ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
11 липня 2023 року справа №200/5021/22
м. Дніпро
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду доповідача Сіваченко І.В., розглянувши заяву про усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року у справі № 200/5021/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дмитрівський гранітний кар`єр - Астор» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року у справі № 200/5021/22.
Ухвалою апеляційного суду від 26 червня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року у справі № 200/5021/22 - залишено без руху.
Встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору.
В системі «Електронний суд» представником Головного управління ДПС у Донецькій області сформовано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останній просить заявник просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судом рішення, а у випадку неможливості продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 30 днів після закінчення воєнного стану.
Мотивована така заява відсутністю фінансування для сплати судового збору в умовах воєнного стану в такий короткий строк, як це встановлено судом (10 днів з дня отримання ухвали), необхідністю доступу до суду в частині права на оскарження.
Додає виписки по (КЕКВ) 2800 "Інші поточні видатки" станом на 05.06.2023, 13.05.2023, 06.06.2023, 03.06.2023, а також посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Ознайомившись з доводами такого клопотання, суд вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Щодо відстрочення сплати судового збору.
За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується із майновим станом особи.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.
За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір»не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справиюридичної особи), а положення пункту 3 частини першоїстатті 8 Закону України «Про судовий збір»можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Водночас, у нормах частини другоїстатті 132 КАСвідсилання до нормЗакону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Це означає, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.
До того ж, у поданій скаржником заяві, окрім посилання на відсутність коштів необхідних для сплати судового збору, посилання на воєнний стан введений на всій території України останній не зазначає про вжиті ним заходи.
При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів та гарантувати сплату коштів у майбутньому. Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для невиконання скаржником свого обов`язку по сплаті судового збору.
Водночас, скаржником не надано суду апеляційної інстанції доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, які не надавались докази зверненняскаржника до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей періодта докази відмови в виділенні грошових коштівна відповідні видатки, а такожжодних доказів можливості в подальшомусплатити суму судового збору.
Суд вважає, що наведені заявником підстави, які стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб`єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Разом з тим, апелянтом не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору.
Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7:В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати(підпункт 12 пункту D).
Проаналізувавши викладе та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 813/288/16 від 30 вересня 2022 року у справі № 640/5640/19.
Відповідно до ч. 2ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
Відповідно доУказу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 14.03.2022 № 7168, Указом Президента України від 19.04.2022 № 7300, затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212IX, Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України 16.11.2022 № 2738-IX, Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX та продовжений до теперішнього часу.
Проте норми КАС України не зазнали змін щодо процесуальних строків встановлених судом.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконання процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.
Скаржник, маючи намір реалізації наданого йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків.
Разом з тим, прохання скаржника продовжити строку для усунення недоліків касаційної скарги до завершення воєнного стану не ґрунтується на вимогах закону, і скаржник не зазначив обставин фактичної неможливості вчинення ним процесуальних дій у цей період.
Враховуючи викладене, колегія судів вважає за необхідне продовжити Головного управління ДПС у Донецькій області строк для усунення недоліків, а саме шляхом надання до суду належним чином оформленого документу про сплату судового збору на 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 121, 133, 169, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
ЗаявуГоловного управління ДПС у Донецькій області про продовження строку виконання ухвали суду задовольнити частково.
Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року у справі № 200/5021/22, зазначених в ухвалі від 26 червня 2023 року, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Сіваченко
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2023 |
Оприлюднено | 13.07.2023 |
Номер документу | 112124297 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні