Постанова

від 13.11.2023 по справі 340/2592/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 340/2592/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 (суддя першої інстанції Науменко В.В.) в адміністративній справі №340/2592/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 28.11.2022 року №0900511-2408-1123.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у розумінні положень Податкового кодексу України, нерухоме майно, з якого відповідачем обчислене податкове зобов`язання позивачки згідно спірних рішень, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки належить до групи Будівлі промислові та склади (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та використовується позивачкою як ФОП для провадження власної господарської діяльності, яка класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010 і не здаються власником в оренду, лізинг, позику.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказував на те, що відповідно до поданої податкової звітності позивачка у 2019 та 2020 роках як фізична особа-підприємець не здійснювала господарської діяльності, яка кваліфікувалася б у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010 та не надала відповідачеві підтверджуючих документів щодо віднесення належного їй об`єкта нерухомого майна до групи Будівлі промислові та склади (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. Отже, на переконання відповідача, спірний об`єкт нерухомого майна є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виключення, передбачені підпунктом є підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, до нього не застосовуються. Контролюючим органом за результатами проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Дерев`яний двір з метою здійснення контролю за утриманням роботодавцем законодавства стосовно укладення трудових договорів, і оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації за період діяльності з 24.05.2023 по 25.05.2023 року було встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 , працюють наймані працівники, які перебувають у трудових відносинах з ТОВ Дерев`яний Двір. Тобто, за вказаною адресою здійснює діяльність ТОВ Дерев`яний дім, а ФОП ОСОБА_1 не здійснює одноособово вид діяльності лісозаготівля та не працює у виробничих цехах, а тому не має права на пільгу на підставі статті 266 ПКУ.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 13 лютого 2019 року. Адреса провадження господарської діяльності відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку - АДРЕСА_1 .

За відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності позивача є зокрема, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73), виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів (16.23), лісопильне та стругальне виробництво (16.10), надання допоміжних послуг у лісовому господарстві (02.40), лісозаготівлі (02.20) та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

Комплекс загальною площею 5295,95 грн. по АДРЕСА_1 (об`єкт нерухомого майна №654901235101), відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є приватною власністю ОСОБА_1 та складається з наступних об`єктів: адмінбудівля (літ А) площею 764,4 кв.м.; прохідна (літ Б) площею 15,0 кв.м.; мийка-діагностика (літ В) площею 392,8 кв.м.; цех рихтування, покрасочна камера (літ Г,Г1,Г2) площею 766,3 кв.м.; комплектувальний цех (літ Д) площею 332,9 кв.м.; побутовий блок (літ Е,Е1) площею 470,7 кв.м.; котельня (літ 3) площею 112,5 кв.м.; гаражі (літ К) площею 836,55 кв.м.; прибудови (літ К1,К2); цех ТО та ТР (літЛ,Л1,Л2) площею 1112,0 кв.м.; склад (літ М1,М2) площею 468,9 кв.м.; склад фарби (літ Н) площею 23,9 кв.м.; туалет (літ О); туалет (літ П); навіс (літ Т); підстанція (літ Ж); відстійники № 1,2,3; естакада 4; водонапірна башта 5; резервуари № 6,7,8; огорожа; замощення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є також засновником Товариства з обмеженою відповідальністю Дерев`яний двір (код ЄДРПОУ 38758369)

ТОВ Дерев`яний двір займається господарською діяльністю по КВЕД 16.10., 16.23., 16.29 за місцем провадження господарської діяльності - м. Кропивницький вул. Аджамська, 6.

На підставі п.п.54.3.3 п. 54.3 ст.54, та п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, Головним управлінням державної податкової служби у Кіровоградській області було винесено податкове повідомлення рішення від 28.11.2022 року №0900511-2408-1123.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення про визнання суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з пунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 згаданої статті Кодексу, не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що об`єкти нежитлової нерухомості будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, будівлі промислові та склади.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості».

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», який, в свою чергу, включає підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості», 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії», 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості», 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості», 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості», 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості», 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості», 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості», 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».

Відповідно до ДК 018-2000 до групи (код 125) «Будівлі промислові та склади» належить клас (код 1251) «Будівлі промислові», який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо.

Як вбачається з відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності позивача є зокрема, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73), виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів (16.23), лісопильне та стругальне виробництво (16.10), надання допоміжних послуг у лісовому господарстві (02.40), лісозаготівлі (02.20) та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

При цьому, суд зауважує, що сама по собі специфіка об`єкта оподаткування наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу «будівлі промисловості» не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.

Обираючи за вихідне поняття «промисловість», у зв`язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки з його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в цьому випадку підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Такий підхід у розумінні норми, про яку йдеться, випливає з того, що функціональне призначення об`єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет будівля промисловості (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об`єктом оподаткування саме «будівлі промисловості», тобто будівлі, які використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.

Таким чином, застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі, якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Промисловість в розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об`єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.

Як вбачається з матеріалів справи, що комплекс загальною площею 5295,95 грн. по АДРЕСА_1 (об`єкт нерухомого майна №654901235101), відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є приватною власністю ОСОБА_1 та складається з наступних об`єктів: адмінбудівля (літ А) площею 764,4 кв.м.; прохідна (літ Б) площею 15,0 кв.м.; мийка-діагностика (літ В) площею 392,8 кв.м.; цех рихтування, покрасочна камера (літ Г,Г1,Г2) площею 766,3 кв.м.; комплектувальний цех (літ Д) площею 332,9 кв.м.; побутовий блок (літ Е,Е1) площею 470,7 кв.м.; котельня (літ 3) площею 112,5 кв.м.; гаражі (літ К) площею 836,55 кв.м.; прибудови (літ К1,К2); цех ТО та ТР (літЛ,Л1,Л2) площею 1112,0 кв.м.; склад (літ М1,М2) площею 468,9 кв.м.; склад фарби (літ Н) площею 23,9 кв.м.; туалет (літ О); туалет (літ П); навіс (літ Т); підстанція (літ Ж); відстійники № 1,2,3; естакада 4; водонапірна башта 5; резервуари № 6,7,8; огорожа; замощення.

Вищевказаний комплекс будівель по АДРЕСА_1 , використовується за призначенням у господарській діяльності суб`єкта господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010 - ТОВ "Дерев`яний двір".

В матеріалах справи міститься висновок судового експерта Петрова М.С. від 17.04.2023 року про результати проведення будівельно-технічного дослідження №32/23, згідно якого встановлено приналежність об`єкта дослідження комплексу будівель, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , саме до будівель промисловості, які віднесені до групи Будівлі промислові та склади (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що об`єкт нерухомості комплекс загальною площею 5295,95 грн. по АДРЕСА_1 (об`єкт нерухомого майна №654901235101), та належний ОСОБА_1 на праві власності належить до групи Будівлі промислові та склади (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, а отже наявні підстави для застосування податкової пільги щодо увільнення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, комплексу будівель, належного на праві приватної власності ОСОБА_1 , на підставі підпункту є підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.11.2022 року №0900511-2408-1123, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області без дотримання вимог закону, а тому є наявними правові підстави для його скасування.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 в адміністративній справі №340/2592/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 13 листопада 2023 року та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17 листопада 2023 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяА.В. Суховаров