Постанова

від 29.06.2023 по справі 908/2416/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2023 року м.Дніпро Справа № 908/2416/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу господарського суду Запорізької від 03.02.2022 (суддя Сушко Л.М.)

у справі №908/2416/21

Кредитори 11. Товариство з обмеженою відповідальністю ПД Консалтинг, с. Святовасилівка Солонянського району Дніпропетровської області

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Амбар Експорт БКВ, м. Запоріжжя

3. Приватне підприємство Бізон-Тех 2006, м. Пологи Запорізької області

Банкрут Приватне підприємство Агроопора, м. Запоріжжя, (код ЄДРПОУ 42780704)

Ліквідатор Клименко Олександр Юрійович, 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 44, офіс 33

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.09.2021 відкрито провадження у справі №908/2416/21 про банкрутство Приватного підприємства "Агроопора". Визнано грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПД Консалтинг" до боржника на суму 76 700,00 грн. перша черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 743 030,00 грн. четверта черга задоволення вимог кредиторів. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича. Оприлюднено у встановленому законодавством порядку повідомлення про відкриття справи про банкрутство Приватного підприємства "Агроопора".

Ухвалою суду від 09.11.2021 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбар Експорт БКВ" до боржника на суму 4 540,00 грн. перша черга задоволення вимог кредиторів, на суму 225 000 000, 00 грн. четверта черга задоволення вимог кредиторів. Визнано грошові вимоги Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" на суму 4 540,00 грн. перша черга задоволення вимог кредиторів, на суму 43 915 559,01 грн четверта черга задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Запорізької області від 30.11.2021 Приватне підприємство "Агроопора" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича.

До господарського суду Запорізької області від ГУ ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання про спонукання ліквідатора закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, підтверджуючі інформацію надану у балансі, результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів тощо, надати документи фінансово-господарської діяльності за період з 29.01.2018 по дату їх надання до контролюючого органу. До отримання від ліквідатора документів та проведення перевірки працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області не затверджувати ліквідаційний баланс банкрута та не приймати рішення про припинення провадження у справі про банкрутство ПП "Агроопора".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.02.2022 клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення.

На адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управлінням ДПС у Запорізькій області, згідно якої апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.02.2022 у справі №908/2416/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що на контролюючі органи покладено обов`язок здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів. Відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків. Платник податків зобов`язаний надати посадовим особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. При цьому контролюючий орган самостійно визначає коли проводити перевірки та підстави проведення такої перевірки. ТОВ «Агроопора» не надано фінансової звітності та не забезпечено проведення контролюючим органом податкової перевірки, проведення якої передбачено ст. 78 Податкового кодексу України. За результатами виходу за адресою боржника було встановлено відсутність підприємства та його посадових осіб за місцезнаходженням платника податку.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.02.2022 у справі №908/2416/21 залишено без руху. Скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та доказів на підтвердження вказаних обставин.

Апелянтом усунено недоліки апеляційної скарги, надано клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.02.2022 у справі №908/2416/21.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2023 розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання з викликом сторін на 29.06.2023 о 10 год. 30 хв.

В судове засідання 29.06.2023 з`явились представник апелянта, кредитора ПП "Бізон-Тех 2006" та арбітражний керуючий Клименко О.Ю.

Інші учасники справи не з`явились в судове засідання, були повідомлені про дату судового засідання.

За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Велика Палата Верховного Суду в свої постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.

Враховуючи те, що суд визнав необов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи в провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/2416/21 про банкрутство Приватного підприємства Агроопора, м. Запоріжжя.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 30.11.202, припинено процедуру розпорядження майном ПП Агроопора. Визнано Приватне підприємство Агроопора, 69104, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 22А, код ЄДРПОУ 42780704 банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича та покладено на нього повноваження керівника банкрута.

До господарського суду Запорізької області від ГУ ДПС у Запорізькій області 26.10.2021 надійшло клопотання, у якому податкова просила спонукати ліквідатора закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, підтверджуючі інформацію надану у балансі (у т.ч., що підтверджують кредиторську заборгованість), результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів тощо, надати документи фінансово - господарської діяльності за період з 29.01.2018 по дату їх надання до контролюючого органу. До отримання від ліквідатора документів та проведення перевірки працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області, не затверджувати ліквідаційний баланс банкрута та не приймати рішення про припинення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Агроопора».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.02.2022 у справі №908/2416/21 клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області (вх.№22026/08-08/21 від 26.10.2021) залишено без задоволення.

В обґрунтування вказаної ухвали господарський суд зазначив, що учасниками у справі про банкрутство, згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, є: сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Відповідно до норм 45, 46, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про банкрутство, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство після звернення із заявою з кредиторськими вимогами у справі про банкрутство. Головне управлінням ДПС у Запорізькій області не зверталося до суду в межах провадження у даній справі про банкрутство з кредиторськими вимогами до боржника і не набула в установленому порядку статусу сторони чи учасника провадження у даній справі про банкрутство. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом в порядку ч. 1 ст. 81 ГПК України. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. При цьому суд може зобов`язати надати докази вчинення певних дій, проте вказаною нормою не встановлено право суду зобов`язувати чи спонукати вчиняти певні дії. Головне управління ДПС у Запорізькій області не навело норм обґрунтування вчинення певної дії.

Заперечуючи проти вказаної ухвали суду Головне управлінням ДПС у Запорізькій області зазначає, що було позбавлене можливості провести позапланову перевірку, яку контролюючий орган має здійснити у разі коли розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, зокрема, мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною позаплановою перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків, зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

За змістом наведених норм контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю і справляння податків із суб`єктів підприємницької діяльності; функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

Відповідно до п.78.4. ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно Наказу ГУ ДПС України у Запорізькій області від 07.10.2021 №2974-п контролюючим органом було вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Агроопора» з 11.10.2021 тривалістю 5 робочих днів. Вирішено провести перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.01.2019 по 19.10.2021, валютного законодавства за період з 29.01.2019 по 19.10.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 29.01.2019 по 19.10.2021, іншого законодавства за період з 29.01.2019 по 19.10.2021.

Право контролюючому органу на проведення документальної позапланової перевірки платника податків, надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п.81.1. ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

За результатами виходу за адресою ПП «Агроопора» було складено Акт №2296/08-01-07-04/4278070 від 11.10.2021, зі змісту якого вбачається, що посадовими особами ГУ ДПС України у Запорізькій області 11.10.2021 було здійснено вихід на податкову адресу ПП «Агроопора» з метою вручення посадовим особам наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 07.10.2021 №2974-п та направлень на перевірку від 07.10.2021 №4830, №4829. В результаті виходу було встановлено, що підприємство та посадові особи ПП «Агроопора» за податковою адресою відсутні, у зв`язку з чим вручити копію наказу, ознайомити з направленнями посадових осіб підприємства та розпочати перевірку неможливо.

Згідно Наказу ГУ ДПС України у Запорізькій області від 07.10.2021 №2974-п документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Агроопора» мала бути проведена з 11.10.2021 тривалістю 5 робочих днів.

Відповідно до п 82.2. ст. 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Отже податковий кодекс визначає строки, на які може бути продовжена перевірка, у разі неможливості її проведення у визначений строк.

Продовження перевірки оформлюється окремим наказом, та вручається згідно зі ст.42 Податкового кодексу України.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Відповідно до п. 82.4. ст. 82 Податкового кодексу України проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків - суб`єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

При цьому колегія звертає увагу, що як вже було зазначено право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З тексту Акту №2296/08-01-07-04/4278070 від 11.10.2021 вбачається, що представники ГУ ДПС України у Запорізькій області з`явилися 11.10.2021 за адресою ПП «Агроопора»» з метою вручення посадовим особам наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 07.10.2021 №2974-п та направлень на перевірку від 07.10.2021 №4830, №4829.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином податковим органом не надано доказів вчинення передбачених законодавством дій, зокрема щодо завчасного повідомлення боржника про проведення документальної позапланової перевірки контролюючим органом, зупинення перевірки для встановлення місцезнаходження боржника, а також належного повідомлення останнього про проведення такої перевірки.

До поданого до суду клопотання Головним управлінням ДПС у Запорізькій області додано копію листів від 08.10.2021 вих №62751/6/08010704, вих №62750/6, які були направлені на адресу керівника ПП «Агроопора» та розпоряднику майна ПП «Агроопора» про надання документів фінансово-господарської діяльності.

Проте згідно з умовами п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України обов`язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, виникає після початку самої перевірки.

Таким чином колегія зазначає, що господарський суд дійшов правильного висновку про залишення клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області без задоволення.

Щодо ненадання контролюючому органу документів для проведення документальної позапланової перевірки, то як вже було зазначено раніше, контролюючим органом не надано доказів завчасного повідомлення посадових осіб та розпорядника майна про проведення такої перевірки, що є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що не виявлення боржника або його посадових осіб за його місцезнаходженням не звільняє контролюючий орган від обов`язку здійснення повідомлення платника податків про проведення перевірки, зокрема, шляхом надіслання наказу про проведення перевірки листом з повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Окрім того Наказ про проведення документальної позапланової перевірки боржника арбітражному керуючому Клименко О.Ю., як ліквідатору, не було направлено та вручено, відповідно до вимог п.78.4. ст.78 ПК України.

Повноваження розпорядника майна визначені ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої з введенням процедури розпорядження майном, розпорядник майна зобов`язаний: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Таким чином розпорядник майна здійснює лише функції нагляду за дотриманням посадовими особами боржника вимог діючого законодавства України та не має можливості надати податковому органу будь - яких документів фінансово господарської діяльності та бухгалтерського обліку.

Окрім того колегія суддів звертає увагу, що права контролюючих органів визначені ст. 20 ПК України. Зокрема, органи податкової служби мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п. 20.1.6.).

У відповідності до п.п. 191.1.45 п. 191 ст. 191 ПК України однією із функцій контролюючих органів є звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.

Проте зі змісту статті 20 ПК України вбачається, що податковим законодавство не передбачено право контролюючого органу звертатися до суду з вимогами про зобов`язання платника податків, його посадових осіб надати бухгалтерську чи будь-яку іншу документацію для проведення перевірки.

При цьому будь-яким нормативним актом не передбачено обов`язку суду спонукати ліквідатора надавати податковим органам документи щодо діяльності підприємства, що ліквідується, у тому числі його ліквідаційний баланс та докази закриття розрахункових рахунків.

Законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, на якій виникає необхідність проведення перевірки. На адресу апелянта надсилалася ухвала про відкриття провадження у справі №908/2416 від 21.09.2021. Отже останній був обізнаний про розгляд даної справи, та не був позбавлений права та можливості на будь-якій стадії провести позапланову перевірку, вчинивши всі необхідні дії визначені податковим кодексом для реалізації свого права на проведення такої перевірки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Отже суд може зобов`язати надати саме докази вчинення певних дій, а не зобов`язувати осіб вчиняти дії.

Таким чином, дослідивши докази, надані податковим органом на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, в контексті ст. 74 ГПК України, колегія суддів встановила, що приписи законодавства не передбачають можливості зобов`язання судом арбітражного керуючого, ліквідатора надавати податковим органам документи щодо діяльності підприємства боржника.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області.

Колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не містять жодних посилань на норми матеріального чи процесуального права, які судом першої інстанції було порушено, та які встановлено в ст.277 Господарського процесуального кодексу України як необхідної передумови для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення ухвали суду суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу господарського суду Запорізької від 03.02.2022 у справі №908/2416/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області 03.02.2022 у справі №908/2416/21 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 12.07.2023

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є.Чередко

СуддяЛ.А.Коваль