Рішення

від 30.11.2022 по справі 757/42696/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42696/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ 2016» про стягнення безпідставно набутих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ 2016» (далі - відповідач, ТОВ «ТТК 2016»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 300 000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 01.07.2021 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОПРОПАК» (далі - ТОВ «ЕКОПРОПАК») було укладено договір № 01/07 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір № 01/07 від 01.07.2021 року). 02.07.2021 року відповідно до заяви про переказ готівки № 697062 позивач здійснив переказ грошових коштів ТОВ «ЕКОПРОПАК» у розмірі 300 000,00 грн. на виконання умов Договору № 01/07 від 01.07.2021 року, проте грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн. не були зараховані на рахунок ТОВ «ЕКОПРОПАК», а помилково зараховані на рахунок ТОВ «ТТК 2016». Вказує, що не є засновником ТОВ «ЕКОПРОПАК» та не має договірних відносин з відповідачем. Так, 08.07.2021 року позивач звернувся до ТОВ «ТТК 2016» з вимогою повернути помилково перераховані на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн., яка залишилася без реагування. Позивач вважає, що відповідач безпідставно отримав грошові кошти, які були помилково перераховані на рахунок ТОВ «ТТК 2016», тому грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн. вважаються безпідставно набутими та підлягають поверненню на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Також позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ТТК 2016», що знаходяться на рахунках, відкритих в Акціонерному товаристві «ІДЕЯ БАНК» у межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 300 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 09.08.2021 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.08.2021 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ 2016» про стягнення безпідставно набутих коштів, та підготовче засідання у справі призначено на 27.01.2022 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.08.2021 року заяву позивача про забезпечення позову повернуто заявнику.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2022 року, у зв`язку з неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 3 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 26.09.2022 року.

31.01.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання за його відсутності, в якій останній просив підготовче провадження у справі закрити та призначити справу до судового розгляду.

02.06.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява, в якій останній зазначив, що він є засновником, учасником Благодійної організації «Благодійний фонд «Гордість націй» та у випадку задоволення позову, грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн. будуть спрямовані на благодійну діяльність для допомоги підрозділам Збройних сил України та вимушеним переселенцям.

26.09.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява, в якій останній просить провести підготовче засідання, призначене на 26.09.2022 року, без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2022 року у зв`язку з неявкою представника відповідача, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198, п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 20.10.2022 року.

20.10.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без фіксування технічними засобами, в якій останній просив підготовче провадження у справі закрити та призначити справу до судового розгляду.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2022 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ 2016» про стягнення безпідставно набутих коштів, та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 30.11.2022 року.

28.11.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання, яке було передане головуючому судді 29.11.2022 року, про участь в судовому засіданні, призначеному на 30.11.2022 року, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою системи «EasyCon».

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2022 року у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ 2016» про стягнення безпідставно набутих коштів, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів «EasyCon» відмовлено.

30.11.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання 30.11.2022 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, а позивач у заяві від 30.11.2022 року просив розглядати справу за його відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 01.07.2021 року між ОСОБА_1 (далі - Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОПРОПАК» в особі директора Рудова В.М. (далі - Позичальник; ТОВ «ЕКОПРОПАК») укладено договір № 01/07 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір поворотної фінансової допомоги № 01/07 від 01.07.2021 року), відповідно до умов якого Позикодавець передає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором (а. с. 4 - 5).

Відповідно до п. 2.1. Договору поворотної фінансової допомоги № 01/07 від 01.07.2021 року, поворотна фінансова допомога надається частинами в національній грошовій валюті України в межах суми 1 500 000,00 грн.

Як визначено у п. 2.3. Договору поворотної фінансової допомоги № 01/07 від 01.07.2021 року, поворотна фінансова допомога надається протягом 3 років з дати підписання цього договору шляхом внесення грошових коштів до каси Позичальника або перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника з особового чи іншого рахунку Позикодавця.

Відповідно до квитанції № 697062 від 02.07.2021 року ОСОБА_1 перерахував грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн. на рахунок ТОВ «ТТК 2016» за наступними реквізитами: дата здійснення касової операції - 02.07.2021 року; отримувач - ТОВ «ТТК 2016»; рахунок отримувача - НОМЕР_1 ; код отримувача 40357503; банк отримувача - Хмельнице відділення № 1 АТ «Ідея Банк», 29011, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 33; призначення платежу - зворотня фінансова допомога від засновника ОСОБА_1 ТОВ «ТТК 2016» згідно Договору поворотної фінансової допомоги № 01/07 від 01.07.2021 року (а. с. 6).

09.07.2021 року за вих. № 4948 ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Ідея Банк» з листом, в якому просив підтвердити, що згідно заяви на переказ готівки № 697062 від 02.07.2021 року на помилково вказаний рахунок ТОВ «ТТК 2016» НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти; рахунки у заяві на переказ готівки № 697062 від 02.07.2021 року відрізняються від реквізитів, вказаних в Договорі поворотної фінансової допомоги № 01/07 від 01.07.2021 року (а. с. 7).

Відповідно до листа від 12.07.2021 року за вих. № 21.2/49830 Акціонерне товариство «Ідея Банк», заява на переказ готівки № 697062 від 02.07.2021 року у сумі 300 000,00 грн. виконана банком за реквізитами, засвідчені ОСОБА_1 власноручним підписом та банк не має підстав аналізувати відповідність реквізитів отримувача, вказаних у заяві на переказ готівки № 697062 від 02.07.2021 року реквізитам, вказаним у Договорі поворотної фінансової допомоги № 01/07 від 01.07.2021 року (а. с. 8).

08.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ТТК 2016» з вимогою повернути помилково перераховані на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн., яка повернулася на адресу ОСОБА_1 без вручення адресату (а. с. 9 - 14).

Як визначено у ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як визначено у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як визначено у ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Главою 83 ЦК України визначаються загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання цього інституту є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Як визначено у ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали. Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 року у справі № 910/16664/18.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17 зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (ст. ст. 1212 - 1214 ЦК України).

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ коштів (далі - переказ) - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою; помилковий переказ - це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

За приписами п. 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, неналежний отримувач - це особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі, а неналежний платник - це особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів; помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.

Отже, ТОВ «ТТК 2016» є неналежним отримувачем грошових коштів.

Зважаючи на те, що між сторонами відсутні договірні правовідносини, підтвердження наявності будь-яких правових підстав для отримання відповідачем коштів від ОСОБА_1 матеріали справи не містять, тому грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн., отримані ТОВ «ТТК 2016», підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.

Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження повернення позивачу грошових коштів, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «ТТК 2016» безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 300 000,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подачу позову до Печерського районного суду м. Києва сплачено судовий збір у розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 15 від 03.08.2021 року. Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження понесення судових витрат.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 000,00 грн. у відшкодування судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 177, 509, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ 2016» про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ 2016» на користь ОСОБА_1 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок безпідставно набутих грошових коштів.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ 2016» на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок у відшкодування судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмежено відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ 2016», вул. Михайла Бойчука, 13, м. Київ, 01103; код ЄДРПОУ 40357503.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 12.12.2022 року.

Суддя І.В. Григоренко