Постанова

від 28.06.2023 по справі 910/10357/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" червня 2023 р. Справа№ 910/10357/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 28.06.2023

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 (повний текст складено 09.02.2023)

у справі № 910/10357/22 (суддя - Баранов Д.О.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм"

про стягнення 1 255 836, 36 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм" про стягнення заборгованості в розмірі 1 255 836, 36 грн, з яких: 936 408, 00 грн - основного боргу, 75 110, 88 грн - пені, 214 757, 57 грн - інфляційних втрат, 29 559, 91 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" основний борг в сумі 936 408, 00 грн, пеню в сумі 75 110, 88 грн, інфляційні втрати в сумі 214 757, 57 грн, 3% річних в сумі 29 559, 91 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 500, 00 грн та судовий збір в сумі 18 837, 55 грн.

Не погодившись з оскаржуваним рішенням, 01.03.2023 (згідно дати звернення до канцелярії суду) Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/10357/22, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі №910/10357/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" відмовити в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначає, що судом при визначенні правомірності нарахування одноразового цільового внеску не враховано, що сума розрахунку одноразового цільового внеску та підстава її формування на рівні 50грн на 1 кв. м. житлових та нежитлових приміщень необґрунтована та не може вважатись належною підставою для задоволення позовних вимог.

Також апелянт зазначає, що у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин відсутні будь які підстави вважати, що відповідачем не виконано зобов`язань по сплаті одноразового цільового внеску, тож суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи та порушують норми матеріального права.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10357/22 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

13.03.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/10357/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/10357/22 залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі та докази на підтвердження повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм" В.В. Кудрика

31.03.2023 (згідно звернення до засобів поштового зв`язку) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 16.03.2023.

Головуючий суддя Гончаров С.А з 03.04.2023 по 07.04.2023 перебував у відрядженні, а з 10.04.2023 по 05.05.2023 у відпустці.

Судді Шаптала Є.Ю. та Яковлєв М.Л. з 08.05.2023 по 09.05.2023 перебували у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/10357/22 та призначено до розгляду у судовому засіданні 07.06.2023 об 11 год. 30 хв.

01.06.2023 (згідно дати звернення до системи "електронний суд") від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" Донця Сергія Олександровича до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2023 заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" Донця Сергія Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/10357/22 призначено в режимі відеоконференції на 07.06.2023.

02.06.2023 (згідно дати звернення до канцелярії суду) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм" до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному з 06.06.2023 по 09.06.2023.

Ухвалою суду від 12.06.2023 призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 28.06.2023.

В судове засіданні 28.06.2023 з`явився представник позивача та відповідача.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження по справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Зупинення провадження у справі - це перерва у розгляді справи на невизначений строк. У разі зупинення провадження у справі припиняється здійснення процесуальних дій у такій справі.

Статтею 227 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов`язаної справи іншим судом.

При цьому, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи певної черговості розгляду вимог тощо.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 918/926/17.

Згідно з пунктом 5 частини 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому пов`язаною зі справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для такого господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Судом апеляційної інстанції не встановлено, що розгляд справи № 910/10400/22 унеможливлює розгляд даної справи, оскільки не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні цієї справи, виходячи з предмета та підстав спору.

Водночас, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі (№910/10400/22). Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Тобто, при розгляді справи №910/10357/22 судом апеляційної інстанції не встановлено об`єктивної неможливість встановити чи права відповідача є порушеними, а тому вказані права відповідно до ст. 2 та 4 ГПК України мають бути захищені судом.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 06.10.2020 було зареєстроване Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б", створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 7Б по Тверському тупику в м. Києві.

16.10.2020 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" було включено до реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням м. Київ, Тверський тупик, 7Б, дата проведення зборів 19.09.2020, дата складання протоколу 05.10.2020 було ухвалено та прийнято серед інших наступне рішення порядку денного: створити замість ремонтного фонду цільовий фонд та затвердити внесок до цільового фонду в сумі 120 грн/м.кв і житлових, нежитлових (паркомісць та комор) та комерційних приміщень.

18.07.2021 відбулися Загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" на яких були ухвалені та прийняті серед інших наступні рішення порядку денного:

- створити Спеціальний фонд Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" для фінансування робіт з капітального ремонту, технічного оснащення спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: місто Київ, Тверський тупик 7-Б;

- встановити для співвласників будинку розмір одноразового цільового внеску до Спеціального фонду Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" для фінансування робіт з капітального ремонту, технічного оснащення спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: місто Київ, Тверський тупик 7-Б, в сумі 975 (дев`ятсот сімдесят п`ять) грн. на 1 кв.м. житлових та нежитлових (комерційні приміщення, комори та гаражі, паркомісця) приміщень;

- створити Спеціальний фонд Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" для покриття втрат на грошову винагороду та матеріальне заохочення членів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б";

- встановити для співвласників Будинку розмір одноразового цільового внеску до Спеціального фонду Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" для покриття витрат на грошову винагороду та матеріальне заохочення членів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" в сумі 170 (сто сімдесят) грн. на 1 кв.м. житлових та нежитлових (комерційні приміщення, комори та гаражі/паркомісця) приміщень;

- створити Спеціальний фонд Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" для юридичного супроводу претензійно-позовної роботи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б";

- встановити для співвласників Будинку розмір одноразового цільового внеску до Спеціального фонду Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" юридичного супроводу претензійно-позовної роботи ОСББ в сумі 50 (п`ятдесят) грн. на 1 кв.м. житлових та нежитлових (комерційні приміщення, комори та гаражі/паркомісця) приміщень;

- створити Спеціальний фонд Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" для здійснення адміністративних витрат Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б";

-встановити для співвласників Будинку розмір одноразового цільового внеску до Спеціального фонду Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" адміністративних витрат ОСББ в сумі 5 (п`ять) грн. на 1 кв.м. житлових та нежитлових (комерційні приміщення, комори та гаражі/паркомісця) приміщень;

- встановити обов`язок для співвласників Будинку сплатити 50 (п`ятдесят) відсотків загального розміру одноразових цільових внесків, що визначені вище, сплатити до серпня 2021 р. (включно), а решту - 50 (п`ятдесят) відсотків загального розміру внесків сплатити до 15.12.2021 (включно);

- встановити для співвласників Будинку пеню за несвоєчасну сплату одноразових цільових внесків, що визначені вище, в розмірі 0,2 (нуль цілих, дві десятих) відсотка несплаченої суми за кожний день прострочки оплати.

Загальний розмір одноразового цільового внеску до вищезазначених спеціальних фондів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" згідно рішення Загальних зборів від 18.07.2021 складає 1200 (одну тисячу двісті) на 1 кв.м. житлових та нежитлових (комерційні приміщення, комори та гаражі/паркомісця) приміщень.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (310648747 від 23.09.2022), Товариство з обмеженою відповідальністю "Акант Форм" є власником наступного нерухомого майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: місто Київ, Тверський тупик 7Б: квартири загальною площею 229,8 кв.м., номер 102, квартири загальною площею 240,4 кв.м., номер 103 та квартири загальною площею 239,2 кв.м., номер 103/1.

Так, загальна площа нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Акант Форм" праві на власності, становить 709,4 кв.м.

Таким чином, розмір одноразового цільового внеску згідно рішення Загальних зборів від 19.09.2020 складає 120 (сто двадцять) грн. та дорівнює з розрахунку на 709, 4 кв.м. - 85 128,00 грн.

Розмір одноразового цільового внеску згідно рішення Загальних зборів від 18.07.2021 складає 1200 (одну тисячу двісті) грн. та дорівнює з розрахунку на кв.м. - 851 280,00 грн.

Зокрема, до 15.08.2021 необхідно було сплатити 50% суми одноразового цільового внеску, що дорівнює сумі 425 640,00 грн, та до 15.12.2021 необхідно було сплатити 50% суми одноразового цільового внеску, що дорівнює сумі 425 640,00 грн.

Отже спір у даній справі пов`язаний з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо сплати одноразових цільових внесків затверджених рішеннями Загальних зборів, внаслідок чого в Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм" й утворилася заборгованість.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутись до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по чим витратам.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Частиною 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Приписами ч. 1 ст. 385 Цивільного кодексу України передбачено, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ "Тверський тупик 7Б".

Статтею 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В абз. 8 ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Згідно ст. 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частиною 6 ст. 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Таким чином, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

За приписами ст. 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, загальна площа нерухомого майна, що належить відповідачу на праві власності становить 709,4 кв.м.

Отже, розмір одноразового цільового внеску згідно рішення Загальних зборів від 19.09.2020 складає 120 грн. та дорівнює з розрахунку на кв.м. - 85 128,00 грн; розмір одноразового цільового внеску згідно рішення Загальних зборів 18.07.2021 складає 1 200 грн. та дорівнює з розрахунку на кв.м. - 851 280,00 грн.

При тому, 50% суми одноразового цільового внеску - 425 640,00 грн необхідно було сплатити до 15.08.2021 та інші 50% до 15.12.2021.

Таким чином, загальна сума, одноразового цільового внеску, яка повинна була бути сплачена відповідачем становить 85 128,00 + 851 280,00 = 936 408, 00 грн.

Водночас в матеріалах справи не міститься доказів сплати відповідачем одноразового цільового платежу в загальному розмірі 936 408, 00 грн .

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що відповідачем не виконано рішення прийняті Загальними зборами від 19.09.2020 та від 18.07.2021.

Щодо посилання апелянта на настання форс-мажорних обставин, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У контексті приписів ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з положеннями статті 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (ч.1).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. (ч.2)

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований «Всім кого це стосується», згідно якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таких висновків дотримується Верховний Суд у постановах від 16.07.2019р. у справі №917/1053/18, від 09.11.2021р. у справі №913/20/21, від 30.05.2022р. у справі №922/2475/21, від 14.06.2022р. у справі №922/2394/21 та у постанові від 01.06.2021р. у справі №910/9258/20.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Тобто, при виникненні форс-мажорних обставин сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Колегія суддів зазначає, що листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, лише засвідчено загальновідому обставину з приводу військової агресії російської федерації проти України, що є обставиною непереборної сили.

Разом з цим, такий лист не є сертифікатом у розумінні положень Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та не є документом, виданим за зверненням відповідача з приводу неможливості виконання зобов`язань перед позивачем.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, та від 23.03.2023 у справі №920/505/22, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Крім того, з огляду на викладене вище, відповідачем не надано доказів неможливості виконання ним свого зобов`язання за укладеним договором постачання електричної енергії внаслідок настання форс-мажорних обставин, на які він посилається, як і не наведено обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань.

А тому є необґрунтованими доводи апелянта в частині настання форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах, які б слугували підставою для звільнення останнього від відповідальності за порушення ним зобов`язання.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" основного боргу в сумі 936 408 грн 00 коп., пені в сумі 75 110 грн 88 коп., інфляційних втрат в сумі 214 757 грн 57 коп., 3% річних в сумі 29 559 грн 91 коп.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відпо2відальністю "Акант Форм" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.0.2023 у справі № 910/10357/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акант Форм" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/10357/22 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Акант Форм".

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 05.07.2023

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала