Ухвала

від 10.07.2023 по справі 462/5098/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 липня 2023 року

м. Київ

справа № 462/5098/20

провадження № 61-9669ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Давидовим Олександром Анатолійовичем, на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 09 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Проперті», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «САТС», Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ-МАТС», про захист права власності шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, витребування нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Проперті» (далі - ТОВ «Капітал Проперті»), ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В. С., треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «САТС» (далі - ТОВ «САТС»), Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ-МАТС» (далі - ТОВ «МАРКЕТ-МАТС»), про захист права власності шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, витребування нерухомого майна.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до районного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року.

Заява мотивована тим, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021145060000244 від 15 серпня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України, проведено комплексну судову оціночно-будівельну та оціночно-земельну експертизу, відповідно до висновку якої встановлено, що ринкова вартість об`єкта нерухомого майна з реєстраційним № 1569182346101, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з будівель літ. «А-3», «Б-2», «Г-1», «Ж-1», «З-1» станом на 05 серпня 2020 року могла становити 16 941 513 грн, а ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим № 4610136300:05:017:0058, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 05 серпня 2020 року - 8 935 817 грн, що у декілька разів перевищує вартість вчиненого продажу предмету іпотеки та вказує на порушення прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 при зверненні стягнення на спірне нерухоме майно. На думку заявника вказані обставини є нововиявленими, мають істотне значення для вирішення справи та не могли бути відомі на час розгляду судами цієї справи, оскільки вказаний висновок експертизи наданий в ході досудового розслідування лише 18 лютого 2022 року.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 09 листопада 2022 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року відмовлено.

У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Давидовим О. А., на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 09 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, в якій заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року задовольнити; рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року, постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини першої та другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно із частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Частиною п`ятою статті 423 ЦПК України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

У пунктах 3, 4, 5, 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» судам роз`яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених статтею 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою у справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.

Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, у тому числі, неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи судом не є нововиявленими обставинами, тому не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення із зазначених підстав.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (параграф 27, 28 рішення Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі № 69529/01 PRAVEDNAYA v. RUSSIA).

У абзаці 1 і 3 пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», судам роз`яснено, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що наведені заявником підстави та обставини, не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, а зводяться до переоцінки доказів у справі.

При цьому суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що посилання ОСОБА_1 як на нововиявлені обставини для перегляду рішення суду першої інстанції на висновок комплексної судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 18 лютого 2022 року, отриманий під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021145060000244 від 15 серпня 2020 року є безпідставними, оскільки вказаний висновок не може вважатися нововиявленими обставинами у розумінні статті 423 ЦПК України, а є новим доказом у справі. А тому слід розрізняти нововиявлені обставини і нові докази. Верховний Суд зазначає, що заявник не була позбавлена можливості просити про призначення відповідної експертизи при розгляді цієї цивільної справи.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З огляду на зміст оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Давидовим Олександром Анатолійовичем, на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 09 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Проперті», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «САТС», Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ-МАТС», про захист права власності шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, витребування нерухомого майна відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник

С. Ф. Хопта