Ухвала

від 10.07.2023 по справі 754/8253/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-з/754/106/23

Справа № 754/8253/23

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2023 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дзявун Ю.С. про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

07.07.2023 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій представник просить:

- зупинити стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому постановою державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ельбабаєвим Баходіром Бекмурадовичем від 04.05.2018, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку;

- зупинити стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, відкритому постановою державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Попик Ольгою Василівною від 28.12.2022, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої дитини: сина ОСОБА_6 у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що на даний час відносно ОСОБА_1 відкрито два виконавчих провадження, а саме ВП № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно та ВП НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно. Загальна сума аліментів на двох дітей становить 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, що перевищує встановлену законом частку відрахувань аліментів на двох дітей. Таким чином, згідно з вказаними вище виконавчими провадження, вже провадиться стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 , загальна сума, яких перевищує встановлені законодавством норми. Невжиття заходів забезпечення позову у виді зупинення стягнення може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що вказана заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Предметом розгляду даної справи є зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Батьки лише отримують та використовують їх від імені дітей.

Крім того, якщо за результатами розгляду справи суд встановить наявність підстав для зменшення розміру аліментів, стягнення аліментів у зменшеному розмірі відбувається лише з дати набрання таким рішення суду законної сили, тож вимоги позивача про забезпечення позову, в цілому не співвідносяться з предметом позову.

Також слід зазначити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 258 ЦПК України судовий наказ є різновидом судового рішення, тож зупинення стягнення, що здійснюється на підставі судового наказу, є зупиненням виконання рішення суду.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у справі № 524/188/18 від 01.10.2020, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що судові накази Деснянського районного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року у справі № 754/15560/17 та від 24 жовтня 2022 року у справі № 754/9517/22, на підставі яких проводиться стягнення з позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей, набрали законної сили та їх зупинення буде порушувати права неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому суд, вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення аліментів у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3.

Керуючись ст. 149-153, 260, 261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 - адвоката Дзявун Ю.С. про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей - відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак