Рішення

від 23.06.2023 по справі 925/1437/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року м. Черкаси справа № 925/1437/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., із секретарем судового засідання Дяченко Т.В., представники: позивача Оберемка І.І. за довіреністю; відповідача не з`явився, третьої особи Чехівського Я.О. за довіреністю, розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІТ до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Черкаської міської ради, про визнання неправомірною бездіяльності та скасування державної реєстрації земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) ЮНІТ звернулось до суду з позовною заявою, в якій просив:

-визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок площею 4,2577 га з кадастровим номером 7110136400:05:028:0071 та площею 0,3900 га з кадастровим номером 7110136400:05:028:0072, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області скасувати з 01 серпня 2017 року державну реєстрацію земельних ділянок площею 4,2577 га з кадастровим номером 7110136400:05:028:0071 та площею 0,3900 га з кадастровим номером 7110136400:05:028:0072, що розташовані за адресою: провулок Анатолія Пашкевича, 8/1, м. Черкаси, із закриттям Поземельних книг на них.

Позов обґрунтований тим, що відповідно договору про поділ нерухомого майна, укладеного 09.10.2013 між ТОВ Круг-Будкомплект та ТОВ Юніт, позивач на був право власності на ряд об`єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, провулок XX Партз`їзду, 8/10 і належали до поділу вище названим товариствам на праві спільної часткової власності.

ТОВ Круг-Будкомплект та ТОВ Юніт стали учасниками спільної часткової власності на комплекс будівель та споруд після придбання часток у праві власності на цей комплекс у ТОВ Нікос згідно договору купівлі- продажу від 20 квітня 2012 року, додаткового договору купівлі-продажу від 16 травня 2012 року та договору купівлі-продажу від 29 березня 2013 року.

Вищеназваний комплекс будівель та споруд був розташований на земельних ділянках загальною площею 129318 кв.м за адресами: провулок XX Партз`їзду, 8/1 та 8/9 в м. Черкасах, які були передані в оренду ТОВ Нікос згідно з договором оренди землі від 28 вересня 2009 року, укладеного з Чер каською міською радою.

Позивач зазначив, що цей договір оренди землі був укладений на підставі рішення Черка ської міської ради від 16 квітня 2009 року № 4-1146 Про надання товариству з обмеженою відповідальністю Нікос земельних ділянок в оренду по АДРЕСА_1 та по провулку XX Партз`їзду, 8/9.

Згідно п. 2 цього рішення ТОВ Нікос були надані земельні ділянки по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 загальною площею 129318 кв.м (в т.ч. площею 320 кв.м-в спільне користування з ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 ) під існуючі будівлі та споруди виробничої бази, з них: площею 92901 кв.м за рахунок власного землекористування в оренду на 49 років (без права передачі її в суборенду) та площею 36417 кв.м за рахунок земель Черкаської міської ради в оренду на 1 рік (без права передачі її в суборенду) з подальшим викупом.

Позивач повідомив, що у 2009 році земельна ділянка площею 36417 кв.м після закінчення строку користування ТОВ Нікос перейшла до земель запасу міста.

Розпорядженням міського голови м. Черкаси від 22 лютого 2016 року Про перейменування об`єктів топоніміки міста Черкаси провулок XX Парт з`їзду в м. Черкасах перейменовано на провулок Анатолія Пашкевича.

Позивач вказав, що рішенням Черкаської міської ради від 17 березня 2016 року № 2-322 йому був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо від ведення земельної ділянки орієнтовною площею 4,6477 га в оренду по про вулку Анатолія Пашкевича, 8/1 (населений пункт не вказаний) під комплекс бу дівель та споруд.

На підставі розробленого проекту землеустрою за заявою позивача земельна ділянка площею 4,2577 га була зареєстрована в Державному зе мельному кадастрі 30 листопада 2016 року за кадастровим номером 7110136400:05:028:0071, а земельна ділянка площею 0,3900 га - 6 грудня 2016 року за кадастровим номером 7110136400:05:028:0072. Ці земельні ділянки були сформовані із земель, які знаходилися в оренді у колишнього землекористувача - ТОВ Нікос та земель запасу міста.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення позивачу в оренду земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , 8 грудня 2016 року позивач передав до Черкаської міської ради, що підтверджується описом № 53629-3 прийняття документів.

Черкаською міською радою був підготовлений проект рішення № 1477-8-3 Про надання ТОВ Юніт земельної ділянки в оренду по пров. Анатолія Пашкевича, 8/1, який розміщений на офіційному сайті Черкаської міської ради в мережі Інтернет.

Позивач зауважив, що після передачі проекту землеустрою до Черкаської міської ради він 6 вересня 2017 року, 4 лютого 2019 року, 27 лютого 2020 року та 6 квітня 2020 року звертався до Черкаської міської ради із запитами про реальну перспективу вирішення питання про надання йому в оренду земельних ділянок і лише у відповідях на запити за № 5057-01-25 від 23 березня 2020 року та за № 7353-01-25 від 22 квітня 2020 року йому було повідомлено про те, що питан ня про надання ТОВ Юніт земельної ділянки в оренду по провулку Анатолія Пашкевича, 8/1, м. Черкаси 19 квітня 2017 року 13 липня 2017 року та 12 кві тня 2018 року розглядалося на сесіях Черкаської міської ради, але рішення по цьому питанню з невідомих причин так і не було прийнято.

Позивач наголосив, що враховуючи ту обставину, що Черкаська міська рада до цього часу не прийняла рішення про надання позивачу вищеназваних земельних ділянок в оренду, позивач не отримав право оренди вищеназваних земельних ділянок, а тому не має правових підстав для реєстрації в установленому порядку цього права оренди.

Позивач зазначив, що незважаючи на те, що земельна ділянка з кадастро вим номером 7110136400:05:028:0071 була зареєстрована в Державному земельному кадастрі ще 30 листопада 2016 року, а земельна ділянка з ка дастровим номером 7110136400:05:028:0072 - 6 грудня 2016 року ,з вини Черкаської міської ради не було зареєстровано за територіальною громадою міста Черкаси право власності на ці земельні ділянки, відповідно до частин дев`ятої та десятої ст.79-1 Земельного кодексу України пунктів 5 та 9 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06 вересня 2012 року № 5245-УІ, статті 3 Закону України Про оренду землі.

Позивач повідомив, що 16 листопада 2020 року він звертався до відповідача із заявою про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номера ми 7110136400:05:028:0071 та 7110136400:05:028:0072 і отримав відповідь про те, що дер жавним кадастровим реєстратором подано заяву на скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації вищеназваних земельних ділянок.

Проте, як зазначив позивач, інформаційна довідка з Державного земельного кадастру свідчить про те, що державна реєстрація цих земельних ділянок до цього часу не скасована.

Позивач вважає, що вина відповідача як кваліфікаційна ознака для вчинення такої реєстраційної дії може бути як у формі дії, так і бездіяльності, тобто може передбачати активну чи пасивну поведінку особи.

На думку позивача, неправомірна бездіяльність відповідача щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 7110136400:05:028:0071 та 7110136400:05:028:0072 має місце, а правові підста ви для такого скасування прямо передбачені частиною десятою статті 24 За кону України "Про Державний земельний кадастр" та пунктом 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Позивач зауважив, що неправомірна бездіяльність відповідача щодо своєчасного скасування державної реєстрації вищеназваних земельних ділянок призвела до пред`яв лення Черкаською міською радою позову про стягнення з позивача безпід ставно утриманих коштів (орієнтовної орендної плати) в розмірі 1511560,42 грн. за період з 01 серпня 2017 року по 31 липня 2020 року у зв`язку з кори стуванням позивачем вищеназваними земельними ділянками без договору оренди.

Справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

18.01.2023 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти заявлених вимог вважаючи їх необґрунтованими із посиланням на те, що скасування державної реєстрації земельної ділянки здійснюється у випадку, коли речове право на земельну ділянку не зареєстровано з вини заявника, а саме особи, за заявою якої проводилася державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Тобто, підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є наявність вини з боку особи, за заявою якої вносилися відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Тому, як зазначив відповідач, необґрунтоване застосування позивачем до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 24.04.19 у справі № 826/4542/18, згідно яких, підстава для скасування державної реєстрації земельної ділянки - протягом одного року з дня здійснення такої реєстрації заявником не зареєстровано речове право на відповідну земельну ділянку з його вини.

Відповідач акцентував увагу на тому, що важливим є те, що у справі що розглядається, реєстрація спірних земельних ділянок відбулась за заявою позивача, а не розпорядника земель - Черкаської міської ради, яка і повинна здійснити реєстрацію речового права на земельні ділянки. Тобто, відсутня вина позивача у не проведенні реєстрації речового права на земельні ділянки з кадастровими номерами 7110136400:05:028:0071 і 7110136400:05:028:0072.

Відповідач вказував на те, що предмет позову повною мірою суперечить його підставі, адже скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок унеможливить їх передачу в користування Товариству на підставі договору оренду.

Відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні положень статей 76,77 ГПК України те, що Головним управлінням порушено його право та охоронювані законом інтереси, і просить суд повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.02.2023 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Черкаську міську раду.

20.03.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов.

20.03.2023 від третьої особи надійшло клопотання про закриття провадження у справі в порядку п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, в якому зазначив, що предмет спору за своїм характером не є приватноправовим, а відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

27.03.2023 позивач подав до суду відзив на клопотання третьої особи про закриття провадження у цій справі, в якому заперечив проти заявленого клопотання та просив суд відмовити у його задоволенні.

Представник від третьої особи в судовому засіданні заявлене ним клопотання підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання посилаючись на те, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 було відмовлено у відкритті позивачу за аналогічним позовом через неналежність спору до адміністративної юрисдикції.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши заявлене клопотання, вважає його таким, що задоволенню не підлягає, оскільки спір між позивачем і відповідачем не є публічно-правовим, а також враховуючи склад учасників у цій справі цей спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.

30.03.2023 від третьої особи до суду надійшло письмове пояснення по суті спору, в якому представник просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

17.04.2023 відповідач подав до суду клопотання про застосування строку позовної давності, в якому зазначив, що позивачем подано позов з пропуском строку позовної давності, адже датою, коли ТОВ «Юніт», дізналося або мало дізнатися про порушення його права є дати: через один рік з дня (30.11.16) державноїреєстраціїземельноїділянкизкадастровим номером 7110136400:05:028:0071, тобто з 29.11.2017; а також через один рік з дня (06.12.16) державноїреєстраціїземельноїділянки з кадастровимномером 7110136400:05:028:0072, а саме з 05.12.2017. Отже, на думку відповідача, строк позовної давності для скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 7110136400:05:028:0071, 7110136400:05:028:0072 минув відповідно 29.11.2020 і 05.12.2020, а провадження у даній справі відкрито 02.01.2023, тобто з пропуском позовної давності.

16.05.2023 третя особа подала до суду додаткове пояснення, в якому просила відмовити у задоволенні позову у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю, а також зі спливом строків позовної давності.

Ухвалою суду від 30.03. 2023 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті на 02 травня 2023 року.

Ухвалою суду від 02.05.2023 судове засідання було відкладено на 01 червня 2023 року.

01.06.2023 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 22 червня 2023 р.

В судовому засіданні 22.06.2023, після закінчення розгляду справи, суд видалився в нарадчу кімнату до 10:00 год. 23 червня 2023 р. для ухвалення рішення.

23.06.2023 суд у присутності сторін оголосив в порядку ст.240 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити заявлені вимоги повністю з підстав, викладених у позові.

Представник від третьої особи заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог та просив суд у позові відмовити повністю вважаючи вимоги позивача безпідставними.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином, через засоби поштового зв`язку АТ «Укрпошта».

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, вислухавши представника позивача та представника від третьої особи, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Черкаської міської ради від 17.03.2016 № 2-322 позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4,6477 га в оренду по провулку Анатолія Пашкевича ( АДРЕСА_1 під комплекс будівель та споруд.

На підставі розробленого проекту землеустрою за заявою позивача земельна ділянка площею 4,2577 га була зареєстрована в Державному земельному кадастрі 30 листопада 2016 року за кадастровим номером 7110136400:05:028:0071, а земельна ділянка площею 0,3900 га - 6 грудня 2016 року за кадастровим номером 7110136400:05:028:0072.

Вказані земельні ділянки були сформовані із земель, які знаходилися в оренді у колишнього землекористувача - ТОВ Нікос та земель запасу міста.

08.12.2016 розроблений проект землеустрою щодо відведення позивачу в оренду земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 позивач передав до Черкаської міської ради.

Черкаською міською радою був підготовлений проект рішення № 1477-8-з «Про надання ТОВ «ЮНІТ» вказаних земельних ділянок загальною площею 4,6477 га в оренду на 49 років під комплекс будівель і споруд.

Рішення щодо передачі земельних ділянок в оренду позивачу прийнято не було.

Суд враховує, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7110136400:05:028:0071 і 7110136400:05:028:0072 є сформованими за правилами ст. 79-1 Земельного Кодексу України.

Позивач зауважив, що ним було вчинено всі необхідні дії для оформлення права оренди вище вказаних земельних ділянок під об`єктами своєї нерухомості, проте це питання Черкаською міською радою не вирішено, договір оренди між сторонами не укладений.

Факт розміщення вказаних земельних ділянок під об`єктами нерухомості, які належать позивачу на праві спільної часткової власності, зокрема, з урахуванням договору про поділ нерухомого майна від 09.10.2013 позивач не заперечує.

В матеріалах справи міститься договір оренди землі від 28.09.2009, укладений між Черкаською міською радою та ТОВ "Нікос", який є колишнім співвласником нерухомого майна із позивачем за адресою провул. ХХ Партз`їзду, 8/1 та провул.ХХ Партз`їзду 8/9 у м. Черкаси.

Судом встановлено, що на праві комунальної власності вказані земельні ділянки були зареєстровані за Черкаською міською радою 24 січня 2023 року.

Позивач, заявляючи позов, вказував на те, що через неправомірну бездіяльність відповідача щодо своєчасного скасування державної реєстрації вищеназваних земельних ділянок було призведено до пред`яв лення Черкаською міською радою позову про стягнення з позивача безпід ставно утриманих коштів (орієнтовної орендної плати) в розмірі 1511560,42 грн. за період з 01 серпня 2017 року по 31 липня 2020 року у зв`язку з кори стуванням позивачем вищеназваними земельними ділянками без договору оренди.

Позивач акцентував увагу суду на тому, що ухвалою Господарського суду у Черкаській області від 26 серпня 2020 року було порушено провадження у справі № 925/1082/20. Рішенням суду від 18.12.2020 у цій справі у позові було відмовлено повністю. Проте, після скасування постановою Верховного Суду від 20.09.2022 постанови Північного апеляційного госпо дарського суду від 06.07.2021 і рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.2020 справа № 925/1082/20 повернулася на повторний розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Отже, відповідач вважає, що вищевикладені обставини свідчать про те, що бездіяльність Головно го управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо скасування дер жавної реєстрації земельних ділянкок площею 4,2577 га з кадастровим номером 7110136400:05:028:0071 та площею 0,3900 га з кадастровим номером 7110136400:05:028:0072, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , є неправомірною, а державна реєстрація вищеназваних земельних ділянок підлягає скасуванню.

Законом України "Про Державний земельний кадастр" та постановою Кабінету Міністрів України N 1051 від 17.10.2012 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" (далі - Порядок) врегульовані питання формування земельної ділянки.

Згідно вказаного Закону, кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до положень ч.1 ст.24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Згідно ч.3 ст.24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Для державної реєстрації земельної ділянки, згідно положень частини 4 вказаної статті Закону, Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

- заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

- оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

- документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

За приписами ч.6 ст.16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

За змістом ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

- поділу чи об`єднання земельних ділянок;

- якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Згідно з п. 114 Порядку державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання;

2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру. відповідно до п2) ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон), державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право оренди земельної ділянки.

Відповідно ст.28 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

За правилами ч. 4 ст. 18 вказаного Закону, державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку. Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Отже, з положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вбачається, що не є обов`язковою первинною реєстрацією у Реєстрі речових прав саме реєстрація Черкаською міською радою, як власником землі, земельних ділянок з кадастровими номерами 7110136400:05:028:0071 і 7110136400:05:028:0072 на праві комунальної власності, що б унеможливлювало реєстрацію похідних речових прав.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.05.2022 у справі №819/375/18 про те, що скасування державної реєстрації земельної ділянки здійснюється у випадку, коли речове право на земельну ділянку не зареєстровано з вини заявника, тобто особи, за заявою якої проводилася державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Тобто підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є наявність вини з боку особи, за заявою якої вносилися відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку (п. 35).

Також суд бере до уваги те, що Верховний Суд у постанові від 27.10.2021 у справі №809/1493/17 зазначив, що обов`язок скасування державної реєстрації земельної ділянки виникає у Державного кадастрового реєстратора, який здійснює таку реєстрацію, за наявності сукупності таких умов:

-з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки минуло не менше одного року;

-у цей період часу речове право на таку земельну ділянку не зареєстровано;

- відсутність реєстрації речових прав на земельну ділянку обумовлена наявністю вини з боку саме заявника, тобто особи, яка звернулась за здійсненням державної реєстрації земельної ділянки і якій за рішенням, зокрема, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Відтак, заявником у розумінні ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр та п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру є особа, за заявою якої проводилася реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі на підставі документації із землеустрою, є позивач.

Позивач вважає свої права порушеними, оскільки земельні ділянки в оренду йому не надані. Проте, позивач вимагає скасувати державну реєстрацію обох земельних ділянок, на яких в даний час розташовуються його об`єкти нерухомого майна, щоб унеможливити стягнення з нього коштів за користування земельними ділянками у справі № 925/1082/20, через припинення свого існування як об`єктів речових прав.

Ч.1 ст.206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Відповідно до положень пп.14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Плата за землю належить до складу місцевих податків, що встановлюються місцевими радами та зараховуються до місцевих бюджетів (ст.ст.10, 265 та 284 ПК України).

За правилами ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

В силу положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ст.16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або май нового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші спо соби відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу держав ної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Позивач вказав, що оскільки частиною 10 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачена можливість скасування державної реєстрації земельної ділянки безпосередньо за рішенням суду, то це є підставою для висновку про можливість захисту порушеного права у обраний позивачем спосіб.

Позивач переконаний, що саме неправомірна бездіяльність відповідача щодо невиконання приписів статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр та пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (про скасування державної реєстрації земельних ділянок у зв`язку з тим, що протягом одного року з дня здійснення їх державної реєстрації речове право на них не було зареєстроване), призвела до виникнення кондикційних відносин між Черкаською міською радою та позивачем і, як результат, пред`явлення Черкаською міською радою до позивача позову про стягнення безпідставно утриманих коштів (орієнтовної орендної плати) за період з 01 серпня 2017 року по 31 липня 2020 року.

Мета заявленого позивачем позову у вигляді уникнення стягнення з нього коштів за користування земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації земельних ділянок для їх припинення як об`єктів майнових прав, є неправомірною. Суд вважає, що згідно чинного законодавства користування землею в Україні є платним.

Обраний позивачем спосіб захисту у вигляді скасування державної реєстрації земельних ділянок призведе до порушення прав третьої особи - Черкаської міської ради, як власника земельних ділянок, на яких розміщуються належні позивачу об`єкти нерухомого майна, тому в даному випадку позивачем порушуються положення ст. 13 ЦК України.

Аналізуючи вище викладене, суд приходить до переконання про недоведеність позивачем правомірності позовних вимог та наявності у нього порушеного права у виниклих правовідносинах.

Відповідачем заявлено клопотання про застосування до позовних вимог строку позовної давності, оскільки, на думку відповідача, строк позовної давності для скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 7110136400:05:028:0071, 7110136400:05:028:0072 минув 29.11.2020 і 05.12.2020, а провадження у даній справі відкрито 02.01.2023.

Ст.ст. 257, 267 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За правилами ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Оскільки судом не встановлено порушеного права і у позові на цій підставі відмовлено за недоведеністю позовних вимог, то строк позовної давності суд не застосовує.

Відповідно ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 10.07.2023.

Суддя К.І. Довгань