Ухвала

від 10.07.2023 по справі 120/4658/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

10 липня 2023 р.Справа № 120/4658/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача щодо невиконання взятих на себе зобов`язань по замовленню експертно-грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 1210400000:03:030:0182. А тому, з метою зобов`язання відповідача замовити експертно-грошову оцінку відповідної земельної ділянки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 20 червня 2023 року відмовлено у відкритті провадження.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від21.06.2023 року вищезазначену ухвалу скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Після повернення справи до Вінницького адміністративного суду, зважаючи на те, що провадження у справі не було відкрито, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За правилами частини 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2684,00 грн.

З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позовна заява містить одну основну вимогу немайнового характеру та похідну від неї вимогу.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, у позивача виник обов`язок сплатити судовий збір у загальному розмірі 1073,60 грн.

Однак, до матеріалів адміністративного позову надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1035,60 грн., тобто на 38,00 грн. меншому від необхідного.

Дані обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 КАС України, а тому, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, сплативши судовий збір у повному розмірі, тобто додатково сплатити 38,00 грн. за належними реквізитами щодо його сплати: ГУК у Він, обл./м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

У свою чергу, належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Також, згідно з пунктом 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, дану вимогу позивачем також не дотримано.

Окрім того, вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені статтею 160 КАС України.

За приписами пункту 2 частини п`ятої вказаної статті в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вказаних вимог, в позовній заяві не вказано код ЄДРПОУ відповідача та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача.

Вказаний недолік підлягає усуненню шляхом подання уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, з урахуванням зауважень суду (разом із копіями такої позовної заяви для направлення сторонам).

Водночас, частинами 1, 2 статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд акцентує увагу на змісті постанови ВС від 31.03.2021 у справі 240/12017/19, у якій Суд відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду.

У даній постанові ВС вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Також зазначив, що отримання особою листа від суб`єкта владних повноважень у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру виплат, своєчасність/несвоєчасність їх перерахунку, тощо.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що строк позовної давності звернення до суду починає свій перебіг з 29.12.2022 року, тобто з дня направлення відповідачем листа, яким позивачу відмовлено в задоволенні заяви, поданої ним 28.11.2022 року.

При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує на неодноразові його звернення до відповідача з заявами щодо виконання рішення 10 сесії 7 скликання Кам`янської міської ради від 30.09.2016 року, що свідчить про обізнаність позивача про порушення його прав до написання листа 28.11.2022 року.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, позивачем не надано доказів звернення до відповідача з заявами щодо виконання рішення 10 сесії 7 скликання Кам`янської міської ради від 30.09.2016 року, що позбавляє суд можливості встановити дату, з якої слід рахувати строк звернення до суду з даною позовною заявою.

В контексті вказаного, суд звертає увагу, що предметом розгляду в даній справі є бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення 10 сесії 7 скликання Кам`янської міської ради від 30.09.2016 року, а не відмова відповідача оформлена листом від 28.12.2022 року.

Отже, для усунення зазначених недоліків, позивачу слід надати суду докази звернення до відповідача з заявами щодо виконання рішення 10 сесії 7 скликання Кам`янської міської ради від 30.09.2016 року та/або заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Оскільки, позивачеві одночасно з ухвалою про відмову у відкритті провадження надіслано позовну заяву з усіма доданими до неї документами, у справі відсутній оригінал позовної заяви з документами, що додаються до неї, а також відсутні копії позовної заяви з додатками відповідно до кількості учасників справи, що не відповідає вимогам статті 161 КАС України.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу позивача, що порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55.

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 02.10.2018 року у справі № 2а-15994/12/2670, від 11.09.2018 року у справі № 826/15414/17 та від 11.02.2020 року у справі № 826/2935/14.

Частинами першою, другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині позовної заяви.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині даної ухвали суду.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяЧернюк Алла Юріївна