Рішення

від 14.06.2023 по справі 523/14010/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/14010/22

Провадження №2/523/612/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"14" червня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання: Ахламової А.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні,в залісуду №17м.Одеси,цивільну справу№ 523/14010/20за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 звернуласядо судуіз вказаноювище позовноюзаявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони уклали шлюб, зареєстрований 26 вересня 2003р. Першим відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис № 855. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сторони втратили почуття взаємної поваги та кохання, розірвали свої стосунки у березні 2017 року, та не бажають їх поновлення. Тому, позивач просить суд шлюб розірвати. Також, ОСОБА_1 просить суд стягнути аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,у твердійгрошовій сумі,в розмірі7000гривень накожну дитину,щомісячно,починаючи стягненняз моментуподачі даноїпозовної заявиі додосягнення дітьмиповноліття.Позивач обґрунтувалацю вимогутим,що самостійнозабезпечити дітейвона немає можливості. Донька ОСОБА_4 навчається в6класі Одеськоїзагальноосвітньої школи№15І-ІІІступенів,періодично займаєтьсядодатково звчителями впозашкільний час,що потребуєпостійної оплати.Донька ОСОБА_3 , закінчивши 9класів школи,була зарахованана навчаннядо КЗ«Одеський обласнийбазовий медичнийфаховий коледж»на відділення«Сестринська справа».Згідно договору№ 2від 2022року,укладеного зКЗ «Одеськийобласний базовиймедичний фаховийколедж»,вартість навчанняза ріккоштує 22807,00грн.або 11404,00грн.на семестр.Крім того, ОСОБА_5 єдуже активноюта творчоюдівчинкою,відвідує різноманітнігуртки,зокрема Академіюсучасного танцю«Танці Одеса/Поезія руху»,де заняттящомісяця коштують1300грн.Діти,з оглядуна їхпостійне дорослішаннята зростання,потребують відповіднузміну одягута взуття,засобів гігієнита косметики,постійне забезпеченняканцелярськими товарамидля навчання. Витрати наутримання дітейстановлять:- навчання ОСОБА_3 наконтрактній форміу КЗ«Одеський обласнийбазовий медичнийфаховий коледж»:22807грн.на рік;-заняття звчителями упозашкільний час:витрати ОСОБА_4 становлять3200грн.(8занять зматематики намісяць);витрати ОСОБА_3 -1600грн.(8занять збіології -місяць);-якісний одягта взуття,верхній одягна двох(взалежності відсезону -5000-10000грн);-медичне обслуговуваннядля підтриманняздоров`я надвох (стоматолог,аналізи,противірусні препарати,вітаміни,і т.д.-2000-3000грн.в місяць);-канцелярські приладдяна двох(втому числіпослуга наксерокс,друкування навиконання домашніхта позашкільнихзавдань -близько 2000-2500грн.);-відвідуваннягуртків ( ОСОБА_3 -академія танцю-1300грн.щомісяця);-платежі нашкільні потребита потребиу коледжіна двохдітей (2000грн.щомісяця);-відпочинок дітейна двох(шкільніподорожі зоднокласниками,однокурсниками,друзями,кіно таінші підлітковірозваги -3000-5000грн.в місяць).Відповідач жодноїучасті вутриманні спільнихдітей неприймає,самостійно задовольнятивсі обов`язковіпотреби дівчат,які щоразуз їхвіком значнозростають,фінансово позивачне маєможливості. Прицьому,у відповідачає можливістьнадавати матеріальнудопомогу навсі вищезазначеніпотреби дітей,оскільки ОСОБА_6 працюєводієм намаршрутці уТОВ Віраж»,що можутьпідтвердити свідкита маєпостійний дохідщомісяця.Отже, відповідач працює та отримує значний дохід, має можливість надавати матеріальну допомогу на дітей, однак добровільно це не здійснює. Також, у позовній заяві просила стягнути з відповідача понесені нею всі судові витрати.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 24.11.2022 року відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання по справі.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 20.01.2023 року, за клопотанням позивача ОСОБА_1 та представника позивача адвоката Голоденко Л.О., було витребувано з: 1) Державноїподаткової службиУкраїни належним чином завірені відомості про отримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , доходів у будь-якому вигляді, за період з 01.01.2022 року по день виконання ухвали, джерело таких доходів та відомості щодо будь-яких банківських рахунків, які відкриті на його ім`я; 2) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином завірену довідку на ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 10.07.2000року, РНОКПП: НОМЕР_1 ) із зазначенням інформації щодо суми доходів, заробітку для нарахування пенсії та їх джерело, страхового стажу, сплати страхового внеску, за період з 01.01.2022 року по день виконання ухвали.; 3) Юридичного департаменту Одеської міської ради інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - відомості щодо наявності зареєстрованого за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 10.07.2000 року, РНОКПП: НОМЕР_1 ) права власності на нерухоме майно; 4) Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області відомості щодо наявних у ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 10.07.2000року, РНОКПП: НОМЕР_1 ) транспортних засобів, які належать йому на праві власності, та якщо відбулось їх відчуження, то на підставі яких угод із повідомленням про осіб, на користь яких таке відчуження відбулось; 5) Товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж» інформацію щодо працевлаштування, умов та розміру оплати праці громадянина України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 10.07.2000року, РНОКПП: НОМЕР_1 ), за період з 01.01.2022 року по день виконання ухвали.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 08.02.2023 року, за клопотанням позивача ОСОБА_1 та представника позивача адвоката Голоденко Л.О., було витребувано з: 1) Акціонерного товариства «Сенс Банк»; 2) Акціонерного товариства «ОТП Банк»; 3) Акціонерного товариства «Акцент Банк»; 4) Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»; 5) Акціонерного товариства Комерційний банк « Приват банк»; 6) Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний»; 7) Акціонерного товариства «Універсал Банк»; 8) Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»; 9) Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»,

- інформацію щодо наявності банківських рахунків, депозитів тощо, відкритих на ім`я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а також інформацію щодо руху грошових коштів (банківські виписки) по наявним банківським рахункам за період з 01 січня 2022 року по день надання відповіді.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 22.03.2023 року, за клопотанням позивача ОСОБА_1 та представника позивача адвоката Голоденко Л.О., було витребувано з: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж», інформацію щодо працевлаштування, умов та розміру оплати громадянина України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), за період з 01.01.2022 року по виконання ухвали суду; 2) Акціонерного товариства «Сенс Банк»; 3) Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк»; 4) Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний»; 5) Акціонерного товариства «Універсал Банк»; 6) Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»; - інформацію щодо наявності банківських рахунків, депозитів тощо, відкритих на ім`я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а також інформацію щодо руху грошових коштів (банківські виписки) по наявним банківським рахункам за період з 01 січня 2022 року по день виконання ухвали.

ІІІ. Позиції сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилася. В матеріалах справи є заява представника позивача адвоката Голоденко Л.О. про підтримання позовних вимог, в якій вона просила, розглядати справу у їх з позивачем відсутність. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, в порядку статей 128, 130 ЦПК України. Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про відкладення розгляду справи або надання строку для примирення до суду не надходило.

Згідно з положеннями ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, враховуючи вищезазначене, відсутність відзиву на позовну заяву, заяв про відкладення розгляду справи або надання строку для примирення, належне повідомлення відповідача, який причини неявки не повідомив, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Щодо позовних вимог про розірвання шлюбу, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб, зареєстрований 26 вересня 2003р. Першим відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис № 855.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження дітей. Діти проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується копією відомості ГЗ-11543-ф/л виданої Департаментом надання адміністративних послуг ОМР. Спору щодо місця проживання дітей між сторонами не має.

Причинами розірвання шлюбу є те, що сторони фактично припинили шлюбні стосунки у березня 2017 року, спільного господарства не ведуть, мають різні погляди на життя, не мають наміру поновлювати сімейні відносини, подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Згідност.111 Сімейного кодексу Українисуд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 2ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до положеньст. 51 Конституції України, ч. 1 ст.24Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями п. 3ч. 2ст.18, ст.ст.51,ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст.110Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї як добровільного союзу, у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союзсім`юшлюб, не може мати місце.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у сторін сім`я розпалася, позивач не бажає зберігати шлюб, спільного господарства не ведуть, бездіяльність відповідача розцінюється судом як відсутність його бажання на збереження шлюбу.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про розірвання шлюбу обґрунтовані та знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому шлюб слід розірвати, оскільки подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частинами 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

За положеннями ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до положеньст.184 СК Українисуд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням, як положеньст. 182 СК України, так і положень ст. ст.183,184 СК України.

ЗгідноЗакону України «Про державний бюджет України на 2023р.»прожитковий мінімум на дітей віком 6-18 років з 01.01.2023р., встановлений у розмірі 2833,00грн.

За змістом статей12та81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України - доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі N 917/549/20).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Позивач просить суд стягнути аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі по 7000 грн. на кожну дитину, щомісяця. Разом із тим, суд зазначає, що позивачем не доведена належними та допустимими доказами матеріальна можливість відповідача на оплату такого розміру аліментів.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує матеріальний стан відповідача, ту обставину що ОСОБА_2 є працездатним, що підтверджується наданою відповіддю з Державної податкової служби України, відкритих рахунків у банківських установах не має, що підтверджується відповідями наданими на виконання ухвал суду, зареєстроване за відповідачем нерухоме та рухоме майно відсутнє, що підтверджується відповідями наданими з Юридичного департаменту Одеської міської ради та Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області, на утриманні відповідача інших осіб не має. Також враховується, що неповнолітні діти перебувають на повному матеріальному забезпеченні позивача, навчаються в школі та медичному фаховому коледжі (на конкратній формі навчання), розвиваються, відвідують різноманітні гуртки, займаються з вчителями у позашкільний час.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку що пред`явлені позовні вимоги є частково обґрунтовані, тому підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача аліментів в мінімальному рекомендованому розмірі на одну дитину віком від 6-18 років, а саме в сумі 2833,00 грн.

Суд вважає, що стягнення з відповідача на утримання дітей аліментів у меншому розмірі, не забезпечить належні умови їх виховання та гармонійний їх розвиток на належному рекомендованому законом рівні.

В свою чергу, іншого відповідачем ОСОБА_2 суду не доведено.

Відповідно дост. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

З розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справ в суді, поданим позивачем ОСОБА_1 , вбачається що позивач за подачу позовної заяви сплатила 992,00 грн., за вимогу про розірвання шлюбу, що підтверджується копією квитанції, яка міститься в матеріалах справи. Тому, зазначена сума в порядку п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню із відповідача, враховуючи задоволення позову в цій частині. Одночасно, з відповідача в доход держави підлягає стягненню сума судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дітей, в розмірі 992,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись: статтями 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, статтями 141, 206, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пророзірвання шлюбута стягненняаліментів - задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 вересня 2003р. Першим відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис № 855.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ):

- аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2833(двітисячі вісімсоттридцять три)гривні.00коп.,щомісячно,починаючи з04листопада 2022р.до досягненнядитиною повноліття,а самедо ІНФОРМАЦІЯ_5 .

- аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2833(двітисячі вісімсоттридцять три)гривні.00коп.,щомісячно,починаючи з04листопада 2022р.до досягненнядитиною повноліття,а самедо ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40грн.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Відомості про сторін:

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач (боржник): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення суду - у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 19.06.2023р.

Суддя: К.О. Далеко