Рішення

від 04.07.2023 по справі 192/1979/21

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/1979/21

Провадження № 2/192/17/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2023 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання Короти Л. С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача адвокатів Жили Д. І., Губи А. І.,

представника відповідача адвоката Мулька А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «МАГ» про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 29грудня 2021 року звернувся до суду з позовом про дострокове розірвання Договору оренди землі № 80 від 22 грудня 2014 року.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що йому на праві приватної власності на підставі Державного акту серії І-ДП № 131976 від 18 грудня 2002 року належить земельна ділянка, кадастровий номер 1225086200:01:006:0008, загальною площею 5,5654 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Промінської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області.

22 грудня 2014 року позивач уклав з відповідачем Договір оренди землі № 80 строком на 49 років зі сплатою орендної плати в грошовій формі в розмірі 3 491 гривень на рік в строк до 30 грудня кожного року оренди або в натуральній формі в той же строк.

Позивач посилається на те, що відповідач порушує умови укладеного Договору оренди землі № 80 в частині своєчасної виплати орендної плати, у зв`язку з чим зазначає, що за Договором оренди землі від 22 грудня 2014 року відповідач не виплатив йому оренду за 2014-2021 роки. Тому, у зв`язку з систематичним порушенням відповідачем умов Договору в частині виплати орендної плати, позивач просив розірвати Договір оренди землі № 80, скасувати державнуреєстрацію праваоренди земельноїділянки та припинити право оренди відповідача на спірну земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що з 2014 року він не отримував від відповідача оренду плату за землю в будь-якому вигляді а ні в грошовому, а ні в натуральному. Про реєстрацію Договору оренди землі в 2017 році, тобто через три роки після його укладання йому не було відомо, а отримавши в 2021 році відомості з податкової з`ясувалося, що відповідач сплачував відповідні податки за 2018-2019 роки, проте позивач не отримав і в цей період від відповідача орендну плату, а за 2022 рік він отримав орендну плату через «Укрпошту». У зв`язку з систематичною несплатою оренди просив достроково розірвати Договір оренди землі, припинити право оренди та скасувати державну реєстрацію.

Представники позивача адвокатиЖила Д.І.та адвокатГуба А.І.у судовомузасіданні позовпідтримали тапросили йогозадовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснили суду, що позивач не отримував від відповідача орендну плату з моменту укладання Договору оренди землі в жодній із передбачених Договором оренди формах, а відповідно до висновку експертизи, підписи у відомостях про отримання грошових коштів в якості оренди виконані не позивачем, в той час як Договір передбачає виплату оренди саме з оформленням видаткового ордеру.

Представник відповідача - адвокат Мулько А. В. в судовому засіданні позов не визнав. Просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі у зв`язку з тим, що позивач отримав від ОСОБА_2 позику в розмірі 12000 гривень, яку не повернув. Представник відповідача вважав, що обов`язок виплачувати оренду плату за Договором оренди землі виникло у ПП «МАГ» лише після його державної реєстрації, тобто після 28 січня 2017 року, а тому в період з 2014 по 2016 рік включно у відповідача такого обов`язку не виникало. За період з 2017 по 2019 роки орендна плата були виплачена в грошовій формі, а за 2020 рік також в грошовій формі через поштовий переказ, який повернувся відповідачу у зв`язку з неотриманням відповідачем. Проте вказане свідчить про виконання орендарем свого обов`язку про виплату орендної платі. За 2021 рік орендна плата також була направлена на адресу позивача поштовим переказом, від отримання якого він відмовився, що також свідчить про виконання відповідачем свого обв`язку. Представник відповідача просив застосувати до спірних відносин строк позовної давності у зв`язку з чим вважав, що підлягають розгляду вимоги позивача лише щодо сплати оренди за період 2019, 2020, 2021 роки. На день звернення з позовом до суду обов`язок виплати оренди за 2021 рік не настав у зв`язку з тим, що позивач звернувся з позовом лише 29 грудня 2021 року, тобто до 30 грудня 2021 року. У зв`язку з тим, що згідно висновку експертизи підписи у відомостях про виплату орендної плати за 2019 рік виконана не ОСОБА_1 , тому вважав, що отримані ним грошові кошти в позику в сумі 12000 гривень, а також направлені грошові кошти платіжним дорученням № 3416 від 21 грудня 2020 року в сумі 6055 гривень, цілком перекривають розмір орендної плати, належної до сплати за цей період. На підставі вказаного просив відмовити в задоволенні позову та застосувати до вимог про несплату оренди за період з 2017-2018 роки строк позовної давності.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та надані докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), зокрема шляхом застосування інших,передбачених законом,способів. Частиною 4 ст. 124 цього Кодексу передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства Земельний кодекс України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об`єктом оренди є земельна ділянка. За змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Згідно з нормою статті 791 ЗК України земельна ділянка набуває ознак об`єкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення в Державний земельний кадастр.

Судом встановлено, що 22 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ПП «МАГ» був укладений Договір оренди землі № 80, відповідно до якого була передана в оренду відповідачу земельна ділянка, кадастровий номер 1225086200:01:006:0008, загальною площею 5,5654 га, що належить орендодавцю на підставі Державного акту серії І-ДП № 131976 від 18 грудня 2002 та яка розташована на території Промінської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області строком на 49 років (а.с.48-50).

Тобто судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки та має право вимагати від відповідача сплати орендної плати в якості виконання обов`язків за Договором оренди землі № 80 від 22 грудня 2014 року.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції яка діяла на час укладання спірного договору) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір оренди землі № 80 був зареєстрований 28 січня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису № 18780566 (а.с.44). Тобто право оренди за спірним Договором оренди у орендаря відповідача по справі, виникло з моменту державної реєстрації, як і обов`язок здійснювати виплату орендної плати.

Тому в період з 2014 року, тобто з часу укладання Договору оренди по день його державної реєстрації у ПП «МАГ» не виникало обов`язку сплачувати оренду, у зв`язку з чим суд не приймає посилання позивача про порушення його прав за вказаний період.

Розглядаючи позовні вимоги в частині несплати оренди в період за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки суд зазначає наступне.

Пунктами 9 - 11 Договору оренди землі № 80 передбачено форму та розмір орендної плати, а саме: згідно п. 9 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі не менше 3% від нормативної грошової оцінки землі з видачею готівкою за видатковим ордером з удержанням прибуткового податку, а саме 3 491 гривень, або у натуральній формі зернових 2500 кг, соняшника 200 кг, соломи 1000 кг після збору врожаю з доставкою або само вивозом або транспортом орендаря за погодженням сторін, оранка землі 0,25 га та сплачується відповідно до п. 11 Договору у строк не пізніше 30 грудня поточного року.

Пунктом 34Договору орендипередбачено,що діяДоговору припиняєтьсяшляхом йогорозірвання зарішенням судуна вимогуоднієї ізсторін унаслідок невиконаннядругою стороноюобов`язків,передбачених договором(а.с.46).

Згідно положень ст. ст. 21, 22 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на дату укладання договору), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Суд вважає,що відповідачза умовамиукладеного Договоруоренди №80зобов`язався виплачуватиорендодавцю оренднуплату врозмірі неменше ніж3%від нормативноїгрошової оцінкиземельної ділянкина рік,яка начас укладанняДоговору складала3491гривню в строк до 30 грудня поточного року, оскільки саме такі умови в частині способу її виплати були визначені сторонами при укладенні Договору та протягом строку його дії за взаємною згодою сторін не змінювались.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач звернувся до суду з позовом 29 грудня 2021 року, тобто до закінчення строку виконання обов`язку в частині виплати орендної плати за 2021 рік, яку ПП «МАГ» виплатило позивачу в сумі 7245 гривень 00 копійок згідно Списку згрупованих поштових переказів електронних від 14 грудня 2021 року (а.с.67-69), які повернулися на адресу відповідача у зв`язку з неотриманням ОСОБА_1 (а.с.125).

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом до закінчення граничного строку виконання зобов`язання зі сплати оренди, а матеріалами справи підтверджено виконання такого обов`язку 14 грудня 2019 року (а.с.67-69), тому суд вважає, що за період 2021 року відсутній факт несплати оренди.

Відповідно до положень п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Якщо згідноз нормамицього розділуокремі видиоподатковуваних доходів(прибутків)не підлягаютьоподаткуванню підчас їхнарахування чивиплати,але неє звільненимивід оподаткування,платник податкузобов`язанийсамостійно включитисуму такихдоходів дозагального річногооподатковуваного доходуподатку таподати річнудекларацію зцього податку. Якщооподатковуваний дохіднадається уне грошовійформі чивиплачується готівкоюз касиподаткового агента,податок сплачується(перераховується)до бюджетупротягом трьохбанківських днівз дня,що настаєза днемтакого нарахування(виплати,надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п.п.168.1.3.-168.1.5 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, у будь-якому випадку відповідач, будучи податковим агентом, зобов`язаний з дотриманням норм Податкового кодексу України, сплатити податки з нарахованого або нарахованого та виплаченого на користь позивача розміру орендної плати.

З наданих позивачем доказів судом з`ясовано, що згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2018 року по 3 квартал 2021 року (а.с.21,52) є відомості про сплачені податки за 2018, 2019 роки, а за період 2020-2021 роки інформація відсутня.

З наданих відповідачем квитанцій про прийняття Державною фіскальною службою України Податкових розрахунків за період 2017-2021 роки та платіжних доручень про сплату прибуткового податку та військового збору за вказаний період (а.с.71-97) на думку суду встановлено, що вказані докази підтверджують лише виконання ПП «МАГ» як орендарем вимог Податкового кодексу України та не доводять факт сплати оренди за вказаний період.

На підтвердження виконання обов`язку зі сплати оренди за 2017-2019 роки відповідач надав суду Відомість № 6 про виплату оренди за 2017 рік, Відомість на виплату грошей № 11 від 21 грудня 2018 року та Відомість на виплату грошей № 7 від 24 грудня 2019 року (а.с.63-65).

Згідно Висновку експерта № 4321-22 від 06 січня 2023 року у вказаних Відомостях підписи виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням справжнього його підпису (а.с.211 зворот).

Таким чином суд приходить до висновку, що оскільки матеріали справи не містять доказів вчасного виконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати за 2017, 2018, 2019 роки, тому існує систематична (два і більше разів) несплата орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Таким чином судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов`язок в частині сплати оренди за 2017-2019 роки, що є достатньою підставою для розірвання Договору оренди землі № 80 та задоволення позову.

Вирішуючи заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про несплату оренди за 2017 та 2018 роки (а.с.118), суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди землі, тобто з негаторним позовом, то сутністю вимог за яким є усунення порушення, яке тривало і мало місце на момент звернення з позовом до суду (тобто початковий момент перебігу позовної давності зміщується із кожним новим порушенням права власника або володільця). Тому на негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.

У зв`язку з вказаним заява представника відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає, а така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 12 червня 2019 року у справі № 527/600/17.

Також суд не приймає посилання представник відповідача адвоката Мулько А. В. в частині того, що позивачу була виплачена наперед орендна плата у зв`язку з тим, що він отримав від ОСОБА_2 12000 гривень, що підтверджується розпискою від 19 грудня 2017 року (а.с.70), а отримані кошти позивач не повернув, про що не заперечував у судовому засіданні. Представник відповідача вважав, що вказану суму можна врахувати в якості оплати за оренду землі.

Проте суд не приймає такі посилання представника відповідача з огляду на те, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», однією із істотних умов договору про оренду землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

З огляду на правову природу орендної плати як обов`язкової та визначальної для правової природи договору оренди земельної ділянки умови, орендна плата не може бути замінена на інші платежі і врахування орендної плати, як платежу у інших зобов`язальних правовідносинах між тими самими сторонами може бути лише на підставі інших погоджених сторонами правочинів та договорів, зокрема додаткового договору до договору оренди або змін договору оренди тощо.

При цьому, відповідно до ст. 654 ЦК Українизміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту, а тому зміна розміру орендної плати, форма її виплати, зарахування орендної плати за іншими зобов`язаннями, відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про оренду землі» повинна бути визначена сторонами шляхом укладання інших письмових угод, за умовами яких сторони визначили саме такі правовідносини з зарахування орендної плати в рахунок зобов`язань орендодавця по іншим правочинам.

Судом встановлено, що правовідносини з Договору оренди землі № 80 виникли між сторонами, а згідно розписки позивач отримав грошові кошти в сумі 12000 гривень у ОСОБА_2 , який не є стороною спору. Крім того, можливість зарахування орендної плати в рахунок погашення зобов`язань за договором позики повинна бути оформлена у письмовій формі, як умова Договору оренди землі, зокрема шляхом укладання додаткової угоди до нього.

В той же час матеріалами справи не містять доказів укладання таких письмових змін до Договору оренди зелі № 80 або будь-яких інших письмових договорів щодо зарахування орендної плати за іншими зобов`язаннями - судом не встановлено, а сторони на такі факти не посилаються.

За таких обставин дії відповідача в частині зарахування орендних платежів на погашення заборгованості за розпискою від 19 грудня 2017 року суд не може визнати обґрунтованими, оскільки будь-яких документів про здійснення взаємозаліку суми позики в рахунок орендної плати у матеріалах справи немає. Вказана позиція суду також узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 12 червня 2019 року у справі № 527/600/17.

Тому судприходить довисновку проте,що відповідачв порушенняукладеного Договору орендиземлі №80від 22грудня 2014 року систематично (більше двох разів) не виконував свої обов`язки щодо нарахування та виплати позивачу орендної плати за вказаним Договором, що було встановлено під час розгляду справи та підтверджено належними та допустимими доказами дослідженими судом, а саме за період 2017-2019 роки. Стосовно сплати орендної плати за 2020 рік, то згідно платіжного доручення № 3616 від 21 грудня 2020 року (а.с. 66) ПАТ «Укрпотшта» були перераховані 6055 гривень в якості оренди за 2020 рік на ім`я ОСОБА_1 , тому суд вважає, що за цей період орендар виконав свій обов`язок в частині сплати оренди.

При цьому, відповідачем під час розгляду справи не надано суду інших належних та допустимих доказів щодо спростування доводів сторони позивача з приводу порушень Договору оренди землі № 80 в частині несплати орендної плати, зокрема в період з 2017 по 2019 роки.

Отже систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що встановлені судом обставини в силу положень Закону України «Про оренду землі» є підставами для розірвання Договору оренди землі № 80 від 22 грудня 2014 року.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позиція суду щодо підстав для задоволення позову в частині розірвання спірного Договору оренди з підстав систематичного невиконання орендарем своїх обов`язків щодо виплати орендної плати, відповідає позиції Верховного Суду, викладений у постанові від 20 червня 2019 року по справі № 383/708/16-ц.

Вирішуючи позовні вимоги в частині припинення права оренди ПП «МАГ» на земельну ділянку та в частині скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, суд виходить з такого.

Частиною 3 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки відповідно до положень ЗК України, Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права оренди на підставі укладеного договору залежить від державної реєстрації такого права, та з урахуванням існування підстав для розірвання спірного договору, суд вважає, що вимоги про скасування державної реєстрації права оренди за спірним Договором оренди, а також вимоги про припинення права оренди є похідними від вимоги про розірвання Договору оренди.

У зв`язку з існуванням правових підстав для розірвання Договору оренди землі № 80 суд вважає, що похідні позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 гривень 00 копійок, який був сплачений ним під час звернення з позовом до суду (а.с.11).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 247, 259, 263-265, 279, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства «МАГ» (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт Солоне, вул. Шевченко, буд. 12, код ЄДРЮОФОПГФ - 031136463) про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки задовольнити.

Розірвати Договір оренди землі № 80 від 22 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «МАГ», зареєстрований Солонянською державною нотаріальною конторою 28 січня 2017 року (номер запису про інше речове право: 18780566, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33636642 від 31 січня 2017 року).

Припинити право оренди Приватного підприємств «МАГ» (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт Солоне, вул. Шевченко, буд. 12, код ЄДРЮОФОПГФ - 031136463) на земельну ділянку, кадастровий номер 1225086200:01:006:0008 (площею 5,5654 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Дніпропетровська область, Солонянський район, Промінська сільська рада), яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про інше речове право: 18780566, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33636642 від 31 січня 2017 року, державний реєстратор Солонянської державної нотаріальної контори - Супруненко Алла Миколаївна.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1225086200:01:006:0008 (площею 5,5654 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Дніпропетровська область, Солонянський район, Промінська сільська рада), яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про інше речове право: 18780566, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33636642 від 31 січня 2017 року, державний реєстратор Солонянської державної нотаріальної контори - Супруненко Алла Миколаївна.

Стягнути з Приватного підприємств «МАГ» (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт Солоне, вул. Шевченко, буд. 12, код ЄДРЮОФОПГФ - 031136463) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 11 липня 2023 року.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина