Постанова

від 06.07.2023 по справі 523/22051/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5717/23

Справа № 523/22051/21

Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю.В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2023 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 523/22051/21

Номер провадження: 22-ц/813/5717/23

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Князюка О.В., Погорєлової С.О.,

- за участі секретаря судового засідання Власенко С.І.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ,

-відповідач ОСОБА_2 ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітетУзинської міськоїради Білоцерковськогорайону Київськоїобласті,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітетУзинської міськоїради Білоцерковськогорайону Київськоїобласті, про визнання батьківства, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, ухвалене у складі судді Шевчук Ю.В. 03 квітня 2023, повний текст рішення складений 03 квітня 2023 року,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) визнати батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , громадянина України, з відповідним внесенням змін в актовий запис про народження №44 від 25 жовтня 2021 року; 2) зобов`язати виконавчий комітет Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 , №44 від 25 жовтня 2021 року, а саме: - в графі відомості про батька виключити відомості про - « ОСОБА_5 », як батька дитини, зазначивши батько дитини « ОСОБА_4 »; - в графі відомості про прізвище виключити прізвище - « ОСОБА_6 », вказавши прізвище - « ОСОБА_7 ». Залишити без змін ім`я та по батькові дитини - « ОСОБА_8 ».

ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що вона разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 2018 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Вони мали спільни права та обов`язки. 21 січня 2021 року позивачка ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_4 про свою вагітність. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 09.03.2021 року Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №416.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 25 жовтня 2021 року Виконавчим комітетом Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, актовий запис №44.

Реєстрація народження дитини - ОСОБА_3 була здійснення відповідно до вимог ст. 135 СК України, зі слів матері.

Станом на час подання позову позивачка ОСОБА_1 звернулась до Саратської районної державної нотаріальної контори для оформлення спадщини після померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 1 - 7).

Короткий зміст відзиву на позовну заяву

ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву заперечував факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в зазначений позивачкою період. Зазначив, що належним, допустимим доказом про встановлення факту батьківства є висновок судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи ДНК щодо встановлення факту біологічної спорідненості між ОСОБА_9 , який є братом близнюком покійного та неповнолітнім ОСОБА_10 (а. с. 101 - 103).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року задоволено вищевказані позовні вимоги ОСОБА_1 ..

Визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зобов`язано Виконавчий комітет Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області внести зміни до актового запису про народження №44 від 25 жовтня 2021 року ОСОБА_3 , в графі «прізвище» вказати: « ОСОБА_7 », в графі «відомості про батька» вказати: «громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

Рішеннясуду першоїінстанції мотивованетим,що згідноВисновку експерта№537від 24.10.2022року,встановлено,що дитина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,та громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,рідний братіпомерлого ОСОБА_4 ,можуть бутиродичами почоловічій лінії. Судом достеменно встановлено, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є доведеними, такими, що ґрунтуються на дійсних обставинах справи, а тому підлягають задоволенню (а. с. 174 - 177).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить змінити описову частину рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.04.2023 року у справі №523/22051/21, шляхом виключення абзацу: «Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачка ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , починаючи з 2018 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що не заперечувалось сторонами по справі та підтверджується Довідкою №5/2/2021/1-10 від 05.06.2021 року, виданою ОССБ «САМЕ ТО», а також наявними в матеріалах справи фотокартками».

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що рішенням суду першої інстанції помилково встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 та покійного ОСОБА_4 , внаслідок невідповідності висновків викладених у оскаржуваному рішенні суду обставинам справи, порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції помилково встановлено обставини спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які суд зазначив у рішенні як встановлені, оскільки відповідачем вказаний факт не визнавався та заперечувався. Крім того, вказаний факт не входить до предмету доказування по справі і є не обов`язковим до встановлення (а. с. 179 - 181).

Позиція позивачки в суді апеляційної інстанції

Адвокат Якубовська А.І., діюча від імені ОСОБА_1 , у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що твердження апелянта не виключають факт того, що ОСОБА_1 з ОСОБА_4 зустрічались та проживали разом саме з 2018 року, що підтверджується фотокартками, що містяться в матеріалах справи. Крім того, в матеріалах справи наявна заява про визнання позову ОСОБА_2 ..

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.04.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року (а. с. 189 - 189 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.04.2023 року призначено справу до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду (а. с. 190).

06.07.2023 року від адвоката Гофмана О.Р., діючого від імені ОСОБА_2 , надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю адвоката та з тим, що відповідач перебуває за межами м. Одеси.

У судовому засіданні адвокат Якубовська А.І., діюча від імені ОСОБА_1 , просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Заяв, клопотань, зокрема про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надали.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Щодо клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що останнє не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Посилання адвоката на зайнятість в іншому судовому засіданні не може бути підставою для відкладення розгляду справи. Адвокат самостійно має визначитися з пріоритетністю справи його клієнтів. Таким чином, вказані адвокатом причини неявки у судове засідання не є поважними.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, заслухавши думку учасників справи, які прийняли участь в судовому засіданні, про можливість розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 09.03.2021 року Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №416.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданного 25 жовтня 2021 року Виконавчим комітетом Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, актовий запис №44.

Реєстрація народження дитини - ОСОБА_3 , була здійснення відповідно до вимог ст. 135 СК України, зі слів матері.

25 жовтня 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Саратської районної державної нотаріальної контори з заявою про оформлення спадщини після померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №288003816 від 02.12.2021 року, померлому ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за життя належала квартира, загальною площею - 59,1 кв. м., житловою площею - 33 кв. м., яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.09.2022 року, по даній справі було призначено судово-генетичну експертизу.

Згідно Висновку експерта №537 від 24.10.2022 року, встановлено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , можуть бути родичами по чоловічій лінії.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо зазначення факту проживання однією сім`єю.

Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі, відхилення аргументів викладених у відзиві на апеляційну скаргу

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У ст. 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування у справі є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила встановити факт батьківства дитини.

Зважаючи навикладене предметомдоказування уданій справіє - встановлення походження дитини від певної особи.При засвідченні походження дитини від певної особи, надаються докази, що зібрані відповідно достатті128 Сімейного кодексу України

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву відповідач заперечував та вказував, що факт проживання однією сім`єю не має значення для вирішення даної справи і не має встановлюватись судом у даній справі.

Позивачкою не заявлялись вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Отже, щодо висновків суду першої інстанції про те, що «Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачка ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , починаючи з 2018 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що не заперечувалось сторонами по справі та підтверджується Довідкою №5/2/2021/1-10 від 05.06.2021 року, виданою ОССБ «САМЕ ТО», а також наявними в матеріалах справи фотокартками» колегія суддів зазначає, що вказані обставини не були предметом дослідження у даній справі, а відтак таке твердження в рішенні суду є безпідставним та необґрунтованим.

Рішення суду в частині встановлення батьківства не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції в цій частині не дає йому оцінку.

3.5Висновки зарезультатами розглядуапеляційної скарги,з посиланнямна нормипроцесуального права,якими керувавсясуд апеляційноїінстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно із ч. 4 ст. 376 ЦПК України,зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Оскільки висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів вважає, що мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції абзацу наступного змісту - «Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачка ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , починаючи з 2018 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що не заперечувалось сторонами по справі та підтверджується Довідкою №5/2/2021/1-10 від 05.06.2021 року, виданою ОССБ «САМЕ ТО», а також наявними в матеріалах справи фотокартками.».

В решті рішення суду необхідно залишити без змін.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини абзац наступного змісту - «Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачка ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , починаючи з 2018 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що не заперечувалось сторонами по справі та підтверджується Довідкою №5/2/2021/1-10 від 05.06.2021 року, виданою ОССБ «САМЕ ТО», а також наявними в матеріалах справи фотокартками».

В решті рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 11 липня 2023 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: О. В. Князюк

С. О. Погорєлова