Ухвала

від 11.07.2023 по справі 334/5481/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 334/5481/23

Номер провадження 2/334/2337/23

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"11" липня 2023 р.

Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Телегуз С.М., розглянувши позовну заяву Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2023 року до суду звернувся Заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Шевейко Р.І. в інтересах держави в особі Запорізької міської ради з позовом до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, в якому прохали:

1. Внести зміни до п.6 договору оренди земельної ділянки від 15.12.2014 року, укладеного між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , зі змінами, внесеними додатковою угодою від 02.11.2015 року, шляхом викладення п.6 договору у наступній редакції: «нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2019179,42 грн. в цінах на 2023 рік»;

2. Внести зміни до п.12 договору оренди земельної ділянки від 15.12.2014 року, укладеного між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , зі змінами, внесеними додатковою угодою від 02.11.2015 року, шляхом викладення п.12 договору у наступній редакції: «орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 60575,38 грн., що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік у цінах на 2023 рік».

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, з огляду на наступні обставини.

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно п.1ч.1ст.20ГПК Українигосподарські судирозглядають справиу спорах,що виникаютьу зв`язкуіз здійсненнямгосподарської діяльності(крімсправ,передбачених частиноюдругою цієїстатті),та іншісправи увизначених закономвипадках,зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 08.10.2019 року у справі № 920/447/18 (провадження № 12-80гс19) висловила наступну правову позицію:

«6.2. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

6.3. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

6.4. Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

6.5. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

6.6. Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

6.7. Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

6.8. Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

6.9. За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.

6.10. Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

6.11. Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

6.12. З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

6.13. Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

6.14. Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу».

Суддею встановлено, що предметом спору у цій справі є порушене право Запорізької міської ради як власника та розпорядника земель комунальної форми власності на отримання орендної плати у передбаченому законом розмірі, у зв`язку з зазначенням у договорі оренди земельної ділянки від 15.12.2014 року, укладеного між Запорізькою міською радою та ФОП ОСОБА_1 , зі змінами, внесеними додатковою угодою від 02.11.2015 року, нормативної грошової оцінки земельної ділянки нижчої, ніж встановлена на теперішній час.

При цьому, відповідач ОСОБА_1 на час укладення договору був зареєстрований як фізична особа-підприємець, останній укладав спірний договір також як фізична особа-підприємець, призначення земельної ділянки комерційне використання для розташування торгово-побутового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що узгоджується з видом економічної діяльності відповідача: 45.21.1 Будівництво будівель; 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна, - тобто для здійснення підприємницької діяльності як суб`єкта господарювання.

Однак, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.07.2023 року відповідач ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , з 25.05.2015 року припинив статус фізичної особи-підприємця за власним рішенням.

Згідно ст.51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно ст.52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, ч.8 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відтак, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду спорів за п.1 ч.1 ст.20 ГПК України, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори, пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Викладена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у Постанові від 13.02.2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс/18).

Таким чином, суддя вважає, що прокурор, звертаючись з позовом до відповідача в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, необґрунтовано визначив належність даного спору до цивільної юрисдикції, в той час як вказаний спір належить до юрисдикції господарського суду відповідно змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з договору у господарській діяльності відповідача, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Пунктом 1ч.1ст.186ЦПК Українипередбачено,що суддявідмовляє увідкритті провадженняу справі,якщо: 1) заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч.2,3ст.186ЦПК Українипро відмовуу відкриттіпровадження усправі постановляєтьсяухвала непізніше п`ятиднів здня надходженнязаяви.Така ухваланадсилається заявниковіне пізнішенаступного дняпісля їїпостановлення впорядку,встановленому статтею272цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Згідно ч.5 ст.186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки зазначена позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 19, 186 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки - так як позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Запорізької області.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати позивачу разом з позовними матеріали не пізніше наступного дня після її постановлення.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів.

Суддя: С.М.Телегуз