Постанова

від 05.07.2023 по справі 369/2105/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/2105/22

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1950/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,

при секретарі Савіцькій Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген», товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Комплекс «Нові Теремки» про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Комплекс «Нові Теремки» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2022 року, ухваленого під головуванням судді Янченка А.В.,-

встановив:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген», товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки» про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.06.2019 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий Комплекс «Нові Теремки» укладено договір № 96/ОЗ-25 купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

11 жотня 2021 року між ними укладено додаткову угоду про те, що сторони дійшли згоди розірвати з 11 жовтня 2021 року договір № 96/ОЗ-25 купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

В цій угоді сторони також дійшли взаємної згоди про повернення грошових коштів покупцю в розмірі 205 587 грн 29 коп. Строк повернення коштів становив 90 днів.

Однак ТОВ «Житловий Комплекс «Нові Теремки» зобов`язання щодо повернення коштів не виконало.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги та просив стягнути з ТОВ «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 296 237 грн 04 коп., з яких: заборгованість в розмірі 200 282 грн 73 коп., проценти за правомірне користування грошовими коштами в розмірі 45 503 грн 54 коп., проценти за неправомірне користування грошовими коштами в розмірі 3 934 грн 32 коп., інфляційні втрати в розмірі 36 516 грн 45 коп.; моральну шкоду в розмірі 10 000 грн 00 коп.; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Комплекс «Нові Теремки» грошові кошти в розмірі 328 096 грн 64 коп., з яких: заборгованість в розмірі 205 587 грн 29 коп., проценти за правомірне користування коштами в розмірі 26 335 грн 40 коп., проценти за неправомірне користування грошовими коштами в розмірі 4 038 грн 52 коп., інфляційні втрати в розмірі 37 483 грн 60 коп., пеню в розмірі 44 651 грн 83 коп., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн 00 коп.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2022 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген» на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 200 282 грн 73 коп.; проценти за неправомірне користування грошовими коштами в розмірі 3 934 грн 32 коп., інфляційні втрати в розмірі 36 516 грн 45 коп., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн 00 коп. та судовий збір в розмірі 2 507 грн 34 коп.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки» на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 205 587 грн. 29 коп., проценти за неправомірне користування грошовими коштами в розмірі 4 038 грн 52 коп., інфляційні втрати в розмірі 37 483 грн 60 коп., пеню в розмірі 44 651 грн 83 коп., моральні шкоду в розмірі 10 000 грн 00 коп. та судовий збір в розмірі 3 017 грн 61 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Житловий комплекс «Нові Теремки» просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення зі скаржника коштів скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між завданою моральною шкодою та допущеними діями товариства, які це спричинила.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просить залишити рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2022 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник проти апеляційної скарги заперечили.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлялись належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Рішення суду оскаржується в частині доводів апеляційної скарги ТОВ «Житловий комплекс «Нові Теремки».

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено факт порушення ТОВ «Житловий комплекс «Нові Теремки» зобов`язань за додатковою угодою від 11 жовтня 2021 року до договору № 84157-А/4 купівлі - продажу деривативу та додатковою угодою від 11 жовтня 2021 року до договору № 96/ОЗ-25 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в частині повернення грошових коштів протягом 90 днів з моменту з моменту підписання додаткових угод.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що 04 червня 2019 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий Комплекс «Нові Теремки» укладено договір № 96/ОЗ-25 купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

11 жовтня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий Комплекс «Нові Теремки» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 96/ОЗ-25 купівлі-продажу майнових прав на квартиру про те, що сторони дійшли згоди розірвати договір № 96/ОЗ-25 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 04 червня 2019 року з 11 жовтня 2021 року та те, що сторони дійшли взаємної згоди про повернення грошових коштів покупцю в розмірі 205 587 грн 29 коп. Строк повернення коштів становив 90 днів.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий Комплекс «Нові Теремки» було порушено зазначене зобов`язання щодо повернення грошових коштів в розмірі 205 587 грн 29 коп. в строк 90 днів. Крім того, йому спричинена моральна шкода.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, та обгрунтовано частково задовольнив позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Житловий комплекс «Нові Теремки» на користь позивача заборгованості в розмірі 205 587 грн. 29 коп., процентів за неправомірне користування грошовими коштами в розмірі 4 038 грн 52 коп., інфляційних втрат в розмірі 37 483 грн 60 коп., пені в розмірі 44 651 грн 83 коп., моральної шкоду в розмірі 10 000 грн 00 коп.

В укладених угодах сторони передбачили обов`язок повернення грошових коштів в розмірі 205 587 грн. 29 коп.

Правові підстави для стягнення процентів за неправомірне користування грошовими коштами в розмірі 4 038 грн 52 коп. та інфляційних втрат в розмірі 37 483 грн 60 коп., - встановлені частиною 2 ст. 625 ЦК України.

У підпункті 6.2. пункту 6 договору № 96/ОЗ-25 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 04 червня 2019 року сторонами погоджена можливість сплати пені у розмірі 0,1% від суми ціни майнових прав на квартиру за кожен день прострочення за недотримання строку прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва, зазначеного в п. 2.4. договору, яка сплачується продавцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати письмової відмови покупця від договору та підписання сторонами додаткової угоди про його розірвання з поверненням усієї суми сплачених коштів та суми пені.

При визначенні моральної шкоди в розмірі 10 000 грн 00 коп., суд першої інстанції правильно виходив з положень ст. 23, 1167 ЦК України, при цьому урахував вимоги розумності, виваженості, та справедливості, характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач, та інші обставини, що відповідає роз`ясненням, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди».

Доводи апеляційної скарги з приводу неправомірності стягнення пені, колегія суддів відхиляє, оскільки сторони погодили можливість стягнення пені у підпункті 6.2. пункту 6 договору № 96/ОЗ-25 купівлі-продажу майнових прав.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником ОСОБА_1 надано копію додаткової угоди № 2 до договору від 17 січня 2022 року та копію акта приймання надання наданих послуг.

Згідно розрахунку витрат на правничу допомогу зазначеному в акті:

- вивчення матеріалів, інформації, яка надана замовником (14.02.2023 - 15.02.2023);

- вивчення судових спорів за участю відповідачів із подібних підстав та предметів (15.02.2023);

- погодження позиції з замовником, складання, оформлення, формування, направлення відзиву (15.02.2023-16.02.2023);

- контроль доступних джерел інформації про призначення судом розгляду даної справи (17.02.2023-06.04.2023);

- погодження позиції із замовником про звернення до суду із клопотанням про пришвидшення проведення підготовчих дій (11.03.2023-12.03.2023);

- підготовка, оформлення, подача заяви про розподіл судових витрат (12.05.2023-14.05.2023).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 2, ч. 3, ч 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що зазначені представником ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн 00 коп. є завищеними та не достатньо обґрунтованими.

Отже, колегія суддів вважає, що з ТОВ «Житловий Комплекс «Нові Теремки» на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 04 листопада 2022 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 141, ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Комплекс «Нові Теремки» залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2022 року залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Комплекс «Нові Теремки» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 10 липня 2023 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.В. Кулікова

С.Г. Музичко