ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
11.07.2023Справа №910/6318/22За розглядом заяви Фізичної особи-підприємця Мархая Олега Івановича, Харківська область, м. Лозова
про ухвалення додаткового рішення
у справі
За позовом Фізичної особи-підприємця Мархая Олега Івановича, Харківська область, м. Лозова
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Брендс", м. Київ
про стягнення 13 361 000,00 грн, -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Цермолонський І.М. (адвокат за ордером серії ВК№1048358 від 20.07.2022 року);
від відповідача: не з`явились.
ВСТАНОВИВ:
21.07.2022 року Фізична особа-підприємець Мархай Олег Іванович (позивач) подала до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Брендс" (відповідач) суми коштів в розмірі 13 361 000,00 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку з повернення коштів, отриманих за Договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №25/08/01 від 25.08.2020 року, №25/08/02 від 26.08.2020 року та №25/08/03 від 27.08.2020 року, право на стягнення яких позивач отримав за Договором відступлення права вимоги від 22.02.2022 року
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 року у справі № 910/6318/22 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Брендс" на користь Фізичної особи-підприємця Мархай Олега Івановича суму коштів в розмірі 13 361 000,00 грн та суму судового збору у сумі 200 415,00 грн.
19.06.2023 року від Фізичної особи-підприємця Мархая Олега Івановича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6318/22, у поданій заяві заявник просить суд стягнути із відповідача 55 200,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката понесених заявником в процесі розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Мархая Олега Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6318/22 призначено на 11.07.2023.
В судове засідання 11.07.2023 відповідач не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та відповідно до положень ст. 244 ГПК України його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, подану заяву Фізичної особи-підприємця Мархая Олега Івановича та пояснення його представника, суд ухвалив наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Зі змісту пункту 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.
Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результата її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Водночас для включення всієї суми гонорару судом має бути встановлено, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Так, 01.10.2021 між Адвокатським бюро «Цермолонський і партнери» (бюро) та ФОП Мархай Олег Іванович (позивач, клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги (договір), відповідно до якого бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.
Відповідно до п. 2.2 договору, безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим договором здійснює адвокат Цермолонський Іван Миколайович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КВ №000236 від 02.07.2018).
16.06.2023 між позивачем та бюро було підписано акт приймання-передачі наданих послуг до договору (акт), в якому детально наведено перелік виконаних адвокатом робіт та наданих послуг.
Вартість вказаних в даному Акті наданих послуг (правова допомога) становить 55 200, 00 грн, яка була сплачена позивачем, що підтверджується випискою з рахунку.
Суд зазначає, що за висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічна правова позиці викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №925/1137/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 по справі №910/20792/20 зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
Відповідачем жодної заяви про зменшення суми витрат позивача на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу за наслідками вирішення спору, подано не було.
За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку, що належним чином доказово підтвердженими, обґрунтованими та співмірними із предметом позову є заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 55 200, 00 грн.
Частиною 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на викладені обставини, беручи до уваги, що відповідачем не було подано заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу адвоката, враховуючи задоволення позову у повному обсязі, суд дійшов висновку стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Брендс"на користь Фізичної особи-підприємця Мархая Олега Івановича витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 55 200,00 грн.
Керуючись приписами ст. ст. 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Мархая Олега Івановича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Брендс" (код ЄДРПОУ 40660479, місцезнаходження: 02068, м. Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 5-А, приміщення 10) на користь Фізичної особи-підприємця Мархая Олега Івановича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 55 200, 00 грн (п`ятдесят п`ять тисяч двісті гривень 00 копійок).
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
повний текст додаткового рішення підписано 12.07.2023
Суддя Сергій МОРОЗОВ
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2023 |
Оприлюднено | 14.07.2023 |
Номер документу | 112144599 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Морозов С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні