Постанова

від 11.07.2023 по справі 240/959/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року

м. Київ

справа № 240/959/20

адміністративне провадження № К/9901/3369/21

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГАЗ» до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГАЗ» на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 (головуючий суддя - Сапальова Т.В., судді: Капустинський М.М., Смілянець Е.С.) у справі №240/959/20.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГАЗ» (далі - ТОВ «ОІЛ ГАЗ») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області) № 135 від 28.01.2020 «Про проведення фактичної перевірки».

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ «ОІЛ ГАЗ» оскаржило його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2020.

В обґрунтування підстав оскарження ТОВ «ОІЛ ГАЗ» посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №820/6001/16, від 05.03.2019 у справі №820/4893/18.

У доводах касаційної скарги ТОВ «ОІЛ ГАЗ» вказує, що у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС у Житомирській області зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 28.01.2020 ГУ ДПС у Житомирській області винесено наказ № 135 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОІЛ ГАЗ» з 29.01.2020, тривалістю 10 діб, за період діяльності з 22.06.2019, за місцем фактичного провадження платником податків, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника: Житомирська область, Андрушівський район, м. Андрушівка, вул. Зозулинського буд. 15/Б, щодо дотримання вимог, встановлених законодавством України при здійсненні торгівлі підакцизними товарами на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.3 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктами 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з абзацом третім пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

На підтвердження наявності підстав для проведення фактичної перевірки відповідачем було надано звернення громадянина ОСОБА_1 , зареєстроване за вхідним №17107 від 22.10.2019 щодо порушень ТОВ «ОІЛ ГАЗ» вимог законодавства у сфері обігу пального, зокрема, безпідставного отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним.

Крім того, відповідно до листа Управління Служби безпеки України в Житомирській області №57/13772 від 13.12.2019 року в ході оперативно-службової діяльності отримано інформацію, про те, що ТОВ «ОІЛ ГАЗ» здійснює фінансово-господарську діяльність, пов`язану із роздрібною торгівлею пальним на території Житомирської області без документів, які б підтверджували прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства. Даний лист надіслано з метою вжиття перевірочних заходів правомірності отримання ТОВ «ОІЛ ГАЗ» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та/або на право зберігання пального.

Суди попередніх інстанцій у даній справі надали відмінну оцінку обставинам щодо правомірності прийняття спірного наказу.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що в самому спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки. Крім того, він не містить конкретизованого періоду діяльності, який буде перевірятися, а лише вказано за період діяльності з 26.06.2019, без зазначення кінця такого періоду. Таким чином, контролюючим органом не доведено наявність підстав для призначення і проведення фактичної перевірки позивача на підставі підпунктів 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

При прийнятті постанови про відмову в позові суд апеляційної інстанції виходив з того, що в оскаржуваному наказі № 135 від 28.01.2020 зазначено підпункти 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, які визначають окремі підстави для проведення фактичної перевірки. В той же час відсутність в наказі № 135 від 28.01.2020 окремих посилань на лист заявника №17107 від 22.10.2019 або лист УСБУ в Житомирській області №57/13772 від 13.12.2019 року не свідчить про порушення відповідачем вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, тому не може бути підставою для його скасування. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що наказ ГУ ДПС у Житомирській області № 135 від 28.01.2020 «Про проведення фактичної перевірки» прийнято з дотриманням положень Податкового кодексу України.

Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вказує на те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення ТОВ «ОІЛ ГАЗ» вимог законодавства. Як у листі, який відповідач визначає як підставу для проведення перевірки, так і у самому наказі про призначення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення. У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності ТОВ «ОІЛ ГАЗ» вимогам чинного законодавства.

Отже, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головне управління ДПС у Житомирській області не довело наявність підстав в розумінні підпункту 80.2.5 пункту 8.2 статті 80 Податкового кодексу України для проведення фактичної перевірки ТОВ «ОІЛ ГАЗ», що обумовлює скасування наказу від № 135 від 28.01.2020 «Про проведення фактичної перевірки» як протиправного.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, яке помилково скасовано судом апеляційної інстанції, Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГАЗ» задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №240/959/20 скасувати.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №240/959/20 залишити в силі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГАЗ» судовий збір у сумі 4204,00 (чотири тисячі двісті чотири гривні) 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова