Рішення

від 29.06.2023 по справі 916/3706/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3706/22

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.,

розглянувши справу № 916/3706/22

за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552)

в інтересах держави в особі:

1) Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; код ЄДРПОУ 00032945),

2) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 34; код ЄДРПОУ 39765871),

3) Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» (67806, Одеська обл., Овідіопольський район, смт Авангард, вул. Ангарська, 1; код ЄДРПОУ 00702897),

до відповідачів:

1) Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області (68450, Одеська обл., Болградський район, с. Павлівка, пров. Театральний, буд. 2; код ЄДРПОУ 04380910),

2) Болградської районної державної (військової) адміністрації Одеської області (68702, Одеська обл., м. Болград, проспект Соборний, буд. 149; код ЄДРПОУ 04057103),

3) Фермерського господарства «ДЖОНДІР-Б» (68411, Одеська обл., Болградський район, с. Вознесенка Перша, вул. Молодіжна, буд. 2 Б; код ЄДРПОУ 33509659),

про визнання недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні майном;

присутні в засіданні учасники справи:

від прокуратури Стоянова О.О.,

від позивача-1 Пономаренко В.С. (в режимі відеоконференції),

від позивача-2 Завада М.Л.,

від позивача-3 Касьяненко Ю.Я.,

від відповідача-1 Танцюра О.А.,

від відповідача-2 не з`явився,

від відповідача-3 не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (позивач-1), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (позивач-2) та Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» (позивач-3) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області (відповідач-1), Болградської районної державної (військової) адміністрації Одеської області (відповідач-2), Фермерського господарства «ДЖОНДІР-Б» (відповідач-3), в якому просить суд:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.05.2022 за № 3, укладений Павлівським сільським головою із ФГ «Джондір-Б» (ЄДРПОУ 33509659) (реєстраційний №2-UА51060150000016544-00001-КН);

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 11.05.2022 за № 3 в Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану на території Болградського району Одеської області за №2-UА51060150000016544-00001-КН, яку здійснено головним спеціалістом відділу економіки та агропромислового розвитку Болградської районної державної (військової) адміністрації Руновою Т.П. (порядковий номер №00002, Том № 1, Розділу №1);

- усунути перешкоди у користуванні ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» земельною ділянкою шляхом зобов`язання ФГ «Джондір-Б» звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 5120482100:01:002:0014 площею 313,2355 га, розташовану на території Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області (за межами населеного пункту).

В обґрунтування позову посилається на порушення вимог земельного законодавства під час підписання Павлівським сільським головою договору оренди земельної ділянки із ФГ «Джондір-Б» та передачі у користування вказаному приватному підприємству земельної ділянки, що вже перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві». Вказує на надання Арцизькому підприємству по племінній справі в тваринництві в постійне користування 344,7 га землі згідно з державним актом від 06.06.2000 серії II-ОД № 001713, реорганізацію вказаного підприємства у 2003 році шляхом приєднання до ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» на правах структурного підрозділу без права юридичної особи з правонаступництвом та переходом всіх прав та обов`язків до вказаного держпідприємства, в тому числі і щодо землекористування. Зазначає про знаходження спірної земельної ділянки у державній власності, обґрунтовує свої повноваження в частині представництва інтересів держави в особі зазначених у позові позивачів, вказує на недобросовісну поведінку Павлівської сільської ради в частині реєстрації оскаржуваного договору незважаючи на наявність відомостей щодо спору по справі № 916/950/22 та детально викладає вказані доводи у тексті позовної заяви.

Одночасно з позовом прокурором було подано заяву про забезпечення позову в порядку ст.136 ГПК України, в якій прокурор просив заборонити фермерському господарству використовувати спірну земельну ділянку та укладати правочини, що прямо або опосередковано стосуються використання (користування, оброблення, тощо) земельної ділянки.

Ухвалою суду від 02.01.2023 у задоволенні заяв про забезпечення позову відмовлено.

09.01.2023р. ухвалою Господарського суду Одеської області відкрито провадження у справі та призначено справу № 916/3706/22 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 08.02.2023.

01.02.2023 до суду надійшов відзив від Болградської районної державної (військової) адміністрації Одеської області (а.с. 200-2023 т.1), в якому зазначається про відсутність у адміністрації підстав для відмови у реєстрації оспорюваного договору, відсутність інформації про будь-які обмеження у наданих на реєстрацію документах, вважає рішення Павлівської сільської ради № 322-VIII рішенням про надання земельної ділянки в оренду, вказує про відсутність заперечень щодо задоволення позову у разі виявлення судом порушень діючого законодавства під час укладання та реєстрації спірного договору. Також просили розглянути справу за відсутності їх представника за наявними документами в матеріалах справи.

02.02.2023 до суду надійшов відзив від Павлівської сільської ради (а.с. 212-213 т.1), в якому позов не визнається. Зазначається, що як власник земельної ділянки з кадастровим номером 5120482100:01:002:0014, сільська рада уклала з ФГ "Джондір-Б" договір оренди земельної ділянки строком на 1 рік з 01.06.202022 по 31.05.2023 з використання електронно-цифрових підписів сторін, даний договір зареєстрований в Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану на території Болградського району Одеської області. Вказує на дотримання процедури укладання та реєстрації договору, фактичне використання орендарем земельної ділянки, оформлення згоди сільської ради на укладання договорів шляхом прийняття рішення № 332-VIII від 04.05.2022, безпідставність посилань на судове рішення по справі № 910/5577/22 оскільки воно не набрало законної сили, незазначення прокурором які саме норми закону порушені відповідачами, незаконність представництва інтересів державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві».

07.02.2023 Фонд Державного Майна України надав до суду пояснення (а.с.1-7 т.2), в яких зазначив наступне.

Фонд є уповноваженим органом управління Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві», вказане підприємство з 31.01.2003 є постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 344,7га, вказана земельна ділянка зареєстрована як землі державної власності без припинення права державного підприємства на користування, Павлівська сільська рада незаконно розпорядилася земельними ділянками державної власності за відсутності відповідних повноважень та з порушенням встановленої Земельним Кодексом України процедури. З наведених, а також інших зазначених підстав просить позов прокурора задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 08.02.2023 за усним клопотанням представників прокуратури та Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області підготовче судове засідання було відкладено на 01.03.2023.

14.02.2023 до суду від органів прокуратури надійшла відповідь на відзив Болградської районної військової адміністрації (а.с 66-69, а.с. 72-75 т.2), в якій додатково обґрунтовує окремі питання правової позиції, викладеної у позові, та констатує фактичне підтвердження районною адміністрацією позиції прокуратури.

15.02.2023 до суду надійшов зустрічний позов Фермерського господарства "Джондір-Б" до Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві». Вказаний зустрічний позов був повернутий судом заявникові ухвалою від 20.02.2023 (а.с. 99-102 т.2). В подальшому Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 апеляційну скаргу Фермерського господарства «ДЖОНДІР-Б» на ухвалу суду від 20.02.2023 залишено без задоволення. Ухвалою Верховного суду від 22.05.2023 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства «ДЖОНДІР-Б» на постанову апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції відмовлено.

15.02.2023 до суду надійшов відзив Фермерського господарства "Джондір-Б" (а.с. 83-87 т.2), в якому відповідач заперечує проти кожної з вимог прокурора, вказує на дотримання Павлівською сільською радою процедури виділення земельної ділянки, відсутність порушень при укладанні договору оренди землі, реєстрацію договору відповідно до вимог чинного законодавства, вчинення відповідачем дій виходячи з презумпції правомірності дій органів місцевого самоврядування, витрату значного обсягу грошових коштів на проведення сільгоспробіт на земельній ділянці. Сплату орендної плати та податків, презумпцію правомірності договору, добросовісність відповідача як набувача права оренди, покладання законодавством саме на позивача обов`язку доведення підстав недійсності договору, відсутність у позові визначення таких підстав, практику Європейського суду з прав людини в частині взаємовідносин з державними органами, можливість втручання у здійснення права власності лише за умови дотримання принципу пропорційності, покладання ризику помилки державного органу на саму державу а не виправляти їх за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Вважає позов прокурора прямим втручанням в свою господарську діяльність та просить у позові відмовити з наведених та інших вказаних у відзиві підстав.

17.02.2023 до суду від органів прокуратури надійшла відповідь на відзив Павлівської сільської ради (а.с. 89- 95 т.2), в якій прокурор більш детально та з урахуванням заперечень сторони викладає висловлену раніше у позові правову позицію.

22.02.2023 суд отримав додаткові пояснення у справі від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (а.с. 110-113 т.2), в яких заявник погоджується з доводами прокуратури, вказує на порушення прав державного підприємства щодо користування земельною ділянкою та незаконність передачі цієї ділянки Павлівською сільською радою в оренду іншим особам та з наведених а також інших зазначених у поясненнях підстав просить позов прокурора задовольнити.

В судовому засіданні 01.03.2023 суд протокольною ухвалою відклав підготовче судове засідання на 21.03.2023 в зв`язку з задоволення усного клопотання про відкладення з боку представника Павлівської сільської ради.

21.03.2023 до суду від Павлівської сільської ради надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (а.с.197-199 т.2) з посиланням на порушення прокуратурою приписів діючого законодавства щодо неприпустимості здійснення представництва в суді в інтересах держави в особі державних компаній, якою в цій справі є Державне підприємство «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві». Вказує, що прокурор не обґрунтував наявність підстав для представництва державного підприємства, посилається на правову позицію, викладену у Постанові Великої палати Верховного суду від 06.07.2021 по справі № 911/2169/20, а також на практику Європейського Суду з прав людини як джерело права на підтвердження висловлених доводів.

Також 21.03.2023 до суду від Павлівської сільської ради надійшло клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів та про приєднання доказів. (а.с. 200- 201 т.2). Клопотання обґрунтовано наявністю посилань у Акті на право постійного користування землею від 06.06.2000 на те, що землю надано у користування відповідно до 8 сесії 23 скликання Долинівської сільської ради від 02.09.1999 № 34. Щодо строків надання доказів посилається на знаходження справи на стадії підготовчого провадження, наявність у сторін права надавати докази по справі, перебої у роботі Павлівської сільської ради, відсутність електрики та постійні повітряні тривоги, що значною мірою перешкоджало належному та вчасному наданню доказів.

Надає копію Протоколу пленарного засідання та Переліку прийнятих рішень 8 сесії 23 скликання від 02.09.1999, вказує на ці документи як на докази недійсності (підробки) Державного Акту на право постійного користування земельною ділянкою від 06.06.2000. оскільки земельна ділянка Арцизькому підприємству по племінній справі в тваринництві не видавалась, рішення з цього питання не приймались.

21.03.2023 від Фермерського господарства "Джондір-Б" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з підготовкою фермерським господарством заперечень на відповідь на відзив, яка була подана Одеською обласною прокуратурою (а.с. 215-217 т.2).

Також 21.03.2023 Фермерським господарством подано клопотання про зупинення провадження по справі до перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 20.02.2023 в порядку апеляційного провадження (а.с. 217-220 т.2).

Посилається на звернення по цій справі з зустрічною позовною заявою, повернення цієї заяви ухвалою суду від 20.02.2023 заявникові, оскарження вказаної ухвали суду в апеляційному порядку, неможливість розгляду цієї справи до розгляду пов`язаної з даною справою іншої справи іншим судом.

В судовому засідання 21.03.2023 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Також протокольною ухвалою підготовче судове засідання відкладено на 12.04.2023.

06.04.2023 до суду надійшли заперечення від Одеської обласної прокуратури (а.с. 235-238 т.2), в яких акцентовано увагу на тому, що підставою для подання позову стало порушення вимог земельного законодавства під час підписання договору оренди земельної ділянки та передача у користування фермерському господарству земельної ділянки, яка на той час вже перебувала у постійному користування Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві». Проти надання додаткового строку Павлівській сільській раді для надання доказів та про приєднання доказів заперечує.

З приводу тверджень Павлівській сільській раді про ознаки недійсності державного акту від 06.06.2000 серії II-ОД № 001713 зазначає наступне. Органами прокуратури встановлено, що під час внесення відомостей до вказаного державного акту про право постійного користування було припущено описку при перенесенні даних щодо дати рішення, яке стало підставою для його видачі. Так, вказано що акт виданий на підставі рішення Долинівської сільської ради від 02.09.1999 за № 34, тоді як рішення за таким номером і відповідним змістом приймалося 25.11.1999. На підтвердження надає лист Арцизького сектору архівного відділу Болградської районної державної (військової) адміністрації від 07.06.2022 з додатком (а.с. 239-241 т.2).

Також звертає увагу на те, що Павлівська сільська рада жодних передбачених чинним законодавством заходів для доведення факту недійсності державного акту не вживала, доказів його підробки (висновків експертизи, тощо) не надала.

10.04.2023 до суду надійшли заперечення від фермерського господарства на відповідь на відзив (а.с. 22-27 т.3), в яких заявник просить залишити позов прокурора без розгляду. Посилається на укладання договору оренди землі у передбачений діючим законодавством спосіб з урахуванням внесених під час введення воєнного стану змін, належну реєстрацію договору, неможливість подання прокурором позову в інтересах державних компаній.

10.04.2023 до суду також надійшло клопотання Павлівської сільської ради про зупинення провадження у справі (а.с. 46 - 49 т.2) до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 916/950/22, з посиланням на п.5 ч.1 ст.227 ГПК України. Заявник зазначає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства. Посилається на характер заявлених у справі № 916/950/22 вимог, вказує що йдеться про обставини, які можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі щодо права власності на спірну земельну ділянку. Вважає, що позовні вимоги по справі № 916/3706/22 є похідними від позовних вимог, зазначених у справі № 916/950/22.

12.04.2023 до суду надійшла відповідь на відзиви від Державного підприємства "Одеське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві" (а.с. 53-56 т.3), в якому заявник просить поновити строк для подання відповіді на відзив, підтримує вимоги Одеської обласної прокуратури та просить суд задовольнити їх у повному обсязі. Посилається на перевищення Павлівською сільською радою своїх владних повноважень, порушення правил виділення земельних ділянок, привласнення повноважень щодо розпорядження держаними земельними ділянками, незаконність виділення земельної ділянки яка вже використовується на праві постійного користування Державним підприємством.

12.04.2023 до суду надійшло клопотання Фермерського господарства про відкладення розгляду справи в зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі (а.с. 64-65 т.3).

В судовому засіданні 12.04.2023 вказане клопотання задоволено протокольною ухвалою суду, підготовче засідання відкладено на 04.05.2023.

14.04.2023 до суду від Одеської обласної прокуратури надійшли заперечення на клопотання Павлівської сільської ради про залишення позову без розгляду (а.с. 78-82 т.3). В запереченнях зазначається, що підставою для позову стало порушення вимог земельного законодавства під час виділення фермерському господарству земельної ділянки, яка вже перебуває на праві постійного користування у іншої особи, зазначається про подання позову в інтересах державі в особі вказаних прокурором у позовній заяві позивачів з урахуванням повноважень зазначених суб`єктів, наявних доказів та обраного прокурором способу захисту інтересів держави. Зазначає, що прокурор звертався не в інтересах державного підприємства, а в інтересах його засновника, посилається на Постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 25.08.2022 по справі № 904/6691/20, де зроблено висновок про доцільність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі акціонерного товариства "Укрексімбанк". Надає пояснення щодо наявності повноважень органів прокуратури стосовно представництва інтересів держави в суді, вказує на виконання прокурором вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

В судовому засіданні 04.05.2023 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі та про залишення позову без розгляду, а також закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 11.05.2023.

В судовому засіданні 11.05.2023 суд на стадії вступних промов оголосив перерву до 07.06.2023.

07.06.2023 до канцелярії суду надійшла заява представника фермерського господарства про відкладення розгляду справи в зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

Вказане клопотання судом було задоволено, розгляд справи відкладено на 22.06.2023.

22.06.2023 в судовому засіданні судом було завершено стадію вступних промов та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

Перед стадією судових дебатів оголошено перерву до 29.06.2023.

29.06.2023 після стадії судових дебатів та виходу суду до нарадчої кімнати, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Стаття 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» і сформулював позовні вимоги наступним чином:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.05.2022 за № 3, укладений Павлівським сільським головою із ФГ «Джондір-Б» (ЄДРПОУ 33509659) (реєстраційний №2-UА51060150000016544-00001-КН);

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 11.05.2022 за № 3 в Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану на території Болградського району Одеської області за №2-UА51060150000016544-00001-КН, яку здійснено головним спеціалістом відділу економіки та агропромислового розвитку Болградської районної державної (військової) адміністрації Руновою Т.П. (порядковий номер №00002, Том № 1, Розділу №1);

- усунути перешкоди у користуванні ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» земельною ділянкою шляхом зобов`язання ФГ «Джондір-Б» звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 5120482100:01:002:0014 площею 313,2355 га, розташовану на території Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Щодо повноважень прокуратури на представництво інтересів держави суд зазначає, що згідно з положеннями ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересу держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020.

З урахуванням зазначеного вище, суд вважає доведеною наявність підстав для подання прокуратурою позову в інтересах Фонду державного майна України та Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області з урахуванням віднесення частиною 1 статті 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» Фонду державного майна України до суб`єктів управління об`єктами державної власності та наділення органів Держгеокадастру певними контрольними функціями з боку держави відповідно в тому числі до ст.ст.9, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Щодо подання позову в інтересах державного підприємства суд зазначає наступне.

П.3 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» забороняє прокурору здійснення представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що, «на відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19, пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 71)). Відповідно до статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду підтверджує свій висновок про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства (пункт 8.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21)).»

У зв`язку з цим позовні вимоги прокурора, які спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог. Такою вимогою у цій справі є вимога про усунення перешкод у користуванні ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» земельною ділянкою шляхом зобов`язання ФГ «Джондір-Б» звільнити земельну ділянку.

Стосовно решти позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії II-ОД № 001713 від 06.06.2000 Арцизькому підприємству по племінній справі в тваринництві, правонаступником якого на теперішній час є Державне підприємство "Одеське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві", Долинівською сільською радою народних депутатів надане в постійне користування 344,7га землі в межах згідно з планом землекористування, для ведення сільського господарства та пропаганди передового досвіду (а.с. 54- 56 т.1).

Факт правонаступництва підтверджується Наказом Міністерства аграрної політики України від 31.01.2023 № 23 «Про реорганізацію державних підприємств по племінній справі», насамперед пунктом 2 вказаного наказу який містить пряму вказівку на це.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.06.2019 № 15-3373/13-19-СГ було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 397,0679га, що складається з земельних ділянок розташованих на території Долинівської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населених пунктів). До вказаного переліку надійшла й земельна ділянка площею 313,2355га з кадастровим номером 5120482100:01:002:0014 з цільовим призначенням «для пропаганди передового досліду та ведення сільського господарства». В подальшому державним реєстратором Прямобалківської сільської ради Арцизького району Одеської області Мілко Н.М. було зареєстровано право державної власності на вказану земельну ділянку згідно з рішенням № 52014420 від 18.04.2020.

В матеріалах справи відсутні докази припинення права постійного користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку Державним підприємством "Одеське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві".

Незважаючи на це, Рішенням Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області від 04.05.2022 № 322- VIII надано згоду сільському голові на укладання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, згідно з додатками 1, 2 , в тому числі і стосовно вищевказаної земельної ділянки. В подальшому сільським головою підписано договір оренди земельної ділянки з Фермерським господарством "Джондір-Б" № 3, який був зареєстрований у Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану на території Болградського району Одеської області 30.05.2022 за № 2-UА51060150000016544-00001-КН. Вказаним договором фермерському господарству було передано в оренду земельну ділянку площею 313,2355га з кадастровим номером 5120482100:01:002:0014.

Питання набуття права на землю громадянами та юридичними особами врегульовано насамперед главою 19 Земельного Кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Ч.1 ст.116 Земельного Кодексу України зазначає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

При цьому ч.5 вказаної статті встановлює, шо земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Як вже зазначалось, доказів припинення права постійного користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку Державним підприємством "Одеське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві" до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.203 Цивільного Кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, ч.1 вказаної статті визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ч. 1 ст.215 Цивільного Кодексу України в якості підстави недійсності правочини вказує недодержання в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, порушення ч.5 ст.116 Земельного Кодексу України під час укладання договору про надання земельної ділянки у оренду є достатньою підставою для визнання оспорюваного договору недійсним. Встановлення такого порушення, з яким чинне законодавство пов`язує можливість визнання договору недійсним, на думку суду є достатньою підставою для задоволення позову в цій частині, незалежно від решти доводів сторін щодо форми власності спірної земельної ділянки, законності внесення відомостей до Державного реєстру речових прав, надання оцінки законності прийнятих органами місцевого самоврядування рішень та т.і. Суд звертає увагу сторін на те, що предмет спору та предмет доказування по справі сформовані заявленими позовними вимогами, серед яких відсутні вимоги про визнання права власності, оскарження дій реєстраторів та інші, стосовно яких між учасниками справи існують спірні неврегульовані питання, але які не сформульовані у вигляді позовних вимог саме по цій справі.

З урахуванням викладеного вимоги прокурора в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.05.2022 за № 3, укладеного Павлівським сільським головою із ФГ «Джондір-Б» (ЄДРПОУ 33509659) (реєстраційний №2-UА51060150000016544-00001-КН) суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Так само обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є похідна вимога про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 11.05.2022 за № 3 в Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану на території Болградського району Одеської області за №2-UА51060150000016544-00001-КН, яку здійснено головним спеціалістом відділу економіки та агропромислового розвитку Болградської районної державної (військової) адміністрації Руновою Т.П. (порядковий номер №00002, Том № 1, Розділу №1).

При цьому суд приймає до уваги, що підставою скасування є не факти порушення законодавства щодо порядку реєстрації договору, а визнання недійсним договору в судовому порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВС від 18.01.2021 по справі №915/646/18.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позовних вимог витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому під час розподілу судових витрат суд приймає до уваги відсутність будь-яких порушень в межах предмету спору з боку Болградської районної державної (військової) адміністрації Одеської області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 53, 73-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури у справі № 916/3706/22 в частині усунення перешкод у користуванні ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» земельною ділянкою шляхом зобов`язання ФГ «Джондір-Б» звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 5120482100:01:002:0014 площею 313,2355 га, розташовану на території Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області (за межами населеного пункту) залишити без розгляду.

2. Позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; код ЄДРПОУ 00032945), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 34; код ЄДРПОУ 39765871), Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» (67806, Одеська обл., Овідіопольський район, смт Авангард, вул. Ангарська, 1; код ЄДРПОУ 00702897) до Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області (68450, Одеська обл., Болградський район, с. Павлівка, пров. Театральний, буд. 2; код ЄДРПОУ 04380910), Болградської районної державної (військової) адміністрації Одеської області (68702, Одеська обл., м. Болград, проспект Соборний, буд. 149; код ЄДРПОУ 04057103), Фермерського господарства «ДЖОНДІР-Б» (68411, Одеська обл., Болградський район, с. Вознесенка Перша, вул. Молодіжна, буд. 2 Б; код ЄДРПОУ 33509659) про визнання недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки задовольнити.

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.05.2022 за № 3, укладений Павлівським сільським головою із ФГ «Джондір-Б» (ЄДРПОУ 33509659) (реєстраційний №2-UА51060150000016544-00001-КН).

4. Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 11.05.2022 за № 3 в Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану на території Болградського району Одеської області за №2-UА51060150000016544-00001-КН, яку здійснено головним спеціалістом відділу економіки та агропромислового розвитку Болградської районної державної (військової) адміністрації Руновою Т.П. (порядковий номер №00002, Том № 1, Розділу №1).

5. Стягнути з Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області (68450, Одеська обл., Болградський район, с. Павлівка, пров. Театральний, буд. 2; код ЄДРПОУ 04380910) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552; р/р UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 3 721,50 грн витрат зі сплати судового збору.

6. Стягнути з Фермерського господарства «ДЖОНДІР-Б» (68411, Одеська обл., Болградський район, с. Вознесенка Перша, вул. Молодіжна, буд. 2 Б; код ЄДРПОУ 33509659) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552; р/р UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 3 721,50 грн витрат зі сплати судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено у судовому засіданні 29 червня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 10 липня 2023 р.

Суддя Р.В. Волков