Представник потерпілого ТОВ «НІКОЛЬ-МОТОРС» - ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора про виклик в судове засідання, заявлених прокурором свідків для їх подальшого допиту.

Захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у задоволенні клопотання прокурора просили відмовити.

Крім того, представник потерпілого ТОВ «НІКОЛЬ-МОТОРС» - ОСОБА_4 просив приєднати до матеріалів кримінального провадження цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням на загальну суму 2 489 300,00 грн та його розгляд проводити спільно з кримінальним провадженням.

Учасники кримінального провадження не заперечували щодо долучення цивільного позову до матеріалів кримінального провадження та його спільного розгляду.

Поряд з цим, захисник ОСОБА_10 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вигляді застави на особисте зобов`язання та повернення застави заставодавцям.

Учасники кримінального провадження не заперечували щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та повернення застави заставодавцям.

За таких обставин, вислухавши учасників судового засідання, оглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022100080000608, дослідивши клопотання сторони захисту з відповідними додатками, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення.

Норми КПК України покладають на суд обов`язок роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов`язаних з обвинуваченням (ст. 56 КПК України).

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 52).

Таким чином, висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Виходячи з вищезазначеного вбачається, що обвинувальний акт повинен складатися з описової та резолютивної частин. В описовій частині зазначаються дані, які стали приводом та підставами початку досудового розслідування, обставини кримінальної події та під ознаки якого кримінального закону підпадають дії особи. В резолютивній частині підводяться підсумки кримінального розслідування, тобто особі висувається обвинувачення, яке відповідно до ст.ст. 369, 374 КПК України має бути вирішено у вироку суду.

Обвинувачення, як зазначено в п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з вимогами кримінального процесуального закону формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

Враховуючи те, що в мотивувальній частині вироку суду за наслідком розгляду кримінального провадження відповідно до положень ст. 374 КПК України обов`язково зазначається формулювання обвинувачення.

Більше того, формулювання обвинувачення має бути конкретним, тобто в ньому повинно бути детально описано місце вчинення злочину, час, спосіб вчинення, зокрема конкретні дії (бездіяльність), які були скоєні обвинуваченим, ознаки суб`єктивної сторони злочину (форма вини, мотив, мета) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, так як зазначені обставини, відповідно до положень ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Разом з тим, викладаючи в обвинувальному акті, фактичні обставини вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень, прокурором у обвинуваченні, яке він вважає встановленим, вказані також інші конкретні особи, а саме ПІБ - ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , обвинувачення яким в рамках цього кримінального провадження не предявлено, проте останні згідно з реєстром матеріалів наданих до суду мають статус підозрюваних.

Тобто, виходячи з фактичних обставин, зазначених в обвинувальному акті, в ньому зазначається ПІБ - ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , які на думку прокурора були безпосередніми учасниками події кримінального правопорушення, діяли як учасники організованої банди. Проте, органом досудового розслідування не надано належної правової оцінки в обвинувальному акті діям вказаних осіб, а саме: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , в межах цього кримінального провадження, які не є його учасниками, що є грубим порушенням, передбачених ст. 7 КПК загальних засад кримінального провадження, зокрема засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, верховенства права й законності, а також входить у колізію з нормами КПК щодо вільної оцінки доказів.

При цьому, міжнародні стандарти в галузі судочинства свідчать про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основоположних конституційних принципів судочинства відображено в ч.1 ст.62 Конституції, ч.1 ст.17 КПК. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини ця презумпція вважається порушеною, якщо судове рішення відображає думку про винуватість особи у скоєнні злочину до того, як її вину буде доведено відповідно до закону. При цьому навіть за відсутності офіційних висновків достатньо деякого припущення, що суд розглядає особу як винувату («Minelli v. Switzerland», п.37; «Nerattini v. Greece», п.23; «Didu v. Romania», п.41). Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості («Nestak v. Slovakia», п.88; «Garycki v. Poland», п.66).

З огляду на таке, факт порушення принципу презумпції невинуватості при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, оскільки прокурором при формулюванні обвинувачення, яке він вважає встановленим та викладенні фактичних обставин вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 вказані анкетні дані інших осіб, а саме: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , які не є обвинуваченими в цьому провадженні та відповідно позбавлені права бути присутніми особисто при розгляді цього кримінального провадження, що свідчить про порушення права цих осіб на захист.

Неприпустимість зазначення у формулюванні обвинувачення осіб, яким не пред`явлено обвинувачення узгоджується із усталеною практикою ЄСПЛ, у висновках якого відображений принцип, який забороняє формування передчасної позиції суду, яка б відображала думку про те, що особа, обвинувачена у вчиненні злочину, є винуватою ще до того, коли її вина буде доведена відповідно до закону. Зокрема у справі «Хужін та інші проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що положення ч. 2 ст. 6 Конвенції (презумпція невинуватості) спрямоване на те, щоб убезпечити обвинувачену особу від порушень її права на справедливий суд упередженими твердженнями, що тісно пов`язані з розглядом її справи в суді.

За наведених вище обставин ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , хоча і не були визнані учасниками судового провадження, однак мають право захищати свої права, свободи та інтереси, а також в подальшому оскаржувати судове рішення за результатами судового розгляду. Цей висновок відповідає і змісту ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції, згідно з якою кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесення йому вироку.

Усупереч вимогам закону фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 викладені таким чином, що дають підстави вважати, що обвинувальний акт стосується обвинувачення не тільки їх, а й інших прямо зазначених в ньому осіб -

ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , що є неприпустимим як з точки зору принципу презумпції невинуватості, так і меж судового розгляду, який повинен проводитися лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Враховуючи наведене суд вважає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті № 12022100080000608 від 02 березня 2022 року, стосовно осіб, а саме: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , які не є учасниками цього кримінального провадження є тим недоліком, без якого не може бути проведено як підготовче провадження, у тому числі вирішено клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а також розпочатися судовий розгляд, і вказаний недолік, згідно норм КПК України, може бути усунутий лише на стадії підготовчого судового засідання відповідно до процедури, визначеної ст. 314 КПК України.

Наведені порушення, шляхом позбавлення гарантованих Конституцією України та Кримінальним процесуальним кодексом України прав учасників кримінального провадження й недотримання визначеної законом належної правової процедури, на думку суду, під час судового провадження перешкодять розгляду обвинувального акту по суті та унеможливлять, за результатами такого судового розгляду, ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення.

Отже, за таких обставин суд дійшов висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022100080000608 від 02 березня 2022 року, складений начальником відділення СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ст. лейтенантом поліції та затверджений прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у оборонній сфері Центрального регіону - 30 червня 2023 року не відповідає вимогам КПК України, а саме п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, у зв`язку з чим підлягає поверненню прокурору.

При цьому суд зазначає, що виходячи з регламентованого параграфом 1 глави 24 КПК України порядку закриття кримінального провадження та з огляду на положення ст. 314 КПК України, клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , суд вважає таким, що заявлене передчасно, у зв`язку з чим залишає його без розгляду.

Суд зауважує, що з огляду на стадію судового провадження і враховуючи те, що прокурор ОСОБА_3 , затверджувала обвинувальний у цьому кримінальному провадженні та відповідно до положень ст. 36 КПК України є самостійним процесуальним керівником, суд залишив без задовлення клопотання сторони обвинувачення про виклик у судове засідання для допиту у якості свідків: процесуального керівника прокурора - ОСОБА_21 та слідчого ОСОБА_14 для надання ними пояснень щодо ходу здійснення досудового розслідування, а саме хронології ухвалення процесуальних рішень під час досудового розслідування.

Поряд з цим, суд вважає, що належна процесуальна поведінка обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які жодного разу не порушили покладені на них обов`язки під час досудового розслідування та підготовчого провадження, може бути забезпечена застосуванням більш м`якого запобіжного заходу, аніж застава, тому суд клопотання захисника ОСОБА_10 вважає обґрунтованим належним чином та таким, що підлягає задоволенню й відповідно змінює обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , раніше обраний запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання з покладенням на строк 2 (два) місяці обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і відповідно зобов`язує уповноважені органи повернути внесену заставу, заставодавцям.

Керуючись ст. ст. 110, 291, 314 ч. 3 п. 3, 371, 372, 376 КПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про призначення судового розгляду у кримінальному провадженні № 12022100080000608 від 02 березня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ст. 257 КК України на підставі обвинувального акту, затвердженого прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, відмовити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022100080000608 від 02 березня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ст. 257 КК України, повернути прокурору Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Клопотання захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_25 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, залишити без розгляду.

Клопотання захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання та повернення застави заставодавцям, задовольнити.

Змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обраний ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2023 у справі №369/10295/23 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 214 720,00 грн (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять грн 00 коп.) на особисте зобов`язання, з покладенням на строк 2 (два) місяці, а саме до 14 жовтня 2024 року, обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою, повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи.

Повернути ОСОБА_26 , заставу, внесену 10 липня 2023 року на рахунок ТУ ДСА у Київській області за ОСОБА_5 , згідно з ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2023 року у справі № 369/10295/23 у сумі 214 720,00 грн (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять грн. 00 коп.).

Змінити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обраний ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 214 720,00 грн (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять грн 00 коп.) на особисте зобов`язання, з покладенням на строк 2 (два) місяці, а саме до 14 жовтня 2024 року, обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою, повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи.

Повернути ОСОБА_10 , заставу, внесену 20 червня 2023 року на рахунок ТУ ДСА у м. Києві за обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно з ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 у сумі 214 720,00 грн (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять грн 00 коп.).

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) діб з моменту її оголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1