Постанова

від 03.07.2023 по справі 922/1468/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2023 року м. Харків Справа № 922/1468/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання Ярош В.В.,

за участі представників сторін:

від позивача: Романенко О.М.,

від відповідача: Склярова Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №354 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від 07.02.23 (повний текст складено 10.02.2023, суддя Г.І. Сальнікова) та на додаткове рішення від 21.02.23 (повний текст складено 24.02.2023, суддя Г.І. Сальнікова) у справі № 922/1468/22

за позовом ТОВ «Твій Газзбут», м.Київ,

до ТОВ «СІ.В», м.Харків,

про стягнення 1201884,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Харківської області прийнято рішення по справі № 922/1468/22 від 07.02.2023 р., яким позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ.В" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 22, код ЄДРПОУ 35243874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м.Київ, вул.Московська (Печерський район), буд. 32/2, код ЄДРПОУ 43965848) заборгованість у розмірі 733967,48 грн., пеню у розмірі 133520,64 грн., 3% річних у розмірі 12082,97 грн., інфляційні втрати у розмірі 115827,16 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 14930,97 грн.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Закрито провадження у справі в частині основної заборгованості у розмірі 200000,00 грн. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.

Додатковим рішенням по справі № 922/1468/22 від 21.02.2023 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №3419 від 13.02.2023) задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ.В" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 22, код ЄДРПОУ 35243874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м. Київ, вул. Московська (Печерський район), буд. 32/2, код ЄДРПОУ 43965848) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ.В" про розподіл судових витрат (вх. №3580 від 14.02.2023) задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м. Київ, вул. Московська (Печерський район), буд. 32/2, код ЄДРПОУ 43965848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ.В" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 22, код ЄДРПОУ 35243874) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням та додатковим рішенням по справі № 922/1468/22, Товариство з обмеженою відповідальністю «СІ.В» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення по справі № 922/1468/22 від 07.02.2023 скасувати в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 374 370,25 грн, 133 520,64 грн пені, 12 082,97 грн 3 %, 115 627,16 грн інфляційних втрат, 14 930,97 грн судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основним боргом в розмірі 374 370, 25 грн ( заборгованість за березень 2022 р.) та звільнити відповідача від відповідальності. Крім того, просять додаткове рішення по справі в частині стягнення з відповідача 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача. Додаткове рішення змінити в частині мотивів відмови у стягненні з ТОВ «Твій Газбут» на користь ТОВ «Сі.В» 10 000 грн. Збільшити суму стягнення витрат на професійну правничу допомогу з ТОВ «Твій Газбут» на користь ТОВ «Сі.В» з 10 000 грн до 20 000 грн.

Вважає, що рішення по справі прийнято без урахування усіх обставин справи. Повідомляє, що загальна сума постачання природного газу за січень-лютий 2022 р. складала 559597, 23 грн, з них 200 000 грн була сплачена в ході розгляду справи. Таким чином, розмір заборгованості на час звернення з апеляційною скаргою складає та визначається у розмірі 359597, 23 грн. Через складне фінансове становище, погасити суму основного боргу немає можливості. У задоволенні позовної вимоги в частині стягнення заборгованості за поставку природного газу за березень 2022 р в сумі 374370, 25 грн просять відмовити. Наголошує що у березні 2022 р. у зв`язку зі збройною агресією підприємство відповідача не працювало, а тому підтвердити або спростувати об`єм спожитого газу не має змоги. Позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив про реальність та обсяги наданого природного газу для споживання відповідачу.

Крім того, суд не надав оцінки обґрунтуванню встановленої ціни природного газу. Відповідно до п.1 Додаткової угоди № ДУ-7/41АР200-1116-21 від 09.03.2022 сторони встановили ціну одного кубічного метру природного газу без урахування ПДВ в 40,83333333 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужностей становить 0,12416000 грн. Всього ціна одного кубічного природного газу з ПДВ становить 49,14399200 грн. Вказана додаткова угода від 09.03.2022 р. набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на правовідносини, що склалися з 01.03.2022 і діє протягом дії Договору.

Таким чином, ціна одного кубічного метра природного газу з 01.03.2022 дорівнює 49,184899200 грн з ПДВ.

Позивачем в акті приймання-передачі від 31.03.2022 зафіксовано ціна 47,790826670 без ПДВ ( 50,1489921 грн з ПДВ), що на 1,0000001 грн більш ніж встановлено додатковою угодою і що є більшим на 7465,16 грн на загальній сумі за березень 2022 р. підстави для звільнення від відповідальності є проведення воєнних дій та наявність заборгованості його контрагентів.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів, головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 р. відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача, на рішення Господарського суду Харківської області від 07.02.23 та на додаткове рішення від 21.02.23 у справі №922/1486/22, встановлено учасникам справи строк до 30.03.2023 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали справи №922/1486/22 з Господарського суду Харківської області.

03.04.2023 р. від позивача по справі на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, просять судові витрати, у тому числі на правничу допомогу покласти на відповідача. Повідомляють суд, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу складає 120 188,47 грн. Документи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу будуть надані ним до суду протягом п`яти днів. Вважають, що рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 р. розгляд справи призначено на 07.06.2023 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.06.2023 р., приймали участь представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 03.07.2023 р.

20.06.2023 р. від представника заявника апеляційної скарги електронною поштою надійшло клопотання в якому наголошується, що відповідач не відмовляється від погашення заборгованості , проте не має можливості своєчасно її сплатити внаслідок воєнних дій. Звертає увагу суду на фактично незаконну поставку газу з боку позивача, яка продовжувала мати місце в той час, коли у відповідача була заборгованість з оплати послуг за Договором, що прямо суперечить умовам Договору. Так, відповідно до п.2.1.2 договору постачання газу здійснюється за умови: відсутності заборгованості у споживача за минулі періоди перед постачальником ( або оплати відповідно до графіка погашення заборгованості) та оплати поточних платежів, підтвердження в установленому порядку оператором ГТС місячного обсягу постачання газу, виділеного для забезпечення споживача ( об`єктів споживача). Незважаючи на невиконання належним чином з боку відповідача умов вище зазначеного договору, позивач здійснював поставку природного газу.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.07.2023 р. приймали участь представники позивача та відповідача та підтримали свої позиції.

Відповідно до приписів ч. 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. Законом України № 7300 від 25.04.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.05.2022 строком на 30 діб. Законом України №2500-ІХ від 15.08.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. В подальшому дію воєнного стану було продовжено.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого статтею 273 ГПК України.

Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі ( ч.1 ст.270 ГПК України).

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлені такі обставини справи.

28.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІ.В" (надалі відповідач, споживач) було укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-1116-21 (надалі Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що річний плановий обсяг постачання газу до 13500 куб.м.

Відповідно до умов пункту 2.1. Договору постачання газу здійснюється за умови наявності діючого між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу газу; відсутності заборгованості у споживача за минулі періоди перед постачальником (або оплати відповідно до графіка погашення заборгованості) та оплати поточних платежів, підтвердження в установленому порядку Оператором ГТС місячного обсягу постачання газу, виділеного для забезпечення споживача (об`єктів споживача); включення споживача до реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

Змістом пункту 2.5. п.п. 2.5.2. Договору передбачено, що визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Пунктом 2.5. п.п. 2.5.3. Договору погоджено, що споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Відповідно до пункту 3.1. Договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи договір споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Умовами пункту 4.1., 4.2. Договору погоджено, що розрахунковий період становить один календарний місяць. Оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в національній валюті України - гривні в наступному порядку - оплата в розмірі 100% здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з пунктом 4.4. Договору датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 9.1. Договору договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ "Твій Газзбут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Додатком №1 та №2 до Договору №41АР200-1116-21 від 28.09.2021 сторонами погоджено планові обсяги постачання газу у 2021 році та перелік EIC-код точок комерційного обліку споживача.

Додатковою угодою №ДУ-2/41АР200-1116-21 від 17.12.2021 до Договору №41АР200-1116-21 від 28.09.2021 сторони домовились викласти з 01.01.2022 року п. 1.1. Договору в наступній редакції: "1.1. Постачальник зобов`язується передати у власність споживачу в 2021-2022 роках природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором." Окрім того, сторони домовились доповнити з 01.01.2022 року пункт 1.2. Договору наступним абзацом: "Річний плановий обсяг постачання газу в 2022 р. до 17000 куб.м."

Разом з тим, сторони домовились доповнити з 01.01.2022 Додаток 1 до договору плановими обсягами постачання газу в оновленій редакції. При цьому сторони домовились викласти п. 9.1. Договору в наступній редакції: "9.1. Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ "Твій Газзбут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2022 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення».

Додатковою угодою №ДУ-3/41АР200-1116-21 від 29.12.2021 до Договору №41АР200-1116-21 від 28.09.2021 згідно з п. 3.3. Договору сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 січня 2022 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 45,84166667 грн. Крім того, компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 45,97824267 грн. Податок на додану вартість становить 9,19564853 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 55,17389120 грн.

Крім того, сторони домовились викласти п. 3.3.1. Договору в наступній редакції: "3.3.1. В разі порушення споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2. договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, постачальник в односторонньому встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість з 01 січня 2022 року на рівні: 45,92500000 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 46,06157600 грн. Податок на додану вартість становить 9,21231520 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 55,27389120 грн."

Додатковою угодою №4/41АР200-1116-21 від 29.01.2022 до Договору №41АР200-1116-21 від 28.09.2021 згідно з п. 3.3. Договору сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01 лютого 2022 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 38,34166667 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 38,47824267 грн. Податок на додану вартість становить 7,69564853 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 46,17389120 грн.

Разом з тим, сторони домовились викласти п. 3.3.1. Договору в наступній редакції: "3.3.1. В разі порушення споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2. Договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні постачальник в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість з 01 лютого 2022 року на рівні: 38,42500000 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 38,56157600 грн. Податок на додану вартість становить 7,71231520 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 46,27389120 грн."

Додатковою угодою №5/41АР200-1116-21 від 29.01.2022 до Договору №41АР200-1116-21 від 28.09.2021 сторони домовились з 01.02.2022 викласти пункт 4.2. Договору в наступній редакції: "4.2. Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступного порядку: оплата в розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місця, наступного за звітним місяцем".

Додатковою угодою №ДУ-6/41АР200-1116-21 від 28.02.2022 до Договору №41АР200-1116-21 від 28.09.2021 згідно з п. 3.3. Договору сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01 березня 2022 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 40,83333333 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 40,96990933 грн. Податок на додану вартість становить 8,19398187 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 49,16389120 грн.

Крім того, сторони домовились викласти п. 3.3.1. Договору в наступній редакції: "3.3.1. В разі порушення споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2. Договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, постачальник в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість з 01 березня 2022 року на рівні: 41,66666667 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 41,80324267 грн. Податок на додану вартість становить 8,36064853 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 50,16389120 грн."

Додатковою угодою №ДУ-7/41АР200-1116-21 від 09.03.2022 до Договору №41АР200-1116-21 від 28.09.2021 згідно п. 3.3. Договору сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01 березня 2022 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 40,83333333 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,12416000 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 40,95749333 грн. Податок на додану вартість становить 8,19149867 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 49,14899200 грн.

Крім того, сторони домовились викласти п. 3.3.1. Договору в наступній редакції: "В разі порушення споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2. договору, більше ніж на 3 банківські дні, постачальником в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість з 01 березня 2022 року на рівні: 41,66666667 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,12416000 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 41,79082667 грн. Податок на додану вартість становить 8,35816533 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 50,14899200 грн."

Відповідно до Акту приймання-передачі природного газу №ТГЗ82003052 від 31.01.2022 постачальник передав, а споживач прийняв у січні 2022 року природний газ обсягом 9807,98 куб.м. на суму 541144,42 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі природного газу №ТГЗ82007463 від 28.02.2022 постачальник передав, а споживач прийняв у лютому 2022 року природний газ обсягом 6587,96 куб.м на суму 304191,74 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі природного газу №ТГ382019043 від 31.03.2022 постачальник передав, а споживач прийняв у березні 2022 року природний газ обсягом 7465,16 куб.м. на суму 374370,25 грн. При цьому у акті зазначена ціна одного кубічного метру природного газу без ПДВ, а саме 41,79082667 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду в обґрунтування позовних вимог позивачем вказано про належне виконання взятих на себе зобов`язань за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-1116-21 від 28.09.2021 та укладених Додаткових угод до нього в частині поставки відповідачу природного газу у січні, лютому та березні 2022 р. в загальному обсязі 23861,10 куб.м. на суму 1219706,41 грн.

Водночас позивачем у позовній заяві зазначено, що відповідачем проведено часткову оплату вартості спожитого природного газу за Договором №41АР200-1116-21 від 28.09.2021, а саме: 08.02.2022 у сумі 27738,92 грн.; 11.02.2022 у сумі 81000,00 грн.; 14.02.2022 у сумі 27000,00 грн.; 22.02.2022 у сумі 100000,00 грн.; 23.02.2022 у сумі 50000,00 грн. З огляду на зазначене, позивачем у позовній заяві зазначено, що з урахуванням часткової оплати, сума заборгованості за спожитий природний газ складає 933967,48 грн.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Як зазначалося вище позовні вимоги позивача задоволено частково. Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи нижче викладене.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. ( ст.174 ГК України)

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. ( ст.712 ЦК України)

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Судова колегія зазначає, що сторони в силу приписів статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України, є вільними в укладання договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, укладаючи та підписуючи Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-1116-21 від 28.09.2021 та Додаткові угоди до нього, сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов`язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами в процесі розгляду справи, що відповідно до Акту приймання-передачі природного газу №ТГЗ82003052 від 31.01.2022 постачальник передав, а споживач прийняв у січні 2022 року природний газ обсягом 9807,98 куб.м. на суму 541144,42 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі природного газу №ТГЗ82007463 від 28.02.2022 постачальник передав, а споживач прийняв у лютому 2022 року природний газ обсягом 6587,96 куб.м на суму 304191,74 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі природного газу №ТГЗ82019043 від 31.03.2022 постачальник передав, а споживач прийняв у березні 2022 року природний газ обсягом 7465,16 куб.м. на суму 374370,25 грн.

Зазначені вище Акти приймання-передачі природного газу №ТГЗ82003052 від 31.01.2022; №ТГЗ82007463 від 28.02.2022; №ТГЗ82019043 від 31.03.2022 підписано позивачем та відповідачем з дотриманням умов пункту 9.4., 9.7. 9.8 Договору, що також не заперечується сторонами в процесі розгляду справи.

Акти приймання-передачі природного газу не містять будь-яких заперечень чи зауважень з боку відповідача щодо обсягів, вартості або своєчасності поставленого природного газу. У той же час, матеріали справи так само не містять будь-якого листування претензійного характеру між позивачем та відповідачем щодо обсягів, вартості або своєчасності поставленого позивачем та спожитого відповідачем природного газу, так само як і не містять доказів відмови відповідача від підписання актів приймання-передачі відповідно до умов пункту 2.5. Договору.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар. ( п.1 ч.1 ст.664 ЦК України)

Положеннями частини 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з приписами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 5.2. п.п. 5.2.1 Договору передбачено, що постачальник має право отримувати від споживача оплату поставленого газу відповідно до умов розділів 3, 4 Договору.

Відповідно до пункту 4.2. Договору оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем (із змінами відповідно до Додаткової угоди №5/41АР200-1116-21 від 29.01.2022).

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції перевірено обґрунтованість та арифметичну вірність заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 933967,48 грн та визнано її розмір вірним та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на наведене зазначена позовна вимога підлягає задоволенню.

З матеріалів справи убачається, що в процесі розгляду справи відповідачем здійснено часткову сплату заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 200000,00 грн., що підтверджується позивачем та наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, заборгованість за природний газ за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-1116-21 від 28.09.2021 та укладених Додаткових угод до нього відповідачем сплачено частково у розмірі 200000,00 грн.

Часткова сплата відповідачем заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 200000,00 грн. у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою закриття провадження у вказаній частині позовних вимог у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Оскільки матеріали справи не містять доказів, що свідчать про належне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-1116-21 від 28.09.2021 та укладених Додаткових угод до нього в частині повної та своєчасної сплати решти вартості спожитого природного газу у розмірі 733967,48 грн., зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача, а позовні вимоги, в цій частині, є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо твердження заявника апеляційної скарги про те, що позивач в порушення умов договору продовжував здійснювати постачання природного газу при наявності заборгованості з оплати за вже поставлений природний газ, а ціна, поставленого природного газу у березні 2022 р. була визначена не вірно.

Як убачається з матеріалів справи, сторонами було укладено декілька додаткових угод до Договору, якими сторони внесли зміни до певних умов Договору.

Зокрема, Додатковою угодою №ДУ-7/41АР200-1116-21 від 09.03.2022 до Договору №41АР200-1116-21 від 28.09.2021 згідно п. 3.3. Договору сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01 березня 2022 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 40,83333333 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,12416000 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 40,95749333 грн. Податок на додану вартість становить 8,19149867 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 49,14899200 грн.

Крім того, сторони домовились викласти п. 3.3.1. Договору в наступній редакції: "В разі порушення споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2. договору, більше ніж на 3 банківські дні, постачальником в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість з 01 березня 2022 року на рівні: 41,66666667 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,12416000 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 41,79082667 грн. Податок на додану вартість становить 8,35816533 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 50,14899200 грн."

Тобто, сторони передбачили наступні негативні наслідки у випадку, коли споживачем буде порушуватися графік оплати, - право постачальника в односторонньому порядку встановлювати іншу ціну на газ, а саме : ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 41,79082667 грн.

З огляду на наведене, твердження заявника апеляційної скарги на незаконне ( всупереч умовам Договору) постачання природного газу з боку позивача у березні 2022 р. судовою колегією до уваги не приймається, оскільки Додатковою угодою до Договору сторони визначили інші негативні наслідки у випадку, коли споживачем буде порушуватися графік оплати, на відміну тих, що зазначені у Договорі.

Відповідно до Акту приймання-передачі природного газу №ТГ382019043 від 31.03.2022 постачальник передав, а споживач прийняв у березні 2022 року природний газ обсягом 7465,16 куб.м. на суму 374370,25 грн. При цьому у акті зазначена ціна одного кубічного метру природного газу без ПДВ, а саме - 41,79082667 грн.

Зазначена ціна повністю відповідає умовам Додаткової угоди №ДУ-7/41АР200-1116-21 від 09.03.2022 до Договору №41АР200-1116-21 від 28.09.2021

За таких обставин, твердження заявника апеляційної скарги про те, що ціна одного кубічного метра газу, який було поставлено у березні 2022 р. була визначена не вірно, спростовується матеріалами справи.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції Акти приймання-передачі природного газу №ТГЗ82003052 від 31.01.2022; №ТГЗ82007463 від 28.02.2022; №ТГЗ82019043 від 31.03.2022 підписано позивачем та відповідачем з дотриманням умов пункту 9.4., 9.7. 9.8 Договору. Акти приймання-передачі природного газу не містять будь-яких заперечень чи зауважень з боку відповідача щодо обсягів, вартості або своєчасності поставленого природного газу. Матеріали справи так само не містять будь-якого листування претензійного характеру між позивачем та відповідачем щодо обсягів, вартості або своєчасності поставленого позивачем та спожитого відповідачем природного газу, так само як і не містять доказів відмови відповідача від підписання актів приймання-передачі відповідно до умов пункту 2.5. Договору.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про звільнення від відповідальності на підставі статті 617 Цивільного кодексу України, статті 217 Господарського кодексу України у зв`язку з настанням непереборної сили, судова колегія зазначає наступне.

В якості підстав непереборної сили Відповідач ( заявник апеляційної скарги) зазначає військову агресію та запровадження воєнного стану в Україні та вказує про нездатність виконувати власні зобов`язання через відсутність співробітників, обстріли Харкова та Харківської області, пряму загрозу життю та здоров`ю співробітників, майну підприємства. Посилається, що підприємство має збитки, пов`язані з не реалізацією продукції, що залишилась на початок війни та нездатність покриття собівартості виробленої продукції. Станом на 24.02.2022 перед ТОВ "СІ.В" мається заборгованість в сумі 6787508,00 грн., яка виникла через несплату по договору СКП "Харківзеленбуд" Харківської міської ради контрагенту.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. ( ст.218 ГК України)

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Окрім того, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 (із подальшими змінами).

Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому, повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання.

Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги, оплату) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21)

Матеріали справи не містять доказів, що свідчать про вчинення відповідачем дій з повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили та неможливості у зв`язку із цим виконати взяті на себе договірні зобов`язання.

Відповідачем не надано відповідних документів Торгово-промислової палати України щодо виникнення обставин непереборної сили та унеможливлення виконання зобов`язання саме за укладеним сторонами спірним договором внаслідок непереборної сили.

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України, відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судова колегія зазначає, що відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями за договором. Відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань, погіршення фінансового стану не звільняє його від обов`язку своєчасно виконати господарські зобов`язання.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 року у справі №904/6252/17, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17, від 07.11.2019 у справі №916/1345/18, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 133520,64 грн.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 ГК України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір передбачено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяльна в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції було перевірено правильність здійсненого позивачем детального розрахунку пені у розмірі 133520,64 грн.

Зазначений розрахунок є вірним, а тому позовна вимога про стягнення пені у розмірі 133520,64 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 12082,97 грн. та інфляційних втрат у розмірі 122313,65 грн.

Відповідно до приписів частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних та інфляційних нарахувань входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом першої інстанції було взято до уваги правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №924/532/19, відповідно до якої розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку 3% річних у розмірі 12082,97 грн. Судова колегія вважає його арифметично вірним у зв`язку з чим, позовна вимога про стягнення 3% річних у розмірі 12082,97 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що детальний розрахунок інфляційних втрат у розмірі 122313,65 грн., виконаний позивачем, містить арифметичну неточність з огляду на наведені вище норми права та правову позицію Верховного Суду.

Правомірною, обґрунтованою та арифметично вірною є сума інфляційних втрат у розмірі 115827,16 грн., що свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позову у відповідній частині та відмови у задоволенні решти розміру інфляційних втрат.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру трьох відсотків річних, інфляційних та пені на 95%.

Відповідно до приписів частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі № 902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також умовами п. 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої в ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40% від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 96% від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яносто календарних днів.

Отже, відповідне зменшення відсотків річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи № 902/417/18, а саме - встановлення відсотків річних на рівні 40% та 96%, і їх явну невідповідність принципу справедливості, в той час як у справі № 910/11949/21, яка переглядається, відсотки річних нараховані за встановленою у ст. 625 ЦК України ставкою у розмірі 3%, порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу трьох процентів річних судом не встановлено.

Ці висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеного у п. 84 постанови від 07.09.2022 у справі № 910/9911/21, у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у cправі № 910/9905/21, прийнятими у подібних правовідносинах.

В даному випадку, вимоги щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних прямо передбачені приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави для їх зменшення.

Що стосується зменшення розміру пені.

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно із розміром заборгованості та оцінити чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін. Крім того, оцінити причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам тощо.

Водночас зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд, в межах дискреційних повноважень вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав про те, що реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. ( постанови Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19)

Таким чином, зменшення заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 ГПК України та статтею 233 ГК України те, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на наявність між сторонами господарських відносин у формі укладання договору постачання природного газу та виконання його належним чином; знаходження підприємства відповідача у фактично збитковому фінансовому стані; наявності дебіторської заборгованості в сумі 6787508,00 грн.; у факторі військових дій на території Харкова та Харківської області.

Заперечуючи проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій позивач стверджує, що таке зменшення порушить розумний та справедливий баланс інтересів сторін.

З матеріалів справи убачається, що позивачем свої зобов`язання за договором виконувалися належним чином.

Про те, відповідач свої зобов`язання за договором в частині своєчасної оплати виконувалися не належним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість. Частина цієї заборгованості виникла до моменту початку збройної агресії російської федерації. Крім того, визначений розмір нарахувань не дає підстав стверджувати, що він є несправедливим чи неспіврозмірним.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що нараховані штрафні санкції за неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань не мають надмірно великого розміру порівняно з заборгованістю, що виникла за спожитий природний газ.

З матеріалів справи убачається, що ТОВ "Твій Газзбут" є стратегічним, соціально-відповідальним суб`єктом господарювання, діяльність якого відноситься до об`єктів критичної інфраструктури, обов`язком є надійне та безперебійне постачання природного газу та електроенергії споживачам.

Відсутність належних розрахунків споживачів перешкоджає позивачу своєчасно розраховуватись за взятими на себе зобов`язаннями відповідно до мети своєї господарської діяльності, забезпечувати споживачів енергоресурсами.

Враховуючи, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, а заявлений розмір штрафних санкцій є незначним порівняно із значним розміром допущеної відповідачем заборгованості, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника апеляційної скарги про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Щодо додаткового рішення по справі.

Як зазначалося вище, додатковим рішенням по справі № 922/1468/22 від 21.02.2023 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №3419 від 13.02.2023) задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ.В" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 22, код ЄДРПОУ 35243874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м. Київ, вул. Московська (Печерський район), буд. 32/2, код ЄДРПОУ 43965848) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ.В" про розподіл судових витрат (вх. №3580 від 14.02.2023) задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м. Київ, вул. Московська (Печерський район), буд. 32/2, код ЄДРПОУ 43965848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ.В" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 22, код ЄДРПОУ 35243874) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Таким чином, Судом першої інстанції було присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу лише у розмірі 10 000 грн.

Заявник апеляційної скарги не погоджується з таким рішенням суду та наполягає, що в даному випадку, розмір адвокатських винагороди є фіксованим та складає 20 000 грн, а тому суд першої інстанції безпідставно зменшив його розмір.

Судова колегія з цього приводу зазначає наступне.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Господарським процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судова колегія зазначає, що у відповідності до норм чинного процесуального законодавства під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України.

Тобто критерії, що визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Дослідивши наявні у справі документи, Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлена до стягнення з позивача сума витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 20 000 грн є неспівмірною із характером спору, виконаною адвокатом роботою та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не підлягає стягненню з позивача у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на відповідача по справі.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ТОВ «СІ.В», м.Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2023 у справі № 922/1468/22 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2023 у справі № 922/1468/22 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2023 у справі №922/1468/22 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2023 у справі № 922/1468/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.07.2023

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян