Ухвала

від 07.07.2023 по справі 910/9016/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про прийняття заяви про зміну предмета позову та відкриття провадження у справі

м. Київ

07.07.2023Справа № 910/9016/23

За позовом Державне підприємство «Науково-дослідний інститут, мікроприладів» «НТК» Інститут монокристалів» Національної академія наук України (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3)

До Фізичної особи-підприємця Береша Івана Івановича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 86 131, 15 грн заборгованості

Суддя Бондаренко - Легких Г. П.

Без виклику представників.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Науково-дослідний інститут, мікроприладів» «НТК» Інститут монокристалів» Національної академія наук України (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Береша Івана Івановича (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 86 131, 15 грн та виселення у примусовому порядку з державного нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна від 01.06.2018 (місцезнаходження: м. Київ) за період жовтень 2022- квітень 2023 у розмірі 45 746, 96 грн та Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №89/18К від 01.06.2018 за період лютий 2022-квітень 2023 у розмірі 40 384, 19 грн, що в сукупності становить 86 131, 15 грн.

14.06.2023 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 14.06.2023 для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

(1) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням обґрунтованого розрахунку сум, що стягується;

(2) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат (розміру), які позивач поніс і які очікує понести;

(3) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із додаванням всіх доказів, якими обґрунтовано позовні вимоги (актуальний витяг з реєстру щодо речового права позивача та докази надсилання заяви про відмову у продовженні договору оренди на адресу відповідача).

28.06.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 14.06.2023. Також в зазначеній заяві, позивач просив залишити без розгляду частину позовних вимог.

(1) Щодо зміни позивачем предмета позову.

Так, однією з вимог в позовній заяві є виселення відповідача у примусовому порядку з державного нерухомого майна.

Проте, в заяві про усунення недоліків позовної заяви, позивач повідомив суд, що після звернення останнього до суду, відповідач повернув позивачу майно на підтвердження чого позивач надає копію акта приймання-передачі (приймання) нерухомого майна від 19.06.2023.

Тому, з огляду на зазначене, позивач просить до відкриття провадження у справі дану вимогу залишити без розгляду.

Однак, залишення позову без розгляду регламентовано статтею 226 Господарського процесуального кодексу України та зі змісту якої вбачається, що її застосування можливе лише після відкриття провадження у справі.

В даному випадку, позивач усуваючи недоліки позову фактично відмовився від однієї вимоги (вилучив одну вимогу), чим в свою чергу змінив позовні вимоги.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19 та від 31.05.2023 у справі № 916/1029/22.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20 та від 31.05.2023 у справі № 916/1029/22.

Таким чином, суд оцінює заяву позивача про залишення без розгляду однієї з вимог позову, як заяву про зміну предмета позову, шляхом вилучення однієї вимоги, а саме виселення відповідача в примусовому порядку з державного нерухомого майна.

(2) Щодо відкриття провадження у справі.

Як зазначено вище, що 28.06.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 14.06.2023 та змінив предмет позову, шляхом відмови від однієї позовної вимоги не майнового характеру, отже позивач заявляє до відповідача вимоги лише майнового характеру на суму 86 131, 15 грн

Таким чином, суд ухвалює здійснювати розгляд справи із зміненим предметом позову.

Відповідно до частини 1 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

З огляду на малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 12, 74, 176, 234, 235, 243, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Прийняти заяву позивача про зміну предмета позову та подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням зміненого предмета позову.

3. Розгляд справи № 910/10091/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

4. Встановити відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з доказами направлення відзиву позивачу у порядку, передбаченому статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

5. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

6. Встановити позивачу строк - протягом 15 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде поданий) - для подання суду: відповіді на відзив на позов та доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.

7. Встановити відповідачу строк - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду (якщо такі будуть): заперечень на відповідь на відзив та доказів направлення заперечень на відповідь на відзив позивачу.

8. Запропонувати сторонам вжити можливих заходів для врегулювання спору мирним шляхом.

9. Згідно з частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України в частині зупинення провадження у справі.

Суддя Г.П. Бондаренко-Легких

ІНФОРМАТИВНО ВАЖЛИВО!!!

Під час воєнного стану отримання учасниками справи інформації про рух процесуальних документів та дій суду під час воєнного стану можливий у такий спосіб:

1) участь уповноважених представників сторін в судових засіданнях;

2) звернення сторін до спеціально створеного інформаційно-довідкового центру Господарського суду міста Києва та/або телефоном 044-278-86-92;

3) ознайомленням із наявною інформацією на офіційній веб-сторінці Господарського суду міста Києва в розділі "Новини" за посиланням: https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/pres-centr/novyny/;

4) за запитом з Єдиного державного реєстру судових рішень.

ДОДАТКОВО!!!

Учасник справи має можливість отримувати документи:

1) у власному Електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд" (ЕКЕС);

2) через поштову скриньку в системі обміну електронними документами (учасник судового процесу має створити поштову скриньку на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua та подати до суду, у тому числі, засобами електронного або поштового зв`язку, заявку за зразком, розміщеним за посиланням: https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/300/222/9);

3) через інші електронні поштові скриньки, вказані у відповідних заявах учасниками судового процесу та за умови надання письмової згоди таких учасників надсилати суду підтвердження про отримання документів;

РЕКОМЕНДУЄМО учасникам судового процесу:

1) подавати документи до суду засобами поштового зв`язку та через систему "Електронний суд" та електронну адресу inbox@ki.arbitr.gov.ua;

2) вказувати в поданих документах актуальні телефонні номери засобів зв`язку та електронних адрес.

ПРИМІТКА: ОЗНАЙОМЛЕННЯ з матеріалами справи здійснюється ЩОП`ЯТНИЦІ за домовленістю із секретарем судового засідання - (044-278-86-92), у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності ЗАВЧАСНО поданого клопотання. Коли представник з`явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, він повинен при собі мати документ, що посвідчує особу, оригінал документу, що підтверджує його повноваження (для огляду) та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.