Ухвала

від 07.07.2023 по справі 1540/4733/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/4733/18

УХВАЛА

07 липня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в письмовому провадженні заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКОНТАКТ МВС» до Головного управління ДФС в Одеській області, головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту платників міста Одеси управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Любчика Олексія Костянтиновича, головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту платників міста Одеси управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Гука Руслана Сергійовича, головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області Лабанди Вікторії Валеріївни, головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок управління, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Шевченко Олени Борисівни, головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Дьоми Олени Володимирівни, головного державного ревізора-інспектора відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління погашення боргу Головного управління ДФС в Одеській області Папіджанова Сергія Зауріївича про визнання незаконними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКОНТАКТ МВС» до Головного управління ДФС в Одеській області, головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту платників міста Одеси управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Любчика Олексія Костянтиновича, головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту платників міста Одеси управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Гука Руслана Сергійовича, головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області Лабанди Вікторії Валеріївни, головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок управління, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Шевченко Олени Борисівни, головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Дьоми Олени Володимирівни, головного державного ревізора-інспектора відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління погашення боргу Головного управління ДФС в Одеській області Папіджанова Сергія Зауріївича, в якому, з урахуванням документів, поданих на виконання ухвали суду від 24.09.2018 року, та уточненої позовної заяви, позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:

- визнати незаконною бездіяльність відповідачів - головних державних ревізорів-інспекторів, яка виразилась у не складанні 25.04.2018 року акту про відмову у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки позивача;

- визнати незаконними дії відповідачів - головних державних ревізорів-інспекторів, які виразилися:

- в проведенні документальної планової виїзної перевірки позивача за межами строків, встановлених наказом ГУ ДФС в Одеській області від 07.12.2017 року № 6590 та направленнями ГУ ДФС в Одеській області на проведення перевірок від 20.12.2017 року: № 10384/14-15, № 10385/14-15, № 10386/14-15, № 10387/14-15, № 10388/14-15, № 10389/14-15;

- в складанні та підписані Акту Головного управління ДФС в Одеській області від 17.05.2018 року № 407/1532-14-15/38915198 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконтакт МВС», податковий номер 38915198 (номер телефону НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2) податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016»;

- визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем - Головним управлінням ДФС в Одеській області податкові повідомлення-рішення від 11.06.2018 року:

- № 0023581415 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2838713 грн.;

- № 0023591415 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 2734211 грн.

10 квітня 2019 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі № 1540/4733/18, яким вирішено:

- адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКОНТАКТ МВС» (місцезнаходження: просп. Адміральський, 33А, офіс 316, м. Одеса, 65059, ідентифікаційний код юридичної особи: 38915198) до Головного управління ДФС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044; ідентифікаційний код юридичної особи: 39398646), головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту платників міста Одеси управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Любчика Олексія Костянтиновича (адреса місця служби: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту платників міста Одеси управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Гука Руслана Сергійовича (адреса місця служби: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області Лабанди Вікторії Валеріївни (адреса місця служби: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок управління, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Шевченко Олени Борисівни (адреса місця служби: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Дьоми Олени Володимирівни (адреса місця служби: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), головного державного ревізора-інспектора відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління погашення боргу Головного управління ДФС в Одеській області Папіджанова Сергія Зауріївича (адреса місця служби: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання незаконними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 11 червня 2018 року № 0023581415, № 0023591415;

- в задоволенні решти позовних вимог - відмовити;

- стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКОНТАКТ МВС» судовий збір в сумі 83593,86 грн. (вісімдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто три гривні вісімдесят шість копійок).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 1540/4733/18 ухвалено:

- апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКОНТАКТ МВС» - задовольнити частково;

- рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, в частині висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії головних державних ревізорів-інспекторів, які виразилися у проведенні документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКОНТАКТ МВС» за межами встановлених строків та в складанні акту про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКОНТАКТ МВС» - скасувати, прийнявши у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКОНТАКТ МВС», за наслідком якої складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 17 травня 2018 року № 407/15-32-14-15/38915198;

- в задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКОНТАКТ МВС» в цій частині - відмовити;

- в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року залишити без змін;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКОНТАКТ МВС» частково понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у відповідній частині, у загальній сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні;

- постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Судом (з урахуванням часу перебування головуючого у відпустці у зв`язку із навчанням з 5 по 30 червня 2023 року) встановлено, що 09.06.2023 року від представника позивача до суду електронною поштою надійшла заява про поновлення строку для пред`явлення до виконання, вхід. № ЕП/18871/23, в якій заявник, керуючись ст.ст. 43, 64, 376 КАС України, просить поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будконтакт МВС» строк на пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі № 1540/4733/18.

Згідно зі змістом вказаної заяви, її подано з таких підстав:

- позивач спочатку не звертався до суду за видачою виконавчих листів у зв`язку з тим, що відповідачі звернулися до апеляційного суду зі скаргою на рішення суду першої інстанції. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2020 року відповідачу було остаточно відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Одночасно з цим відповідачем було подано касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 1540/4733/18. Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 1540/4733/18 повернуто відповідачу. Також було роз`яснено скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду;

- таким чином, оскільки позивач знав, що відповідач досі оскаржує рішення суду, та в зв`язку з карантином процесуальні строки подовжувались та могли бути поновлені, позивач не звертався до суду першої інстанції для видачі виконавчих листів, аби в подальшому не визнавати останні такими, що не підлягають виконанню;

- про те, що виконавчі листи вже виписані позивач не знав, оскільки їх не отримував. Під час ознайомлення з матеріалами справи 02.03.2023 року позивачу стало відомо, що виконавчі листи двічі (27 грудня 2019 року та 13.02.2020 року) направлялися судом до позивача та двічі (07.02.2020 року та 23.03.2020 року) повернені до суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Дійсно, позивач своєчасно не отримав виконавчі листи, оскільки в зв`язку із захворюваннями на СОVID-19 членів трудового колективу та членів їх сімей, керівництвом позивача було вирішено перевести усіх працівників на дистанційний (віддалений) режим роботи, що підтверджується наказом № 55 від 03.12.2019 року. В той же період часу співробітник позивача, який раніше регулярно відвідував поштове відділення, знаходився на самоізоляції у зв`язку з підозрою на вірусну хворобу СОVID-19;

- 25 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації та з огляду на необхідність збереження життя та здоров`я своїх працівників Товариство було вимушено зупинити свою діяльність на деякий час, а працівники евакуювалися до інших регіонів України. Крім того, слід зазначити, що 15.02.2022 р. представник позивача - адвокат ОСОБА_1, який приймав участь у цій справі, звернувся із заявою про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи (заява заходиться у справі), однак ознайомитись не встиг у зв`язку з тим, що 24 лютого 2022 року почалася військова агресія російської федерації проти України, і вже 26 лютого 2022 року адвокат ОСОБА_1 був мобілізований до лав Збройних Сил України, що підтверджується наказом № 17 від 26.02.2022 року;

- ДП «Укрпошта» не повідомляло позивача про те, що на його адресу надходила кореспонденція з суду, тому представник позивача дізнався про факт оформлення виконавчих листів та факти направлення їх на свою адресу тільки 06.03.2023 року, коли ознайомився з матеріалами справи;

- після ознайомлення з матеріалами справи та перевірки усіх обставин за яких не було отримано виконавчі листи позивач подав заяву на видачу виконавчих листів, які були отримані ним 19.05.2023 року;

- таким чином, в зв`язку з причинами, які суттєво вплинули на спроможність позивача своєчасно отримати та направити на виконання виконавчі листи на виконання, позивач пропустив строк пред`явлення виконавчих листів до виконання.

До вищенаведеної заяви додано копії:

- наказу позивача від 2 грудня 2019 р. № 55-к «Про перехід на дистанційний (віддалений) режим роботи», згідно з яким у зв`язку з тим, що серед персоналу ТОВ «Будконтакт МВС» почастішали випадки захворювань на COVID-19, з метою запобігання поширення вказаного захворювання серед працівників підприємства та членів їх сімей, наказано, зокрема: перевести персонал ТОВ «Будконтакт МВС» на дистанційний (віддалений) режим роботи з 03 грудня 2019 року до 01 квітня 2020 року;

- витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 26.02.2022 № 17, згідно з яким відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом нижчепойменованих осіб офіцерського складу ВВАЖАТИ ПРИЗНАЧЕНИМИ ДО НОМЕР_4 ОКРЕМОГО БАТАЛЬЙОНУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ СИЛ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ « ПІВДЕНЬ » СИЛ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ, зокрема: 1.9. лейтенанта ОСОБА_1 , - на посаду КОМАНДИРА 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони регіонального управління сил територіальної оборони « Південь » сил територіальної оборони ЗСУ, ВОС - 210003. Вважати таким, що 26 лютого 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, призначеного (з урахуванням часу перебування головуючого судді у відпустці у зв`язку із навчанням) на 06.07.2023 року, в порядку ст.ст. 124, 129 КАС України за відомими суду даними, наявними в матеріалах справи, зазначеними у поданій заяві, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також щодо електронного кабінету через систему «Електронний суд» тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 376 КАС України суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 9 ст. 205, ч. 3 ст. 376 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути заяву представника позивача про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 376 Розділу IV «ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ`ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ» КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що Одеським окружним адміністративним судом 23 грудня 2019 року видано виконавчі листи № 1540/4733/18 (т.8 а.с.11-16) про:

- стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКОНТАКТ МВС» частково понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у відповідній частині, у загальній сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Судове рішення набрало законної сили 27 листопада 2019 р.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до 28 листопада 2022 р.;

- стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКОНТАКТ МВС» судовий збір в сумі 83593,86 грн. (вісімдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто три гривні вісімдесят шість копійок).

Судове рішення набрало законної сили 27 листопада 2019 р.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до 28 листопада 2022 р.

Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Згідно із ч. 4 ст. 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким законом в Україні є Закон № 1404-VIII.

Положеннями ч. 1 ст. 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).

Як встановлено судом вище, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 1540/4733/18 набрали законної сили 27 листопада 2019 року.

Проте в матеріалах справи відсутні відомості щодо звернення позивача до суду стосовно отримання позивачем виконавчих листів щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року в частині, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (починаючи з 28.11.2019 р. - дати, наступної за днем набрання законної сили рішенням суду в певній частині, до 28.11.2022 р. - дати закінчення строку пред`явлення виконавчих документів до виконання).

Крім того, видані позивачу Одеським окружним адміністративним судом 23 грудня 2019 року вищенаведені виконавчі листи № 1540/4733/18 повернуто до суду з довідками «Укрпошти», ф.20, про причини повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання», отже не вручено позивачу з незалежних від суду причин. (т.8 а.с.7-10)

Фактично оригінали вищезазначених виконавчих листів видані позивачу 19.05.2023 року за відповідною заявою представника позивача лише від 05.05.2023 року. (т.8 а.с.66-70)

При цьому щодо певних обґрунтувань представника позивача поданої заяви, зокрема, тим, що: позивач спочатку не звертався до суду за видачою виконавчих листів у зв`язку з тим, що відповідачі звернулися до апеляційного суду зі скаргою на рішення суду першої інстанції; ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2020 року відповідачу було остаточно відмовлено у відкритті апеляційного провадження; одночасно з цим відповідачем було подано касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 1540/4733/18; ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 1540/4733/18 повернуто відповідачу; також було роз`яснено скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду; таким чином, позивач знав, що відповідач досі оскаржує рішення суду, та в зв`язку з карантином процесуальні строки подовжувались та могли бути поновлені, позивач не звертався до суду першої інстанції для видачі виконавчих листів, аби в подальшому не визнавати останні такими, що не підлягають виконанню, тощо - слід зазначити таке.

Відповідно до положень ст. 255 КАС України «Набрання рішенням суду законної сили» рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 325 КАС України «Набрання судовими рішеннями суду апеляційної інстанції законної сили» постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 340 КАС України «Підготовка справи до касаційного розгляду», суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

З наведених положень КАС України вбачається, що оскарження судових рішень першої та/або апеляційної інстанції в касаційному порядку не впливає / не змінює вищенаведений порядок набрання законної сили рішенням суду та постановою апеляційної інстанції.

Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень по справі № 1540/4733/18, зокрема, жодною з ухвал Верховного Суду не вирішено питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Отже, наведена позиція - обґрунтування представника позивача поданої ним заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, вхід. № ЕП/18871/23 від 09.06.2023 року, - є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства, яке регулює спірні питання, відповідно наведені підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчих листів у цій справі до виконання - є неповажними.

Щодо обґрунтувань представника позивача поданої заяви, зокрема, тим, що: про те, що виконавчі листи вже виписані позивач не знав, оскільки їх не отримував; під час ознайомлення з матеріалами справи 02.03.2023 року позивачу стало відомо, що виконавчі листи двічі (27 грудня 2019 року та 13.02.2020 року) направлялися судом до позивача та двічі (07.02.2020 року та 23.03.2020 року) повернені до суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання; дійсно, позивач своєчасно не отримав виконавчі листи, оскільки в зв`язку із захворюваннями на СОVID-19 членів трудового колективу та членів їх сімей, керівництвом позивача було вирішено перевести усіх працівників на дистанційний (віддалений) режим роботи, що підтверджується наказом № 55 від 03.12.2019 року; в той же період часу співробітник позивача, який раніше регулярно відвідував поштове відділення, знаходився на самоізоляції у зв`язку з підозрою на вірусну хворобу СОVID-19, тощо - слід зазначити таке.

Так, по-перше, наведені представником позивача обставини щодо неотримання позивачем виданих (надісланих) судом виконавчих листів не спростовує встановлені судом вище обставини, зокрема, що: в матеріалах справи відсутні відомості щодо звернення позивача до суду стосовно отримання позивачем виконавчих листів щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року в частині, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (починаючи з 28.11.2019 р. - дати, наступної за днем набрання законної сили рішенням суду в певній частині, до 28.11.2022 р. - дати закінчення строку пред`явлення виконавчих документів до виконання); видані позивачу Одеським окружним адміністративним судом 23 грудня 2019 року вищенаведені виконавчі листи № 1540/4733/18 повернуто до суду з довідками «Укрпошти», ф.20, про причини повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання», отже не вручено позивачу з незалежних від суду причин.

Виходячи з встановленого та вищенаведених висновків суду щодо безпідставності доводів представника позивача щодо обґрунтування поданої ним заяви використанням відповідачем касаційного порядку оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій, суд дійшов висновку, позиція позивача у зазначеній частині - є необґрунтованою та безпідставною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства, яке регулює спірні питання.

По-друге, згідно зі змістом доданої до заяви копії наказу позивача від 2 грудня 2019 р. № 55-к «Про перехід на дистанційний (віддалений) режим роботи», у зв`язку з тим, що серед персоналу ТОВ «Будконтакт МВС» почастішали випадки захворювань на COVID-19, з метою запобігання поширення вказаного захворювання серед працівників підприємства та членів їх сімей, наказано, зокрема: перевести персонал ТОВ «Будконтакт МВС» на дистанційний (віддалений) режим роботи з 03 грудня 2019 року до 01 квітня 2020 року.

Разом з цим, жодних доводів щодо поважних причин пропуску позивачем строку для пред`явлення виконавчих листів у цій справі до виконання після 01 квітня 2020 року представником позивача у заяві не зазначено та доказів на їх підтвердження до заяви не додано.

При цьому також слід зазначити, що відповідно до п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Таким чином, поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлено саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання позивачем відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.

Наведена позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22.

Проте, як встановлено судом вище, представником позивача не зазначено конкретних обставин (причини/перешкоди/тощо) та не надано жодних належних та допустимих доказів на їх підтвердження, що неможливість пред`явлення виконавчих листів у цій справі до виконання після 01 квітня 2020 року у законодавчо визначений строк зумовлена саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Отже, наведена позиція - обґрунтування представника позивача поданої ним заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, вхід. № ЕП/18871/23 від 09.06.2023 року, - є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, відповідно наведені підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчих листів у цій справі до виконання - є неповажними.

Щодо обґрунтувань представника позивача поданої заяви, зокрема, тим, що: 25 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації та з огляду на необхідність збереження життя та здоров`я своїх працівників Товариство було вимушено зупинити свою діяльність на деякий час, а працівники евакуювалися до інших регіонів України; крім того, слід зазначити, що 15.02.2022 р. представник позивача - адвокат ОСОБА_1, який приймав участь у цій справі, звернувся із заявою про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи (заява заходиться у справі), однак ознайомитись не встиг у зв`язку з тим, що 24 лютого 2022 року почалася військова агресія російської федерації проти України, і вже 26 лютого 2022 року адвокат ОСОБА_1 був мобілізований до лав Збройних Сил України, що підтверджується наказом № 17 від 26.02.2022 року, тощо - слід зазначити таке.

По-перше, жодних конкретних доказів на доведення наведених у заяві обставин, зокрема, що 25 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації та з огляду на необхідність збереження життя та здоров`я своїх працівників Товариство було вимушено зупинити свою діяльність на деякий час, а працівники евакуювалися до інших регіонів України, - у заяві не зазначено та до неї не додано (зокрема, накази, в тому числі щодо періоду зупинення діяльності товариства; штатний розпис позивача за відповідний період з повним переліком працівників тощо).

По-друге, виходячи з вищенаведених встановлених судом обставин щодо не зазначення представником позивача у заяві та ненадання жодних конкретних доказів (зокрема, накази, в тому числі щодо періоду зупинення діяльності товариства; штатний розпис позивача за відповідний період з повним переліком працівників тощо) на доведення наведених у заяві обставин, зокрема, що 25 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації та з огляду на необхідність збереження життя та здоров`я своїх працівників Товариство було вимушено зупинити свою діяльність на деякий час, а працівники евакуювалися до інших регіонів України, - посилання у заяві на те, що 15.02.2022 р. представник позивача - адвокат ОСОБА_1, який приймав участь у цій справі, звернувся із заявою про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи (заява заходиться у справі), однак ознайомитись не встиг у зв`язку з тим, що 24 лютого 2022 року почалася військова агресія російської федерації проти України, і вже 26 лютого 2022 року адвокат ОСОБА_1 був мобілізований до лав Збройних Сил України, що підтверджується наказом № 17 від 26.02.2022 року, - не є належним та достатнім доказом виникнення для позивача обставин, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення позивача, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне пред`явлення виконавчих листів у справі до виконання іншим(-ми) працівником(-ми) товариства - позивача.

При цьому також слід зазначити, що представником позивача у заяві не зазначено, чому мобілізація до лав Збройних Сил України представника позивача - адвоката ОСОБА_1 не стала перешкодою для звернення до суду із заявою, яка розглядається, 09.06.2023 року.

Крім того, щодо посилання представника позивача на воєнний стан, суд також звертає увагу позивача, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, зазначила, зокрема, що:

- введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку;

- сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22.

Позивачем не наведено жодних інших, крім вищенаведених, яким судом надано оцінку, конкретних доводів та не надано жодних доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду у вищенаведений період саме у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів у справі до виконання, не навівши при цьому поважних та об`єктивних (внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки позивача обставин) причин пропуску законодавчо встановленого строку.

З встановленого вбачається, що позивачем пропущено трирічний строк пред`явлення виконавчих листів у цій справі до виконання з неповажних причин.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування поданої заяви, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо порушеного у заяві питання, представником позивача суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, вхід. № ЕП/18871/23 від 09.06.2023 року, - є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, відповідно, такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Ухвалу постановлено та складено з урахуванням часу перебування головуючого судді у відпустці у зв`язку із навчанням.

Керуючись ст.ст. 167, 205, 243, 256, 294, 295, 297, 376 КАС України, суд

ухвалив:

В задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, вхід. № ЕП/18871/23 від 09.06.2023 року, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України.

Суддя М.Г. Цховребова