Рішення

від 11.07.2023 по справі 340/2592/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/2592/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. В.Перспективна, б. 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 43995486)

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Захарченка І.В., звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 28.11.2022 року №0900511-2408-1123.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у розумінні положень Податкового кодексу України, нерухоме майно, з якого відповідачем обчислене податкове зобов`язання позивачки згідно спірних рішень, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки належить до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та використовується позивачкою як ФОП для провадження власної господарської діяльності, яка класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010 і не здаються власником в оренду, лізинг, позику.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 року відкрито провадження у справі та встановлено строки для вчинення процесуальних дій (а.с. 16).

Відповідач у поданому суду відзиві на позовну заяву наполягає, що оскаржуване позивачем рішення обґрунтоване, законне та прийняте відповідно до норм Податкового кодексу України. Зазначає, що відповідно до поданої податкової звітності позивачка у 2019 та 2020 роках як фізична особа-підприємець не здійснювала господарської діяльності, яка кваліфікувалася б у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010 та не надала відповідачеві підтверджуючих документів щодо віднесення належного їй об`єкта нерухомого майна до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. Отже, на переконання відповідача, спірний об`єкт нерухомого майна є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виключення, передбачені підпунктом «є» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, до нього не застосовуються. Контролюючим органом за результатами проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Дерев`яний двір» з метою здійснення контролю за утриманням роботодавцем законодавства стосовно укладення трудових договорів, і оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації за період діяльності з 24.05.2023 по 25.05.2023 року було встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 , працюють наймані працівники, які перебувають у трудових відносинах з ТОВ «Дерев`яний Двір». Тобто, за вказаною адресою здійснює діяльність ТОВ «Дерев`яний дім», а ФОП ОСОБА_1 не здійснює одноособово вид діяльності «лісозаготівля» та не працює у виробничих цехах, а тому не має права на пільгу на підставі статті 266 ПКУ.

Позивач, скориставшись правом на подання відповіді на відзив зазначив, що твердження відповідача про те, що в 2021 році позивач, як засновник та директор ТОВ «Дерв`яний двір», не займається господарською діяльністю за КВЕД 16.10, 16.23, 16.29 за адресою АДРЕСА_2 , є надуманим.

Дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 13 лютого 2019 року. Адреса провадження господарської діяльності відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку - АДРЕСА_2 .

За відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності позивача є зокрема, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73), виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів (16.23), лісопильне та стругальне виробництво (16.10), надання допоміжних послуг у лісовому господарстві (02.40), лісозаготівлі (02.20) та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

Комплекс загальною площею 5295,95 грн. по АДРЕСА_2 (об`єкт нерухомого майна №654901235101), відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є приватною власністю ОСОБА_1 та складається з наступних об`єктів: адмінбудівля (літ А) площею 764,4 кв.м.; прохідна (літ Б) площею 15,0 кв.м.; мийка-діагностика (літ В) площею 392,8 кв.м.; цех рихтування, покрасочна камера (літ Г,Г1,Г2) площею 766,3 кв.м.; комплектувальний цех (літ Д) площею 332,9 кв.м.; побутовий блок (літ Е,Е1) площею 470,7 кв.м.; котельня (літ 3) площею 112,5 кв.м.; гаражі (літ К) площею 836,55 кв.м.; прибудови (літ К1,К2); цех ТО та ТР (літЛ,Л1,Л2) площею 1112,0 кв.м.; склад (літ М1,М2) площею 468,9 кв.м.; склад фарби (літ Н) площею 23,9 кв.м.; туалет (літ О); туалет (літ П); навіс (літ Т); підстанція (літ Ж); відстійники № 1,2,3; естакада 4; водонапірна башта 5; резервуари № 6,7,8; огорожа; замощення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є також засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерев`яний двір» (код ЄДРПОУ 38758369).

ТОВ «Дерев`яний двір» займається господарською діяльністю по КВЕД 16.10., 16.23., 16.29 за місцем провадження господарської діяльності - м. Кропивницький вул. Аджамська, 6.

На підставі п.п.54.3.3 п. 54.3 ст.54, та п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, Головним управлінням державної податкової служби у Кіровоградській області було винесено податкове повідомлення рішення від 28.11.2022 року №0900511-2408-1123.

Не погодившись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивачка звернулася до суду.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, унормовано приписами статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, про що зазначено у підпункті 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктами 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

В підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України закріплено перелік об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та у кожному буквеному пункті (від «а» до «л») передбачено конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. При цьому міститься прив`язка або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю, та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування. Кожен з перелічених підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України випадків не підлягає розширювальному тлумаченню.

Об`єкти нерухомості не можуть бути об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за сукупності таких факторів:

1) будівля/споруда використовується за призначенням у господарській діяльності суб`єкта господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010;

2) будівля (споруда) віднесена до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;

3) будівля (споруда) не здається власником в оренду, лізинг, позичку.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до ДК 018-2000, будівлі - споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також, предметів. До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та ін.

Клас «Будівлі промислові» включає: - криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та т. ін. за їх функціональним призначенням; будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості; будівлі підприємств чорної металургії; будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості; будівлі підприємств легкої промисловості; будівлі підприємств харчової промисловості; будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості; будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості; будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості; будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне.

Клас «Резервуари, силоси та склади» включає: - резервуари та ємності; - резервуари для нафти та газу; - силоси для зерна, цементу та інших сипких мас; - холодильники та спеціальні склади; - складські майданчики; резервуари для нафти, нафтопродуктів та газу; резервуари та ємності інші; силоси для зерна; силоси для цементу та інших сипучих матеріалів; склади спеціальні товарні; холодильники; складські майданчики; склади універсальні; склади та сховища інші.

Згідно із частиною другою статті 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгову марку або інші позначення та права, якщо протилежне не встановлено договором законом.

В матеріалах справи міститься висновок судового експерта Петрова М.С. від 17.04.2023 року про результати проведення будівельно-технічного дослідження №32/23, згідно якого встановлено приналежність об`єкта дослідження комплексу будівель, який розташований за адресою вулиця Аджамська, б. 6, м. Кропивницький, саме до будівель промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що належний позивачці на праві власності комплекс будівель належить до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що вищевказаний комплекс будівель по АДРЕСА_2 , використовується за призначенням у господарській діяльності суб`єкта господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010 - ТОВ "Дерев`яний двір".

Будь-які відомості про те, що власником зазначеного комплексу будівель за адресою АДРЕСА_2 , останній здається в оренду, лізинг, позику, в матеріалах справи відсутні, доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

За таких умов у спірних правовідносинах наявні підстави для застосування податкової пільги щодо увільнення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, комплексу будівель, належного на праві приватної власності ОСОБА_1 , на підставі підпункту «є» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 28.11.2022 року №0900511-2408-1123 сформовано відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 28.11.2022 року №0900511-2408-1123.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України в Кіровоградській області судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО