Ухвала

від 12.07.2023 по справі 496/4050/22

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 496/4050/22

Номер провадження: 2-др/511/6/23

12.07.2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання Замковенко О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Роздільна Одеської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кур`ян Вікторії Валеріївни про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивачів,

встановив:

У провадженнісуду знаходилась цивільнасправа запозовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 доСпоживчоготовариства«Хаджибей-3», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про визнання дій незаконними та їх скасування.

22.06.2023 ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області провадження у справі закрито на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

27.06.2023року черезелектронний суднадійшла заява представникавідповідача ОСОБА_1 адвокатаКур`янВ.В. прокомпенсацію здійсненихвитрат,пов`язанихз розглядомсправи,в якійпросила стягнутисолідарно зпозивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (усправі №496/4050/22)на користь ОСОБА_1 51545(п`ятдесятодну тисячуп`ятсотсорок п`ять)грн.00коп. яккомпенсацію здійснених відповідачем ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з розглядом справи № 496/4050/22, внаслідок необґрунтованих дій позивачів.

Вимогиобґрунтовані тим,що 22червня 2023року ухвалоюРоздільнянського районногосуду Одеськоїпозовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 доСпоживчоготовариства«Хаджибей-3», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про визнаннядій незаконнимита їхскасування,-залишено безрозгляду,на підставіп.5ч.1ст.257ЦПК України(позивачі допочатку розглядусправи посуті подализаяву прозалишення позовноїзаяви безрозгляду).Вказує,що свідомінедобросовісні діїпозивачів,які свідчатьпро зловживанняпроцесуальними правами,призвели довитрат пов`язанихз розглядомсправи №496/4050/22,а саме:відповідач ОСОБА_1 немає юридичноїосвіти,тож післятого,як їїбуло залученоу справі№ 496/4050/22, зметою отриманняправової допомогита представленняїї інтересівв суді,звернулася доАдвокатського Бюро«Вікторія Кур`янта партнери»,ЄДРПОУ 43194502,про щоукладено Договірпро наданняправової допрмоги№ 2Ф/03/2023від 15.03.2023року.Загальна кількістьчасу витраченогона наданняправової допомоги-13годин 13хвилин;вартість однієїгодини роботиадвоката згіднодоговору пронадання правовоїдопомоги N°ЗФ/015/11/2022від 15.11.2022року -3900грн.00коп./година;загальна вартістьвиконаної роботиАБ «ВікторіяКур`янта партнери»-51545(п`ятдесятодна тисячап`ятсотсорок п`ять)грн.00коп.Сума грошових коштів сплачена Клієнтом за надання правової допомоги на користь АБ «Вікторія Кур`ян та партнери» - 51 545 (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот сорок п`ять) грн. 00 коп., що є підставою для компенсації ним здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи.

11.07.2023 року від позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли заперечення на заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кур`ян В.В. про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, в яких просили відмовити у задоволенні заяви. ( а.с.207-211)

Представник відповідача ОСОБА_1 адвоката Кур`ян В.В. в судове засідання не з`явилась, надала клопотання про підтримання заяви у повному обсязі та розгляд заяви за відсутності відповідача ОСОБА_1 та її представника.( а.с.203-206)

Представник СТ «Хаджибей-3» Лашкевич Д.В. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд заяви за відсутності відповідача СТ «Хаджибей» та його представника. ( а.с.199-202)

Інші сторони в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кур`ян Вікторії Валеріївни про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивачів, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 22.06.2023 року провадження у справі закрито на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Висновків щодо наявності чи відсутності підстав для визнання дій позивачів зловживанням правами відповідно до приписів ст.44 ЦПК України ця ухвала не містить.

Виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, а залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст.257 ЦПК України- це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

За змістом ч. 5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Таким чином, законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Разом із тим, системний аналіз вказаної процесуальної норми дозволяє дійти висновку, що така компенсація можлива виключно у разі наявності відповідної вимоги відповідача, заявленої у зв`язку із вирішенням питання щодо залишення позову без розгляду. При цьому заявник повинен зазначити, у чому саме полягають необґрунтовані дії позивача.

Добросовісні дії позивача спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Таким чином, необхідною умовою для застосування ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення без розгляду є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій.

Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження, тощо. При цьому відповідач у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Як вбачається з роз`яснень в п.38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах », що у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що покладення судових витрат на позивача у разі закриття провадження у справі можливе за умови доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій або зловживання позивачем чи його представником процесуальними правами. Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне або штучне ініціювання судового провадження за відсутності реального спору, вчинення позивачем свідомих недобросовісних дій, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

У Постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 741/1681/17 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу у зв`язку із закриттям провадження у справі, послався, що законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача (ч.5ст.142 ЦПК України). При цьому звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55,124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, а добросовісні дії позивача спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Таким чином, саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивачів, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивачів, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

У Постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18, де, залишаючи без змін судові рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, тобто його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

При цьому Верховний Суд вказав, що із системного тлумачення положень частин 5 та 6 ст.142, ч.9 ст.141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами. Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Аналогічні правові позиції є усталеними і викладені цілому ряді Постанов, в тому числі у Постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц та від 03 липня 2019 року у справі № 543/408/17.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що залишення позову без розгляду не свідчить про його безпідставність і необґрунтованість, залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. На цій стадії судового процесу суд не встановлює обґрунтованості чи необґрунтованості позовної заяви, не встановлює фактичні обставини, не досліджує надані докази та не надає доводам сторін відповідної оцінки, оскільки не розглядає спір по суті. Тобто, вирішення питання обґрунтованості чи безпідставності та доведеності заявлених позовних вимог входить до виключних повноважень суду, який має зробити висновки за результатами розгляду цивільної справи по суті. Судом не приймались рішення про визнання дій позивача такими, що містять ознаки зловживання процесуальними правами, тому не може бути підставою для визнання дій позивача необґрунтованими.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для стягнення з позивачів на користь відповідача ОСОБА_1 понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 51545грнрн., оскільки звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивачів, гарантоване статтями55,124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, а тому відмовляє представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Кур`ян Вікторії Валеріївни в задоволені заяви про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 44,141,142, 247,353, 355ЦПК України, суд,-

постановив:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кур`ян Вікторії Валеріївни про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивачів, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасниксправи,якому ухваласуду небула врученау деньїї складання,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду

Суддя: С. І. Гринчак