Вирок

від 11.07.2023 по справі 576/195/18

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 576/195/18

Провадження № 1-кп/576/16/23

ВИРОК

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

11 липня 2023 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в м. Глухівкримінальне провадження за № 12017200070000850 від 19.10.2017 р. про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стольне Менського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 , 19.10.2017 р. близько 19 год. 10 хв., керуючи автомобілем «КАМАЗ 5320» р.н.з. НОМЕР_1 з причепом «СЗАП 8527» р.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Слобідській в с. Полошки Глухівського району з боку центру села, неподалік будинку №60 у порушення вимог п.п. 2.3 «б», 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху не врахував дорожню обстановку, габарити керованого ним транспортного засобу та при наближені до пішоходів своєчасно не вжив заходів до безпечного їх об`їзду, не обрав безпечну траєкторію руху з безпечним боковим інтервалом проїжджаючи повз них, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який стояв біля правого краю проїзної частини, а саме контактування переднє-правою частиною причепа «СЗАП 8527» з лівою частиною голови та лівою поверхнею грудної клітини пішохода ОСОБА_6 та послідуючий переїзд тіла потерпілого задніми правими колесами причепа.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла (автотравми): відкритої черепно-мозкової травми, закритої травми тулуба, садна та синці правої нижньої кінцівки, травматичний шок, від яких помер на місці ДТП.

У прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, знаходиться порушення ОСОБА_4 п.п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, відповідно до яких: водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому злочині визнав та пояснив, що 19.10.2017 р. на автомобілі «КАМАЗ» з причепом, які належать ОСОБА_7 і якого він у той день підміняв, він перевозив жом у с. Полошки. Повертався він приблизно о 19-й годині. Причеп був пустий, а кузов автомобілю «КАМАЗ» був завантажений жомом приблизно на 13 тон. З`єднання причепу із автомобілем було справним і надійно зафіксовано скобою. Вже було темно і він рухався з ближнім світлом фар. Коли виїхав з-за повороту на одній із вулиць за метрів 40-50 він спереду побачив двох дітей, які йшли по центру дороги і рухались у попутному напрямку. У зв`язку з цим він зменшив швидкість до мінімальної, майже до зупинки, і дивився на дітей, яких з поля зору не втрачав. Діти побігли на узбіччя і стали по правій стороні на узбіччі на пагорбі, після чого він продовжив рух, приблизно зі швидкістю 15-20 км/год. Хлопчик першим, а дівчинка далі від нього. Розминаючись з дітьми, він бачив з кабіни, що вони стояли на відстані близько 0,5 метрів від автомобілю. Через вікно автомобіля він бачив, що автомобілем розминувся із дітьми. У дзеркалі він вже нічого не бачив, бо було темно. Подумавши, що з дітьми він розминувся, нічого не підозрюючи приїхав у с. Шевченкове, після чого приїхала поліцейські і сказали, що він збив дитину. Вину у вчиненому визнає та жаліє, що так сталось.

Потерпіла в судове засідання не з`явились, про дату та час судового розгляду повідомлялась, в зв`язку з чим, а також з урахуванням положень ст. 325 КПК України, суд вважає можливим розглянути справу без її особистої участі.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні ним інкримінованого йому злочину, окрім його пояснень, повністю підтверджується наступними доказами.

Свідченнями ОСОБА_8 , яка показала, що ввечері 19.10.2017 р. проводжала ОСОБА_9 додому. Йдучи по вул. Слобідській, вони почули позаду сильний гуркіт вантажівки. Вони трохи пробігли вперед та зупинились на правому узбіччі і стали на пагорб на відстані близько 1 метра від краю проїзної частини. ОСОБА_10 стояв першим, а вона за ним. Автомобіль їхав доволі швидко, а його причеп сильно «водило» із боку в бік. Коли автомобіль проїжджав мимо, то правою частиною причепу зачепило ОСОБА_10 за плече та кинуло під його колеса. При цьому, з причепу щось виступало, чи то прут чи якась палиця. Водій не зупинився. Після цього вона прибігла до рідних ОСОБА_10 та повідомила про цю подію.

Свідченнями ОСОБА_11 , який у суді показав, що у його власності перебуває автомобіль «КАМАЗ 5320» р.н.з. НОМЕР_1 з причепом «СЗАП 8527» р.н.з. НОМЕР_2 , який він постійно використовує для власних цілей. Даний автомобіль є технічно справним. Він ні разу не бачив, щоб причіп виносило, коли користувався цим транспортним засобом. 19.10.2017 р. він попросив ОСОБА_4 розвести жом із с. Жовтневого до с. Шевченкове. Десь ввечері ОСОБА_4 повернувся у с. Шевченкове. Причіп був вже розвантажений, а кузов завантажений жомом. Коли вони стали розвантажувати кузов, то приїхали поліцейські та сказали, що ОСОБА_4 збив дитину. Той був здивований і не міг зрозуміти, що і як це трапилось. Після цього автомобіль з причепом вилучила поліція.

Свідченнями ОСОБА_12 , яка показала, що 19.10.2017 р. ввечері знаходилась у дворі свого будинку. Почула гуркіт вантажівки. Потім почула дитячий крик, відкрила калитку і до двору підбігла ОСОБА_13 та сказала, що збили онука ОСОБА_10 . Вона вийшла і побачила, що ОСОБА_10 лежав на землі весь у крові. Вантажівки на місці не було.

Протоколом огляду місця події від 19.10.2017 р. з додатками, у якому зафіксовано, що на проїжджій ділянці дороги по вул. Слобідській в с. Полошки Глухівського району неподалік будинку № 60, виявлений труп неповнолітнього ОСОБА_6 . Також було зафіксовано загальний вигляд місця ДТП, положення трупу потерпілого, видимі пошкодження на його тілі та одязі, сліди котіння автомобіля (т.1 а.с.47-66).

Протоколом огляду місця події від 20.10.2017 р. з додатками, до якого занесені результати огляду автомобіля «КАМАЗ 5320» р.н.з. НОМЕР_1 з причепом «СЗАП 8527» р.н.з. НОМЕР_2 . Зокрема, зафіксовано, що на правому борту причепа був виявлений відбиток тканини, а також був проведений загальний огляд автомобіля та зафіксований загальний вигляд малюнків протекторів коліс цього автомобіля та коліс причепа (т.1 а.с.67-76).

Протоколом огляду трупа від 20.10.2017 р. з фототаблицею до нього, у якому зафіксовані тілесні ушкодження, які були виявлені на потерпілому ОСОБА_6 (т.1 а.с.77-83).

Протоколами пред`явлення особи для впізнання від 20.10.2017 р., з яких слідує, що ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , впізнали ОСОБА_4 як особу, що ввечері 19.10.2017 р. в с. Полошки жом на автомобілі «КАМАЗ» з причепом (т.1 а.с.86-91).

Висновком експерта від 08.12.2017 р., з якого слідує, що смерть ОСОБА_6 настала в результаті сполученої тупої травми голови, тулубу і кінцівок (політравма) (автотравма), яка в своєму перебігу ускладнилася розвитком травматичного шоку (т.1 а.с.94-98).

Висновком експерта від 14.12.2017 р., з якого слідує, що індивідуальні особливості травмуючого предмета/предметів в морфології ушкоджень не відобразились. При цьому тілесні ушкодження виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_6 характерні для стиснення. Тобто вони могли утворитися при дорожньо-транспортній пригоді переїзді (т.1 а.с.170).

Протоколами огляду транспортного засобу від 21.10.2017 р. та 25.10.2017 р., з яких слідує, що під час огляду автомобіля «КАМАЗ 5320» з причепом « НОМЕР_3 » пошкоджень або деформацій на них не виявлено, на задньому правому внутрішньому колесі причепа та на кріпленні задньої правої ресори на гайці передньої скоби виявлена речовина бурого кольору (т.1 а.с.105-117).

Протоколами проведення слідчих експериментів із схемами до них від 02.11.2017 р. та від 08.11.2018 р. вбачається, що під час проведення даних слідчих дій ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_8 на місці указали про обставини ДТП, яке мало місце 19.10.2017 р. близько 19 год. на вул. Слобідській в с.Полошки Глухівського району (т.1 а.с.120-128, 220-225).

Протоколом отримання зразків для експертизи 10.11.2017 р., у якому зафіксовано, що у ОСОБА_4 були відібрані зразки крові та слини (т.1 а.с.129).

Висновками судово-імунологічних експертиз від 14.12.2017 р. та від 22.12.2017 р., з яких слідує, що на кермі та ручці важеля коробки передач автомобіля «КАМАЗ 5320» р.н.з. НОМЕР_1 виявлені сліди поту, які можуть належати ОСОБА_4 (т.1 а.с.171-178).

Висновком експерта від 29.11.2017 р., яким стверджується, що сліди протекторів шин коліс транспортного засобу, виявлені під час огляду місця події та зафіксовані у трьох гіпсових зліпках, залишені протекторами шин з таким же типом рельєфного малюнку, що й на шинах коліс автомобіля «КАМАЗ 5320» р.н.з. НОМЕР_1 з причепом «СЗАП 8527» р.н.з. НОМЕР_2 , окрім переднього правого зовнішнього колеса причепа. Сліди протектора шин колісного транспортного засобу, зафіксовані у трьох гіпсових зліпках, залишені не шиною правого зовнішнього колеса причепу «СЗАП 8527» д.р.номер НОМЕР_2 , а іншими шинами (т.1 а.с.131-148).

Висновком експерта від 30.11.2017 р., з якого слідує, що гальмівна система та система зовнішнього освітлення автомобіля «КАМАЗ 5320» р.н.з. НОМЕР_1 з причепом «СЗАП 8527» р.н.з. НОМЕР_2 знаходиться в технічно справному стані (т.1 а.с.149-157).

Висновком експерта від 10.01.2018 р., з якого слідує, що у виниклій дорожній обстановці водій автомобіля «Камаз» мав діяти відповідно до вимог п.п.13.1,13.3 Правил дорожнього руху України. При цьому водій автомобіля мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вищевказаних пунктів ПДР України, порушення яких перебуває у прямому причинному зв`язку із подією (т.1 а.с.166-169).

Висновками судових медико-криміналістичних експертиз від 22.01.2018 р. та від 23.01.2018 р., якими стверджується, що на куртці, спортивних штанях та калошах належних потерпілому ОСОБА_6 були виявлені пошкодження які є характерними для автотравми і могли утворитися в результаті ДТП. При цьому, на підборах та на носковій частині підошв калош потерпілого виявлені слабко виражені динамічні сліди тертя-ковзання, які могли утворитися в наслідок тангенціальної дії тупого предмета об шорстку поверхню, яким могло бути дорожнє покриття. Враховуючи наявність динамічних слідів на підошвах правої і лівої калоші можливо припустити, що потерпілий знаходився в нерухомому стані (стояв) на момент первинного контакту із автомобілем (т.1 а.с.179-194).

Протоколом огляду транспортного засобу від 08.07.2021 р. до якого занесені результати огляду причепу «СЗАП 8527». Зокрема, замірами причепу встановлено, що відстань від опорної поверхні до нижньої частини лонжерону причепа становить 130 см, а відстань від опорної поверхні до правого кронштейну кріплення пружини становить 146-157 см (т.4 а.с.3-11).

Протоколом огляду місця події від 08.07.2021 р. з додатками, у якому зафіксовано результати огляду ділянки дороги по вул. Слобідській, де сталась дорожньо-транспортна. Зокрема, замірами встановлено, що висота виступу узбіччя відносно укатаної колії проїзної частини дороги становить 11,5 см., кут ухилу склав 28,9 ? (т.4 а.с.12-22).

Висновком комплексної судово-медичної, медико-криміналістичної та автотехнічної експертизи від 20.01.2022 р., яким встановлено, що смерть ОСОБА_6 настала внаслідок поєднаної тупої травми тіла (автотравми) у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми (множинні садна та синці обличчя, мозкової частини голови; крововиливи в м`які покрови голови з внутрішньої поверхні лівої лобно-скронево-тім`яної ділянки, крововиливи під м`якими мозковими оболонками зовнішньої поверхні лівої скроневої частки та між правою та лівою частками мозочка, поперечного перелому кісток основи черепа); закритої травми тулуба (садна переднє-лівої поверхні грудної клітки в ділянці реберної дуги, тазу зліва; непрямі переломи ребер справа, розрив діафрагми зліва, переміщення частки печінки, частини кишечника та шлунку в ліву плевральну порожнину; крововиливи в м`які тканини поперекової ділянки, переломи правої тазової кістки у місці з`єднання з крижовою, крила лівої клубової кістки, верхньої гілки правої лонної кістки з крововиливами в оточуючі м`які тканини; розрив лонного зчленування); садна та синці правої нижньої кінцівки. Дана політравма ускладнилася травматичним шоком, який і став безпосередньою причиною смерті потерпілого.

Комплекс ушкоджень у потерпілого та слідова картина вказують, що в даному випадку мали місце два види автотравми - наїзд на пішохода з послідуючим переїздом. Первинний контакт відбувся лівою частиною голови та лівою поверхнею грудної клітки потерпілого в напрямку дії травмуючої сили зліва направо дещо спереду-назад та переднє-правою частиною причепа, з послідуючим падінням потерпілого та переїздом правими задніми колесами причепа через нижню частину тулуба (поперекову ділянку та таз) зліва направо в положенні потерпілого лежачи на животі, перпендикулярно до поздовжньої вісі транспортного засобу.

Враховуючи характеристики рельєфу дороги (проїзної частини та узбіччя/висота перепаду схилу узбіччя та проїзної частини склала 11.5 см./) і ширину спарених коліс причепа; характер, локалізацію та механізм спричинення тілесних ушкоджень, більш ймовірно, що після падіння внаслідок первинного контакту, нижня частина тіла потерпілого знаходилася вище проїзної частини (на узбіччі), відповідно до цього, на тіло діяла найбільш значна травмуюча сила тільки зовнішнього заднього колеса, яке котилося по правому узбіччю по напрямку руху транспортного засобу.

В момент первинного контакту з транспортним засобом потерпілий знаходився у вертикальному положенні, на що вказують тілесні ушкодження (голови та грудної клітки), наявність динамічних слідів ковзання на підошвеній частині обох калош. Виявлені динамічні сліди ковзання на підошві обох калош потерпілого, вказують на знаходження його в нерухомому стані (стояв) в момент первинної взаємодії з транспортним засобом (опорні обидві кінцівки) (т.4 а.с.110-125).

Висновком автотехнічної експертизи від 08.11.2022 р., яким стверджується, що водій автомобіля «КАМАЗ» в даній обстановці зобов`язаний був діяти відповідно до вимог пунктів 13.1, 13.3 ПДР. З технічної точки зору, в діях водія автомобіля вбачаються невідповідності вимогам пунктів 13.1, 13.3, 31.4.5. «г» ПДР, з яких дії водія автомобіля, які не відповідають вимогам пунктів 13.1, 13.3 ПДР, перебувають у причинному зв`язку з даною подією. Водій автомобіля мав технічну можливість запобігти пригоді виконання вимог пунктів 13.1, 13.3 ПДР (т.4 а.с.176-181).

Суд зазначає, що висновки комплексної судово-медичної, медико-криміналістичної та автотехнічної експертиз ґрунтуються на підставі повного та комплексного аналізу сукупності всіх інформативних ознак та слідів дорожньо-транспортної пригоди і отриманих потерпілим тілесних ушкоджень. Висновки містять відповідне наукове обґрунтування, а тому у суду не виникає жодних сумнівів щодо правильності та об`єктивності проведених по справі експертиз.

Зокрема, вказаними висновками був пояснений механізм отримання потерпілим тілесних ушкоджень, за яким первинний контакт відбувся лівою частиною голови та лівою поверхнею грудної клітки потерпілого в напрямку дії травмуючої сили зліва направо дещо спереду-назад та переднє-правою частиною причепа, з послідуючим падінням потерпілого та переїздом правими задніми колесами причепа. При цьому, наявність динамічних слідів ковзання на обох підошвах взуття потерпілого, пояснює те, що в момент первинного контакту з транспортним засобом потерпілий знаходився у вертикальному положенні в нерухомому стані (стояв). Обґрунтованість саме такого механізму, зважаючи на зріст потерпілого та висоту конструктивних елементів причепу, пояснюється тим, що у момент первинного контакту тіло потерпілого знаходилася вище проїзної частини (виступі на узбіччі). Крім того, експерти виключили можливість того, що потерпілий міг вибігти на дорогу, пояснивши це тим, що у такому разі напрямок дії травмуючої сили причепом на потерпілого був би спрямований зліва-направо і ззаду-наперед, а не зліва-направо та спереду-назад.

Незважаючи на те, що ОСОБА_4 хоч і роз`їхався тягачем із потерпілим, але сам факт того, що у послідуючому мав місце контакт причепу із потерпілим, який знаходився у нерухомому стані, то вказана обставина свідчить про помилку ОСОБА_4 при виборі безпечного бічного інтервалу.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведеною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні ОСОБА_4 виду та міри покарання, суд визнає пом`якшуючими покарання обставинами щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування потерпілій матеріальної шкоди. Обтяжуючих покарання обставин не встановлено. Суд не приймає до уваги наведену у обвинувальному акті як обтяжуючу покарання обставину вчинення правопорушення щодо малолітньої дитини, оскільки загибель дитини в результаті дорожньо-транспортної пригоди не охоплювалась і не могла охоплюватись умислом обвинуваченого (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.03.2023 р. по справі № 570/32/18).

Також суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який є необережним тяжким злочином, конкретні обставини справи, дані про його особу, а саме: обвинувачений одружений, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, за висновками органу пробації має середні ризики небезпеки, у зв`язку з чим орган пробації рекомендує призначити покарання не пов`язане з ізоляцією від суспільства, у момент вчинення злочину був тверезий та згідно наявної у справі розписки відшкодував матеріальну шкоду потерпілій.

Враховуючи те, що обвинувачений хоч і скоїв злочин з-за власної необережності, але такі дії потягнули за собою серйозні наслідки у вигляді смерті дитини, а тому суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 75 КК України і приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді реального позбавлення волі.

Водночас, суд приходить до висновку, що ряд перелічених вище пом`якшуючих обставин, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому суд вважає за можливе, застосувавши положення ч. 1 ст. 69 КК України, призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 286 КК України, з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Питання про розподіл процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до ст. 124 КПК України стягнувши з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта. Долю речових доказів суд вирішує за правилами, передбаченим ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368,370КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 1 (одного) року і 6 (шести) місяців позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 частково відбуте покарання з 16.05.2019 р. по 20.02.2020 р.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з виконанням експертиз в сумі 10080 грн. 09 коп.

Після вступу вироку в законну силу зняти раніше накладений ухвалою слідчого судді арешт на автомобіль «КАМАЗ 5320» р.н.з. НОМЕР_1 з причепом «СЗАП 8527» р.н.з. НОМЕР_2 , чохли із водійського сидіння, рульове колесо та важіль коробки передач до цього автомобіля та повернути їх ОСОБА_11 для використання за призначенням; пару кросівок, чоловічу спортивну куртку з капюшоном, чоловічу футболку, чоловічі брюки - повернути ОСОБА_4 , а решту речових доказів - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дняйого проголошення до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1