Рішення

від 11.07.2023 по справі 910/6753/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.07.2023Справа № 910/6753/23

За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київекопроектбуд"простягнення 136937,77 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київекопроектбуд" про стягнення 136937,77 грн, з яких: 25774,47 грн заборгованості з оплати орендної плати, 31426,23 грн компенсації зі сплати земельного податку, 3% річних на суму 1151,57 грн, 7758,23 грн інфляційних втрат, 70054,06 грн пені, 773,21 грн штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо", як підприємством-балансоутримувачем, відповідачем, як орендарем та Департаментом комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавцем, договору №3046 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 17.09.2019 в частині своєчасної оплати передбачених цим правочином платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/6753/23; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; залучено до участі у справі Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; позивачу - строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановлено строк для подання пояснень третьою особою щодо позову - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою Господарського суду міста Києва був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" та "відсутня адреса".

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення на поштовому конверті відмітки: "адресат відсутній за вказаною адресою" та "відсутня адреса" за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення останньому відповідної ухвали суду.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

29.05.2023 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких третя особа заявлені позовні вимоги позивача, підтримала.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київекопроектбуд" (орендар), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо" (підприємство-балансоутримувач) та Департаментом комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3046 (договір), за умовами якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 09.04.2019 №16/151 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт) та знаходиться за адресою: м.Київ, Дніпровський р-н, озеро "Лісове" (колишня назва "Берізка"), 4, д.11/Б для розміщення суб`єкта господарювання, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту. Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об`єктом (п.п.1.1, 1.2).

Відповідно до п.2.1 договору об`єктом оренди є частина нежилого будинку (сарай елінг) загальною площею 190,0 кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Згідно із п.2.2 договору вартість об`єкта згідно із затвердженим висновком про вартість майна станом на 30.06.2019 становить без урахування ПДВ: 1 кв.м - 8784,21 грн, всього 1669000,00 грн.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 (із змінами) та згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток) становить без ПДВ: 21,96 грн за 1 кв.м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку липень 2019 року - 4172,50 грн. Якщо договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до орендаря листом за підписом уповноваженої особи орендодавця.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п.3.2 договору).

Відповідно до п.п.3.5, 3.6, 3.7 договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою. Орендна плата сплачується орендарем нa рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Оплата витрат на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), компенсація витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати (п.3.9 договору).

Орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі (п.п.4.2, 4.2.3 договору).

За несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. Крім того, орендар згідно з п.2 ст.625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості (п.6.2 договору).

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 17.09.2019 до 15.09.2022 (п.9.1 договору).

Відповідно до розрахунку орендної плата по нежитловому приміщенню (споруди) за адресою: Дніпровський р-н, озеро "Лісове", 4, д.11/Б станом на 01.08.2019 сторонами визначено розмір річної орендної плати на суму 50070,00 грн (без ПДВ), розмір місячної орендної плати з урахуванням індексів інфляції - 4172,50 грн (без ПДВ).

Згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 17.09.2019 балансоутримувач та орендодавець передали, а орендар прийняв в орендне користування нерухоме майно.

25.01.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією №077/221-159 від 23.01.2023 про сплату заборгованості з оплати орендної плати та компенсації земельного податку, однак відповідач відповіді на вказану претензію не надав, заборгованість не оплатив, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди (найму), який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України, глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч.1 ст.765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі від 17.09.2019) підтверджується факт передачі орендодавцем та балансоутримувачем в оренду майна, що є об`єктом оренди за договором.

За змістом ст.762 Цивільного кодексу України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування (за змістом ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який був чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Порядок сплати орендної плати та інших платежів за договором сторони визначили у розділі 3 договору та додатку до договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст.530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.3.7 договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату за договором щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було нараховано відповідачу до сплати орендну плату, заборгованість зі сплати якої у період з 16.05.2021 по 09.04.2023 склала 25774,58 грн, а також компенсацію земельного податку, заборгованість зі сплати якого склала 31426,23 грн. Строк виконання відповідачем обов`язку з оплати орендної плати та інших платежів за договором у вказаний період є таким, що настав.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідачем не було сплачено у спірний період зазначені орендну плату та земельний податок, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Київекопроектбуд" виникла відповідна заборгованість. Відповідачем доказів оплати вказаних платежів суду не надано.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати за договором на загальну суму 25774,58 грн, а також компенсації земельного податку у розмірі 31426,23 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За прострочення виконання зобов`язання з оплати орендної плати за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних на суму 1151,57 грн, 70054,06 грн пені за загальний період прострочки з 16.05.2021 по 09.04.2023, 7758,23 грн інфляційних втрат за період прострочення з червня 2021 року по лютий 2023 року та штраф на суму 773,21 грн.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати орендної плати за договором, то вимоги позивача про стягнення з 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який наведений позивачем у позовній заяві, дійшов висновку, що він є арифметично вірним, внаслідок чого стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних на суму 1151,57 грн та інфляційні втрати на суму 7758,23 грн, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу та пені, суд зауважує наступне.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом п.6.2 договору визначено, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. Крім того, орендар згідно з п.2 ст.625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов`язку зі сплати орендної плати за договором не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення пені та штрафу, оскільки заборгованість cкладає більше 3-х місяців.

Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України і ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В той же час відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховуються штрафні санкції і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Тобто з наведеного полягає, що пеня розраховується від заборгованості за кожним періодом окремо з урахуванням умов договору щодо здійснення оплати орендної плати з урахуванням положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

За висновками суду, наведений позивачем у позовній заяві розрахунок пені є таким, що здійснений без урахування наведених вище норм чинного законодавства України, а отже є невірним.

За розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 2658,17 грн.

Щодо суми заявленого позивачем до стягнення штрафу, то суд погоджується із розрахунком останнього, внаслідок чого стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 773,21 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київекопроектбуд" підлягають задоволенню частково.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київекопроектбуд" (03057, місто Київ, вулиця В`ячеслава Липинського, будинок 9, літ.Б, ідентифікаційний код 40494620) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо" (04119, місто Київ, вулиця Сім`ї Хохлових, будинок 15, корпус А, офіс 3, ідентифікаційний код 23505151) 25774 (двадцять п`ять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн 47 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, 31426 (тридцять одна тисяча чотириста двадцять шість) грн 23 коп. компенсації зі сплати земельного податку, 3% річних на суму 1151 (одна тисяча сто п`ятдесят одна) грн 57 коп., 2658 (дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім) грн 17 коп. пені, 773 (сімсот сімдесят три) грн 21 коп. штрафу та судовий збір у розмірі 1363 (одна тисяча триста шістдесят три) грн 03 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М.Смирнова