Рішення

від 10.07.2023 по справі 910/3347/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2023Справа № 910/3347/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/3347/23

За позовом Фізичної особи-підприємця Мороза Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 )

До Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34)

про стягнення заборгованості у розмірі 117 956, 18 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Мороз Сергій Олександрович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» про стягнення заборгованості у розмірі 274 056, 86 грн за неналежне виконання умов Договору №1/04-2021 про надання послуг та поставку запасних частин від 01.04.2021, що складається з основного боргу у розмірі 160 046, 64 грн, пені у розмірі 68 653, 08 грн, 3 % річних у розмірі 4 991, 00 грн, інфляційних втрат у розмірі 40 366, 14 грн. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 4193,07 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

07.03.2023 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених вказаною ухвалою.

14.03.2023 від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 07.03.2023, якою він усунув недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 07.03.2023. Окрім цього, в зазначеній заяві позивач повідомив, що 09.03.2023 відповідач здійснив оплату позивачу за надані послуги в загальному розмірі 160046, 64 грн, що відповідає сумі основного боргу, на підтвердження чого надав копії відповідних платіжних доручень.

У зв`язку з чим позивач керуючись пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги та здійснив перерахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних на суму простроченої оплати основного боргу.

Згідно зменшених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 117 956, 18 грн, з яких: 71 064, 99 грн - пені; 41 769, 19 грн - інфляційних втрат; 5 122, 00 грн - 3% річних ( в первісно поданій позовній заяві позивач просив стягнути 68 653, 08 грн пені, 40 366, 14 грн інфляційних втрат та 4 991, 00 грн 3% річних).

24.03.2023 Господарський суд міста Києва ухвалою відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.04.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позов.

02.05.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

15.05.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

01.04.2021 між ФОП Морозом Сергієм Олександровичем (позивач, виконавець) та ТОВ з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» (відповідач, замовник) укладено Договір №1/04-2021 про надання послуг та поставку запасних частин (надалі - договір), згідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати послуги з ремонту вузлів, агрегатів, обладнання замовника та/або поставити запасні частини, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги/запчастини.

Позивач стверджує, що на виконанням умов вказаного договору, ним було надано послуги (виконано роботи) з ремонту, а також поставлено запасні частини транспортних засобів відповідача про що між сторонами було підписано Акти надання послуг на загальну суму 160 046, 64 грн.

09.03.2023 (після подання позовної заяви, однак до відкриття провадження у справі) відповідачем було здійснено оплату вартості виконаних робіт (наданих послуг) та поставлених товарів в повному обсязі, згідно платіжних доручень №1727, №1728, №1730, №1731.

Проте, згідно п. 4.1. Договору, розрахунки за надані послуги/поставлені запчастини здійснюються протягом 5 календарних днів від дати направлення Акту приймання передачі або від дати видаткової накладної.

Отже, відповідач допустив неналежне виконання договірних зобов`язання, оскільки, оплата вартості виконаних робіт (наданих послуг) та поставлених товарів була здійснена лише в березні 2023 року.

Згідно п. 7.2. Договору - за порушення замовником термінів оплати, за відвантажений товар, надані послуги на умовах відстрочення платежу замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати товару від загальної вартості несплаченого товару, наданих послуг до моменту повної оплати.

Таким чином, за порушення термінів оплати (грошового зобов`язання), відповідач повинен сплатити позивачу пеню, а також інфляційні втрати та 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України.

2. Предмет позову.

Предметом позову (згідно зменшених позовних вимог) є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення неустойки (пені) у розмірі 71 064, 99 грн, а також 41 769, 19 грн - інфляційних втрат; 5 122, 00 грн - 3% річних, нарахованих на підставі спеціальної норим - статті 625 ЦК України за неналежне виконання грошового зобов`язання.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) відповідач прийняв послуги (роботи) та поставлені товари без зауважень щодо якості та обсягу;

(2) будь-яких інших договорів надання послуг та поставки товарів між позивачем та відповідачем не укладено. Договір №1/04-2021 від 01.04.2021 в силу п. 10.1. був автоматично пролонгованим на 2022 рік, отже надання послуг та поставка товарів виконувались позивачем згідно замовлень відповідача №3 від 11.01.2022, №7 від 09.02.2022 та №8 від 11.01.2022 на виконання умов Договору №1/04-2021 від 01.04.2021;

(3) акти надання послуг було отримано технічним працівником відповідача - Двораківським Артемом Олександровичем у дати підписання таких актів 27.01.2022, 28.01.2022, 09.02.2022 та 11.02.2022. Отже, згідно умов п. 4.1. Договору строк оплати таких актів настав, а відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язань з 02.02.2022, 03.02.2022, 15.02.2022 та 17.02.2022 відповідно;

(4) надання послуг та поставка товарів була здійснена за відсутності попередньої оплати, з огляду на те, що вартість послуг визначено в годинах та їх тривалість наперед визначити неможливо;

4. Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог.

(1) відповідач не здійснював попередню оплату, а сторонами не була узгоджена дата початку надання послуг (виконання робіт), поставки товарів, як те передбачено п. 5.1. Договору;

(2) насправді, між позивачем та відповідачем були укладені у спрощений спосіб чотири окремі господарські договори, про що були складені відповідачем замовлення, а позивачем виставлено рахунки на оплату таких замовлень;

(3) в подальшому, між сторонами підписано спірні акти надання послуг та поставки товарів, проте на виконання чотирьох окремих договорів, а не на виконання умов договору №1/04-2021 від 01.04.2021. Відповідачем була проведена оплата вартості наданих послуг та поставлених товарів 09.03.2023 безпосередньо на виконання чотирьох окремих господарських договорів укладених у спрощений спосіб;

(4) Договір №1/04-2021 від 01.04.2021 припинив свою дію 31.12.2021 та не був продовжений сторонами, отже надання послуг та поставка товарів згідно умов такого договору у 2022 році неможлива;

5. Оцінка доказів та висновки суду.

Спір у справі виник у зв`язку наявністю або відсутністю у діях відповідача прострочення виконання зобов`язань за договором Договору №1/04-2021 від 01.04.2021.

Отже, на переконання суду для вирішення спору по суті необхідно надати відповіді на наступні питання:

- чи надавались послуги (виконувались роботи), а також поставлявся товар у 2022 році позивачем саме на виконання умов Договору №1/04-2021 від 01.04.2021 та чи був такий договір чинний у 2022 році?

- чи настав (коли настав) строк оплати вартості наданих послуг (виконаних робіт) та поставленого товару?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою Договір №01/04-2021 про надання послуг та поставку запасних частин від 01.04.2021 є змішаним договором підряду та поставки.

Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Проте, відповідач стверджує, що зобов`язання сторін за Договором №1/04-2021 про надання послуг та поставку запасних частин від 01.04.2021 є припиненими, у зв`язку із закінченням строку дії договору 31.12.2021 та між сторонами не було укладено додаткової угоди про продовження строку його дії на 2022 рік. Проте, суд критично оцінює такі твердження відповідача.

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань по цьому договору. Якщо сторони за один місяць до терміну закінчення дії цього договору не виявили намірів про припинення дії договору, Договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний календарний рік.

Таким чином, умовами договору сторони передбачили автоматичну пролонгацію дії договору, що не потребує додаткового погодження між сторонами (укладення додаткової угоди).

З огляду на відсутність в матеріалах справи (не подана жодною стороною) заяви позивача або відповідача про припинення дії договору, що була б заявлена за місяць до терміну закінчення дії договору (за місяць до 31.12.2021), договір є автоматично пролонгованим на 2022 рік.

В даному випадку, відповідач не заперечує, факт виконання відповідачем робіт та поставки товарів на загальну суму 160 046, 64 грн згідно Актів надання послуг №4 від 27.01.2022 на суму 12 000, 00 грн з ПДВ, №5 від 28.01.2022 на суму 28 500, 00 грн з ПДВ, №6 від 09.02.2022 на суму 58 496, 64 грн з ПДВ, №7 від 11.02.2022 на суму 61 050, 00 грн з ПДВ. Однак, відповідач стверджує, що виконання робіт, поставка товарів, а в подальшому їх повна оплата згідно платіжних інструкцій від 09.03.2023 №1727, №1728, №1730, №1731 відбулось на виконання чотирьох господарських договір, що укладались між сторонами у спрощений спосіб шляхом направлення відповідачем замовлень та виставлення позивачем рахунків оплати, про оплату яких вказано в призначеннях платежів перелічених платіжних інструкцій.

Суд звертає увагу, що наявність між сторонами справи письмового договору, що був чинним в період надання послуг та поставки товарів, не виключає можливість укладення між ними інших господарських договорів у спрощений спосіб. Тобто, не можна виключати ту обставину, що поставка товарів та виконання робіт відбувалось на виконання умов договору №1/04-2021 від 01.04.2021, або ж на виконання інших договорів укладених у спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 1 т. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проте, в даному випадку, ключовим є відповідь на питання чи відповідає господарська операція змісту Договору №1/04-2021 від 01.04.2021, або ж замовлення відповідача, виставлені рахунки позивача, підписані спірні акти надання послуг та їх оплата вчинені на виконання інших господарських договорів, що укладені у спрощений спосіб та мають інший зміст.

Згідно пункту 1.1. Договору №1/04-2021 від 01.04.2021 - в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати послуги з ремонту вузлів, агрегатів, обладнання замовника та/або поставити запасні частини, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги/запчастини.

Пунктом 2.1. Договору №1/04-2021 від 01.04.2021 визначено, що виконавець надає послуги з ремонту обладнання та поставляє запасні частини.

В матеріалах справи наявні замовлення відповідача:

№3 від 11.01.2022 на ремонт та фарбування капоту гусеничного екскаватора, а також ремонтні роботи з передпродажної підготовки гусеничного бульдозеру.

№7 від 09.02.2022 на ремонтні роботи з передпродажної підготовки екскаватора навантажувача з використанням матеріалів.

№8 від 11.02.2022 на дефектацію а ремонт гідронасосу ходу гусеничного бульдозера.

У всіх замовленнях міститься посилання на те, що вартість і умови оплати згідно рахунку на оплату.

Позивачем, в свою чергу, були виставлені такі рахунки на оплату:

№4 від 27.01.2022 на ремонт та фарбування капоту на гусеничний екскаватор у розмірі 12 000, 00 грн з ПДВ;

№5 від 28.01.2022 на ремонті роботи з передпродажної підготовки гусеничного бульдозера у розмірі 28 500, 00 грн з ПДВ;

№7 від 09.02.2022 на поставку товарів та ремонтні роботи з передпродажної підготовки екскаватора навантажування у розмірі 58 496, 64 грн з ПДВ;

№ 8 від 11.02.2022 на дефектацію та ремонт гідронасосу ходу на бульдозері у розмірі 61 050, 00 грн з ПДВ.

У вказаних рахунках мітиться посилання на договір: «Основний договір».

В тому числі в матеріалах справи містяться підписані та скріплені печатками сторін Акти надання послуг:

№4 від 27.01.2022 на виконаний ремонт та фарбування капоту на гусеничний екскаватор у розмірі 12 000, 00 грн з ПДВ;

№5 від 28.01.2022 на виконані ремонті роботи з передпродажної підготовки гусеничного бульдозера у розмірі 28 500, 00 грн з ПДВ;

№6 від 09.02.2022 на поставку товарів та виконані ремонтні роботи з передпродажної підготовки екскаватора навантажування у загальному розмірі 58 496, 64 грн з ПДВ;

№7 від 11.02.2022 на дефектацію та виконаний ремонт гідронасосу ходу на бульдозері у розмірі 61 050, 00 грн з ПДВ.

У вказаних Актах надання послуг міститься посилання на договір: «Основний договір», а також на відповідні замовлення покупця №4 від 27.01.2022 , №5 від 28.01.2022, №7 від 09.02.2022, № 8 від 11.02.2022.

Відсутність чіткого посилання на реквізити договору не означає, що такі роботи (послуги) виконувались, а запчастини поставлялись згідно умов господарських договорів, що укладались у спрощений спосіб, що містять відмінний від Договору №01/04-2021 від 01.04.2021 зміст та мету.

В даному випадку, з огляду на оцінку наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд зазначає, що зміст господарських операцій з виконання ремонтних робіт обладнання відповідача та поставки товарів, що мали місце у січні-лютому 2022 відповідають змісту та меті укладеного між сторонами Договору №01/04-2021 про надання послуг та поставки запасних частин від 01.04.2021.

Отже, перелік робіт та товарів, що виконувались та поставлялись згідно погоджених сторонами Актів надання послуг, №4 від 27.01.2022, №5 від 28.01.2022, №6 від 09.02.2022, №7 від 11.02.2022, відповідають змісту договору №1/04-2021 від 01.04.2021, чим спростовуються доводи відповідача, що такі роботи та поставка товарів мали місце при виконанні інших господарських договорів, які укладені у спрощений спосіб.

Відтак, сформовані відповідачем замовлення та виставлені позивачем рахунки на оплату не можуть бути оцінені судом як укладення між сторонами чотирьох нових господарських договорів у спрощений спосіб, з огляду на те, що такі рахунки на оплату, а також акти наданих послуг містять посилання саме на «основний договір», яким, на переконання суду є Договір №01/04-2021 від 01.04.2021.

Пунктом 3.1. Договору №1/04-2021 від 01.04.2021 визначено, що вартість послуг за цим договором складається із вартості послуг, наданих в межах строку дії цього Договору та вимогам чинного законодавства України.

Пунктом 3.3. Договору №1/04-2021 від 01.04.2021 погоджено, що загальна кількість та вартість послуг/запасних частин за цим договором визначається після виконання робіт/поставки запасних частин та підписання Акту виконаних робіт та /або видаткової накладної.

Послуги вважаються наданими, а запасні частини - поставленими, виключно після їх фактичного виконання/поставки та передання документів, зазначених в пунктах 4.1. Договору. (п. 5.3. договору).

Розділом 4 Договору №1/04-2021 від 01.04.2021 сторони визначили порядок здійснення оплати.

Так, згідно пункту 4.1. Договору №1/04-2021 від 01.04.2021 розрахунки за надані послуги/поставлені запчастини здійснюється протягом 5 календарних днів від дати направлення Акту приймання передачі або від дати видаткової накладної.

Будь-яких інших умов оплати, в тому числі щодо попередньої оплати, строку її внесення тощо, розділ 4 Договору не містить.

Дійсно, умовами розділу 5 Договору №1/04-2021 від 01.04.2021, що визначає порядок надання послуг п. 5.1. Договору, передбачено, що виконавець починає надання послуг протягом трьох днів після отримання попередньої оплати та узгодження сторонами дати початку надання послуг.

Проте, розділ 5 Договору №1/04-2021 від 01.04.2021, в тому числі не містить конкретизації щодо строку внесення попередньої оплати, порядку її визначення та інше.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Оцінюючи умови договору щодо порядку здійснення оплати та надання послуг (виконання робіт), суд констатує, що в будь-якому разі остаточні розрахунки проводяться відповідачем після фактичної передачі виконаних робіт (наданих послуг) та запасних частин, оскільки порядок та умови внесення попередньої оплати сторонами в Договорі №1/04-2021 від 01.04.2021 чітко не погоджено, а згідно умов п. 4.1. Договору розрахунок проводиться після направлення Акту приймання передачі.

Пунктом 5.4. Договору №1/04-2021 від 01.04.2021 передбачено, що датою передачі наданих послуг/запасних частин від виконавця замовнику, вважається дата підписання Акту виконаних робіт/видаткової накладної.

У зв`язку з тим, що відповідач не заперечує проти об`єму, якості, строкам виконання робіт та якості, кількості, строкам поставлених запасних частин, а акти надання послуг було отримано технічним працівником відповідача - Двораківським Артемом Олександровичем у дати підписання таких актів 27.01.2022, 28.01.2022, 09.02.2022 та 11.02.2022, суд дійшов висновку, що з огляду на приписи п. 4.1. Договору №1/04-2021 від 01.04.2021, строк оплати виконаних робіт та поставлених запасних частин настав :

Згідно Акту надання послуг №4 від 27.01.2022 у розмірі 12 000, 00 грн з ПДВ - 01.02.2022;

Згідно Акту надання послуг №5 від 28.01.2022 у розмірі 28 500, 00 грн з ПДВ 02.02.2022;

Згідно Акту надання послуг №6 від 09.02.2022 у розмірі 58 496, 64 грн з ПДВ - 14.02.2022;

Згідно Акту надання послуг №7 від 11.02.2022 у розмірі 61 050, 00 грн з ПДВ - 16.02.2022.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Проте, відповідач виконав власний обов`язок щодо оплати вартості виконаних робіт та поставлених товарів лише 09.03.2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а отже відповідач зобов`язаний понести наслідки неналежного виконання зобов`язань, що передбачені умовами договору та нормами цивільного законодавства.

Пунктом 7.2. Договору №1/04-2021 від 01.04.2021 сторони погодили, що за порушення замовником термінів оплати, за відвантажений товар, надані послуги на умовах відстрочення платежу замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати товару від загальної вартості несплаченого товару, наданих послуг до моменту повної оплати.

Отже, сторони збільшили шестимісячний строк нарахування пені, що передбачений часиною 6 статті 232 ГК України, у зв`язку з чим, позивач правомірно нараховує пеню за весь період прострочення до моменту фактичного виконання зобов`язань відповідачем.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки, суд встановив, що початки боргових періодів визначені позивачем вірно. Разом з тим, суд встановив, що кінцевими датами боргових періодів позивач визначає дату фактичної сплати заборгованості 09.03.2023, проте день фактичної сплати заборгованості НЕ включається до періоду часу, за який стягується пеня, а також 3 % річних та інфляційних втрат.

Відтак, суд здійснивши власний розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою ІПС «Прецедент» встановив, що дійсний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 70 845, 74 грн (а не 71 064, 99 грн як зазначає позивач), сума 3 % річних становить 5 108, 54 грн (а не 5 122, 00 грн як зазначає позивач), сума інфляційних втрат становить 40 600, 55 грн (а не 41 769, 19 грн як зазначає позивач).

За таких обставин, з огляду на доведеність факту неналежного виконання зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт та поставленого товару, суд задовольняє позовні вимоги частково у розмірі, що встановлений судом.

6. Щодо розподілу судових витрат.

Позивач в позові зазначив, що ним понесені судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 4 193, 07 грн.

Судом встановлено, що за подання позовної заяви позивачем відповідно до квитанції від 27.02.2023 було сплачено судовий збір у розмірі 4 110, 85 грн, а також 82,22 грн комісії банку, що в тому числі є судовими витратами позивача.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено можливість повернення судового збору, у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Отже, суд здійснює розподіл судового збору у розмірі, що підлягав би сплаті позивачем при зверненні до суду одразу в розмірі зменшених позовних вимог та становить 2 684, 00 грн. Суд звертає увагу позивача, що сума судового збору в іншій частині (в розмірі переплати відповідно до зменшених позовних вимог) може бути йому повернута за його клопотанням.

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене та те, що в даному випадку спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань, суд дійшов висновку в порядку ч. 9 ст. 129 ГПК України покласти судовий збір з урахуванням зменшених позовних вимог на відповідача в повному обсязі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Позивач в позові зазначив, що ним понесені судові витрати, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000, 00 грн.

Зокрема, позивачу була надана правнича допомога шляхом:

надання консультацій та узгодження правової позиції 60 хв (1 200, 00 грн);

вивчення та аналіз доказів по справі 60 хв (1 200, 00 грн);

вивчення та аналіз судової практики в аналогічних спорах 60 хв (1 200, 00 грн);

підготовка позову та додатків до нього 5 год (5 000, 00 грн).

Кількість затраченого часу 8 год. Гонорар 8 000, 00 грн

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав:

- Договір №22-02/23 від 22.02.2023 про надання адвокатських послуг;

- ордер АА №1284002 від 10.03.2023;

- копію квитанції на оплату 8 000, 00 грн;

Проте, згідно пункту 4.1. Договору про надання адвокатських послуг - за послуги, що надаються адвокатом у відповідності із умовами даного Договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі передбаченому Актом виконаних робіт, який, у разі потреби, оформлюється додатком до даного договору.

В матеріалах справи відсутній Акт виконаних робіт (наданих послуг адвокатом), що підтверджував би обсяг та вартість прийнятих позивачем послуг адвоката.

При цьому, умови договору не містять чітких умов щодо порядку обчислення гонорару адвоката.

З наданої суду квитанції про сплату грошових коштів у розмірі 8 000, 00 грн на рахунок Кузьменка Сергія Івановича, не можливо встановити ким (чи саме позивачем у справі )було внесено такий платіж та чи був такий платіж здійснений саме на виконання умов договору №22-02/23 від 22.02.2023 про надання адвокатських послуг Кузьменком С. І.

Згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що у разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (постанови Верховного Суду від 06.03.2019 у справі N 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі N 910/4201/19, від 19.11.2021 у справі N 910/4317/21, від 03.02.2022 у справі N 910/17183/20).

Крім того, суд зазначає, що при розрахунку витрат на правову допомогу адвокатом вивчалась та аналізувалась судова практика. Проте, адвокат Кузьменко С. І. здійснює свою адвокатську діяльність на професійній основі з 2005 року, правовідносини сторін не є складними, спір є типовим у таких правовідносинах, а судова практика сталою. Крім того, справа розглядалась в рамках спрощеного позовного провадження без виклику сторін. В будь-якому разі, в позові та безпосередньо до позову не долучено та не зазначено судову практику у подібних правовідносинах.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами як оплати за надані послуги адвокату в сумі 8 000, 00 грн, так і не доведено обґрунтованості розміру вказаних послуг.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Мороза Сергія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» про стягнення заборгованості у розмірі 117 956, 18 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34; ідентифікаційний код: 30178004) на користь Фізичної особи-підприємця Мороза Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) 70 845 (сімдесят тисяч вісімсот сорок п`ять) грн 74 коп. пені, 5 108 (п`ять тисяч сто вісім) грн 54 коп. - 3 % річних, 40 600 (сорок тисяч шістсот) грн 55 коп. - інфляційних втрат, а також 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. - судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 219, 25 грн, 3 % річних у розмірі 13, 46 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 168, 64 грн - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких