Постанова

від 11.07.2023 по справі 320/7264/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року

м. Київ

справа № 320/7264/20

адміністративне провадження № К/9901/27568/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року (суддя - Щавінський В. Р.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року (судді: Кобаль М. І., Степанюк А. Г., Чаку Є. В.),

у справі №320/7264/20

за позовом Комунального підприємства Теплових мереж (КПТМ) «Яготинтепломережа»

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправними дій та стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

Рух справи

19 серпня 2020 року до Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства Теплових мереж «Яготинтепломережа» (далі - позивач, підприємство, платник податків) до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними дій податкового органу по списанню коштів меморіальним ордером №K0805GR4CF від 05 серпня 2020 року на суму 526144,64 грн та стягнення на користь підприємства з ГУ ДПС у Київській області 526144,64 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, зазначений позов задоволено.

26 липня 2021 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга відповідача, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2021 року, після усунення недоліків касаційної скарги, та витребувано справу з суду першої інстанції.

18 листопада 2021 року справа № 320/7264/20 надійшла до Верховного Суду.

29 червня 2023 року здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено новий склад колегії суддів для розгляду цієї справи.

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2023 року справу №320/7264/20 прийнято до провадження новим складом суду.

Доводи касаційної скарги

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі було оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. В ухвалі Верховного Суду від 29 жовтня 2021 року зазначено, що цей довід підлягає перевірці під час касаційного перегляду справи.

Заявник касаційної скарги також зазначає, що справа має виняткове значення для відповідача, оскільки списання податкового боргу через інкасове доручення № K0805GR4CF від 05 серпня 2020 року у сумі 526144,64 грн здійснювалося до державного бюджету (на єдиний казначейський рахунок), а не на рахунок контролюючого органу. Разом з тим, відповідно до оскаржуваних у справі судових рішень кошти у сумі 526 144,64 грн стягнуто з ГУ ДПС, у зв`язку з чим відповідач не зможе виконувати покладені на нього функції.

Відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Від позивача 23 листопада 2021 року до Суду надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, у якому позивач просить винести процесуальне рішення, яким відмовити в задоволенні касаційної скарги в повному обсязі, постанови суддів попередніх інстанцій залишити без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для частково задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Обставини справи

КП ТМ «Яготинтепломережа» (ЄДРПОУ 24223294) є платником податків і знаходиться на обліку у ГУ ДПС у Київській області.

Має податковий борг за 2018 рік з податку на додану вартість 1 806 683,66 грн, який виник на підставі самостійно задекларованих і несплачених податкових зобов`язань.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року по справі №810/4643/18 адміністративний позов ГУ ДПС у Київській області до КП ТМ «Яготинтепломережа» про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі, внаслідок чого стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих підприємство, на користь Державного бюджету податковий борг в загальному розмірі 1 806 683 грн 66 коп.

Розстрочено виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №810/4643/18 терміном на один рік починаючи з дати набрання даного рішення законної сили, шляхом щомісячної сплати заборгованості рівними частинами.

ГУ ДПС у Київській області ініціювало списання боргу через інкасове доручення №К0805СЯ4СГ від 05 серпня 2020 року і стягнуло до Державного бюджету податковий борг у сумі 526 144,64 грн за судовим рішенням у справі №810/4643/18.

Правове регулювання

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Висновки суду

Системний аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання протягом установленого строку.

Право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає в контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

До основних засад (принципів) адміністративного судочинства віднесено, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок оцінки доказів в адміністративних справах.

Відповідно до частин першої та другої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина третя статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина четверта статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами частин першої - третьої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року у справі №810/4643/18, яке набрало законної сили 26 червня 2019 року, стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих підприємство на користь Державного бюджету податковий борг в загальному розмірі 1 806 683,66 грн та розстрочено виконання цього рішення терміном на 1 рік починаючи з дати набрання даного рішення законної сили, шляхом щомісячної сплати заборгованості рівними частинами.

Постановою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №810/4643/18 касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року в частинні розстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року залишено без змін.

Покликаючись на обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили та механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21 січня 2004 року №22 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме пункт 11.2 цієї Інструкції, якою передбачено, що стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених пунктом 11.1 цієї глави, з рахунків платників податків/суб`єктів господарювання на підставі рішення суду та несе відповідальність згідно із законом за необґрунтованість стягнення коштів (пункт 11.3), судами попередніх інстанцій встановлено, що стягнення заборгованості з позивача відбулося відповідно до виставленого передбаченого інструкцією меморіального ордеру відповідно до якого проводиться списання коштів без повідомлення позивача.

Разом із тим, як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, підприємством заборгованість у розмірі 1 806 683,66 грн самостійно сплачена протягом 12 місяців з моменту постановлення рішення Київським окружним адміністративним судом у справі №810/4643/18 рівними частками, що підтверджується долученими до матеріалів справи дванадцятьма платіжними дорученнями.

За висновками судів попередніх інстанцій вказані обставини підтверджують обґрунтованість позовних вимог та протиправність дій податкового органу, які полягають у стягненні заборгованості позивача на підставі меморіального ордеру 05 серпня 2020 року, оскільки позивачем надані належні докази, які підтверджують належне виконання останнім рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року по справі №810/4643/18 та вчасну сплату податкового боргу.

Доказів того, що податковим органом здійснювалось зарахування в порядку черговості виникнення податкового боргу, внаслідок чого мала місце неповна сплата стягнутої за рішенням суду суми, під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції, відповідач не надав.

У відзиві на позов було зазначено виключно про неповну сплату стягнутого за рішенням суду податкового боргу, в апеляційній скарзі наявний довід про принцип дотримання черговості виникнення податкового боргу.

Разом з тим, вказані вище обставини справи досліджені судами попередніх інстанцій в неповному обсязі. Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Також помилковим є вирішення спору судами попередніх інстанцій про стягнення коштів з податкового органу. Стягнені відповідачем з позивача кошти зараховані до Державного бюджету України. Надмірна або помилкова їх сплата зумовлює повернення з цього бюджету, за обов`язкової участі органу Державної казначейської служби.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі №320/7264/20 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк